Рішення від 22 лютого 2026 р. у справі №682/219/26 — Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Суд: Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 22 лютого 2026 р.

Справа: №682/219/26

Суддя: Матвєєва Н. В.

Справа №682/219/26

Провадження №2-а/682/18/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2026 р. м. Славута

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Матвєєвої Н.В.

секретаря судового засідання Кисельової А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Славута адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в :

02.02.2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі вказаним адміністративним позовом, просить скасувати постанову № 117 від 15.01.2026 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП стосовно нього ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів громадян, справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до постанови №117 від 15.01.2026 року військовозобов?язаний ОСОБА_1 , без поважних на то причин, не з?явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою №5233298 на 31.10.2025 на 10.00 годину, яка переслана органами сповіщення АТ «Укрпошта» для уточнення даних. У зв?язку із неприбуттям без поважної причини ОСОБА_2 було направлено електронне звернення Е3920050 від 17.11.2025 року, яке передбачене п.56 постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. за №1487, до органів Національної поліції України про розшук та доставлення ОСОБА_1 як особи, що вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. У зв?язку з цим 13.12.2025 року о 09.00 год. ОСОБА_2 був доставлений працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 . У резолютивній частині постанови зазначено: «Притягнути громадянина ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу - однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі (не зазначено), однак не вказано про визнання винним у вчиненні адміністративного правопорушення за частиною 3 ст.210-1 КУПА та суму штрафу.

Своїми неправомірними діями, які виразились в неприбутті без поважної причини військовозобов`язаний ОСОБА_1 , порушив вимоги частини другої статі 17 Закону України «Про оборону України», абзацу третього частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», абзацу першого частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, кваліфікуючою ознакою якого є порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.

Постанову № 117 від 15.01.2026 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_3 у справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративні стягнення у виді штрафу, вважає незаконною та протиправною, оскільки він не отримував повістку №5233298 про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних, яка була направлена йому поштою.

13.12.2025 року працівниками поліції позивач був затриманий і доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де в цей же день була проведена щодо ОСОБА_1 ВЛК, а 14.12.2025 року його відпустили додому і після цього до ІНФОРМАЦІЯ_2 не викликали.

Крім того, позивач зазначив, що в червні 2025 року він проходив ВЛК, перебував на стаціонарному лікування в лікарні і після цього його до ІНФОРМАЦІЯ_2 не викликали.

24.01.2026 року позивач отримав листа від ІНФОРМАЦІЯ_2 з супровідним листом та копію постанови №117 від 15.01.2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто позивач вважає, що його безпідставно та неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Ухвалою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 02 лютого 2026 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Поновлено позивачу строк для звернення до суду зі адміністративним позовом.

На виконання ухвали суду від 02.02.2026 року, відповідачем у справі - ІНФОРМАЦІЯ_3 надано справу про адміністративне правопорушення №117 від 15 січня 2026 року відносно ОСОБА_1 .

Позивач ОСОБА_1 та його представник у судове засідання не з`явилися, останній надав заяву про розгляд справи у їх відсутність, підтримують позовні вимоги, просять їх задовольнити.

Представник відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 будучи належним чином повідомленим про розгляд справи у судове засідання не з`явився, відзиву на позов не надав.

Дослідивши докази у справі в їх сукупності, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

За змістом ст. 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 65 Конституції України передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року (набрав чинності 18 травня 2024 року) було внесено зміни до ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме передбачено, що: 1) військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження; 2) у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.

Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ст. 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та ін.

Судом встановлено, що постановою ІНФОРМАЦІЯ_2 №117 від 15.01.2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 ч.3 КУпАП та зазначено, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 , без поважних на то причин, не з?явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою №5233298 - 31.10.2025 о 10.00 год, яка надіслана органами сповіщення - АТ «Укрпошта» для уточнення даних. У зв?язку із неприбуттям без поважної причини ОСОБА_2 було направлено електронне звернення Е3920050 від 17.11.2025 року, яке передбачене п.56 постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. за №1487, до органів Національної поліції України про розшук та доставлення ОСОБА_1 як особи, що вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. У зв?язку з цим 13.12.2025 року о 09.00 год. ОСОБА_2 був доставлений працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Своїми неправомірними діями, які виразились в неприбутті без поважної причини військовозобов`язаний ОСОБА_1 , порушив вимоги частини другої статі 17 Закону України «Про оборону України», абзацу третього частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», абзацу першого частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, кваліфікуючою ознакою якого є порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.

Позивач зазначає, що не отримував повістку №5233298 про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних на 31.10.2025 року о 10.00 год, яка направлена йому поштою.

З матеріалів адміністративної справи, наданої відповідачем слідує, що ОСОБА_1 направлялася повістка № 5233298 за адресою : АДРЕСА_2 , в якій вказано про необхідність прибуття ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 30.10.2025 року о 10.00 год. для уточнення даних. Повідомлення про отримання повістки ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до п. 41 Постанови КМУ № 560 від 16 травня 2024 р. «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Відповідно до п. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Спеціальним законом, який визначає, зокрема обов`язки громадян щодо здійснення мобілізації в особливий період, є Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543/зі змінами та доповненнями згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-IX від 11.04.2024).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 на території України введено воєнний стан з 24.02.2022, який триває і досі.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03.03.2022 № 2105-IX затверджено Указ Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 65/2022, яким оголошено проведення загальної мобілізації, яка триває і досі.

Відтак, з цієї дати діє воєнний стан, а тому порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію є підставою для притягнення до відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону № 3543 громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Крім того, в абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону № 3543 та мобілізацію» зазначено, що у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Отже, у громадян України, у тому числі у військовозобов`язаних, яким є позивач, існує обов`язок з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці.

Разом з цим, в разі не виконання обов`язку громадян щодо прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах відповідальність настає за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Порядок перевірки військово-облікових документів та вручення військовозобов`язаним повісток в особливий період регулюється «Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», який затверджений постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 (далі – Порядок).

Відтак, зазначеним Порядком врегульований порядок оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відповідно до вимог якого у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку, день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання (за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку) особи вважається днем отримання такого поштового відправлення (повістки).

Як підтверджується матеріалами справи, повістка, надіслана засобами поштового зв`язку позивачу, повідомлення про вручення чи повернення в матеріалах справи відсутнє.

З аналізу наведених норм вбачається, що в матеріалах справи немає належних доказів вручення повістки позивачу.

Разом з цим, суд зазначає, що Постановою КМУ №1147 від 08.10.2024 «Про внесення змін до Правил надання послуг поштового зв`язку» внесено зміни до Правил надання послуг поштового зв`язку.

Згідно п. 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 15.03.2009, передбачено, зокрема, що «Рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Згідно інформації про рух поштового відправлення (повістки) відсутні дані про інформування позивача як адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або залишення працівником пошти повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

В силу пункту 6.12.3 Регламенту рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). Адресат (одержувач) власноруч проставляє своє прізвище та підпис у аркуші ф.8 чи іншому документі, за яким здійснюється вручення. На бланку повідомлення про вручення адресат (одержувач) у відповідному місці зазначає дату вручення рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», розписується та зазначає своє прізвище та ініціали або ім`я та прізвище.

Згідно із пунктом 6.12.4. Регламенту, у разі відсутності адресата (одержувача), за зазначеною на рекомендованому листі з позначкою «Повістка ТЦК» адресою, працівник ОПЗ інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК» ф.22а, де додатково проставляє позначку «Повістка ТЦК», як вказано на рис.16. В аркуші ф. 8 проставляє відмітку про причину невручення, на зворотному боці відправлення зазначає дату вкладання повідомлення ф.22а до абонентської поштової скриньки.

Відповідно до пункту 6.16 Регламенту інформація щодо вручення рекомендованої письмової кореспонденції, в тому числі з повідомленням про вручення, заноситься до автоматизованої системи.

З матеріалів справи неможливо встановити наявність чи відсутність на конверті із повісткою контактного номеру телефону позивача, що у свою чергу, унеможливлює встановлення належного чи неналежного виконання обов`язку листоноші інформувати адресата про надходження повістки засобами телефонного зв`язку.

Разом з цим, в матеріалах справи відсутня копія повідомлення ф. 22, із проставленням позначки «Повістка ТЦК», відмітки про причину невручення, та зазначенням на зворотному боці відправлення дати вкладання повідомлення ф.22а до абонентської поштової скриньки.

Відтак, в матеріалах справи відсутні докази щодо здійснення спроб вручення повістки ОСОБА_1 шляхом телефонного дзвінку на його мобільний номер або шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК» ф.22а, де додатково проставляється позначка «Повістка ТЦК».

А тому наявні підстави вважати, що позивач не був обізнаний про надходження на його адресу рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

Суд вважає за доречне звернути увагу на суттєвий розмір штрафу, що у свою чергу, покладає на ІНФОРМАЦІЯ_2 вимогу належним чином пересвідчитись у сповіщенні особи про необхідність прибути за викликом. Підставою для накладення адміністративного стягнення може бути визнана виключно умисна поведінка направлена на ухилення від обов`язку прибути по повістці. Відсутність доказів обізнання особи про існування повістки, за умови її добросовісної поведінки, не може бути підставою для накладення адміністративного стягнення.

З цих підстав суд приходить до висновку про відсутність в даній справі факту належного оповіщення позивача про необхідність з`явитись 31.10.2025 о 10 год 00 хв за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою уточнення даних.

Суд констатує, що невиконання органом поштового зв`язку своїх обов`язків та не здійснення ІНФОРМАЦІЯ_3 перевірки належного оповіщення військовозобов`язаного про необхідність з`явитись до РТЦК, не може покладати на ОСОБА_1 відповідальність за ст. 210-1 ч.3 КУпАП.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач не перевірив доказів щодо належного сповіщення позивача, маючи при цьому реальну можливість, що тягне за собою скасування оскаржуваної постанови і закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Окрім того, у оскаржуваній постанові не визначено розміру штрафу, який підлягає стягненню з позивача, розгляд справи здійснено без належного повідомлення позивача про розгляд справи, що є порушенням ст.268 КУпАП та є самостійною підставою для скасування постанови.

З цих підстав позов підлягає задоволенню.

Керуючись ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оборону України", абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", абз.1 ч.1 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", ст. 210-1 ч.3 КУпАП, ст. 2, 19, 20, 22, 25, 31-32, 42-47, 72-77, 90, 118-123, 139, 159, 229, 241-246, 250-251, 255, 286, 292-293, 295 КАС України,

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 117 від 15 січня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, провадження у справі закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Головуючий суддя Матвєєва Н.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua