Рішення від 18 лютого 2026 р. у справі №442/734/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/734/26

Провадження №2-а/442/23/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Медведика Л.О.,

з участю секретаря Далявської Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дрогобич в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області Сидора Василя Володимировича та Головного управління національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Шемеляк М.С., звернувся до суду з позовом про скасування постанови серії ЕНА №6534073 від 19 січня 2026 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП.

Заявлені вимоги представник позивача мотивує тим, що матеріали справи за фактом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП, не тільки не містять жодного доказу на підтвердження обставин та фактів вчиненого правопорушення, але і оскаржувана постанова не містить посилання на докази, на основі яких було винесено відповідне рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Таким чином, при винесенні спірної постанови уповноваженою особою не було дотримано всіх вимог процесуального законодавства та не забезпечено реалізацію принципу обґрунтованості та вмотивованості рішення суб`єкта владних повноважень, зокрема, шляхом посилання на докази, на основі яких прийнято рішення та які суд мав би можливість дослідити під час розгляду даного адміністративного позову. Порушення вимоги обґрунтованості рішення призводить до його незаконності в цілому та необхідності скасування. За таких обставин, просить скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення, а провадження в справі закрити.

Ухвалою судді 03 лютого 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

16 лютого 2026 року від Головного управління національної поліції у Львівській області надійшов відзив на позов, відповідно до якого представник органу позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні повністю. Вказав, що оцінивши в сукупності матеріали відеофіксації з нагрудного відеореєстратора поліцейського, можна дійти до безумовного висновку про наявність факту порушення ПДР України позивачем. Твердження позивача, викладені у позовній заяві, вважає такими, що спрямовані на уникнення від адміністративної відповідальності. Позивач посилається в позові на докази своєї невинуватості, однак до матеріалів справи їх не додав, тому доводи позивача щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.121-3 КУпАП. є необґрунтованими.

В судове засідання сторона позивача не з`явилась. Адвокат М..Шемеляк подав заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.

Представник відповідача Головного управління національної поліції у Львівській області в судове засідання не з`явився, у поданому відзиві просив проводити розгляд справи за його відсутності.

Поліцейський Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області Сидор В.В. на розгляд справи не з`явився.

Суд вивчивши матеріали справи, оцінивши в сукупності наявні у справі докази, приходить до наступного висновку.

Частиною 1 ст.5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Судом встановлено, що постановою серії ЕНА №6534073 від 19 січня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1190 гривень за те, що він 19.01.2026 року близько 18:26 год. керував в смт. Меденичі по вулиці Дрогобицькій, 3а, ТЗ VOLKSWAGEN GOLF д.н.з. НОМЕР_1 без діючого поліса обов`язково страхування та з номерним знаком, що не належить даному транспортному засобу.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (із змінами та доповненнями).

Відповідно до п.1.1 ПДР - ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до п.1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно п.1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Як випливає із рішення Європейського суду з прав людини в справі «OHalloran and Francis v. the United Kingdom» будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки.

Отже, водій при керуванні автомобілем зобов`язаний в першу чергу дотримуватись вимог ПДР України.

Частиною 1 ст.121-3 КУпАП передбачена відповідальність за керування або експлуатацію транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.

Відповідно до п.2.9 (в) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких гуртуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В обґрунтування своїх вимог сторона позивача покликається на те, що оскаржувана постанова, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП, винесена з порушенням норм ст.280 КУпАП, висновки інспектора є недоведеними, необґрунтованими і такими, що не відповідають дійсності.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, вказаного в оскаржуваній постанові, представником Головного Управління НП у Львівській області до відзиву на позовну заяву долучено диск із відеозаписами відеореєстратора службового автомобіля та із нагрудного відеореєстратора працівника поліції.

Під час перегляду відеофайла 1,2 із відео реєстратора службового автомобіля вбачається, що поліцейська машина перебувала в нерухомому станіт а виявивши ТЗ позивача із транзитними номерами, який проїхав повз, розпочала рух за ним із увімкненням проблискових маячків синього та червоного кольорів.

Зокрема, момент руху транспортного засобу позивача повз службовий автомобіль зафіксовано на 32-й секунді відеозапису «Video 1», а на 36-й секунді поліцейські розпочинають переслідування. Па відеозаписі «Video 2» зафіксовано, як транспортний засіб VOLKSWAGEN GOLF 6 здійснює зупинку (паркування), після чого з нього виходить ОСОБА_1 .

Під час перегляду відеозапису з нагрудного відео реєстратора поліцейського № 907921 (файл «export-nm9h9») встановлено, що працівники поліції підійшли до ОСОБА_1 , представилися, повідомили причину зупинки та поінформували про здійснення відеофіксації. На зазначеному відеозаписі відображено спілкування між працівниками поліції та позивачем, під час якого останній заперечував причину зупинки та стверджував, що зупиняли не його транспортний засіб. Водночас зафіксовано, що працівники поліції ознайомили ОСОБА_1 із наявними доказами відеозаписом із реєстратора, який підтверджує факт керування транспортним засобом, після чого здійснили розгляд адміністративної справи відповідно до вимог чинного законодавства.

Відтак, під час розгляду справи доказами слугували відеозаписи з відеореєстраторів, які підтверджують факт керування транспортним засобом позивачем, використання номерних знаків, що не належать відповідному транспортному засобу, а також відсутність полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень на якого покладено обов`язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, надав суду належні і допустимі докази, що свідчать про правомірність винесення оскаржуваної постанови в справі про адміністративні правопорушення.

Із змісту ст.8 КУпАП слідує, що адміністративній відповідальності підлягають особи, які вчинили адміністративне правопорушення.

На підставі наведеного, суд не бере до уваги доводи, зазначені в позовній заяві, згідно яких заперечується вина позивача у вчиненому правопорушенні, оскільки дані твердження не доведені та спростовуються даними, які містяться у постанові у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №6534073 від 19 січня 2026 року та оглядом відеозапису, яким підтверджується факт вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП. Жодних доказів, які б спростовували винність позивача в скоєнні адміністративного правопорушення позивачем суду не надано.

При вказаних обставинах, суд вважає, що оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 винесена у відповідності до вимог чинного законодавства, а заявлені вимоги та викладені позивачем і його представником доводи є безпідставними та необґрунтованими, тому в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись статтями Правил дорожнього руху, ст.ст.121-3, 126, 251, 280, 283, 284 КУпАП, ст.ст.9, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, суд, –

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) до поліцейського Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області Сидора Василя Володимировича (Львівська область, м.Дрогобич, вул.22 Січня, 30) та Головного управління національної поліції у Львівській області (м.Львів, вул.Г.Григоренка, 3) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, – відмовити.

На рішення можна подати апеляційну скаргу до восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Медведик Л.О.