Рішення від 09 лютого 2026 р. у справі №211/9893/25 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/9893/25

Провадження № 2/211/1360/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

10 лютого 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді – Юзефовича І.О.,

за участю секретаря судового засідання – Андрійченко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою мотивуючи свої вимоги тим, що 13 січня 2020 року між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №3297512320/207241 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який був укладений в електронному вигляді і підписаний за допомогою електронного підпису, та відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Згідно з умов кредитного договору відповідачу було надано фінансовий кредит у гривні на умовах строковості, зворотності, платності на суму 2 000,00 грн. строком на 29 днів та відсотковою ставкою 1,85% на добу. Згідно з виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 26 травня 2025 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 5 959,60 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 2 000,00 грн.; простроченої заборгованості за процентами в розмірі 3 959,60 грн. 31 травня 2021 року між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу №1-31/05/21, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних у реєстрі боржників, у тому числі право вимоги за кредитним договором №3297512320/207241 від 13 січня 2020 року укладеним з ОСОБА_1 03 червня 2021 року ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП», як новий кредитор, відповідно до умов договору відступлення права вимоги № 1-03/06/2021, відступив право вимоги за вищевказаним кредитним договором №3297512320/207241від 13 січня 2020 року до ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» у зв`язку з чим позивач набув права грошової вимоги до відповідача. На підставі викладеного, представник позивача звернувся з цією позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» заборгованість за кредитним договором №3297512320/207241 від 13 січня 2020 року в сумі 5 959,60 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 2 000,00 грн.; простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 3 959,60 грн., а також сплачений судовий збір у сумі 2 422,40 грн.

Ухвалою суду від 19 вересня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд якої ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, витребувано докази.

Ухвалою суду від 10 лютого 2026 року розгляд справи ухвалено проводити в заочному порядку.

В судове засідання сторони не з`явилися.

Відповідно до прохальної частини позовної заяви, представник позивача просить проводити розгляд справи за його відсутності, на вимогах наполягає, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином в порядку, встановленому статтею 128 ЦПК України, шляхом публікації оголошення на сайті суду, не повідомила причини неявки, відзиву не подала.

Ураховуючи вимоги частин першої та третьої статті 223 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних у справі доказів, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.

За правилами статей 2, 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Судом встановлено, що 13 січня 2020 року між ТОВ «ГОУФІНГОУ» і ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №3297512320/207241, відповідно до умов якого товариство надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 2 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, строком на 29 днів, тобто до 10 лютого 2020 року, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 675,25% річних від суми кредиту в розрахунку 1,85% на добу, та фіксованою процентною ставкою, який підписаний електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора (підпису) R14795 як і додаток №1 до вищевказаного договору - графік розрахунків, що підтверджується також довідкою про ідентифікацію (а.с.13, 16-17).

Матеріалами справи підтверджено, що факт отримання коштів позичальником підтверджується листом ТОВ «Платежі Онлайн» за №2025-ПО/217 від 19 серпня 2025 року, відповідно до якої, через платіжний сервіс «Platon» була проведена успішна транзакція 27893-00221-65308 на суму 2 000,00 грн., з датою і часом проведення: 13 січня 2020 року 17:40:26 годин, номер платіжної картки: НОМЕР_1 , емітент: Monobank (Universalbank) (а. с. 26-26зв.).

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що 31 травня 2021 року між ТОВ «ГОУФІНГОУ» і ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу №1-31/05/21, відповідно до умов якого ТОВ «ГОУФІНГОУ» відступило ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних у реєстрі боржників (а. с. 18-19, 20).

Згідно з витягу з реєстру боржників до договору факторингу №1-31/05/2021 від 31 травня 2021 року, ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором №3297512320/207241 від 13 січня 2020 року року на загальну суму 5 959,60 грн., з яких: 2 000,00 грн. - залишок по тілу кредиту; 3 959,60 грн. - залишок по відсотках (а. с. 12).

Також судом встановлено, що 03 червня 2021 року між ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» і ТОВ «ФК ДЕБ КОЛЛЕКШН» укладено договір відступлення права вимоги № 1-03/06/2021, згідно з якого до ТОВ «ФК Дебт Коллекшн» перейшло право вимоги до відповідача за договором №3297512320/207241 від 13 січня 2020 року, на загальну суму 5 959,60 грн., з яких: 2 000,00 грн. - залишок по тілу кредиту; 3 959,60 грн. - залишок по відсотках, що підтверджується витягом з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги № 1-03/06/2021 від 03 червня 2021 року (а. с. 11, 14-14 зв., 28).

Відповідно до виписки з особового рахунка за кредитним договором станом на 26 травня 2025 року заборгованість за кредитним договором №3297512320/207241 від 13 січня 2020 року складає: 5 959,60 грн., з яких: 2 000,00 грн. - прострочене тіло; 3 959,60 грн. - прострочені відсотки (а. с.10).

Статтею 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно з ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Пунктом 1 частини 1 статті 512, статті 514 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, судом встановлено, що ТОВ «ГОУФІНГОУ» відступило право вимоги щодо відповідача на користь ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП», яке в подальшому відступило право вимоги ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН», і таке відступлення відповідає вимогам п. 1 ч. 1 ст. 512 та ст. 513 ЦК України.

Тобто, судом встановлено що ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН», є новим кредитором за кредитним договором, а також те, що до ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» перейшло право вимоги до відповідача в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Положеннями ч. 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 1 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) і договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У статті 3 ЗУ «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію,і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Згідно із ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Отже, принцип змагальності сторін визначений законом і він передбачає, що кожна сторона повинна довести перед судом обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У кожної із сторін не має процесуальних переваг в доведенні своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено факти укладення між ТОВ «ГОУФІНГОУ» і відповідачем ОСОБА_1 вищевказаного кредитного договору, отримання відповідачем коштів за його умовами, та невиконання відповідачем належним чином зобов`язань з повернення кредитних коштів.

Також судом встановлено, що існування заборгованості відповідача за договором про надання фінансового кредиту № 3297512320/207241 від 13 січня 2020 року на загальну суму 5 959,60 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а відповідачем не було надано власного розрахунку або інших доказів з метою спростування обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовна заява ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіза кредитним договором підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимоги про стягнення правової (правничої) допомоги.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження розміру судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано відповідні докази та представником позивача заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 10 500,00 грн. Суд, виходячи з принципів розумності та справедливості, за відсутності заяви відповідача про зменшення витрат на правову допомогу, вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати на правничу допомогу в заявленому розмірі. При прийнятті такого рішення судом враховані вимоги частин 4, 5 ст. 137 ЦПК України, складність справи, відсутність фактичних судових засідань за участю осіб, обсяг наданих адвокатських послуг та витрачений адвокатом час, виходячи з критерію розумності та спів розмірності. Суд вважає таку суму співмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи та з метою уникнення можливості неправомірного збагачення позивача за рахунок відповідача.

Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 2 422,40 грн., сплачений ним при подачі позову, тому оскільки позов підлягає задоволенню в повному обсязі, суд з врахуванням положень ст. 141 ЦПК України вважає можливим відшкодувати позивачу понесені витрати, стягнувши їх з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 76-81, 89, 141, 247, 263-265, 280-284, 288 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (код ЄДРПОУ 44243120, м. Київ, вул. Саперне Поле, буд. 12, прим. 1008) суму заборгованості за Кредитним договором №3297512320/207241 від 13 січня 2020 року у розмірі 5 959 (п`ять тисят дев`ятсот п`ятдесят дев`ять) гривень 60 копійок, судовий збір у сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу 10 500 (десять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.О.Юзефович