Суд: Деснянський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 22 лютого 2026 р.
Справа: №754/12316/25
Суддя: Коваленко І. І.
Номер провадження 2/754/1253/26
Справа №754/12316/25
РІШЕННЯ
Іменем України
23 лютого 2026 року м. Київ
Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Коваленко І.І. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини,
Стислий виклад позиції сторін
30 липня 2025 року Позивач, ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Черних Вікторія Андріївна, звернувся до Відповідача, ОСОБА_2 , в якому просить стягувати з Відповідача на його користь аліменти розмірі 1/4 частини від всіх видів його доходу до закінчення навчання, але не довше ніж до двадцять трьох років.
Позовна заява обґрунтована тим, що Позивач є повнолітнім сином Відповідача. Позивач є студентом Карлового університету за бакалаврською програмою "Фізика" на математико-фізичному факультеті у денній формі. У зв`язку з навчанням за кордоном Позивач не має власних джерел доходу, проживає самостійно та потребує постійної матеріальної допомоги для забезпечення харчування, проживання, лікування й освітніх потреб. Фактично Позивач перебуває на утриманні матері, яка не може повністю забезпечити його потреби через утримання інших неповнолітніх дітей та значні витрати на житло. Відповідач є працездатною особою, проживає та працює за кордоном, однак після досягнення Позивачем повноліття добровільної матеріальної допомоги не надає.
25 серпня 2025 року представник Відповідача, адвокат Білан Роман Олександрович, засобами "Електронний суд" подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що з нього вже здійснюється утримання 1/2 частини доходу на утримання трьох дітей, у тому числі Позивача, що становить 50 % його заробітної плати (виконавче провадження відкрито на підставі судового наказу № 382/1705/23 виданого 01.11.2023 Яготинським районним судом Київської області), тому у разі задоволення позовних вимог сукупний розмір утримань із доходу Відповідача становитиме 75 %, що призведе до перевищення граничного розміру відрахувань та порушення вимог статті 128 КЗпП. Відповідач вказує, що Позивачем не надано жодних доказів того, що він знаходиться на повному забезпеченні матері, або що мати не має змоги забезпечувати його потреби. Матеріальний стан матері Позивача та наявність у неї вартісної нерухомості дозволяють їй брати рівну участь у забезпеченні сина без додаткових стягнень з батька. Докази Позивача щодо необхідності оренди квартири в Брно за 1500 євро є необґрунтованими через закінчення строку договору та невідповідність житла потребам однієї особи. До того ж Позивач зарахований на безкоштовне навчання в Празі, де його проживання має бути забезпечене університетським гуртожитком.
09 вересня 2025 року представниця Позивача, адвокат Черних Вікторія Олександрівна, подала до суду письмові пояснення, в яких вказує, що спростовує заперечення Відповідача щодо стягнення 75% доходу, зазначаючи, що після повноліття старшого сина аліменти на двох інших дітей за законом стягуються за вирахуванням частки повнолітнього, а не в попередньому обсязі. Наголошує, що обов`язок матері по утриманню дитини не звільняє батька від аналогічного обов`язку. Позивач стверджує, що мати бере активну фінансову участь у його житті, покриваючи витрати на харчування, одяг, медицину та гаджети. Щодо місця проживання Позивач зазначає, що як гуртожиток у Празі, так і квартира в Брно є платними послугами, тому факт безкоштовного навчання не скасовує потреби в аліментах для покриття витрат на житло. Відповідач не надав суду доказів свого реального щомісячного доходу, які б підтверджували його неможливість надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину, який продовжує навчання.
22 вересня 2025 року представник Відповідача подав до суду додаткові пояснення, в яких зазначив, що згідно з розрахунком ДВС від 01.09.2025 року аліменти на підставі судового наказу № 382/1705/23 продовжують стягуватися на трьох дітей у розмірі 50% доходу, Відповідач має переплату в сумі 112 022,04 грн через добровільну підтримку родини.
Представник Відповідача просить Суд не брати до уваги долучений Позивачем договір на оплату праці, оскільки той був поданий з порушенням процесуальних строків без обґрунтування поважності причин. Водночас представник Відповідача зазначив, що ОСОБА_2 дійсно працював в компанії AIS Service на посаді досвідченого програміста. Проте на даний момент вказаний контракт вже не діє, він працює на іншій посаді, а саме архітектор програмного забезпечення, та рівень його доходу значно менше.
17 жовтня 2025 року представник Позивача подала до суду додаткові пояснення, в яких наполягає, що з досягнення Позивачем повноліття стягнення за вищевказаним судовим наказом продовжується тільки на утримання двох неповнолітніх дітей, та здійснюється відповідачем не у розмірі 1/2 частини від всіх видів його доходу, а - десять прожиткових мінімумів на кожну неповнолітню дитину. Позивач визнає та підтверджує, що на змінив місце проживання з огляду на навчання. Вартість проживання у гуртожитку за період з 15.08.2025 по 16.09.2019 становить 139 крон за добу, а загальна сума до сплати за весь період - 55 183 крони.
Також представниця Позивача звертала увагу на те, що пояснення Відповідача щодо звільнення з AIS Service не підтверджені жодними доказами. Крім того, Відповідач не надав інформацію про свої актуальні доходи та фактичне місце проживання.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ЇХ ОЦІНКА
Відповідач, ОСОБА_2 , є батьком Позивача, ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 16.06.2006, видане відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві. Згідно з цього свідоцтва матір`ю позивача є ОСОБА_3 .
01 листопада 2023 року Яготинський районний суд Київської області у справі № 382/1705/23 видав судовий наказ про стягнення з Відповідача аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , народження, у розмірі 1/2 частини від всіх видів його доходів, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи з 23 жовтня 2023 року і до досягнення дітьми повноліття.
Цей наказ перебуває на примусовому виконанні у Деснянському відділі державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (виконавче провадження ВП НОМЕР_4, відкрите 12.03.2025 року).
09 липня 2025 Деснянський районний суд м. Києва (суддя Скрипка О.І.) ухвалив рішення у справі № 754/17929/24, яким було присуджено стягувати з Відповідача на користь Позивача аліменти на утримання Позивача, в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 19.12.2024 і до закінчення навчання, тобто по 30.06.2025 року.
Відповідно до рішення декана Математико-фізичного факультету Карлового університету №UK MFF/78302/2025-4 від 12.06.2025 Позивач зарахований на навчання за бакалаврською освітньою програмою - фізика, денна форма навчання, з академічного року 2025/2026. З 15.08.2025 Позивач проживає у гуртожитку та сплачує 139,00 крон за добу (що становить за курсом приблизно 290 грн), що підтверджується додатком № 1 до договору про проживання від 10.10.2025.
Вказані обставини не оспорюються сторонами. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (частина перша статті 82 ЦПК України).
Обставини наявності у Позивача витрат на оренду Суд визнає недоведеними, оскільки, як правильно вказав Відповідач, немає доказів продовження строку оренди.
Спірні правовідносини між сторонами стосуються обов`язку батька утримувати повнолітнього сина, який продовжує навчання. Спір полягає у визначенні можливості та належного розміру матеріальної допомоги, яку батько (Відповідач) має надавати своєму сину (Позивачу), котрий здобуває вищу освіту за кордоном. Між сторонами Існує спір щодо реального доходу батька. Позивач надав докази його роботи програмістом у компанії AIS Service, проте Відповідач стверджує про зміну посади на архітектора ПЗ із меншим рівнем доходу. Також Відповідач ставить під сумнів, що Позивач потребує матеріальної допомоги.
Батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати (стаття 198 СК України).
Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання (стаття 199 СК України).
Стягнення із батьків аліментів на утримання повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства.
Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення ними повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 квітня 2023 року у справі № 752/20152/16-ц, провадження № 61-19405сво21).
Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу, а саме: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення (частина перша статті 200 СК України).
При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином (частина друга статті 200 СК України).
Аналіз статей 199, 200 СК України вказує на те, що законодавець пов`язує обов`язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу.
Суд, встановивши, що Позивач продовжує навчання на денній формі і у зв`язку з цим потребує принаймні мінімальних витрат на власне утримання та матеріальної допомоги батьків, вважає за доцільне визначити розмір аліментів у межах 1/6 частини доходу Відповідача.
Такий розмір забезпечує справедливий баланс, оскільки враховує наявність у Відповідача обов`язку утримання ще двох неповнолітніх дітей, а також те, що утримання дитини на належному рівні законодавцем покладається у рівному обсязі на обох батьків, і у матері Позивача також є можливість надання допомоги.
Крім того, Суд бере до уваги, що такий розмір (1/6) вже був встановлений рішенням Деснянського районного суду м. Києва у справі № 754/17929/24, а Позивачем не надано жодних належних доказів того, що цей обсяг допомоги є недостатнім для забезпечення його потреб. Позивач заявив вимогу про стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини доходу Відповідача, але не надав жодного належного обґрунтування такого розміру та доказів спроможності Відповідача сплачувати у заявленому розмірі
При цьому твердження Позивача про те, що Відповідач не надав суду жодних доказів, які б підтверджували матеріальне становище платника аліментів (його місце роботи, фактичне місце проживання), Суд визнав необґрунтованими, оскільки цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини перша -четверта статті 12 ЦПК України).
Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом (частина друга статті 13 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України). Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (частина друга статті 83 ЦПК України). Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частина четверта статті 83 ЦПК України).
Позивач не заявляв клопотання про витребування доказів з метою перевірки матеріального становища платника аліментів.
Досліджуючи такий критерій, як матеріальне становище платника аліментів, та можливість надання ним матеріальної допомоги повнолітньому сину, який продовжує навчання, Суд виходить з того, що Відповідач є працездатний, працює та проживає за кордоном, раніше сплачував аліменти на користь Позивача у розмірі і не надав жодних доказів, які б підтверджували, що цей розмір є для нього надмірним або те, що його матеріальний стан суттєво погіршився.
Суд, керуючись частиною восьмою статті 83 ЦПК України, не бере до уваги докази, які представниця Позивач додала до письмових пояснень від 09.09.2025 (зокрема, договір про умови роботи в режимі домашнього офісу від 04.04.2022), а також доказ, який надав представник Відповідача до пояснень від 22.09.2025 (зокрема, підтвердження про працевлаштування з 01.05.2022), оскільки обидві сторони порушили строк подання доказів (частини друга, третя статті 83 ЦПК України ), і не обґрунтували неможливість їх подання у встановлений строк з поважних причин.
При цьому, Суд визнає безпідставними та необґрунтованими посилання Відповідача на те, що він раніше працював в компанії AIS Service на посаді програміста, а наразі контракт не діє, він працює на іншій посаді - архітектора програмного забезпечення, тому рівень його доходу значно менше. Відповідач не виконав свій обов`язок надати докази, які б підтверджували вказані обставини.
Суд також вважає безпідставними аргументи Відповідача щодо порушення вимог статті 128 КЗпП України та здійснення подвійного стягнення аліментів на одну й ту саме особу.
Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття (частина друга та третя статті 183 СК України).
Позивач досяг повноліття, тому за правилами статті 183 ЦПК України аліменти на утримання інших дітей стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на нього. У разі продовження стягнення аліментів у більшому розмірі, ніж це встановлено у частині треті статті 183 СК України, після досягнення Позивачем повноліття Відповідач має право звернутися до суду зі скаргою в порядку розділу VII ЦПК України "Судовий контроль за виконанням судових рішень". Така обставина (наявність між батьками спору щодо належного розміру аліментів при виконанні судового наказу у справі № 382/1705/23) не є підставою для звільнення Відповідача від обов`язку сплачувати аліменти безпосереднього на користь повнолітнього сина за правилами статті 199 СК України.
За наведених обставин, Суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення аліментів та задовольнив позов частково. З ОСОБА_2 стягнуто аліменти у розмірі 1/6 частини від усіх видів його доходу на період навчання сина, але не довше ніж до досягнення ним 23 років. У вимозі про стягнення 1/4 частини доходу відмовлено через недоведеність потреби в такому обсязі та необхідність дотримання балансу інтересів усіх дітей Відповідача (які також отримують аліменти у розмірі 1/6 частини доходу).
Розподіл судових витрат
Відповідно до частини шостої статті 141 ЦПК України та пункту 3 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", зважаючи на звільнення Позивачки від сплати судового збору у справі про стягнення аліментів, Суд постановляє стягнути з Відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Керуючись статтями 263, 265, 268, 430 ЦПК України, Суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 , на його утримання в розмірі 1/6 частини від всіх видів його доходу до закінчення навчання, але не довше ніж до двадцять трьох років, починаючи з 30.07.2025 року. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 968,96 грн.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.
Позивач (Стягувач) ОСОБА_1 (останнє відоме місце реєстрації АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Відповідач (Боржник) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_4 ).
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано 23 лютого 2026 року
Суддя Інна КОВАЛЕНКО
Оригінал: reyestr.court.gov.ua