Постанова від 22 лютого 2026 р. у справі №363/720/26 — Вишгородський районний суд Київської області

"23" лютого 2026 р. Справа № 363/720/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2026 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Олійник С.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення які надійшли з Вишгородського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 КУпАП,

встановив:

25 січня 2026 року о 16 год. 15 хв. водій ОСОБА_1 , перебуваючи на льодовій поверхні акваторії Київського водосховища, керуючи автомобілем марки BMW, державний номерний знак НОМЕР_1 , проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою та своєчасно не відреагував на її зміну, унаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем CUPRA FORMENTOR, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , у результаті чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3.б Правила дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ст. 124 Кодекс України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав частково, зазначивши, що вжив усіх можливих заходів для запобігання дорожньо-транспортній пригоді та врахував дорожню обстановку.

Суддя, дослідивши матеріали справи, заслухавши особу яка притягується до адміністративної відповідальності приходить до наступних висновків.

Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.3.б Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Статтею 124 КУпАП передбачено, що порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Перевіривши матеріали справи, судом встановлено, що наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП підтверджується наступними доказами:

даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 575275 від 25.01.2026 року, згідно з яким ОСОБА_1 порушив п. 2.3.б Правила дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ст. 124 Кодекс України про адміністративні правопорушення;

копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 575243 від 25.01.2026 року, відповідно до якого ОСОБА_2 порушив п. 2.3.б ПДР України, відповідальність за що передбачена ст. 124 КУпАП;

схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 25.01.2026 року;

письмовою відмовою ОСОБА_1 від надання пояснень;

письмовими поясненнями ОСОБА_2 , відповідно до яких 25.01.2026 року о 16 год. 15 хв., перебуваючи на льодовій поверхні Київського водосховища, він керував автомобілем CUPRA FORMENTOR, д.н.з. НОМЕР_2 , здійснив зупинку транспортного засобу, після чого водій автомобіля BMW, д.н.з. НОМЕР_1 , виконуючи маневр, допустив наїзд на його транспортний засіб, унаслідок чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження;

копією посвідчення водія ОСОБА_1 серії № НОМЕР_3 ;

витягом з ІПС МВС України «Армор» щодо ОСОБА_1 ,

відеозаписом, на якому зафіксовано ДТП, на якому автомобіль BMW здійснював маневр руху по льодовій поверхні, не врахував дорожню обстановку та не забезпечив безпечної дистанції до зупиненого транспортного засобу, внаслідок чого допустив зіткнення.

Суд вважає, що на учасників руху поширюються вимоги Правил дорожнього руху України, оскільки фактично відбувався рух транспортних засобів по льодовій поверхні водосховища, і незалежно від стану покриття або відсутності розмітки вони зобов`язані дотримуватися ПДР та забезпечувати безпечний рух.

Посилання ОСОБА_1 на те, що він вжив усіх можливих заходів для уникнення ДТП, суд оцінює критично, оскільки такі доводи спростовуються схемою місця ДТП, письмовими поясненнями іншого учасника пригоди та відеозаписом події.

Сам по собі факт перебування на льодовій поверхні водосховища не звільняє водія від обов`язку дотримуватися вимог Правил дорожнього руху та діяти з урахуванням дорожньої обстановки.

Таким чином, суд вважає доведеним, що саме порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.3.б ПДР України перебуває у прямому причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.

У діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодекс України про адміністративні правопорушення, а саме порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Керуючись ст. 33 КУпАП, враховуючи особу правопорушника, ступінь його вини, характер вчиненого ним адміністративного правопорушення, а також наявність обставини, що пом`якшують відповідальність, суддя вважає за необхідне визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП стягнути із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір».

З урахуванням наведеного та керуючись статтями 33, 40-1, 124, 283 і 284 КУпАП, суддя

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок на користь держави.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Вишгородський районний суд Київської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя С.В. Олійник