Вирок від 19 лютого 2026 р. у справі №751/9271/25 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа№751/9271/25

Провадження №1-кп/751/168/26

В и р о к

І м е н е м У к р а ї н и

20 лютого 2026 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

у складі: головуючого судді ОСОБА_1

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_4 – адвоката ОСОБА_5 ,

захисника – адвоката ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024270340003443 від 22.10.2024 за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця села Моложаве Городнянського району Чернігівської області

громадянина України, із повною середньою освітою, неодруженого,

неповнолітніх дітей на утриманні не має, не працюючого, військовослужбовця

судимого:

09.10.2014 вироком Деснянського районного суду м. Чернігова за ч. 1 ст. 190

КК України до 2 років обмеження волі, звільнений від відбування покарання на

підставі ст.ст. 75,76 КК України з іспитовим строком 2 роки;

30.12.2016 вироком Деснянського районного суду м. Чернігова за ч. 2 ст. 185,

ст. 71 КК України до 2 років 6 місяців обмеження волі; звільнений 11.04.2018

року на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково на строк 07 місяців

23 дні на підставі ухвали Бердичівського міського суду Житомирської області

від 02.04.2018 року;

11.02.2020 вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова

за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 27.05.2022 року умовно-достроково на строк

01 рік 01 місяць 01 день;

08.11.2024 вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова за

ч.1 ст. 309 КК України до штрафу у розмірі 17000 грн;

зареєстрованого за адресою:

АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою:

АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 162, частиною 4 статті 185 КК України,

встановив:

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Президентом України видано Указ «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022, затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з чим на всій території України запроваджено правовий режим воєнного стану.

Відповідно ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», ст. 1 Закону України «Про оборону України», воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 85 від 26.03.2025 солдата військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_7 призначено на посаду номер обслуги 2 мінометного відділення мінометного взводу роти вогневої підтримки запасного десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , зараховано до списків особового складу військової частини та прийнято на всі види забезпечення.

20.10.2024 в період часу з 15 години 10 хвилин по 15 годину 26 хвилин військовослужбовець ОСОБА_7 , маючи не зняту та непогашену судимість у встановленому законом порядку, усвідомлюючи, що згідно Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжено, знаходячись поблизу гаражного кооперативу № 4, що за адресою: вул. Авіаторів, м. Чернігів, заліз на дах одного з гаражів, звідки побачив територію домоволодіння АДРЕСА_3 , де розташований житловий приватний будинок та господарська будівля, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_7 впевнившись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає та не може завадити вчиненню ним кримінального правопорушення, зліз з даху гаража та протиправно проник на територію домоволодіння, де через вікно господарської будівлі помітив велосипед зі спортивною рамою марки «WINORA Rage 26» чорно-синьо-зеленого кольору, який належить ОСОБА_8 .

В подальшому ОСОБА_7 збивши навісний замок з дверей господарської будівлі, протиправно проник до неї, звідки таємно викрав чуже майно - велосипед марки «WINORA Rage 26» вартістю 4180 грн 00 коп. Занісши вказаний велосипед на дах одного з гаражів, який межує з територією вказаного домоволодіння, та утримуючи при собі викрадене майно, ОСОБА_7 покинув місце вчинення кримінального правопорушення та в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна, поєднаному з проникненням у інше володіння особи, вчиненому повторно, в умовах дії воєнного стану, ОСОБА_7 завдав матеріального збитку ОСОБА_8 на суму 4180 грн 00 коп та вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 185 КК України.

Крім того, 18.06.2025 в період часу з 22 години 40 хвилин по 22 годину 46 хвилин військовослужбовець призваний по мобілізації, номер обслуги 2 мінометного відділення мінометного взводу роти вогневої підтримки запасного десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_7 , маючи не зняту та непогашену судимість у встановленому законом порядку, усвідомлюючи, що згідно Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжено, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, перелізши через паркан, протиправно проник на територію домоволодіння, що за адресою: АДРЕСА_4 , де помітив у складському приміщенні велосипед марки «Kellys». Після чого ОСОБА_7 , впевнившись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає та не може завадити вчиненню ним кримінального правопорушення, зайшов через двері до складського приміщення, звідки таємно викрав велосипед марки «Kellys» чорного кольору, вартістю 17712 грн 25 коп, який належить потерпілому ОСОБА_4 . З викраденим майном ОСОБА_7 покинув територію домоволодіння, розпорядившись ним на власний розсуд.

Своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна, поєднаному з проникненням у інше володіння особи, вчиненому повторно, в умовах дії воєнного стану, ОСОБА_7 завдав матеріального збитку ОСОБА_4 на суму 17712 грн 25 коп та вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

Також, 20.06.2025 в період часу з 17 години 00 хвилин по 17 годину 16 хвилин військовослужбовець ОСОБА_7 , маючи не зняту та непогашену судимість в встановленому законом порядку, будучи чітко обізнаним, що згідно Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжено, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_5 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, перелізши через паркан, протиправно проник на територію домоволодіння, що за адресою: АДРЕСА_5 , де помітив підвальне приміщення, в якому знаходився велосипед марки «RANGER» чорно-сіро-зеленого кольору, в багажнику якого знаходився пакет білого кольору з подовжувачами всередині. ОСОБА_7 впевнившись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає та не може завадити вчиненню ним кримінального правопорушення, зайшов через двері до вказаного підвального приміщення, звідки таємно викрав чуже майно: велосипед марки «RANGER» чорно-сіро-зеленого кольору, вартістю 5000 грн 00 коп, в багажнику якого знаходився пакет білого кольору з подовжувачами всередині, а саме: два подовжувачі 220 В PowerPlant JY-2024/15 (PPCA08M150S1) вартістю 607 грн 20 коп, два подовжувачі без з/к 1 гніздо 15 м білі Makel вартістю 585 грн 60 коп, два подовжувачі Violux 1p 15м 2x1,5 без заземлення чорні, вартістю 674 грн 40 коп, які належать потерпілому ОСОБА_9 . З викраденим майном ОСОБА_7 покинув територію домоволодіння, розпорядившись ним на власний розсуд.

Своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна, поєднаному з проникненням у інше володіння особи, вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, ОСОБА_7 завдав матеріального збитку ОСОБА_9 на загальну суму 6867 грн 20 коп та вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

Крім того, 22.07.2025 в період часу з 17 години 40 хвилин по 18 годину 10 хвилин, у ОСОБА_7 , який перебував за адресою: АДРЕСА_6 , виник злочинний умисел спрямований на незаконне проникнення до іншого володіння особи, реалізуючи який, порушуючи вимоги статтю 30 Конституції України, якою регламентовано, що кожному гарантується недоторканість житла, статтю 233 Кримінального процесуального кодексу України, яка передбачає, що ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ним володіє, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997, якою закріплено права людини на недоторканість житла або іншого володіння особи, ОСОБА_7 діючи умисно, протиправно, всупереч волі законного володільця ОСОБА_10 , без законних на те підстав, усвідомлюючи, що його дії носять незаконний та протиправний характер, будучи впевненим, що за ним ніхто не спостерігає, шляхом зриву навісного замка, проник всередину господарчої будівлі, яка розташована на території домоволодіння, по АДРЕСА_6 , чим порушив недоторканість іншого володіння ОСОБА_10 , та де був виявлений громадянином ОСОБА_11 , який намагався затримати обвинуваченого до прибуття співробітників поліції, проте не зміг, оскільки ОСОБА_7 втік з місця вчинення кримінального проступку.

Своїми діями, які виразились у незаконному проникненні до іншого володіння особи, що порушує недоторканність власності громадян, ОСОБА_12 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 162 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні за ч. 4 ст. 185 та ч. 1 ст. 162 КК України визнав повністю, не оспорював фактичні обставини вчинених кримінальних правопорушень, підтвердив у судовому засіданні, що дійсно він будучи військовослужбовцем призваним по мобілізації, номер обслуги 2 мінометного відділення мінометного взводу роти вогневої підтримки запасного десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , знаючи, що в Україні діє воєнний стан у час та місцях, за обставин викладених у обвинувальному акті, на території м. Чернігова таємно вчиняв крадіжки чужого майна з домогосподарств ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , до яких потрапляв способами зазначеними в обвинувальному акті, викрадав велосипеди, а в одному велосипеді були також подовжувачі. Також підтвердив, що протиправно проник до домогосподарства по АДРЕСА_6 , нічого там не викрав, втік, тому що був помічений сусідом потерпілого ОСОБА_10 . Обвинувачений у судовому засіданні погодився з правовою кваліфікацією його дій, часом, місцем, способом, переліком та вартістю таємно викраденого майна за кожним з епізодів злочинної діяльності, описаних в обвинувальному акті. Про вчинене шкодує та щиро кається. Крім того, просив врахувати, що командиром військової частини НОМЕР_2 надано письмову згоду на проходження ним військової служби у вказаній військовій частині за контрактом та призначення його на посаду стрільця відділу, шпк «солдат», ВОС – 100915. Він особисто бажає продовжити військову службу у лавах ЗСУ, у зв`язку з чим просив призначити йому покарання з іспитовим строком. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 про відшкодування матеріальних збитків в сумі 17712 грн 25 коп та моральної шкоди в сумі 15000 грн, а також витрат на правничу допомогу в сумі 2000 грн визнав в повному обсязі та висловив готовність відшкодувати. Просив врахувати, що одному з потерпілих викрадене майно повернуто.

Оскільки обвинувачений, правильно розуміючи суть пред`явленого обвинувачення, добровільно повністю визнав свою вину і вказав на обставини вчинення ним кримінальних правопорушень, суд відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України вважає недоцільним дослідження інших доказів і доходить висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_7 в повному обсязі пред`явленого обвинувачення, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України, а саме: таємному викраденні чужого майна (крадіжки), поєднаному з проникненням у інше володіння особи, вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, та кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 162 КК України, а саме: незаконному проникненні до іншого володіння особи, що порушує недоторканність власності громадян.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд враховує, що

- вчинене ним кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України належить до категорії тяжких злочинів, за ч. 1 ст. 162 КК України є кримінальним проступком, обсяг та вартість викраденого майна, характер та спосіб вчинення злочину кількість епізодів злочинної діяльності;

- відсутність станом на час розгляду справи судом претензій матеріального характеру з боку потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , позицію потерпілого ОСОБА_4 та його представника щодо можливості призначення покарання обвинуваченому не пов`язаного з реальним позбавленням волі; визнання обвинуваченим в повному обсязі цивільного позову потерпілого ОСОБА_4 ;

- дані про особу обвинуваченого, який судимий та має невідбуте покарання за попереднім вироком у виді штрафу 17000 грн; 07.09.2024 та 03.09.2025 притягувався до адміністративної відповідальності за ст.178 КУпАП, неодружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, не працює, є військовослужбовцем, 16.02.2024 та 22.06.2024 доставлявся до диспансерного наркологічного відділення ЧОПНЛ з приводу «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання канабіноїдів. Гостра інтоксикація неускладнена», у лікаря психіатра на обліку не перебуває та не звертався; у скоєному щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю кримінальних правопорушень, а також добровільно частково відшкодував завдану шкоду шляхом повернення викраденого майна потерпілому ОСОБА_8 , що суд враховує обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

З урахуванням всіх обставин по справі, вимог ст.ст. 65-67 КК України, суд вважає, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та для попередження нових злочинів є доцільним призначення покарання, встановленого санкціями ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі та ч.1 ст. 162 КК України у виді обмеження волі та за сукупністю кримінальних правопорушень за ч.1 ст. 70 КК України необхідно призначити ОСОБА_7 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі.

Разом із тим, беручи до уваги, що ОСОБА_7 епізод кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України від 20.10.2024 за цим вироком вчинений до його засудження 08 листопада 2024 року вироком Новозаводського районного суду м.Чернігова за ч. 1 ст. 309 КК України, за яким йому призначено покарання у виді штрафу у розмірі 17000 грн, інші кримінальні правопорушення у цьому кримінальному провадженні вчинені ОСОБА_7 після його засудження 08.11.2024, судом при призначенні покарання ОСОБА_7 не застосовуються правила частини 4 статті 70 КК України, оскільки в діях обвинуваченого має місце повторність кримінальних правопорушень і він засуджується в тому числі за вчинення кількох тотожних кримінальних правопорушень.

Така позиція суду узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові об`єднаної палати ККС від 08.02.2021 у справі № 390/235/19, а саме: «Якщо особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, за вироком суду було призначено покарання, яке ухвалено відбувати реально, а потім було встановлено, що вона винна ще й в інших кримінальних правопорушеннях, за які за новим вироком особі призначається покарання із застосуванням на підставі ст. 75 КК звільнення від відбування покарання з випробуванням, положення ч. 4 ст. 70 КК щодо призначення остаточного покарання не застосовуються і кожний вирок – попередній, за яким особа має відбувати покарання реально, та новий, за яким її звільнено від відбування покарання з випробуванням, виконуються самостійно».

Також, суд, призначаючи покарання ОСОБА_7 , враховує наступне.

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19.02.2026 ОСОБА_7 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України, на підставі частини 5 статті 401 КК України, для продовження проходження військової служби. Кримінальне провадження №12024270340003443 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.10.2024 відносно ОСОБА_7 (яке розглядається судом), в частині вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України, – закрито на підставі пункту 1 частини 2 статті 284 КПК України, у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Зобов`язано ОСОБА_7 невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання ухвалою законної сили, прибути до військової частини НОМЕР_2 для проходження військової служби.

Отже, зважаючи на вказану обставину, що позитивно характеризує особу обвинуваченого, який бажає продовжити військову службу у Збройних силах України та виконувати обов`язки військової служби для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, про що він особисто заявив у судовому засіданні, а також враховуючи тяжкість вчиненого злочину та кримінального проступку обвинуваченим, його особу та інші обставини справи, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням в порядку та на підставах встановлених ст. ст. 75, 76 КК України.

Призначаючи остаточне покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне застосувати правила статті 71 КК України та призначити покарання за сукупністю вироків, приєднавши ОСОБА_7 не відбуте покарання у виді штрафу у розмірі 17000 грн, призначене за вироком Новозаводського районного суду м.Чернігова від 08 листопада 2024 року, яким його засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України, та яке належить виконувати самостійно на підставі частини 3 статті 72 КК України.

Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 09.09.2025 до ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням в ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор», який в подальшому продовжений ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м.Чернігова від 04.11.2025 та ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24.12.2025 до 21.02.2026 включно, без визначення розміру застави.

Частиною 1 статті 377 КПК України передбачено, якщо обвинувачений тримається під вартою, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання у разі виправдання; звільнення від відбування покарання; засудження до покарання, не пов`язаного з позбавленням волі; ухвалення обвинувального вироку без призначення покарання.

Отже, керуючись наведеною нормою, звільняючи ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням в порядку та на підставах встановлених ст. ст. 75, 76 КК України, суд вважає за необхідне звільнити ОСОБА_7 з-під варти в залі судового засідання негайно та запобіжний захід до набрання вироком законної сили не застосовувати.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 до ОСОБА_7 про відшкодування збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення в розмірі 17712 грн 25 коп та моральної шкоди в розмірі 15000 грн визнаний обвинуваченим у повному обсязі в судовому засіданні та підлягає стягненню з останнього.

У відповідності до п.3 ч.1 ст. 118, ч.1 та ч.2 ст. 122, ч.2 ст. 124 КПК України з ОСОБА_7 на користь держави підлягають стягненню витрати на залучення експерта з проведення судових товарознавчих експертиз у загальному розмірі 19795 грн 44 коп, оскільки в межах цього кримінального провадження було проведено експертне дослідження експертною спеціалізованою державною установою.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368-374, 377, 382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 185 КК України, частиною 1 статті 162 КК України та призначити покарання:

за частиною 4 статті 185 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі;

за частиною 1 статті 162 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі;

На підставі частини 1 статті 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за сукупністю кримінальних правопорушень призначити ОСОБА_7 , остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі частини 1 статті 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком ОСОБА_7 повністю приєднати не відбуте покарання за вироком Новозаводського районного суду м.Чернігова від 08 листопада 2024 року у виді штрафу у розмірі 17000 грн (сімнадцяти тисяч гривень).

На підставі статті 71 та частини 3 статті 72 КК України остаточне покарання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за сукупністю вироків призначити у виді п`яти років позбавлення волі та штрафу у розмірі 17000 грн (сімнадцяти тисяч гривень), яке виконувати самостійно.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання у виді п`яти років позбавлення волі звільнити з іспитовим строком в 3 (три) роки, якщо він протягом цього строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити з-під варти негайно у залі суду.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 до ОСОБА_7 , - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 у відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення - 17712 грн 25 коп (сімнадцять тисяч сімсот дванадцять гривень двадцять п`ять копійок), у відшкодування моральної шкоди - 15000 грн (п`ятнадцять тисяч гривень), витрати на професійну правничу допомогу – 2000 грн (дві тисячі гривень).

Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати на проведення судових експертиз у кримінальному провадженні за №12024270340003443 від 22.10.2024 в розмірі 19795 грн 44 коп (дев`ятнадцять тисяч сімсот дев`яносто п`ять гривень сорок чотири копійки).

Речові докази у кримінальному провадженні № 12024270340003443 від 22.10.2024:

сліди рук, сліди рукавичок, рукавичку, - знищити;

навісний замок з ключем, велосипед марки «WINORA Rage 26» повернути за належністю ОСОБА_8 .

Вирок підлягає негайному виконанню в частині звільнення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти.

На вирок можуть бути подані апеляції до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд м. Чернігова, протягом 30-ти днів з моменту його проголошення, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 394 КПК України.

Копія вироку в день його проголошення вручається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1