Постанова від 05 лютого 2026 р. у справі №505/4320/25 — Подільський міськрайонний суд Одеської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 505/4320/25

№ 3/505/238/2026

06 лютого 2026 року м. Подільськ

суддя Подільського міськрайонного Одеської області Ващук О.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення

в с т а н о в и л а:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №758152 від 26 листопада 2025 року ОСОБА_1 26 листопада 2025 року о 17 год. 45 хв., за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання висловлювався на адресу своєї дружини ОСОБА_2 нецензурною лайкоюта в словесній формі погрожував фізичною розправою, чим вчинив домашнє насильство, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.173-2 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.

Згідно рішення Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» (п.41) особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження (див., mutatismutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" ( 974_256 ) (AleksandrShevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

Враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи, що на думку суду має місце з боку ОСОБА_1 , нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).

З огляду на зазначене, та приймаючи до уваги, що участь особи при розгляді справ за ст.173-2 КУпАП не є обов`язковою, суд у відповідності до ч.1 ст. 268 КУпАП вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За правилами статті 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з вимогами статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, серед іншого, суть адміністративного правопорушення та нормативний акт, який передбачає відповідальність за таке правопорушення. При цьому суть адміністративного правопорушення повинна відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.

Згідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються окрім іншого пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Тобто особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право надати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу.

Пояснення та зауваження за суттю вчиненого правопорушення вносяться до протоколу і засвідчуються підписом особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Пояснення та зауваження можуть додаватися до протоколу окремо, про що у протоколі робиться запис.

Всупереч наведеному вище у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності по суті порушення.

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №758152 від 26 листопада у графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті порушення» зазначено додається на окремому аркуші. Однак, у матеріалах справи такі пояснення додано не було.

Зазначений недолік був виявлений під час підготовки даного матеріалу до розгляду, тому постановою Подільського міськрайонного суду Одеської області від 15 грудня 2025 року зазначений адміністративний матеріал було направлено до Подільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області на доопрацювання.

На виконання зазначеної постанови до суду було надіслано рапорт ОСОБА_3 - особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, який зазначив, що ОСОБА_1 згідно ст.63 Конституції України відмовився надавати будь-які письмові пояснення, а в протоколі останній поставив свій підпис, що ознайомлений з протоколом та свою вину визнає.

Разом з тим, зазначені у рапорті ОСОБА_4 обставини не відповідають дійсності, з огляду на те, що протокол дійсно містить підписи особи, але лише щодо роз?яснення прав та обов?язків, передбачених ст.ст.55, 56, 59, 63 Конституції України, ст.268 КУпАП і повідомлення про місце і час розгляду справи, а також засвідчено підписом те, що речі не вилучалися.

В той час графа «від пояснень та підпису відмовився в присутності понятих» жодних відміток та підписів протокол не містить, а особа яка склала протокол, а саме ОСОБА_5 в графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушень», зазначив що «додається на окремому аркуші».

Жодних доказів того, що ОСОБА_1 визнав свою вину, як про це зазначив у рапорті працівник поліції Михайло Мандюк матеріали справи не місять.

Разом з тим, у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні будь-які пояснення свідків, понятих, відсутня будь-яка фото та відео фіксація обставин адміністративного правопорушення. Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення за своєю правовою природою не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

Отже, протокол про адміністративне правопорушення у цій справі, який містить фабулу обвинувачення та кваліфікацію особи, не може бути прийнятий судом як допустимий доказ винуватості особи, оскільки він складений в порушення вимог зазначеної вище інструкції.

Спираючись на положення ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справі «Лучанінова проти України», суд, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Оскільки протокол про адміністративне правопорушення, у якому фактично міститься формулювання обвинувачення, складений з грубим порушенням права особи на захист та є недопустимим доказом у цьому провадженні, суддя не може самостійно формулювати таке обвинувачення.

Згідно із ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене, дійшла висновку про недоведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Керуючись ст.ст. Керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.283-284 КУпАП,

п о с т а н о в и л а:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Подільський міськрайонний суд Одеської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя О.В. Ващук