Рішення від 11 лютого 2026 р. у справі №127/36322/25 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/36322/25

Провадження 2/127/8392/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2026 року

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вохмінової О.С.

з участю секретаря судових засідань Сєдінкіної Ю.В.

розглянувши в спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу № 127/36322/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення аліментів на повнолітніх дітей, які продовжують навчання,

в с т а н о в и в:

18.11.2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення аліментів на повнолітніх дітей, які продовжують навчання.

Мотивувала позов тим, що у шлюбі з відповідачем у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народились донька ОСОБА_5 та донька ОСОБА_6 .

Шлюб між сторонами було розірвано. Діти залишились проживати з матір`ю, знаходяться на її утриманні.

На підставі рішення суду від 18.11.2015 року з відповідача на утримання неповнолітніх дітей стягнуто аліменти – 1/3 частку всіх видів доходів щомісячно.

Згідно довідки № 43175 від 17.09.2025 року, донька ОСОБА_3 є студенткою І курсу денної форми здобуття освіти факультету романської філології і перекладу Київського національного лінгвістичного університету. Спеціальність В11 Філологія, термін навчання з 01.09.2025 року по 30.06.2029 року.

Згідно довідки № 43176 від 17.09.2025 року, донька ОСОБА_4 є студенткою І курсу денної форми здобуття освіти факультету романської філології і перекладу Київського національного лінгвістичного університету. Спеціальність В11 Філологія, термін навчання з 01.09.2025 року по 30.06.2029 року.

Діти навчаються на денній формі навчання, потребують коштів на проїзд, харчування, придбання канцтоварів, навчальної літератури, одягу, на забезпечення побутових потреб тощо, знаходяться на утриманні матері.

Самостійних доходів діти не мають, потребують допомоги обох батьків на період навчання. Позивачу самій важко утримувати двох дітей та забезпечити їм достатній рівень життя. Відповідач працездатного віку, має постійну роботу та отримує дохід, однак матеріальної допомоги на утримання доньок ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , які досягли повноліття, але продовжують здобувати освіту і не мають власного доходу, не надає, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Позивач просила стягнути з відповідача на її користь, на утримання повнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) відповідача щомісяця, на період навчання дітей у Київському національному лінгвістичному університеті, термін навчання з 01.09.2025 року по 20.06.2029 року.

Ухвалою суду від 28.11.2025 року було відкрито спрощене позовне провадження у даній справі, яка розглядається з викликом учасників справи.

Представник позивача – адвокат Чернякова М.А. в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі, просила вимоги ОСОБА_1 задоволити в повному обсязі. Зауважила, що спільні діти сторін – ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які народились ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягли повноліття, однак, продовжують здобувати освіту та навчаються на денній формі в Київському національному лінгвістичному університеті. Власного доходу діти не мають, знаходяться на утриманні своєї матері. Після досягнення ними повноліття їх батько добровільно матеріальної допомоги донькам не надає, хоча діти потребують такої допомоги. Наголосила, що відповідач має постійний дохід, оскільки отримує пенсію як військовослужбовець і має можливість надавати донькам матеріальну допомогу.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся завчасно, належним чином за місцем реєстрації проживання. Відзиву на позов, заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у його відсутності не надавав. Про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

З урахуванням вимог статей 223, 280 ЦПК України суд провів заочний розгляд справи.

Треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з`явились.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що шлюб між сторонами, зареєстрований 17.11.2001 року, був розірваний рішенням суду від 18.11.2015 року.

ОСОБА_2 та ОСОБА_8 є батьками доньки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані та проживають з матір`ю, знаходяться на її утриманні.

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 досягли повноліття, однак, продовжують здобувати освіту та навчаються на денній формі в Київському лінгвістичному університеті.

Згідно довідки № 43175 від 17.09.2025 року, донька ОСОБА_3 є студенткою І курсу денної форми здобуття освіти факультету романської філології і перекладу Київського національного лінгвістичного університету. Спеціальність В11 Філологія, термін навчання з 01.09.2025 року по 30.06.2029 року.

Згідно довідки № 43176 від 17.09.2025 року, донька ОСОБА_4 є студенткою І курсу денної форми здобуття освіти факультету романської філології і перекладу Київського національного лінгвістичного університету. Спеціальність В11 Філологія, термін навчання з 01.09.2025 року по 30.06.2029 року.

Як зазначає позивач у заяві, до досягнення доньками повноліття відповідач сплачував аліменти на їх утримання на підставі рішення суду – 1/3 частку від заробітку. Однак, після досягнення доньками повноліття матеріальної допомоги на їх утримання відповідач не надає.

Правовідносини виникли між сторонами з приводу обов`язку батьків утримувати повнолітніх дітей та його виконання, при вирішенні спору суд застосовує відповідні норми СК України.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України встановлено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно статті 53 Конституції України кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов`язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам. Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.

Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих (частина третя статті 3 Закону України «Про освіту»).

Згідно ст. 199 СК України, якщо повнолітні син, дочка навчаються і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дітей у твердій грошовій сумі або у частці від заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Отже, стягнення з батьків аліментів на утримання повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання та у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується з соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 22 листопада 2023 року у справі № 337/642/22 (провадження № 61-9686св23) зроблено висновок: «обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення ними повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу».

У постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 644/3610/16 (провадження № 61-12782св18) зроблено висновок: «Сімейним Кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків, брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Також при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження».

У постанові Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі № 381/2423/20 (провадження № 61-17937св21) зроблено висновок: «стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу).

Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами».

Враховуючи, що доньки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які досягли повноліття, навчаються на денній формі навчання, мають необхідність у харчуванні та одязі, витратах на проїзд, витратах, пов`язаних із організацією навчального процесу, проживання в іншому місті, суд дійшов висновку, що у зв`язку з продовженням навчання діти потребують матеріальної допомоги, яку мають надавати, як мати, так і батько.

Доказів щодо стану свого здоров`я, майнового стану, інших обставин, що унеможливлюють утримання повнолітніх доньок ОСОБА_7 та ОСОБА_6 відповідач суду не надав.

З інформації з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів від 12.02.2026 року, вбачається, що ОСОБА_2 був нарахований (та виплачений) дохід за серпень 2025 року (ГУНП у Вінницькій області) – 130 313, 26 грн.

Визначаючи розмір аліментів на утримання двох повнолітніх дітей, які продовжують навчання, суд враховує матеріальне становище платника аліментів, обов`язок обох батьків у рівному обсязі утримувати кожну дитину на належному рівні, а також те, що дитина, яка продовжує навчання, безсумнівно потребує принаймні мінімальних витрат на власне утримання.

Згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік», установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць складає 3 328 грн.

Враховуючи наведене, що розмір призначених аліментів має бути достатнім для задоволення розумних потреб дитини і не повинен обмежувати матеріальних інтересів відповідача, суд вважає, що аліменти у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) відповідача щомісяця будуть забезпечувати належне утримання двох повнолітніх доньок, які продовжують навчання та забезпечить баланс інтересів як одержувача, так і платника аліментів.

Відповідно до частини першої статті 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір за ставками 2025 року, в розмірі 1 211, 20 грн., оскільки позивач при зверненні до суду з даним позовом від сплати судового збору була звільнена на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Правнича допомога позивачу у даній справі була надана адвокатом Черняковою М.А. на підставі договору про надання правової допомоги від 30.09.2025 року, п.3 якого визначено розмір гонорару – 10 000 грн.; актом виконаних робіт у справі про стягнення аліментів на утримання повнолітніх дітей, які продовжують навчання: консультація, написання позовної заяви, судові засідання, повний супровід даної справи; квитанцією до прибуткового касового ордера від 30.09.2025 року про сплату 10 000 грн.

Враховуючи вимоги ст. 137 ЦПК України, а також тривалість і складність справи та виконані адвокатом роботи, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг, предмет позовних вимог, а також враховуючи співмірність витрат на правничу допомогу із складністю даної справи, обсягом наданих послуг і значенням справи для сторін, суд вважає необхідним компенсувати позивачу понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000 грн.

Керуючись ст.ст. 180, 182, 183,191, 199, 200 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4, 5, 10, 76-82, 89, 137, 141, 263-265, 280-282, 430 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

позов задоволити.

Стягувати зі ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на утримання повнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) відповідача щомісяця, починаючи з 18.11.2025 року і на період навчання дітей у Київському національному лінгвістичному університеті, але не більше, ніж до досягнення 23-річного віку.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 5 000 грн.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення може бути оскаржене. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до вимог ст.ст. 354, 355 ЦПК України, розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складене 20 лютого 2026 року.

Суддя: