Постанова від 22 лютого 2026 р. у справі №135/272/26 — Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/272/26

Провадження № 3/135/98/26

ПОСТАНОВА

іменем України

23.02.2026 м. Ладижин

Суддя Ладижинського міського суду Вінницької області Волошина Т.В., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з ВП № 3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 неналежно виконує свої батьківські обов`язки щодо виховання своєї доньки – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яку 14.02.2026 залишила без належного нагляду зі своїм співмешканцем та пішла до розважального закладу вживати алкогольні напої, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. Відомості про поважні причини її неявки відсутні, клопотань про відкладення розгляду справи від неї не надходило. Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, однак за наявності даних про своєчасне сповіщення особи про місце і час розгляду справи та відсутність клопотань про відкладення така справа може бути розглянута за її відсутності.

Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у справах Бондаренко та інші проти України» (заява № 42664/21), справа «Волохи проти України» (заява № 23543/02), згідно з якою особа, яка бере участь у судовому провадженні, зобов`язана сумлінно реалізовувати свої процесуальні права, виявляти належну зацікавленість у перебігу справи та виконувати свої процесуальні обов`язки.

Враховуючи викладене, а також з метою забезпечення реалізації принципу розумного строку розгляду справи відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток (частина 2 ст. 150 Сімейного кодексу України).

Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї (частина 5 ст. 150 Сімейного кодексу України).

Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (частина 4 ст. 155 Сімейного кодексу України).

Частиною 1 статті 184 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

У матеріалах справи наявні належні та допустимі докази, які в сукупності підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП. Зокрема, суд ураховує:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 748440 від 19 лютого 2026 року, складений уповноваженою особою відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, оформлений належним чином, підписаний службовою особою та ОСОБА_1 , яка у графі «пояснення» зазначила: «згідна, визнаю вину», зауважень до змісту протоколу з її боку не зафіксовано;

- рапорт працівника поліції, яким у ЄО за № 1231 зареєстровано повідомлення від ОСОБА_3 до служби 102 про те, що його сусідка ОСОБА_1 залишила однорічну доньку без нагляду;

- письмові пояснення ОСОБА_3 , в яких він повідомив, що сусідка ОСОБА_1 залишила малолітню доньку без нагляду, була відсутня близько чотирьох годин, зловживає алкоголем;

- письмові пояснення ОСОБА_1 , в яких вона зазначила, що 14.02.2026 залишила свою доньку – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 – зі своїм співмешканцем та пішла до розважального закладу «Комора» вживати алкогольні напої, де перебувала близько однієї години;

- копії паспорта ОСОБА_1 та свідоцтва про народження дитини, з яких убачається, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 ; висновок КП «Ладижинська міська лікарня» № 26 від 14.02.2026 про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння та роздруківку показників тесту № 26 від 14.02.2026, отриманих за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6820», згідно з якими вміст алкоголю в крові ОСОБА_1 становить 2,33 проміле.

Суд оцінює наведені докази як взаємоузгоджені, внутрішньо несуперечливі та такими, що походять із достовірних джерел. Будь-яких даних, які б спростовували наведені обставини, суперечили зазначеним доказам чи свідчили про наявність обставин, що виключають адміністративну відповідальність ОСОБА_1 , у матеріалах справи не міститься.

Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей охоплює, зокрема, форми бездіяльності, пов`язані з залишенням дитини без належного нагляду, незабезпеченням безпечних умов перебування за місцем проживання, невжиттям заходів щодо захисту її життя та здоров`я тощо. Сукупність зазначених доказів дає підстави вважати доведеним факт неналежного виконання ОСОБА_1 своїх батьківських обов`язків, що проявилося у залишенні малолітньої дитини віком 1 рік 11 місяців без належного нагляду та контролю з боку матері, яка у цей час перебувала у розважальному закладі в стані алкогольного сп`яніння. Такі дії утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення суд керується вимогами ст. 33 КУпАП, відповідно до якої при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь її вини, майновий стан, а також обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Як вбачається з медичного висновку та результатів тесту «Drager Alcotest 6820», на момент події ОСОБА_1 перебувала у стані алкогольного сп`яніння (2,33 проміле). Отже, обставиною, що обтяжує її відповідальність, є вчинення правопорушення в стані сп`яніння.

З урахуванням наведених даних про особу правопорушниці, характер і наслідки правопорушення (вчинене матір`ю стосовно малолітньої дитини, яка перебуває у вкрай уразливому віці 1 року 11 місяців), відсутність обставин, що пом`якшують відповідальність, та наявність обтяжуючої обставини у вигляді вчинення правопорушення в стані алкогольного сп`яніння, суд приходить до висновку про неможливість застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді попередження.

Санкція ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачає накладення штрафу на батьків або осіб, що їх замінюють, від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Враховуючи підвищену суспільну небезпечність вчиненого (залишення малолітньої дитини без належного нагляду, перебування матері у стані сильного алкогольного сп`яніння) та одночасно те, що це перший випадок притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП, суд вважає можливим призначити штраф у мінімальному розмірі – 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що є пропорційним, необхідним та достатнім заходом впливу для її виправлення та запобігання вчиненню нових адміністративних правопорушень.

У порядку, визначеному ст. 40-1 КУпАП та пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01.01.2026 становить 665 грн 60 коп.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 33, 40-1, 268, 283, 284, 307, 308 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, за якою накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 грн 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Роз`яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу в зазначений вище строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду через Ладижинський міський суд Вінницької області.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя