Постанова від 10 квітня 2025 р. у справі №379/1060/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а

Апеляційне провадження № 33/824/592/2025

Справа № 379/1060/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2025 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Ящук Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Шапошника Євгенія Васильовича, на постанову Таращанського районного суду Київської області від 14 листопада 2024 року

у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

встановив:

Постановою Таращанського районного суду Київської області від 14 листопада 2024 року визнано винним ОСОБА_1 у вчинені правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Згідно з постановою суду, 18.08.2024 о 15 год. 28 хв. в Білоцерківському районі Таращанської ОТГ с. Ківшовата по вул. Набережна водій ОСОБА_1 керував Т.З. «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду у встановленому законом порядку, як на місці зупинки, так і в медичному закладі категорично відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, тобто вчинив дії передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду, захисник ОСОБА_1 - адвокат Шапошник Є.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Таращанського районного суду Київської області від 14 листопада 2024 рокута закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на її незаконність, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд підійшов формально до розгляду протоколу про адміністративне правопорушення під час розгляду справи, не обґрунтував своїх висновків, що ставить під сумнів законність постанови.

Поліцейські в порушення вимог ч.2 ст. 254 КупАП не вручили копію протоколу про адміністративне правопорушення, а суд не повідомив належним чином про час та місце розгляду справи, чим позбавили його права на захист.

Також, поліцейські після зупинки транспортного засобу не оголошували ознаки алкогольного сп`яніння, та безпідставно намагались примусити ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння.

Вказує, що акт огляду на стан сп`яніння не підписаний уповноваженою особою, а згідно направлення ОСОБА_1 до Таращанського МЛ на огляд з метою виявлення алкогольного стану, був направлений до неіснуючого медичного закладу, а тому дані докази не можуть бути прийняті судом до уваги.

Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення складений за відсутності відповідних достатніх доказів вчиненого правопорушення.

Одночасно ОСОБА_1 подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Таращанського районного суду Київської області від 14 листопада 2024 року з огляду на те, що не був належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Фактично отримав оскаржувану постанову 27 листопада 2024 року за допомогою поштової кореспонденції.

Відповідно до положень ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин. Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження є обставини, що об`єктивно перешкоджали особі, яка має право на оскарження постанови, вчасно подати апеляційну скаргу.

Як вбачається з матеріалів справи, справа була розглянута за відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності, оскаржувана постанова Таращанського районного суду Київської області від 14 листопада 2024 року була направлена ОСОБА_1 поштовою кореспонденцією 15 листопада 2024 року, в матеріалах справи відсутнє зворотнє повідомлення про її отримання.

З матеріалами справи захисник ОСОБА_1 - адвокат Шапошник Є.В. був ознайомлений 28 листопада 2024 року, про що свідчить його запис в матеріалах справи.

02 грудня 2024 року до Таращанського районного суду Київської області надійшла апеляційна скарга.

Отже, доводи, викладені в апеляційній скарзі, щодо пропуску строку на апеляційне оскарження, матеріалами справи не спростовуються.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши, з метою забезпечення права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на апеляційне оскарження судового рішення, вважаю за можливе клопотання про поновлення строку задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження постанови Таращанського районного суду Київської області від 14 листопада 2024 року.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його адвокат Шапошник Є.В. підтримали доводи апеляційної скарги, просили постанову суду першої інстанції скасувати, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Вислухавши пояснення, дослідивши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

За положеннями ч.7 ст.294 КУпАП, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - відмова від проходження в установленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, всупереч п. 2.5 Правил дорожнього руху України - є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 893406 від 18 серпня 2024 року, 18.08.2024 о 15 год. 28 хв. в Білоцерківському районі Таращанської ОТГ с. Ківшовата по вул. Набережна водій ОСОБА_1 керував Т.З. «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду у встановленому законом порядку, як на місці зупинки, так і в медичному закладі категорично відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, тобто вчинив дії передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Даний протокол за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та складений в силу ст. 255 КУпАП уповноваженою на те особою - поліцейським взводу 1, роти 1, батальйону 2 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП сержантом поліції Глобенком А.Б.

Від підпису та надання пояснень будь-яких по суті порушення ОСОБА_1 відмовився.

Згідно направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18 серпня 2024 року, водій ОСОБА_1 направлявся до Таращанської МА в результаті виявлених ознак сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від ознайомлення з направленням на огляд ОСОБА_1 відмовився.

ОСОБА_1 був відсторонений від керування транспортним засобом ВАЗ 21053 д.н.з. НОМЕР_1 , шляхом передачі автомобіля ОСОБА_2 , про що свідчить розписка останнього від 18 серпня 2024 року.

Згідно з рапортом від 18 серпня 2024 року поліцейського взводу 1, роти 1, батальйону 2 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП сержанта поліції Глобенка Антона, перебуваючи у вільному патрулюванні в с. Ківшовата об 15 год.28 хв. було помічено та зупинено т.з ВАЗ н.з НОМЕР_1 , який рухався із технічною несправністю, а саме - не працюючий лівий стоп сигнал. В ході спілкування було встановлено особу водія, ним виявився ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , також в ході спілкування він не мав при собі та не пред`явив посвідчення водія відповідної категорії для перевірки згідно п.п 2.4 ПДР України. Тому відносно нього було винесено постанову за ч. 1 ст. 126 КУПАП п.п. 2.4 ПДР України. В подальшому в ході спілкування було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. На вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій ОСОБА_1 категорично відмовився, а тому було складено протокол ААД № 893406 за ч.1 ст.130 КУПАП п.п 2.5 ПДР України. Водія було відсторонено від керування транспортним засобом шляхом передачі тверезому водієві під розписку.

Матеріали справи не містять даних щодо оскарження ОСОБА_1 або його захисником дій працівників поліції щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КупАП.

Судом апеляційної інстанції переглянуто відеозапис з нагрудної камери працівника поліції щодо досліджуваних подій.

Так, з відеозапису вбачається, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції на проїжджій частині дороги. Патрульні вказали причину зупинки, а саме не працюючий задній лівий стоп сигнал та проїзд по зустрічній смузі руху, а також надали для ознайомлення свої посвідчення. ОСОБА_1 почав поводити себе агресивно та стверджувати про те, що не вважає, що ці документи є офіційними. Під час спілкування працівниками поліції у водія були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, про що повідомлено останньому та запропоновано пройти огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер або у найближчому медичному закладі охорони здоров`я, на що ОСОБА_1 відповів відмовою.

Працівник поліції роз`яснив водію наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння. В подальшому працівник поліції двічі пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер або в медичному закладі у лікаря нарколога, на що ОСОБА_1 відмовлявся. Працівником поліції повідомлено, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП та попросив його почекати, для ознайомлення з протоколом адміністративного правопорушення та вручення йому копії, але ОСОБА_1 категорично відмовився чекати.

При цьому, жодних заперечень та зауважень під час складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо порушення працівниками вимог закону ОСОБА_1 не висловлював.

У протоколі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП також відсутні будь-які заперечення ОСОБА_1 по суті правопорушення.

Вивчивши матеріали справи, переглянувши відеозапис з нагрудної камери працівника поліції щодо досліджуваних подій, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що працівниками поліції було дотримано всіх законних вимог щодо їх дій при складанні адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 , порушень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року, виявлено не було.

Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов`язаний:

- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;

- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Відповідно до вимог п. 2.5. ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за статтею 130 КУпАП настає виключно за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, є порушенням вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

Таким чином, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, є порушенням вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч. 2-3 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Згідно з п.п. 2, 6, 7 Розділу І Інструкції №1452/735 від 9 листопада 2015 року, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відеозаписом подій, наявним в матеріалах справи, який є об`єктивним доказом у справі, незалежним від суб`єктивного сприйняття будь-якої особи, чітко зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у медичному закладі, що відповідає положенням ст. 266 КУпАП та є належним та допустимим доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, тому доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.

Суд звертає увагу, що долучені до матеріалів справи відеозаписи з нагрудної камери працівника поліції є належними та допустимими доказами, оскільки на відеозаписі об`єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні.

З аналізу диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП убачається, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння, вже сам по собі утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Отже, ОСОБА_1 особисто відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки за допомогою приладу Драгер, так і у медичному закладі охорони здоров`я у лікаря нарколога, що зафіксовано технічними засобами відеозапису.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги про те, що матеріали справи не містять достатніх доказів вчинення правопорушення, спростовуються матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 893406 від 18.08.2024 року, відеозаписом фіксації вчиненого правопорушення, який відповідає фактичним обставинам справи та підтверджує факт керування водієм транспортним засобом, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу до медичного закладу, рапортом поліцейського патрульної поліції, що є належними та допустимими доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП - за відмову від проходження в установленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Доводи апеляційної скарги про те, що працівниками патрульної поліції не оголошено ознаки алкогольного сп`яніння та водію не було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, спростовуються відеозаписом з бодікамер, на яких вбачається, що після довготривалих суперечок водія з працівниками поліції, патрульний виявив ознаки алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 , перелічив їх останньому та в подальшому неодноразово запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного засобу Драгер або у медичному закладі у лікаря нарколога, на що водій категорично відмовився.

Доводи апеляційної скарги про те, що акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів не підписаний працівником поліції, а відтак не є належним доказом, є безпідставним, оскільки від огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 відмовився та відповідно його огляд на стан сп`яніння на місці зупинки із застосуванням приладу Драгер - проведено не було, в акті зафіксовано лише ознаки алкогольного сп`яніння.

Інші доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, висновків суду не спростовують та не можуть бути підставою для скасування постанови суду.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції відповідно до ст. 280 КУпАП належним чином встановлено обставини, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, та досліджено докази, наявні в матеріалах справи, на підставі яких зроблено обґрунтований висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З огляду на викладене, доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують правильності та законності постанови судді Таращанського районного суду Київської області від 14 листопада 2024 року, а тому не можуть бути визнані обґрунтованими та бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 .

Керуючись ст. 294 КУпАП,

постановив:

Поновити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Шапошнику Євгенію Васильовичу строк на апеляційне оскарження постанови судді Таращанського районного суду Київської області від 14 листопада 2024 року.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Шапошника Євгенія Васильовича, - залишити без задоволення.

Постанову судді Таращанського районного суду Київської області від 14 листопада 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Київського апеляційного суду Т.І. Ящук