Рішення від 19 лютого 2026 р. у справі №464/6390/25 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/6390/25

пр.№ 2/464/1007/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.02.2026 Сихівський районний суд міста Львова

у складі: головуючого – судді Жили В.С.,

за участі секретаря судового засідання – Ханенка Ю.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Акціонерне товариство «Таскомбанк» (далі – АТ «Таскомбанк») звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення на користь позивача суми заборгованості за кредитним договором від 22.02.2022 № 002/14656583-CK_SB в розмірі 70 448,54 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 22.02.2022 підписано заяву-договір на укладення договору про комплексне банківське обслуговування, яку слід розуміти як Кредитний договір № 002/14656583-CK_SB. Відповідно до умов Кредитного договору № 002/14656583-CK_SB позичальнику було встановлено ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту (50 000 гривень), а саме надано кредитні кошти в сумі 49 920 грн., з процентною ставкою за встановленим кредитним лімітом 37%; строк користування 12 місяців з автоматичною пролонгацією. Позивач свої обов`язки за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти, однак в подальшому відповідач перестав виконувати умови кредитного договору в повній мірі, а саме, перестав сплачувати заборгованість по кредиту та процентах. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість, станом на 01.05.2025, у розмірі 70 448,54 грн., з яких: 45 407,31грн. – заборгованість по тілу кредиту; 25 041,23 грн. – заборгованість по відсотках.

Враховуючи малозначність справи, ухвалою судді від 18.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за останнім відомим місцем проживанням відповідача за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач АТ «Таскомбанк», будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, не забезпечив явку свого представника в судове засідання. Водночас, у позовній заяві представник позивача Альховська І.Б. просила розгляд справи здійснювати за відсутності представника АТ «Таскомбанк». Окрім цього, від представника позивача Альховської І.Б. через систему «Електронний суд» надійшла заява, у якій вона не заперечила проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, відзив на позовну заяву не подав, належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засіданн я шляхом скерування судових повісток про виклик до суду до його електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС, а також засобами поштового зв`язку рекомендованими поштовими відправленнями на адресу його відомого останнього зареєстрованого місця проживання, що є також його місцезнаходженням як фізичної особи-підприємця в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Крім того, судом було опубліковано оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про виклик відповідача у судове засідання, як це передбачено статтями 128-129 ЦПК України.

З огляду на викладене, враховуючи те, що судом вже відкладалися судовий розгляд справи, однак в судове засідання відповідач повторно не з`явився, доказів поважності причин неявки в судове засідання не надано, суд дійшов висновку про можливість проведення розгляду справи за відсутності сторін, з ухваленням заочного рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до вимог статей 280 – 283 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою усіх учасників справи, згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини спірних правовідносин.

22.02.2022 між АТ «Таскомбанк»» та ОСОБА_1 підписано Заяву-договір на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування, за змістом якої сторони узгодили, що ця Заява-договір на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб разом з Публічною пропозицією АТ «Таскомбанк» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (далі - ДКБО), Тарифами Банку, що розміщені на сайті АТ «Таскомбанк» https://tascombank.ua, складають Договір про комплексне банківське обслуговування в Мобільному за стосунку (додатку) izibank (далі – Договір).

На підставі вказаної заяви відповідач просив відкрити на його ім`я поточний рахунок у гривні, оформити йому платіжну картку Master Card World та встановити на поточному рахунку кредитний ліміт на споживчі цілі строком користування 12 місяців (365 днів) з можливістю автоматичної пролонгації на той самий строк та зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 37 % річних (детальна інформація в т.ч. щодо типу, порядку обчислення, зміни та сплати наведена в пункті 8 розділу Згода та запевнення Клієнта до Договору (далі - ЗГОДА), починаючи з дня виходу із пільгового періоду.

У пункті 4 Заяви-договору відповідач підтвердив генерацію ключової пари Удосконаленого Електронного Підпису (УЕП) з особистим ключем та відповідним відкритим ключем, що буде використовуватися ним в Мобільному застосунку (додатку) izibank для вчинення правочинів (у вигляді електронного документу), розрахунково-касовому обслуговуванні та/або при отриманні банківських, платіжних та інших фінансових послуг. Визнав, що УЕП є аналогом власноручного підпису, його накладення має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

У той же день відповідачем були підписані Згода та запевнення Клієнта до Договору та Заява-договір на відкриття банківського вкладу на вимогу для фізичних осіб «zanachka», на підставі якої останньому відкрито поточний рахунок у валюті гривня для обслуговування картки.

Згідно довідки АТ «Таскомбанк» від 26.05.2025 № 20396/47.7, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 22.02.2022 є власником поточного рахунку у гривні, який відкрито до Заяви-Анкети на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування з номером кредитного договору № 002/14656583-CK_SB від 22.02.2022, № карти НОМЕР_2 , відкритого в АТ «Таскомбанк».

Позивач виконав свої обов`язки за договором, встановивши на поточному рахунку відповідача кредитний ліміт на споживчі цілі та надавши останньому можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, що підтверджується виписками по особовим рахункам кредитного договору № 002/14656583-CK_SB від 22.02.2022, відкритих на ім`я ОСОБА_1 , за період з 22.02.2023 по 26.12.2024. Означеною випискою також підтверджується користування відповідачем кредитними коштами у власних цілях.

Відповідно до положень статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75, виписка по рахунку є первинним документом, який підтверджує здійснені банківські операції по рахунку.

Позивач стверджує, що відповідач взяті грошові зобов`язання за кредитним договором порушив, належним чином не виконав, не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором, складеним станом на 01.05.2025 згідно якого загальний розмір заборгованості становить 70 448,54 грн., що складається із 45 407,31 грн. – заборгованість по тілу кредиту; 25 041,23 грн. – заборгованість по відсотках.

Відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов`язань та які б спростовували суму заборгованості, підтверджену розрахунком позивача.

Надаючи оцінку зазначеним обставинам суд відзначає наступне.

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

З досліджених судом доказів встановлено, що між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору шляхом підписання сторонами заяви-договору та інших документів щодо вартості кредиту та графіків платежів, які в сукупності становлять умови кредитного договору, а означені дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 334/3056/15 зроблено висновок про те, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме: надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Оцінюючи надані позивачем докази, зокрема банківські виписки та розрахунок заборгованості, в сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем доведено факт видачу кредитних коштів відповідачу, користування відповідачем кредитними коштами та виникнення спірної заборгованості.

За умовами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Норми статей 610, 611 ЦК України вказують на те, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (частини 1, 2 ст. 612 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

У суду немає підстав сумніватися у обґрунтованості розрахунку, який береться до уваги як розмір наявної заборгованості перед позивачем, адже відповідачем наведений розрахунок не заперечено та не спростовано.

Саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов`язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача (позиція Верховного Суду у постанові від 25.01.2023 у справі № 209/3103/21).

Враховуючи те, що відповідач отримав від позивача кредитні кошти та користувався ними, належних та допустимих доказів на підтвердження їх повернення, всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надав, розрахунок заборгованості не спростував, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Таскомбанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 70 448,54 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) – 45 407,31 грн., заборгованість по відсоткам (в т. ч. прострочена) – 25 041,23 грн.

Окрім цього, з врахуванням вимог частин 1, 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Таким чином, датою ухвалення рішення у справі є дата складення повного судового рішення, а саме 20.02.2026.

Керуючись статтями 2, 10, 12, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» заборгованість за кредитним договором № 002/14656583-CK_SB від 22.02.2022 в розмірі 70 448 (сімдесят тисяч чотириста сорок вісім) гривень 54 (п`ятдесят чотири) копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» судові витрати в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтями 273, 289 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне судове рішення складено 20.02.2026.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Акціонерне товариство «Таскомбанк», м. Київ, вул. С. Петлюри, 30, код ЄДРПОУ: 09806443.

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Володимир ЖИЛА