Постанова від 15 лютого 2026 р. у справі №243/2062/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/68/26 Справа № 243/2062/25 Суддя у 1-й інстанції - Хаустова Т. А. Суддя у 2-й інстанції - Сєдих А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2026 року м.Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Сєдих А.В., за участю секретаря судового засідання Ворони Б.А., захисника адвоката Нікітіна В.В. розглянувши апеляційну скаргу захисника Нікітіна В.В. на постанову судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 04 квітня 2025 року, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: невідомий, військовослужбовця Військової частини НОМЕР_1 на посаді старшого водія у військовому званні солдат, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови 04 березня 2025 року о 09 годині 25 хвилин, в Донецькій області Краматорському районі м. Святогірськ по вулиці Шевченко біля будинку № 115, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом УАЗ 469, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився шляхом ухилення, що зафіксовано на технічний прилад відеозапису, а саме на нагрудний персональний відео реєстратор Motorola Solutions VB 400 № 472678, від керування транспортного засобу відсторонений, транспортний засіб дорожньому руху не перешкоджає, велась відео фіксація відео реєстратор 70МАІ, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та тим самим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 04 квітня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на один рік. Стягнуто судовий збір в розмірі 605,60 гривень.

Не погодившись з постановою суду захисником Нікітіним В.В. в інтересах ОСОБА_1 оскаржив постанову у апеляційному порядку з пропуском строку на апеляційне оскарження. Вважає, що строк апеляційного оскарження пропущено з поважних причин, оскільки про існування постанови від 04.04.2025 року ОСОБА_1 дізнався лише 18.06.2025 року.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що розгляд справи судом першої інстанції відбувся без участі ОСОБА_1 , попри обізнаність суду про його проходження військової служби, що позбавило його можливості ознайомитися з матеріалами справи, надати пояснення та скористатися правовою допомогою. Зазначає, що під час винесення постанови судом першої інстанції неправильно застосовано норми процесуального та матеріального права, оскільки особі не було забезпечено права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 55 Конституції України. Вважає, що факт проходження ОСОБА_1 огляду у ВСП того ж дня, де результат становив 0,000 проміле, спростовує зафіксовані в матеріалах справи дані про стан сп`яніння. Вказує, що 04.03.2025 року на території Донецької області тривала повітряна тривога, однак проведення процесуальних дій не було зупинено, що порушило його право на безпеку та захист. Зазначає, що як військовослужбовця його повинні були направляти на огляд у порядку ст. 266-1 КУпАП, проте ці вимоги порушено, а тому докази, отримані з недотриманням закону, є недопустимими. Вважає, що стягнення судового збору суперечить п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем та звільняється від його сплати. Вказує, що суд першої інстанції не встановив усіх обставин справи, не перевірив належність і допустимість доказів, чим порушив вимоги ст. 245, 251, 278, 280 та 283 КУпАП. Зазначає, що вина ОСОБА_1 не доведена поза розумним сумнівом відповідно до практики ЄСПЛ, зокрема рішень у справах «Кобець проти України» та «Коробов проти України». Просить Поновити строк звернення до суду з метою апеляційного оскарження постанови. Просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1. ст. 130 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Сторони про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, вислухавши думку захисника, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду – без змін за таких підстав.

Апеляційний суд враховує, що захисник зазначає про отримання інформації щодо існування постанови лише 18.06.2025 року. З огляду на принцип забезпечення права на доступ до правосуддя, строк на апеляційне оскарження поновлено.

Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст.283 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення.

Відповідно до диспозиції ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність за даною статтею настає у разі керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння, а так само у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до п. 2.5 ПДД України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Так, факт вчинення адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 у його вчиненні підтверджується даними з протоколу про адміністративне правопорушення серії АБА № 011123 від 04 березня 2025 року, з якого вбачається, що 04 березня 2025 року о 09 годині 25 хвилин, в Донецькій області Краматорському районі м. Святогірськ по вулиці Шевченко біля будинку № 115, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом УАЗ 469, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився шляхом ухилення, що зафіксовано на технічний прилад відеозапису, а саме на нагрудний персональний відео реєстратор Motorola Solutions VB 400 № 472678, від керування транспортного засобу відсторонений, транспортний засіб дорожньому руху не перешкоджає, велась відео фіксація відео реєстратор 70МАІ, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та тим самим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Диском з відеозаписом, який було переглянуто в процесі розгляду даної адміністративної справи.

Рапортом працівника поліції від 04 березня 2025 року.

Проаналізувавши докази по справі, вважаю, що в діях ОСОБА_1 міститься склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП.

Стягнення суддею накладене відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, даних про особу, відповідно до санкції ч.1 ст. 130 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції також встановив, що суд першої інстанції повно дослідив усі доводи сторони захисту, заявлені під час розгляду справи, які збігаються з доводами апеляційної скарги. Суд першої інстанції надав обґрунтовані відповіді на ці доводи, виклавши чіткі причини їх неприйняття, та не встановив підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи чи повідомлень про неможливість з`явитися до суду першої інстанції ним не подано.

Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, обов`язкова присутність особи при розгляді справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП законом не передбачена. Сам по собі факт проходження військової служби не звільняє особу від обов`язку належним чином реалізовувати свої процесуальні права.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано розглянув справу за відсутності правопорушника, а доводи апеляційної скарги про порушення ст. 268 КУпАП та ст. 55 Конституції України є необґрунтованими та безпідставними.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дослідив усі докази у їх сукупності відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, надав їм належну оцінку та виклав мотиви прийнятого рішення.

Твердження апелянта зводяться до незгоди з наданою оцінкою доказів та особистого тлумачення норм законодавства і не містять посилань на істотні порушення процесуального права, які могли б бути підставою для скасування постанови.

Суд зазначає, що ОСОБА_1 інкримінується саме факт відмови від проходження огляду відповідно до встановленого порядку, що утворює самостійний склад правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Проходження огляду самостійно не відповідає вимогам ст. 266 КУпАП та вважається недійсним. Доставка особи для проходження огляду здійснюється поліцейським, а не самостійно особою; огляд проводиться у визначеному закладі охорони здоров`я, за участю працівників поліції та з дотриманням установлених строків.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду як на місці зупинки, так і в медичному закладі. Самостійне проходження огляду після складання протоколу не спростовує факту відмови та не впливає на наявність складу правопорушення.

Отже, доводи апеляційної скарги про проходження огляду у ВСП з результатом 0,00 проміле є безпідставними.

Факт запровадження воєнного стану не припиняє дії норм КУпАП та Правил дорожнього руху. Законодавством не передбачено автоматичного зупинення процесуальних дій у разі оголошення повітряної тривоги.

Матеріалами справи не підтверджено, що оголошення повітряної тривоги перешкоджало реалізації прав особи чи вплинуло на об`єктивність фіксації правопорушення.

Таким чином, наведені доводи є надуманими та не спростовують установлених обставин справи.

Щодо доводів про необхідність застосування ст. 266-1 КУпАП як до військовослужбовця.

Стаття 266 КУпАП регулює порядок огляду осіб як водіїв транспортних засобів.

Стаття 266-1 КУпАП визначає порядок проведення огляду військовослужбовців у межах проходження військової служби.

У даному випадку ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції під час керування транспортним засобом у місті Святогірськ поза межами військової частини, а тому огляд щодо нього повинен був проводитись відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, як до водія транспортного засобу.

Отже, працівники поліції діяли в межах наданих їм повноважень, а доводи апеляційної скарги є необґрунтованими.

Щодо доводів про незаконність стягнення судового збору.

Відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП у разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення з особи підлягає стягненню судовий збір.

Посилання апелянта на п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» є безпідставним, оскільки звільнення від сплати судового збору передбачене у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку. Розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП не пов`язаний із виконанням військових обов`язків.

Отже, підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору не встановлено.

Доводи апеляційної скарги, які, на думку апелянта, зумовлюють незаконність прийнятого рішення, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки у своїй сукупності зводяться до особистого тлумачення законодавства.

Доводи, що сукупність викладених апелянтом обставин у апеляційній скарзі вказують на те, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 є недійсним, а долучені до нього матеріали є недопустимими доказами, є безпідставними, оскільки наведені ним міркування з цього приводу носять суб`єктивний характер і не підтверджені доказами.

Суддя апеляційного суду приходить до висновку, що підстави для скасування або зміни постанови судді міського суду відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Поновити захиснику Нікітіну В.В. строк на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу захисника Нікітіна В.В. залишити без задоволення.

Постанову судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 04 квітня 2025 року, у справі про адміністративні правопорушення передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя