Рішення від 22 лютого 2026 р. у справі №716/1803/25 — Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/1803/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.02.2026 Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді - Пухарєвої О.В.,

за участю секретаря - Кульки О.М.,

представника заявника - Москалюк Н.М.,

представника заінтересованої особи - Рудько Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Заставна заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Служба у справах дітей Заставнівської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Москалюк Н.М., звернулася до суду із вказаною заявою, в якій просить встановити факт, що має юридичне значення, зокрема факт спільного проживання заявниці із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю, як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу із 14.02.2004 по ІНФОРМАЦІЯ_2 - час смерті ОСОБА_4 .В обгрунтування заяви посилається на те, що заявниця із 2002 року перебувала у стосунках із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 14.02.2004 року вони почали проживати разом у батьків заявниці, як подружжя однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

10 листопада 2006 ОСОБА_1 та ОСОБА_4 провели церковний обряд Таїнства вінчання в Свято-Іоанно-Богославськім Хрещатицькому монастирі. Під час спільного проживання, ІНФОРМАЦІЯ_3 у заявниці та ОСОБА_5 народився син - ОСОБА_3 . Заявниця та ОСОБА_4 вели спільне господарство, разом виховували спільного сина та двох дітей заявниці від першого шлюбу, спільними зусиллями здійснювали володіння та користування майном, виконували ремонтні роботи в будинку батьків, де проживали разом, мали спільний бюджет, вважали один одного подружжям, не реєструючи свій шлюб офіційно.

У зв`язку з початком військової агресії Росії проти України з 23.06.2023 ОСОБА_4 був мобілізований до лав Збройних сил України, проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 та приймав участь в бойових діях. Під час спільного проживання заявниці із чоловіком, та під час проходження ним військової служби, вони спілкувалися щодня, ОСОБА_4 телефонував сину, здійснював перерахунки коштів на потреби сім`ї, купував дітям подарунки, а також цікавився про їх успіхи у навчанні та про їх участь у веденні спільного господарства.

Після переохолодження у січні 2024 ОСОБА_4 діагностовано тотальний лівобічний гідроторакс, множинні метастази у внутрішні органи, злоякісне новоутворення лівої легені. В подальшому ОСОБА_4 встановлено другу групу інвалідності по життєво та зазначено, що захворювання пов`язано з проходженням військової служби.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 помер. Шлюб із заявницею не був офіційно зареєстрований через органи ДРАЦС на день смерті, тому заявниця змушена у судовому порядку встановити факт, що має юридичне значення, зокрема факт спільного проживання однією сім?єю чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу для отримання права на одноразову виплату у зв`язку зі смертю чоловіка.

Представник заявниці ОСОБА_6 в судовому засіданні заяву підтримала повністю, обґрунтувала вищенаведеним, просила її задовольнити, посилаючись на необхідність встановлення факту, що має юридичне значення для заявниці з метою отримання одноразової допомоги після смерті військовослужбовця.

Представник заінтересованої особи - Міністерства оборони України в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без їх участі.

Від заінтересованих осіб ОСОБА_2 та неповнолітнього ОСОБА_3 надійшли письмові заяви про проведення судового засідання без їх участі.

Представник заінтересованої особи - Служби у справах дітей Кадубовецької сільської ради в судовому засіданні заяву підтримала повністю, не заперечувала проти її задоволення, вважаючи, що встановлення даного факту не порушує прав неповнолітнього ОСОБА_3 .

Заслухавши пояснення представниці заявниці, показання свідків, дослідивши письмові докази, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення факту, що має юридичне значення.

Приписами п.5 ч.1 ст.315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу

Справи про встановлення фактів розглядаються за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, заявниця ОСОБА_1 зазначала, що встановлення в судовому порядку факту проживання однією сім`єю з померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 необхідно для вирішення питання щодо звернення із заявою для отримання одноразової грошової допомоги як члена сім`ї військовослужбовця, померлого внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби..

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснюється відповідно до ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-XII від 25.02.1993 року, який також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

За приписами ст.41 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20.12.1991 року (далі Закон № 2011-XII) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни.

Згідно з п.1 ст.16 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

У відповідності до п.п. 2 п.2 ст.16 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби.

Згідно з п.1 ст.16-1 Закону № 2011-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, тобто день загибелі військовослужбовця ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.

Пунктом 4 цієї статті встановлено, що до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Пунктом 3 цієї статті передбачено, що у разі відсутності особистого розпорядження або за наявності неохопленої особистим розпорядженням частки розміру одноразової грошової допомоги право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги (її частки) мають особи, визначені у пункті 4 цієї статті, у рівних частках.

Частиною другою статті 3 СК України визначено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 обов`язковими умовами для визнання осіб членами сім`ї, крім спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема, докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків, інших доказів які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю.

Для встановлення спільного проживання однією сім`єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі № 466/3769/16 (провадження № 61-5296св19), від 27 лютого 2019 року у справі № 522/25049/16-ц (провадження № 61-11607св18), від 11 грудня 2019 року у справі № 712/14547/16-ц (провадження № 61-44641св18), від 24 січня 2020 року у справі № 490/10757/16-ц (провадження № 61-42601св18), від 08 грудня 2021 року у справі № 531/295/19 (провадження № 61-3071св21) та інших.

Судом встановлено, що 10.11.2006 у Свято-Іоанно-Богославськім Хрещатицькому монастирі ігуменом Кукша проведено церковний обряд - Таінство вінчання між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , про що зроблено відповідний запис №053 (а.с. 10).

ОСОБА_4 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 , виданого виконкомом Кадубовецької сільської ради Заставнівського району Чернівецької області 04.08.2009 (а.с.11)

Із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 26.06.2025 вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.12).

Захворювання особи, звільненої з військової служби, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1: «Поліорганна недостатність. Множинні метастази у внутрішні органи. Злоякісне новоутворення лівої легені», яке послужило причиною його смерті, пов`язано з проходженням військової служби. Зазначене підтверджується копією протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії №2025-0611-1438-3222-7 від 11.06.2025 (а.с. 13).

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 - жителі с. Кадубівці повідомили суду, що ОСОБА_1 та ОСОБА_10 більше двадцяти років тому, після повернення із-за кордону, почали проживати разом як чоловік і дружина в с. Кадубівці з батьками ОСОБА_11 та її дітьми від першого шлюбу. Вони мають спільного сина ОСОБА_12 , якого спільно виховували. ОСОБА_13 та ОСОБА_11 , проживаючи, як подружжя, без реєстрації шлюбу, піклувались одне про одного, вели спільне господарство та побут, спільно харчувались, разом купляли речі, в тому числі автомобіль, разом проводили ремонт житла, допомагали одне одному. ОСОБА_13 признавав, як своїх дітей ОСОБА_11 від першого шлюбу та її внуків, опікувався ними.

Як вбачається з Акту обстеження матеріально - побутових умов проживання ОСОБА_1 , комісією Кадубовецької сільської ради 17.09.2025 встановлено, що її сім`я складається з сина ОСОБА_3 2009 року народження. Вони проживають у житловому будинку по АДРЕСА_1 , який належить батькові ОСОБА_14 . Зі слів ОСОБА_1 разом з нею та сином проживав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в період з 2004 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 без реєстрації місця проживання (а.с.86).

ОСОБА_15 з серпня 2023 року по серпень 2024 року систематично здійснював грошові перекази на належний ОСОБА_1 картковий рахунок в банківській установі № НОМЕР_4 , що підтверджується випискою про рух коштів банківської карти (а.с.71-74).

З особистої переписки, з використанням засобів мобільного зв`язку вбачається, що ОСОБА_11 та ОСОБА_13 вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного, освідчувалися в коханні та планували придбання квартири для спільного сина (а.с.75-77).

Крім цього, на підтвердження обставин, про які зазначала у своїй заяві ОСОБА_1 та пояснювали свідки, заявницею надані суду копії фотосвітлин, знятих за період спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , а саме: сімейного відпочинку з сином, проведення дозвілля, святкування днів народжень в родинному колі та випускного доньки заявниці (а.с.78- 85).

Таким чином, на підставі належних та допустимих доказів (свідоцтва про проведення обряду вінчання, свідоцтва про народження сина, в якому в графі «батько» зазначений ОСОБА_4 за власною заявою, Акту обстеження матеріально-побутових умов, виписки з банківського рахунку, фото спільного відпочинку, проведення дозвілля та святкування днів народжень; особистої переписки, показів свідків заявник довела, що з 2004 року до дня смерті військовослужбовця ОСОБА_4 вони проживали разом, вели спільне господарство, мали загальний бюджет, опікувалися одне одним, мали взаємні права та обов`язки, що свідчить про наявність між ними сталих відносин, притаманних подружжю, у якого народилася дитина - син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Беручи до уваги вищенаведене, досліджені у судовому засіданні докази, що з достовірністю підтверджують факт постійного проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_1 однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, враховуючи, що спору з приводу призначення та виплати одноразової грошової допомоги на теперішній час не має, а також те, що в іншій спосіб, ніж в судовому порядку, заявник позбавлена можливості встановити юридичний факт, суд дійшов висновку про достатність підстав для встановлення даного факту та задоволення заяви, оскільки іншим чином встановити його неможливо, а встановлення даного факту необхідне заявнику для отримання нею одноразової грошової допомоги як члену сім`ї військовослужбовця померлого від захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби..

Керуючись ст.ст. 206, 211, 247, 264-265, 268,293, 315, 354 ЦПК України , суд -

У Х В А Л И В :

Заяву задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю, як жінки та чоловіка, без реєстрації шлюбу в період часу з 2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 - день смерті ОСОБА_4 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Чернівецького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Олена ПУХАРЄВА