Суд: Харківський районний суд Харківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 18 лютого 2026 р.
Справа: №635/8678/25
Суддя: Даниленко Т. П.
19.02.2026
Справа № 635/8678/25
Провадження № 2/635/1135/2026
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 лютого 2026 року смт Покотилівка Харківського району Харківської області
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Даниленко Т.П.,
за участі секретаря судового засідання Шевченко В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Харківського районного суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить суд стягнути з останньої на його користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з моменту звернення з цим позовом до суду і до повноліття дитини.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували у фактичних шлюбних відносинах. Стосунки з відповідачем ОСОБА_2 виявились невдалими через різні погляди на сімейне життя, побут та ведення спільного господарства. Це призвело до того, що сторони втратили почуття любові та поваги один до одного. З 2022 року позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 повністю припинили відносини. Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 мають спільну неповнолітню дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає разом з позивачем та повністю перебуває на його утриманні. Відповідач ОСОБА_2 добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, що ставить позивача ОСОБА_4 у скрутне матеріальне положення. У зв`язку з чим, позивач змушений звертатись до суду з даним позовом.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 27.10.2025 провадження по справі відкрито, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження.
Позивач та його представник у судове засідання не з`явились, від представника позивача до суду надійшла заява з проханням слухати справу у їх відсутність, позов підтримали в повному обсязі, просили його задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з`явилася, про місце, дату та час судового розгляду справи була сповіщена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, не надала заяви про розгляд справи за її відсутності, не скористалася правом надання відзиву на позов, у зв`язку з чим суд за згодою позивача вирішує справу у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи, стороною якою вона є шляхом направлення судових повісток по останньому відомому зареєстрованому місцю проживання.
Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
Сторони перебували у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу.
Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по м.Харкову Харківського міського управління юстиції 29.01.2010, яка мешкає разом із батьком та знаходиться на його утриманні.
Відповідно до акту обстеження житлово - побутових умов від 26.05.2023, посвідченого депутатом Мереф`янської міської ради Мамаєвою Т.М., останньою було проведено обстеження домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , та встановлено, що за даною адресою зареєстровані та проживають: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка виховується батьком, без матері.
Відповідно до акту обстеження житлово - побутових умов від 20.06.2025, посвідченого депутатом Мереф`янської міської ради Мамаєвою Т.М., останньою було проведено обстеження домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , та встановлено, що за даною адресою зареєстровані та фактично проживають: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка виховується батьком, без матері, мама перебуває за кордоном.
Як вбачається з відповіді Комунального закладу "Харківський ліцей № 16 Харківської міської ради" № 01-15/459 від 27.06.2025 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається у даному навчальному закладі у 10-А класі. У 2022-2025 роках ОСОБА_2 на особистому прийомі громадян у Комунальному закладі "Харківський ліцей № 16 Харківської міської ради" не зареєстрована, звернень від останньої не заресстровано. За період з 2022 року та станом на теперішній час до навчального закладу не надходила будь-яка інформація відносно ОСОБА_2 .
Згідно до відповіді ФОП ОСОБА_5 № 24 від 19.06.2025 декларацію про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , укладено 18.01.2024 з сімейним лікарем ОСОБА_6 . Мати дівчинки ОСОБА_2 в лікуванні ОСОБА_3 - участі не приймає. За інформацією лікаря-педіатра ОСОБА_6 , та відповідно до записів ЕМК, y період з січня 2024 року і по теперішній час, мати, ОСОБА_2 до медичного центру не приходила, під час хвороби не доглядала та не цікавилась станом здоров`я і розвитком ОСОБА_3 .
Також, згідно до відповіді ФОП ОСОБА_5 № 39 від 17.10.2025 батько дівчини ОСОБА_1 приймає участь в лікуванні та догляду за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Приходить на прийом до лікаря, коли дитина хворіє.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному Кодексі України.
Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини, отже, і витрати на потреби дитини також мають бути однаковими.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За змістом статті 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Зі змісту ст.183 СК України вбачається, що за загальним правилом аліменти визначаються судом у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.
Частинами 1, 5 ст. 183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину однієї чверті, на двох дітей однієї третини, на трьох і більше дітей половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Як вбачається зі змісту позовної заяви позивач визначила способом стягнення аліментів - їх присудження саме в частині від доходу.
Частинами 1, 2 ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Неповнолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом зі своїм батьком та знаходиться на його утриманні. Зазначені обставини не спростовані відповідачем під час судового розгляду. Оскільки, відповідно до вимог сімейного законодавства, дитина має право на отримання матеріальної допомоги з боку обох батьків, суд вважає необхідним покладення на відповідача аліментного зобов`язання.
Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження того, що на його утриманні є інші неповнолітні діти та непрацездатні члени сім`ї. Докази, які свідчать про наявність підстав для звільнення відповідача від обов`язку утримувати дитину в матеріалах справи відсутні, заперечень щодо розміру аліментів відповідачем не надано.
Враховуючи всі вищевикладені обставини, а також рівний обов`язок батьків щодо утримання дітей, суд вважає необхідним встановити розмір аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи із дня пред`явлення позову до суду, а саме з 16.10.2025 і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного і керуючись ст. 12,81,141,247,263-265 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 16.10.2025 до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.
Рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 аліментів у межах суми виплати за один місяць підлягає негайному виконанню.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості, що не проголошуються:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 .
Суддя Т.П.Даниленко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua