Постанова від 25 січня 2026 р. у справі №334/10796/25 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 26.01.2026

Справа № 334/10796/25

Провадження № 3/334/182/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2026 року суддя Дніпровський районного суду м. Запоріжжя Філіпова І.М., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Національної поліції України Департамент патрульної поліції управління патрульної поліції в Запорізькій області відділ адміністративної практики про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 124 КУпАП, -

встановив:

18.12.2025 відносно ОСОБА_1 було складений протокол серія ЕПР1 № 544395 про адміністративне правопорушення, згідно якого 18.12.2025 о 15 годині 59 хвилин в м. Запоріжжя по вулиці Рельєфна, 3, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «dodge journey», д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на дерево, яке в свою чергу пошкодило паркан будинку по АДРЕСА_2 . В результаті ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження,завдано матеріальних збитків, травмовані відсутні.

В судовому засіданні ОСОБА_1 не з`явилась, була повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила. Заяви про відкладення судового засідання до суду не надходили.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що право особи, щодо якої складено адміністративний протокол, на справедливий суд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, порушене не було. Особі повинно бути відомо про час і місце розгляду справи, оскільки є можливість стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду. З таким висновком погодився ЄСПЛ у рішенні у справі «В`ячеслав Корчагін проти росії» № 12307/16.

Вина ОСОБА_1 підтверджується обставинами викладеними у протоколі ЕПР1 № 544395, матеріалами оформлення ДТП.

Вивчивши матеріали справи, суддя приходить до висновку про те, що діях ОСОБА_1 , які мали місце 18.12.2025 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів. Нею порушено вимоги п. 12.1 ПДР Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Вирішуючи питання щодо виду та розміру адміністративного стягнення, відповідно до ст.33 КУпАП, слід врахувати особу правопорушника, її ставлення до правопорушення, характер правопорушення, ступінь її провини.

На підставі викладеного, слід визнати ОСОБА_1 винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у межах санкції у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить суму в розмірі 850,00 гривень.

Стосовно стягнення судового збору. Згідно із ст.40-1КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а розмір і порядок сплати встановлюється Законом. Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року. Згідно з п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VІ від 08.07.2011року (зі змінами), особою, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. У зв`язку з чим з 01.01.2026 року розмір судового збору за накладене адміністративне стягнення становить 665,60 грн.

Керуючись ст. ст.33, 40-1, 124, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти штраф у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить суму 850,00 гривень (вісімсот п`ятдесят гривень 00 коп.).

Відповідно до ст.ст. 307, 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, постанова про накладення штрафу надсилається до органу державної виконавчої служби, який у порядку примусового виконання постанови стягує з правопорушника подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір в дохід держави у сумі 665,60 грн.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 10 днів.

Суддя: Філіпова І. М.