Постанова від 19 лютого 2026 р. у справі №308/1844/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1844/26

3/308/766/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2026 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шепетко І.О., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, особу встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працюючу в ТОВ «Газорозподільні мережі України», РНОКПП – невідомий, -

за ч.1 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в:

Як випливає з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №767198 від 21.01.2026, близько 12 год. 00 хв. 21.01.2026 ОСОБА_1 за адресою м.Ужгород, вул.Павла Чубинського, 4 на ринку «П`яний» здійснювала торгівлю виробів без марок акцизного податку. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, про час і місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, зокрема, шляхом надіслання судових повісток в електронній формі про виклик до суду за допомогою sms-повідомлення на номер телефону, зазначений в заяві на отримання електронних повісток.

У постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» зазначено, що недотримання строків розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, була обізнана про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, мала можливість отримати судові повістки за місцем проживання, проте не вживала заходів для явки до суду, її поведінка свідчить про свідоме затягування розгляду справи з метою уникнення притягнення до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП суд вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до положень ст. 278 КУпАП, посадовою особою при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, серед інших питань, вирішуються питання чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Згідно з ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

При цьому суд не наділений повноваженнями самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, яка по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, а також не має права самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.

Більш того, суд не уповноважений самостійно кваліфікувати дії особи, які викладені у фабулі складу адміністративного правопорушення.

Також, у ч. 2 ст. 251 КУпАП визначено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Перекладення такого обов`язку на суд не передбачено.

Частина 1 ст.156 КУпАП передбачає роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку та тягне за собою накладення штрафу з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.

При цьому, норма ч. 1 ст. 156 КУпАП має бланкетну конструкцію, у зв`язку з чим серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов`язково повинно бути зазначено, яку конкретно заборону відповідного нормативно-правового акту, яким встановлюються правила роздрібної або оптову торгівлі алкогольними напоями чи тютюновими виробами без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку, порушила особа, щодо якої складено протокол.

Всупереч вимогам статті 256 КУпАП, працівником поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не вказано норму Закону, порушення якої передбачає відповідальність за ч.1 ст. 156 КУпАП.

Відповідно до п. 9 розділу II "Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції", затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України N 1376 від 06.11.2015, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема у графі "дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення" - суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол.

Враховуючи, що диспозиція ч.1 ст.156 КУпАП є бланкетною, протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 156 КУпАП, обов`язково має містити посилання на інші спеціальні норми законів, із зазначенням конкретного пункту, який вважається порушеним.

Однак, таке посилання на спеціальну норму закону у протоколі про адміністративне правопорушення ВАД №767198 від 21.01.2026 щодо ОСОБА_1 відсутнє, що впливає на встановлення об`єктивної сторони правопорушення, оскільки не розкрита суть адміністративного правопорушення відповідно до нормативного акта, яким передбачено спеціальну заборону.

Окрім того, санкція ч. 1 ст. 156 КУпАП передбачає обов`язкову конфіскацію товарів та виручки від продажу.

Проте, в матеріалах справи відсутній протокол огляду та акт вилучення виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.

Наведені порушення процедури складання протоколу про адміністративне правопорушення є істотними, не можуть бути усунуті під час судового розгляду, що унеможливлює розгляд справи та прийняття відносно ОСОБА_1 обґрунтованого і законного рішення.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до переконання, що матеріали справи підлягають поверненню для належного оформлення до органу, який їх направив, а саме до Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.

Відповідно до п. 7 Розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 06.11.2015 року № 1376, - не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст. ст. 245, 256, 268, 278 КУпАП, суд -

п о с т а н о в и в:

Матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст. 156 КУпАП – повернути для належного оформлення до Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.

Після належного оформлення матеріали справи повернути до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області для розгляду її по суті.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя І.О. Шепетко