Вирок від 22 лютого 2026 р. у справі №308/2554/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/2554/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участю секретаря – ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025078170000253 від 22.12.2025 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Ужгород, Закарпатської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , призваного під час мобілізації у військовому званні «солдат», не судимого,

у вчиненні ним кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

21.12.2025 близько 08 год. 30 хв., ОСОБА_3 , перебуваючи біля магазину «Крамничка», що в селі Оноківці, по вулиці Головній, 59, Ужгородського району Закарпатської області, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи протиправний намір спрямований на незаконне придбання, зберігання та перевезення наркотичних засобів, без мети збуту (для власного вживання), здійснив віднайдення наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабіс у невеликих розмірах загальною масою (в перерахунку на суху речовину) 255,4591 грам, яку привласнив та зберігав при собі до 21:05 год. 21.12.2025, тим самим здійснив незаконне придбання наркотичних засобів.

Надалі, ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру щодо незаконного придбання, зберігання та перевезення наркотичних засобів, без мети збуту (для власного вживання), у період часу з приблизно 18:20 год. по 20:30 год. 21.12.2025, перебуваючи у транспортному засобі марки «FORD» моделі «FOCUS», діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, здійснював незаконне перевезення наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабіс у невеликих розмірах загальною масою (в перерахунку на суху речовину) 255,4591 грам, з села Оноківці, Ужгородського району Закарпатської області до ділянки у селі Оноківці, Ужгородського району Закарпатської області, яка розташована за GPS координатами: 48.653652, 22,355644, тим самим здійснив незаконне перевезення наркотичних засобів.

Також, ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру щодо незаконного придбання, зберігання та перевезення наркотичних засобів, без мети збуту (для власного вживання), діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, зберігав при собі (в поліетиленовому пакеті) без мети збуту, для власного вживання наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс у невеликих розмірах загальною масою (в перерахунку на суху речовину) 255,4591 грам, до моменту виявлення працівниками відділу поліції N?1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, яке мало місце близько 21.05 год. 21.12.2025 на ділянці в селі Оноківці, Ужгородського району Закарпатської області, яка розташована за GPS координатами: 48.653652, 22,355644, тим самим здійснив ( ОСОБА_3 ) незаконне зберігання наркотичних засобів.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні наркотичних засобів без мети збуту у невеликих розмірах ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення , передбачене ч. 1 ст. 309 КК України.

Вказані обставини встановлені органом досудового розслідування та не оспорюються учасниками судового провадження.

Судом встановлено, що відповідно до положень ч. 2 ст. 302 КПК України обвинуваченому ОСОБА_3 в присутності його захисника ОСОБА_4 прокурором роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду кримінального провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, після чого ОСОБА_3 у заяві підтвердив роз`яснення йому вказаних положень та надав добровільну згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

При цьому до суду разом із обвинувальним актом подано заяву щодо визнання винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, складена в присутності захисника .

У вказаній заяві ОСОБА_3 та його захисником підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_3 , його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

В обвинувальному акті прокурором зазначено клопотання, в якому він просить розглянути обвинувальний акт у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

На підставі ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву ОСОБА_3 в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час досудового розслідування обставини і згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

При цьому, у відповідності до частини 4 статті 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує, як незаконне придбання, зберігання та перевезення наркотичних засобів без мети збуту у невеликих ромірах, тобто вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

При призначенні ОСОБА_3 виду та міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, тобто призначає покарання в межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений кримінальний проступок та відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 згідно статті 66 КК України є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 згідно статті 67 КК України є вчинення кримінального проступку у стані викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів.

Відповідно до ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання ОСОБА_3 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу обвинуваченого, який не судимий в порядку ст. 89 КК України, згідно довідки з КНП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги м. Берегова» ЗОР від 06.01.2026 року №25, ОСОБА_3 лікувався стаціонарно 20.06.2022-27.06.2022 р., діагноз: розлади психіки та поведінки внаслідок поєднаного вживання психоактивних речовин, згідно довідки КНП «Ужгородська міська багатопрофільна клінічна лікарня`УМР від 08.01.2026 р. №05/01-10 ОСОБА_3 не спостерігається у лікарів психіатрів та фтизіатрів відокремлених підрозділів закладу, за медичною допомогою до них не звертався, згідно медичної характеристики т.в.о. начальника медичної служби в/ч НОМЕР_1 від 08.01.2026 року ОСОБА_3 проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 , зарахований в списки особового складу частини 12.03.2022 року, за проходження служби у в/ч НОМЕР_1 до медичної роти за станом здоров`я не звертався.

Призначаючи міру покарання ОСОБА_3 суд враховує, що вчинене, відповідно до ст. 12 КК України, є кримінальним проступком, характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, відсутність інформації, що обвинувачений являється особою з інвалідністю першої або другої групи, суд приходить до висновку, що для досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України, якою встановлено, що «покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами», суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у вигляді штрафу в межах санкції ч.1 ст. 309 КК України за якою він обвинувачується і яка передбачає відповідальність за вчинений кримінальний проступок.

Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Покарання у виді виправних робіт, суд не вбачає за можливе призначити ОСОБА_3 з огляду на те, що останній є військовослужбовцем.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Запобіжний захід.

Матеріали кримінального провадження не містять відомостей про існування щодо обвинуваченого ОСОБА_3 чинного запобіжного заходу будь якого виду.

Клопотань у порядку, передбаченому ст.331 та главою 18 КПК України, про застосування до обвинуваченого будь-якого запобіжного заходу, від сторони обвинувачення не надходило.

Речові докази:

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.

Згідно ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.

Згідно п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України, документи, що є речовими доказами, залишаються у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Процесуальні витрати.

Згідно ч. 1 ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку або ухвалою.

Питання про судові витрати судом вирішується відповідно до ст. 124 КПК України.

У відповідності до ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, з врахуванням доведеності обвинувачення у суді, з обвинуваченого на користь держави слід стягнути 5348,40 грн.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 373, 374, 375, 376, 381-382 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1ст. 309 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 гривень;

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 - не обирати.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судові витрати по справі в розмірі 5348,40 гривень за проведення судових експертиз.

Речові докази по справі:

- Поліетиленовий пакет чорного кольору в середині якого знаходилась речовина зеленого кольору рослинного походження, та поліетиленовий пакет прозорого кольору в середині якого знаходилась речовина зеленого кольору рослинного походження – знищити;

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, однак відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. ст. 382 КПК України, копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1