Постанова від 17 лютого 2026 р. у справі №552/6061/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/6061/25 Номер провадження 22-ц/814/1337/26Головуючий у 1-й інстанції Самсонова О. А. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справах: головуючого - судді Карпушина Г.Л.; суддів Дряниця Ю.В., Обідіної О.І., при секретарі судового засідання Буйновій О.П., -

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Клименка Тараса Васильовича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" на рішення Київського районного суду м. Полтави від 14 листопада 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «Бізнес Позика» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява обґрунтована тим, що 24.07.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ТОВ «Бізпозика) та ОСОБА_1 укладено Договір № 476224-КС-004 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

ТОВ «Бізпозика» 24.07.2024 року направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір № 476224-КС-004 про надання кредиту. 24.07.2024 року ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 476224-КС-004 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

Зі своєї сторони ТОВ «Бізпозика» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-5480, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий боржником було введено/відправлено.

Таким чином, 24.07.2024 року між ТОВ «Бізпозика» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 476224-КС-004 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «Бізпозика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 9000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.

Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1 процент за кожен день користування Кредитом.

ТОВ «Бізпозика» свої зобов`язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 9000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 (котру позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті).

ОСОБА_1 належним чином свої зобов`язання за договором не виконав.

Станом на 22.06.2025 року утворилась заборгованість за договором № 476224-КС-004 про надання кредиту, в розмірі 27690,50 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 9000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 18238,71 грн; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 451,79 грн.

Тому позивач просив суд стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором № 476224-КС-004 про надання кредиту від 24.07.2024 в розмірі 27690,50 грн та понесені судові витрати зі сплати судового збору.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 14 листопада 2025 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором № 476224-КС-004 про надання кредиту від 24.07.2024 в розмірі 22776,77 грн., 1986,37 грн судових витрат, а всього стягнути 24763 грн 14 коп. (двадцять чотири тисячі сімсот шістдесят три гривні чотирнадцять копійок).

В іншій частині позовних вимог було відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду Клименко Т.В., який діє в інтересах ТзОВ «Бізнес позика» подав апеляційну скаргу, в якій прохає рішення Київського районного суду м. Полтави від 14 листопада 2025 року змінити в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" суми заборгованості по процентам за користування кредитом, а саме: змінити стягнену суму з 16 591,04 гривень на нову суму 18 238,71 (двісті тридцять дві тисячі сто сімнадцять) гривень 62 копійки; в решті Рішення Київського районного суду м. Полтави від 14 листопада 2025 року залишити без змін.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення є таким, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим у частині часткової відмови у стягненні процентів за користування кредитом.

Крім того зазначає, відсотки по кредитному договору №476224-КС-004 нараховані в період дії договору за кожен день користування кредитом на залишок по кредиту та відповідають нормам Цивільного кодексу України, умовам договору про надання кредиту та правилам, штрафні санкції та проценти передбачені ст. 625 ЦК України не нараховувались та не включені до позовних вимог.

Стверджує, що відповідачем встановлений графік погашення заборгованості не виконувався, у наслідок чого починаючи з восьмого дня прострочення сьомого платежу почалось нарахування процентів за стандартною ставкою - 1,50000000%, а саме з 12.09.2024 р. по 08.01.2025 р. включно і після 08.01.2025 р. не нараховувались.

Відзив на адресу Полтавського апеляційного суду не надходив.

Судове засідання проводилось в порядку письмового провадження за відсутності сторін по справі, з дотриманням принципу гласності судового процесу та забезпеченням сторонам права на своєчасне та повне отримання інформації про хід та результати розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно із ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 24.07.2024 між ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір № 476224-КС-004 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

При цьому ТОВ «Бізнес Позика» 24.07.2024 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 476224-КС-004 про надання кредиту, відповідач прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору.

Через телекомунікаційну систему ТОВ «Бізнес Позика» направлено ОСОБА_1 одноразовий ідентифікатор UA-5480, на номер телефону НОМЕР_1 , який відповідачем було введено/відправлено.

Таким чином 24.07.2024 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено договір № 476224-КС-004 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», відповідно до якого позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 9000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності.

Згідно вказаного договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 9000,00 грн. (дев`ять тисяч грн.) на засадах строковості, поворотності, платності (надалі - кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та правилами надання споживчих кредитів Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (правила). Згідно пункту 2.3. - строк, на який надається Кредит: 24 тижнів.

Стандартна процентна ставка за Кредитом: в день 1,50000000, фіксована. Знижена процентна ставка за Кредитом: в день 1,15011539, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку (Пункт 2.4.).

Згідно п. 2.5. договору комісія за надання Кредиту: 1 350,00 грн. Нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту. Розмір Комісії, встановлений цим пунктом Договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір Комісійне може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку. Супровідні послуги відсутні, тарифи не змінні в продовж дії Договору, зміна будь-яких умов здійснюється шляхом укладання додаткового договору до договору, який Сторони погодили іменувати у своїх відносинах Додатковою угодою.

Загальний розмір наданого Кредиту: 9 000,00 грн.

Строк дії Договору: до 08.01.2025 року.

На виконання умов договору відповідачем сплачено 3000 грн процентів за користування кредитом та 900 грн. комісії.

Задовольняючи позовні вимоги частково, районний суд виходив з того, що ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за договором кредиту виконало, та надало відповідачу грошові кошти в розмірі 9000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 . Відповідачем в порушення умов укладеного договору кредитні кошти не повернуті. Згідно розрахунків суду першої інстанції загальна сума заборгованості складає 22776.77 грн.

Колегія суддів вважає такий висновок районного суду вірним не в повному обсязі з наступних підстав.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України в становлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частиною 1статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

При цьому, в ч. 1ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Вірно встановивши обставини по справі та визначившись з характером спірних правовідносин, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність позивачем як факту укладання договору, так і отримання позичальником ОСОБА_1 грошових коштів на погоджених нею умовах фінансового кредиту шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором та не виконання останньою свого обов`язку по своєчасному поверненню кредитних коштів.

Поряд з тим, колегія суддів не погоджується з позицією суду першої інстанції в частині визначення розміру процентів, які згідно з висновком суду підлягають стягнення з відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

З розрахунку заборгованості наданого позивачем вбачається, що сума нарахованої заборгованості відповідачу становить 27690.50, з них: 9000 грн - заборгованість за тілом кредиту; 18238.71 грн - заборгованість за процентами; 451.79 грн. - заборгованість за комісією.

Судом першої інстанції було стягнуто з відповідача на користь позивача загальну суму заборгованості за кредитом в сумі 22776,77 грн. В решті суми заборгованості судом відмовлено в стягненні.

Відповідно до п. 3.2.2. Договору визначено, що в разі прострочення платежів за кредитом, сплата процентів здійснюється за стандартною процентною ставкою, при цьому нарахування процентів за заниженою процентною ставкою припиняється.

Відповідно до частини третьої статті 213 цього Кодексу при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.

За визначенням статті 549 ЦК України неустойка (штраф, пеня) як вид забезпечення зобов`язання є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Виконання зобов`язання може бути забезпечене неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. При цьому договором або законом можуть бути встановленні інші види забезпечення виконання зобов`язань.

Неустойка має безпосередню мету стимулювати боржника до виконання зобов`язання. За допомогою неустойки забезпечуються права кредитора шляхом створення таких умов, що підвищують рівень вірогідності виконання. Неустойка стягується по факту невиконання чи неналежного виконання зобов`язання боржником, трансформуючись у такий спосіб у міру цивільно-правової відповідальності.

Таким чином, умови наявного між сторонами кредитного договору передбачають нарахування та сплату, тобто розмір процентної ставки за користування тілом кредиту у разі, коли терміни внесення платежів не порушено (знижена процентна ставка); та збільшених процентів (стандартна процентна ставка), які нараховувалися на загальну суму заборгованості за кредитом, яка виникла у зв`язку порушення строків погашення кредиту та процентів. Тобто, у даних спірних правовідносинах збільшена частина процентів за стандартною процентною ставкою на загальну заборгованість за кредитом, яка виникла у зв`язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов`язань, є за своєю юридичною природою пенею.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду України від 18 жовтня 2017 року у справі №6-1964цс16, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов`язковою для всіх судів України.

Відповідно до матеріалів справи встановлено, що пунктом 2.4. даного договору закріплена стандартна процентна ставка за кредитом: в день 1,50000000 яка є фіксованою та знижена процентна ставка за кредитом: в день 1,15011539, яка також є фіксованою. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір комісії може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.

Виходячи із застосування зниженої процентної ставки 1,15011539 % в день заборгованість за процентами з період з 24.07.2024 року по 08.01.2025 року складає 17388 грн.

Враховуючи викладене колегія суддів дійшла висновку, що з відповідача підлягають стягненню проценти за користування кредитом в сумі 14388 грн, виходячи із зниженої процентної ставки за період з 24.07.2024 року по 08.01.2025 року за виключенням 3000 грн. сплачених відповідачем в рахунок погашення процентів.

При цьому колегія суддів, враховуючи що сторони у пунктах 3.2.2., 6.1. договору погодили нарахування пені за порушення виконання зобов`язання, вважає в цілому вимоги позивача щодо стягнення різниці розрахунку процентів проведеного судом в сумі 850,71 грн правомірними.

Проте, п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи викладене, підстав для стягнення з відповідача зазначених процентів у розмірі 850,71 грн, які за своєю юридичною природою є пенею, не вбачається.

Отже, в цій частині доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження та підлягають частковому задоволенню.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід змінити, змінивши розмір заборгованості за нарахованими процентами до 14388 грн. та збільшивши загальний розмір стягнення із 22776,77 грн. до 23839,79 грн.

Рішення районного суду в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту, апеляційним судом не переглядалось.

Згідно зі статтею 141 ЦПК України слід змінити розподіл судових витрат.

Оскільки позов задоволено на 85% слід стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 2059,04 грн. та за подачу апеляційної скарги у розмірі 3088,56 грн, а всього 5147,60 грн.

Керуючись ст.ст.367, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Клименка Тараса Васильовича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" - задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 14 листопада 2025 року - змінити збільшивши загальний розмір заборгованості за кредитом, яка підлягає стягненню з відповідача до 23839.79 грн., яких: 9000 грн - заборгованість за тілом кредиту; 18238.71 грн - заборгованість за процентами; 451.79 грн. - заборгованість за комісією.

Змінити розподіл судових витрат, стягнувши із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судовий збір у загальному розмірі 5147,60 грн.

В іншій частині рішення районного залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 19 лютого 2026 року.

Головуючий суддя : _____________________________ Г.Л. Карпушин

Судді: _____________________ Ю.В. Дряниця _____________________ О.І. Обідіна