Постанова від 22 лютого 2026 р. у справі №279/7517/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №279/7517/25 Головуючий у 1-й інст. Невмержицька О. А.

Категорія 96 Доповідач Павицька Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого Павицької Т.М.,

суддів Борисюка Р.М., Шевчук А.М.,

за участю секретаря судового засідання Трикиши Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 279/7517/25 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Територіальна громада в особі виконавчого комітету Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області, приватний нотаріус Коростенського районного нотаріального округу Житомирської області Неборачко Ірина Віталіївна про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 04 грудня 2025 року, постановлену під головуванням судді Невмержицької О.А. у м. Коростені,

в с т а н о в и в :

У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою у якій просив встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_2 на день відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 04 грудня 2025 року відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи територіальна громада в особі виконавчого комітету Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області, приватний нотаріус Коростенського районного нотаріального округу Житомирської області Неборачко І.В. про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, постановлена з грубим порушенням норм процесуального права та усталеної практики Верховного Суду. Зазначає про відсутність повного збігу складу учасників у справах №279/8128/23 та у справі №279/7517/25. Вказує, що учасниками по справі №279/8128/23 є : ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Територііальна громада в особі виконавчого комітету Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області; приватний нотаріус Зіневич С.О., натомість у даній справі склад учасників справи інший. Вказує, що суд першої інстанції повинен був відкрити провадження, дослідити питання тотожності справ у судовому засіданні, і у разі встановлення тотожності – закрити провадження у справі, роз`яснити права заявника. Суд не довів жодного факту недостовірності і заявника, а навпаки заявником було подано нові докази та заявник має право на повторне звернення до суду.

Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 12.03.2024 року ухвалено у справі № 279/8128/23 в задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи територіальна громада в особі виконавчого комітету Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області, приватний нотаріус Коростенського районного нотаріального округу ГУЮ в Житомирській області Зіневич Сергій Олександрович про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини - відмовлено. Вказане рішення суду набрало законної сили 12.04.2024 року. Таким чином, необхідність застосування п.2 ч.1 ст.186 ЦПК України обумовлена, зокрема, неприпустимістю розгляду судами одного і того ж спору двічі.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Тлумачення змісту пункту 2 частини першої статті 186 ЦПК України свідчить, що підставою для відмови у відкритті провадження у справі є наявність іншого рішення суду, яке набрало законної сили та, яке ухвалено між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав.

Вказана підстава для відмови у відкритті провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який вже розглянуто і остаточно вирішено по суті, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав.

Відповідно до частини третьої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року в справі № 761/7978/15-ц (провадження № 14-58цс18) зазначено, що: «позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір».

Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу» (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17, провадження № 12-161гс19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі №917/1739/17 (провадження №12-161гс19) вказано, що …[предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу]. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі №917/1739/17 (провадження №12-161гс19) вказано, що «предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу».

Отже, суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо в позовах, які розглядалися судами, одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Визначаючи підстави позову як елемент його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

З матеріалів справи вбачається, що в 2023 року ОСОБА_1 звертався до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заінтересованими особами у цій справи зазначив: територіальну громаду в особі виконавчого комітету Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області, приватного нотаріуса Коростенського районного нотаріального округу Житомирської області Зіневича Сергія Олександровича.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 12 березня 2023 року, справа №279/8128/23 у задоволенні заяви відмовлено.

У даній цивільній справі №279/7517/25 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Водночас заінтересованими особами зазначив: територіальну громаду в особі виконавчого комітету Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області, приватного нотаріуса Коростенського районного нотаріального округу Житомирської області Неборачко Ірину Віталіївну.

Згідно ч.3 ст.42 ЦПК України у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.

Враховуючи наведене, заінтересовані особи у справі №279/8128/23 та у справі №279/7517/25 є різними, а тому відсутні підстави для застосування положень підставі п. 2 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов невірного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, а доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (стаття 379 ЦПК України).

Оскільки судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 04 грудня 2025 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 23 лютого 2026 року.

Головуючий Т.М. Павицька

Судді Р.М. Борисюк

А.М. Шевчук