Постанова від 09 лютого 2026 р. у справі №260/7382/21 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 260/7382/21 пров. № А/857/48207/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Гінди О.М.,

суддів: Заверухи О.Б., Мандзія О.П.

за участю секретаря судових засідань – Демидюк О.В.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Закарпатської обласної прокуратури на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року (головуючий суддя: Гаврилко С.Є., місце ухвалення - м. Ужгород, повний текст судового рішення складено – 03.11.2025) у справі за адміністративним позовом Заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» про визнання протиправними дій щодо видачі лісорубних квитків, –

встановив:

заступник керівника Закарпатської обласної прокуратури, 02.12.2021 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області із позовом до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс», в якому просив:

визнати протиправними дії Державного підприємства «Мокрянське лісомисливське господарство» щодо видачі лісорубного квитка серії ЗА ЛРК № 013617 від 12.07.2021 в частині призначення до рубки ділянки лісового фонду у кварталі 2 виділу 3 Комсомольського лісництва, площею 1,0 га та скасувати лісорубний квиток серії ЗА ЛРК № 013617 від 12.07.2021 в цій частині;

визнати протиправними дії Державного підприємства «Мокрянське лісомисливське господарство» щодо видачі лісорубного квитка серії ЗА ЛРК № 013615 від 08.07.2021 в частині призначення до рубки ділянки лісового фонду у кварталі 3 виділу 19.1 Русько-Мокрянського лісництва, площею 0,7 га та скасувати лісорубний квиток серії ЗА ЛРК № 013615 від 08.07.2021 в цій частині;

визнати протиправними дії Державного підприємства «Мокрянське лісомисливське господарство» щодо видачі лісорубного квитка серії ЗА ЛРК № 013619 від 12.07.2021 в частині призначення до рубки ділянки лісового фонду у кварталі 17 виділу 6.2 Усть-Чорнянського лісництва, площею 1,0 га та скасувати лісорубний квиток серії ЗА ЛРК № 013619 від 12.07.2021 в цій частині;

визнати протиправними дії Державного підприємства «Мокрянське лісомисливське господарство» щодо видачі лісорубного квитка серії ЗА ЛРК № 013612 від 08.07.2021 про призначення до рубки ділянки лісового фонду у кварталі 17 виділу 6.1 Усть-Чорнянського лісництва, площею 1,0 га та скасувати лісорубний квиток серії ЗА ЛРК № 013612 від 08.07.2021;

визнати протиправними дії Державного підприємства «Мокрянське лісомисливське господарство» щодо видачі лісорубного квитка серії ЗА ЛРК № 013616 від 12.07.2021 в частині призначення до рубки ділянок лісового фонду у кварталі 19 виділу 16.1 Брадульського лісництва площею 0,7 га, кварталі 19 виділу 16.2 Брадульського лісництва площею 0,7 га, кварталі 24 виділу 32 Брадульського лісництва площею 0,7 га та скасувати лісорубний квиток серії ЗА ЛРК №013616 від 12.07.2021 в цій частині.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеного Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області планового заходу державного нагляду в ДП «Мокрянське лісомисливське господарство» було виявлено факти призначення суцільних санітарних рубок з порушенням законодавчих норм, а саме лісів нештучного походження у високогірних лісах, що розташовані вище 1100 метрів над рівнем моря, а також тих, що знаходяться уздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ та інших водних об`єктів. Натомість актом Державної екологічної інспекції у Закарпатській області № 298/06 від 02.09.2021 констатовано віднесення лісових ділянок, щодо яких видано лісорубні квитки, до лісів природного походження, а також факт знаходження таких на висоті понад 1100 м над рівнем моря та уздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ та інших водних об`єктів. Доказів зворотного відповідачем надано не було. Окрім того, відхиляє посилання відповідача на анулювання спірних лісорубних квитків, оскільки на момент пред`явлення позову такі були чинними. Вважає, що недотримання відповідачем встановленого законодавством порядку використання лісових ресурсів безумовно порушує інтереси держави, однак уповноваженим органом – Державною екологічною інспекцією в Закарпатській області, не вжито належних заходів щодо забезпечення їх захисту, що є підставою для звернення прокурора до суду.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2023 року рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 березня 2025 року було замінено відповідача у справі його правонаступником, а саме: Державне підприємство «Мокрянське лісомисливське господарство» (код ЄДРПОУ 32467828) на Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (Україна, 01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 9А, код в ЄДРПОУ 44768034) в особі філії «Мокрянське лісомисливське господарство» (Україна, 90523, Закарпатська область, Тячівський район, село Красна, вул. Підчос, будинок 87, код ЄДРПОУ ВП:44979558).

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 березня 2025 року рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2023 року у справі № 260/7382/21 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року було прийнято позовну заяву до розгляду.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання було замінено відповідача у справі його правонаступником, а саме: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Мокрянське лісомисливське господарство» на Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

Із цим рішенням суду першої інстанції не погодилася Закарпатська обласна прокуратура та оскаржила в апеляційному порядку. Вважає його таким, що прийняте за неповного з`ясування всіх обставин справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт покликається на те, що всупереч положенням законодавства, відповідачем протиправно призначено в рубку лісові ділянки Карпатського регіону з лісами нештучного походження у високогірних лісах, що розташовані вище 1100 метрів над рівнем моря, а також які знаходяться уздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ та інших водних об`єктів, за лісорубними квитками серії ЗА ЛРК № 013617 від 12.07.2021, ЗА ЛРК № 013615 від 08.07.2012, ЗА ЛРК № 013619 від 12.07.2021, ЗА ЛРК № 013612 від 08.07.2021, ЗА ЛРК № 013616 від 12.07.2021. Звертає увагу на те, що здійснення спеціального використання лісових ресурсів, у тому числі в частині видачі лісорубних квитків, повинно здійснюватися постійним лісокористувачем на основі матеріалів лісовпорядкування. Підставою для рубок формування та оздоровлення лісів є матеріали лісовпорядкування, а спеціальним дозволом для таких рубок є лісорубний квиток. Аналогічних висновків дійшов і Верховний Суд у постанові від 17.08.2021 у справі № 817/1855/17. 3 огляду на викладене, зазначає, що проводячи плановий захід державного контролю в ДП «Мокрянське лісомисливське господарство», правонаступником якого є відповідач, та встановлюючи порушення вимог п. 27 Санітарних правил в лісах України, спеціалісти Державної екологічної інспекції у Закарпатській області використовували матеріали лісовпорядкування, яке проведено у 2010 році, та матеріалами безперервного лісовпорядкування. Відповідно, і виявлені в ході перевірки порушення вимог природоохоронного законодавства, а також дані про висоту лісів над рівнем моря та їх походження зазначені спеціалістами ДЕІ у Закарпатській області в акті перевірки № 298/06 від 02.09.2021 саме на підставі матеріалів лісовпорядкування, наданих відповідачем під час перевірки. За наведених обставин, позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо видачі спірних лісорубних квитків, є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню. У зв`язку з цим наголошує, що подання обласною прокуратурою цього позову 02.12.2021 обумовлено в першу чергу необхідністю захисту інтересів держави у сфері охорони лісових ресурсів, а саме пралісових екосистем - споконвічного, стародавнього лісу, що сформувався природним шляхом і в ході розвитку не зазнав безпосереднього антропогенного впливу, а не тільки з метою створити підстави для подальшого звернення з іншим позовом. Зазначає, що законодавство дає право на звернення до суду з позовом щодо визнання протиправними дій відповідача щодо видачі спірних лісорубних квитків. Враховуючи наведене, не погоджується з судом першої інстанції про відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту.

Представник відповідача, 19.01.2026 подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, з мотивів аналогічних тим, що викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні. Вказує на те, що предметом спору у межах спірних правовідносин є правомірність дій відповідача щодо видачі лісорубних квитків. При цьому, спірними лісорубними квитками ДП «Мокрянське ЛМГ» надано дозвіл на санітарні рубки мертвої деревини, та визначено строк закінчення заготівлі деревини 31.12.2021, та строк закінчення вивезення деревини 31.03.2022. Тобто, такі лісорубні квитки вичерпали свою дію за фактом виконання. Факт виконання спірних лісорубних квитків встановлено судом в ході дослідження доказів. Зокрема, судом першої інстанції правильно встановлено, що на момент складання акту порушення лісосіки були пройдені, дерева зрубані, а відповідно лісорубні квитки виконані. Натомість визнання протиправними дій відповідача щодо видачі спірних лісорубних квитків не створить правових наслідків, на досягнення яких спрямований адміністративний позов та не призведе до поновлення інтересів держави, з метою захисту яких позивач звернувся з цим позовом до суду.

Представник апелянта Дмитришин Ю. М. в судовому засіданні просив апеляційну скаргу задовольнити.

Представник відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» Василечко А.В. у судовому засіданні просив відхилити апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників апелянта та відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання Плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) на 2021 рік Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області (далі – ДЕІ у Закарпатській області) у період з 25 серпня 2021 року по 02 вересня 2021 року проведено плановий захід державного нагляду (контролю) в Державному підприємстві «Мокрянське лісомисливське господарство» (далі – ДП «Мокрянське лісомисливське господарство») щодо дотримання законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якого складено акт № 298/06 від 02 вересня 2021 року (т. 1 а.с. 19-60).

Так, як вбачається з акту перевірки, в ході її проведення, посадовими особами ДЕІ у Закарпатській області встановлено призначення суцільних рубок з порушенням вимог пункту 27 постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 № 555, а саме:

у кварталі 2 виділу 3 Комсомольського лісництва на площі 1,0 га, яка призначена в рубку згідно лісорубного квитка серії ЗА ЛPK № 013617 від 12 липня 2021 року, ділянка лісового фонду призначена в рубку за таксаційним показником матеріалів лісовпорядкування - ліси не штучного походження, висота над рівнем моря 1200 м (т. 1 а.с. 65, 66);

у кварталі 3 виділу 19.1 Русько-Мокрянського лісництва на площі 0,7 га, яка призначена в рубку згідно лісорубного квитка серії ЗА ЛPK № 013615 від 08 липня 2021 року, ділянка лісового фонду призначена в рубку за таксаційним показником матеріалів лісовпорядкування - ліси не штучного походження, висота над рівнем моря 1300 м (т. 1 а.с. 61, 62);

у кварталі 17 виділу 6.2 Усть-Чорнянського лісництва на площі 1,0 га, яка призначена в рубку згідно лісорубного квитка серії ЗА ЛPK № 013619 від 12 липня 2021 року, ділянка лісового фонду призначена в рубку за таксаційним показником матеріалів лісовпорядкування - ліси не штучного походження, ліси уздовж берегів річок, навколо озер, водойм та інших водних об`єктів (т. 1 а.с. 63, 64);

у кварталі 17 виділу 6.1 Усть-Чорнянського лісництва на площі 1,0 га, яка призначена в рубку згідно лісорубного квитка серії ЗА ЛPK № 013612 від 08 липня 2021 року, ділянка лісового фонду призначена в рубку за таксаційним показником матеріалів лісовпорядкування - ліси не штучного походження, ліси уздовж берегів річок, навколо озер, водойм та інших водних об`єктів (т. 1 а.с. 67, 68);

у кварталі 19 виділу 16.1 Брадульського лісництва на площі 0,7 га, яка призначена в рубку згідно лісорубного квитка серії ЗА ЛРК № 013616 від 12 липня 2021 року, ділянка лісового фонду призначена в рубку за таксаційним показником матеріалів лісовпорядкування - висота над рівнем моря 1150 м (інші порушення вимог санітарних правил в лісах України) (т. 1 а.с. 69, 70);

у кварталі 19 виділу 16.2 Брадульського лісництва на площі 0,7 га, яка призначена в рубку згідно лісорубного квитка серії ЗА ЛРК № 013616 від 12 липня 2021 року, ділянка лісового фонду призначена в рубку за таксаційним показником матеріалів лісовпорядкування - висота над рівнем моря 1150 м (інші порушення вимог санітарних правил в лісах України (т. 1 а.с. 69, 70);

у кварталі 24 виділу 32 Брадульського лісництва на площі 0,7 га, яка призначена в рубку згідно лісорубного квитка серії ЗА ЛРК № 013616 від 12 липня 2021 року, ділянка лісового фонду призначена в рубку за таксаційним показником матеріалів лісовпорядкування - ліси не штучного походження, висота над рівнем моря 1300 м (т. 1 а.с. 69, 70).

ДЕІ у Закарпатській області, 07 вересня 2021 року звернулася до ДП «Мокрянське лісомисливське господарство» з листом № 2692-06, в якому запропонувала анулювати видані раніше лісорубні квитки на проведення суцільних санітарних рубок за встановленими в акті порушеннями (т. 1 а.с. 15, 16).

За результатами розгляду такого листа ДП «Мокрянське лісомисливське господарство» повідомило ДЕІ у Закарпатській області, що ділянки, на які були виписані спірні лісорубні квитки, не віднесені до пралісів та квазіпралісів, а тому підстави для їх анулювання відсутні (лист № 221 від 23 вересня 2021 року) (т. 1 а.с. 17, 18).

Листом № 3224-06 від 25 жовтня 2021 року ДЕІ у Закарпатській області звернулася до прокуратури Закарпатської області з проханням подати до суду позов для визнання незаконними виданих ДП «Мокрянське лісомисливське господарство» лісорубних квитків серії ЗА ЛPK № 013612 від 08.07.2021, серії ЗА ЛPK № 013615 від 08.07.2021, серії ЗА ЛРК № 013616 від 12.07.2021, серії ЗА ЛPK № 013617 від 12.07.2021 та ЗА ЛPK № 013619 від 12.07.2021 для проведення заходів з наступним встановленням розміру завданої шкоди (т. 1 а.с. 12-14).

Закарпатська обласна прокуратура, 19 листопада 2021 року звернулася до ДЕІ у Закарпатській області з повідомленням в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру», в якому просила проінформувати про вжиті заходи стосовно виявлених за результатами проведеного планового заходу державного нагляду на ДП «Мокрянське лісомисливське господарство» порушень (т. 1 а.с. 71, 72).

У відповідь на вказане повідомлення ДЕІ у Закарпатській області проінформувала, що інспекція до суду з позовом для забезпечення усунення виявлених порушень не зверталася (т. 1 а.с. 73,74).

Враховуючи вищенаведене, заступник керівника Закарпатської обласної прокуратури в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області звернувся до суду із цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що лісорубні квитки серії ЗА ЛPK № 013612 від 08 липня 2021 року, серії ЗА ЛPK № 013615 від 08 липня 2021 року, серії ЗА ЛРК № 013616 від 12 липня 2021 року, серії ЗА ЛPK № 013617 від 12 липня 2021 року та ЗА ЛPK № 013619 від 12 липня 2021 року, вичерпали свою дію за фактом виконання. Разом з тим, суд зауважив, що визнання протиправними дій Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» щодо видачі лісорубних квитків серії ЗА ЛPK № 013612 від 08 липня 2021 року, серії ЗА ЛPK № 013615 від 08 липня 2021 року, серії ЗА ЛРК № 013616 від 12 липня 2021 року, серії ЗА ЛPK № 013617 від 12 липня 2021 року та ЗА ЛPK № 013619 від 12 липня 2021 року не створить правових наслідків, на досягнення яких спрямований адміністративний позов та не призведе до поновлення інтересів держави, з метою захисту яких позивач звернувся з цим позовом до суду. Враховуючи наведене, суд вважав, що прокурором обрано неналежний спосіб захисту інтересів держави у сфері охорони навколишнього природного середовища, що є самостійною підставою для відмови в позові з огляду на те, що в судовому процесі відсутній будь-який сенс у розрізі питання щодо реальної можливості їх захисту в обраний позивачем спосіб.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

У справі, яка розглядається предметом оскарження є дії Державного підприємства «Мокрянське лісомисливське господарство» щодо видачі лісорубних квитків.

Відповідно до статті 16 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.

Згідно із частиною першою статті 17 Лісового кодексу України у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

За частиною першою статті 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі мають право самостійно господарювати в лісах; виключне право на заготівлю деревини; право власності на заготовлену ними продукцію та доходи від її реалізації; право на відшкодування збитків у випадках, передбачених законодавством; право здійснювати відповідно до законодавства будівництво доріг, спорудження жилих будинків, виробничих та інших будівель і споруд, необхідних для ведення лісового господарства.

Згідно з підпунктів 2- 3 частини другої статті 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов`язані, зокрема, дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Відповідно до статті 45 Лісового кодексу України лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України.

Частиною 1 статті 47 Лісового кодексу України передбачено, що лісовпорядкування є обов`язковим на всій території України та ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства.

Згідно зі статтею 48 Лісового кодексу України у матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об`єкта лісовпорядкування. Проект організації та розвитку лісового господарства передбачає екологічно обґрунтоване ведення лісового господарства і розробляється відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють організацію лісовпорядкування. У проекті організації та розвитку лісового господарства визначаються і обґрунтовуються основні напрями організації і розвитку лісового господарства об`єкта лісовпорядкування з урахуванням стану та перспектив економічного і соціального розвитку регіону. Матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, за погодженням відповідно з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Затверджені матеріали лісовпорядкування є обов`язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів.

Положеннями частин 1, 3 та 6 статті 69 Лісового кодексу України встановлено, що спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно. Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами. Форми спеціальних дозволів і порядок їх видачі затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 4 статті 70 Лісового кодексу України встановлено, що деревина заготовлюється також під час здійснення лісогосподарських заходів, не пов`язаних з використанням лісових ресурсів (поліпшення якісного складу лісів), та під час проведення інших заходів (розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв`язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо).

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 761 «Про врегулювання питань щодо використання лісових ресурсів» затверджено Порядок видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів (далі – Порядок №761).

Пунктом 2 Порядку № 761 встановлено, що лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів.

Основні вимоги до здійснення лісогосподарських заходів, спрямованих на підвищення стійкості та продуктивності деревостанів, збереження біорізноманіття лісів, їх оздоровлення і посилення захисних, санітарно-гігієнічних, оздоровчих та інших функцій шляхом проведення рубок формування і оздоровлення лісів визначені у Правилах поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 724 (далі – Правила №724, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 2 Правил № 724 під час проведення рубок формування і оздоровлення лісів застосовуються такі рубки: догляду, санітарні, лісовідновні, переформування, пов`язані з реконструкцією, ландшафтні.

Пунктом 4 Правил № 724 визначено, що підставою для рубок формування і оздоровлення лісів є матеріали лісовпорядкування та обстежень, які проводяться власниками лісів і постійними лісокористувачами. У разі проведення зазначених рубок у деревостанах, не запроектованих лісовпорядкуванням власники лісів і постійні лісокористувачі повідомляють про це орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, обласну, Київську та Севастопольську міські держадміністрації.

Системний аналіз наведених норм доводить, що підставою для рубок формування та оздоровлення лісів є матеріали лісовпорядкування, а спеціальним дозволом для таких рубок є лісорубний квиток.

Аналогічних висновків дійшов і Верховний Суд у постанові від 17.08.2021 у справі № 817/1855/17, від 16.12.2021 у справі № 817/1854/17, від 16.01.2023 у справі № 817/2356/16.

Пунктом 20 Правил № 724 передбачено, що вимоги до проведення санітарних рубок визначені Санітарними правилами в лісах України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 року № 555 (далі також Санітарні правила).

Санітарними правилами встановлюється сукупність норм щодо здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів та санітарних вимог, які встановлюються з метою охорони та захисту лісів під час ведення лісового господарства, використання лісових ресурсів та проведення робіт, не пов`язаних з веденням лісового господарства, підприємствами, установами, організаціями та громадянам.

Положеннями пункту 4 Санітарних правил передбачено, що для поліпшення санітарного стану лісів здійснюються, в тому числі, суцільні санітарні рубки.

Відповідно до пункту 27 Санітарних правил, суцільні санітарні рубки проводяться шляхом вирубування сухостійних, відмираючих і дуже ослаблених дерев, пошкоджених пожежами, шкідниками, хворобами лісу і внаслідок аварій та стихійного лиха, лише у деревостанах, в яких проведення вибіркових санітарних рубок призведе до зменшення повноти насаджень нижче встановленого показника повноти.

Пунктом 6 Правил № 724 встановлена заборона на проведення у Карпатському регіоні суцільних рубок формування та оздоровлення лісів, крім розробки суцільних вітровалів і буреломів, а також суцільно вражених шкідниками і хворобами насаджень, в тому числі у високогірних лісах, що розташовані вище 1100 метрів над рівнем моря.

Вказане кореспондується також з нормами пункту 27 Санітарних правил, в яких передбачено, що у високогірних лісах, що розташовані вище 1100 метрів над рівнем моря, лісах в лавинонебезпечних та селенебезпечних басейнах, в лісових ділянках (смугах лісів) уздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ та інших водних об`єктів та в берегозахисних лісових ділянках Карпатського регіону суцільні санітарні рубки проводяться лише у лісах штучного походження і лише у разі, коли всі дерева, які відводяться в рубку, належать до V-VI категорій стану.

Як видно з матеріалів справи, в ході здійснення заходів з формування та оздоровлення лісу ДП «Мокрянське лісомисливське господарство» було видано лісорубні квитки серії ЗА ЛPK № 013612 від 08.07.2021, серії ЗА ЛPK № 013615 від 08.07.2021, серії ЗА ЛРК № 013616 від 12.07.2021, серії ЗА ЛPK № 013617 від 12.07.2021 та ЗА ЛPK № 013619 від 12.07.2021 на проведення суцільної санітарної рубки лісу в Комсомольському, Русько-Мокрянському, Усть-Чорнянському, Брадульському лісництвах, що розташовані вище 1100 метрів над рівнем моря або уздовж берегів водних об`єктів.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту нештучного походження спірних лісових насаджень.

Єдиним документом, на який посилається позивач, є акт перевірки Державної екологічної інспекції у Закарпатській області № 298/06 від 02.09.2021, складений на підставі матеріалів лісовпорядкування 2010 року та матеріалів безперервного лісовпорядкування, які сторонами не заперечуються.

Разом з тим, зазначений акт є похідним документом, що відображає узагальнення відомостей лісовпорядної документації, і сам по собі не містить самостійного науково-експертного або первинного підтвердження способу створення насаджень. Матеріали лісовпорядкування фіксують таксаційні показники лісових ділянок, однак не є безумовним доказом природного походження лісу за відсутності відповідних архівних даних про створення лісових культур чи експертного висновку.

Інших доказів, які б підтверджували саме природне походження спірних насаджень, стороною до суду не подано.

За таких обставин суд доходить висновку, що твердження про нештучне походження спірних лісових насаджень є недоведеним, що відповідно до принципу розподілу доказового обов`язку покладає негативні процесуальні наслідки на сторону, яка посилається на відповідні обставини.

Крім того, суд апеляційної інстанції зауважує, що у спірних лісорубних квитках було надано дозвіл на вирубку мертвої деревини, чого не спростовано під час розгляду справи належними доказами.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 761 лісорубний квиток видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 761 для видачі лісорубного квитка власник лісів або постійний лісокористувач подає наступні документи: заявку на використання лісових ресурсів під час проведення рубок головного користування; відомість чергової лісосіки; польову перелікову відомість; переліково-оцінювальну відомість; карту технологічного процесу розробки лісосіки; план лісосіки.

Рішення про видачу або відмову у видачі спеціального дозволу на використання лісових ресурсів приймається протягом одного місяця з дня подання документів власником лісу або лісокористувачем.

Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі спеціального дозволу відповідно до статті 69 Лісового кодексу України є виключно: прийняття в установленому порядку рішення про зміну поділу лісів на категорії, в межах яких знаходяться лісові ділянки, виділені для спеціального використання лісових ресурсів, або про виділення особливо захисних лісових ділянок; прийняття рішення про припинення діяльності лісокористувача; невстановлення лімітів використання лісових ресурсів або їх перевищення; недотримання встановленого порядку видачі спеціального дозволу на використання лісових ресурсів; результати оцінки впливу на довкілля.

Пунктом 13 Порядку № 761 визначено, що рішення про видачу, відмову видачі лісорубного або лісового квитка приймається у строки, встановлені законом.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що у відповідача були відсутні підстави для відмови у видачі оспорюваних лісорубних квитків.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що спірними лісорубними квитками ДП «Мокрянське ЛМГ» надано дозвіл на санітарні рубки мертвої деревини, та визначено строк закінчення заготівлі деревини 31.12.2021, та строк закінчення вивезення деревини 31.03.2022.

Тобто, такі лісорубні квитки вичерпали свою дію за фактом виконання.

Факт виконання спірних лісорубних квитків встановлено судом в ході дослідження доказів. Зокрема, судом вірно встановлено, що на момент складання акту порушення лісосіки були пройдені, дерева зрубані, а відповідно лісорубні квити виконані.

У цьому контексті суд апеляційної інстанції зазначає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).

Право на судовий захист відображене і в частині першій статті 5 КАС України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 КАС України.

Вирішуючи кожний конкретний спір на підставі всіх установлених обставин, суд повинен установити, на захист якого права подано відповідний позов, чи порушене, не визнане або оспорюване таке право відповідачем (відповідачами), а також з`ясувати, чи призведе задоволення заявлених вимог до реального та ефективного поновлення порушеного права, та залежно від з`ясованого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Під ефективним поновленням слід розуміти реальний позитивний вплив судового рішення про задоволення позову на виявлену під час судового розгляду обставину порушення/невизнання/оспорення або запобігання виникненню спору щодо права, на захист якого був поданий позов.

Водночас відмова в позові з підстав обрання неефективного способу захисту може мати місце тоді, коли в судовому процесі відсутній будь-який сенс у розрізі питання щодо реальної можливості захисту прав позивача в обраний ним спосіб.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що оспорювані лісорубні квитки вичерпали свою дію фактом виконання, а тому ініційований прокурором позов у визначений ним спосіб шляхом визнання протиправними дій Державного підприємства «Мокрянське лісомисливське господарство» щодо видачі лісорубних квитків та скасування оспорюваних лісорубних квитків після їх реалізації, не створює жодних правових наслідків, на досягнення яких спрямований цей адміністративний позов.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що визнання дій (правочину) недійсним не з метою домогтися відновлення порушеного права (та/або інтересу), а з метою створити підстави для подальшого звернення з іншим позовом або преюдиційну обставину чи доказ для іншого судового провадження суперечать завданням адміністративного судочинства, оскільки до повноважень суду не належить формулювання абстрактних правил поведінки для всіх життєвих ситуацій, які підпадають під дію певних норм права.

Таким чином, прокурором обрано неналежний спосіб захисту інтересів держави у сфері охорони навколишнього природного середовища, що є самостійною підставою для відмови в позові з огляду на те, що в судовому процесі відсутній будь-який сенс у розрізі питання щодо реальної можливості їх захисту в обраний позивачем спосіб.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 15 жовтня 2024 року по справі № 560/16934/23.

Таким чином, апеляційна скарга не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати в суді апеляційної інстанції розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 310, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд –

постановив:

апеляційну скаргу Закарпатської обласної прокуратури залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року у справі № 260/7382/21 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. М. Гінда

судді О. Б. Заверуха

О. П. Мандзій

Повне судове рішення складено 20.02.26