Постанова від 10 лютого 2026 р. у справі №380/12437/20 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 380/12437/20 пров. № А/857/45776/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Іщук Л.П., Обрізка І.М.,

секретаря судового засідання Хомича О.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Громадської організації «За рівні права та можливості» на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року з питань встановлення судового контролю (головуючий суддя Кузан Р.І., м.Львів) по справі за адміністративним позовом Громадської організації «За рівні права та можливості» до Львівської міської ради про визнання протиправною та скасування ухвали, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.12.2021 позовні вимоги Громадської організації «За рівні права та можливості» задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано ухвалу Львівської міської ради № 6804 від 07.09.2020 «Про відмову ГО «За рівні права та можливості» у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,25 га на вул. І. Франка (між будинками №157 - №157-б) у постійне користування для будівництва медичного центру діагностики та реабілітації».

Зобов`язано Львівську міську раду повторно розглянути заяву Громадської організації «За рівні права та можливості» №100 від 14.03.2018 про погодження вибору розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування на вулиці Івана Франка (між будинками №157 - №157-б), орієнтовною площею 0,25 га, для будівництва медичного центру діагностики та реабілітації, з урахуванням висновків суду.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2022 апеляційну скаргу Львівської міської ради залишено без задоволення, апеляційну скаргу Громадської організації «За рівні права та можливості» – задоволено.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року у справі № 380/12437/20 в частині відмови у задоволенні позовних вимог – скасовано та зобов`язано Львівську міську раду надати Громадській організації «За рівні права та можливості» дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування на вулиці Івана Франка (між будинками №157 - №157-б), орієнтовною площею 0,25 га, для будівництва медичного центру діагностики та реабілітації.

Рішення суду набрало законної сили 07.06.2022.

01.08.2022 Львівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист.

Позивача 16.08.2025 подано до Львівського окружного адміністративного суду заяву про встановлення судового контролю за виконання судового рішення в порядку ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій позивач просив встановити судовий контроль за виконанням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2022 у справі №380/12437/20.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом Громадської організації «За рівні права та можливості» до Львівської міської ради про визнання протиправною та скасування ухвали, зобов`язання вчинити дії - відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, Громадська організації «За рівні права та можливості» оскаржила його в апеляційному порядку, просить ухвалу скасувати та постановити рішення про прийняття Львівською міською радою п.2 ухвали № 3335 від 26 05.2023 РОКУ, яка фактично є погодженням виконати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2022 року у спосіб, передбачений ст. 79-1 Земельного кодексу України.

Встановити судовий контроль за виконанням цього рішення.

В апеляційній скарзі зазначає, що судовий контроль є спеціальним видом провадження в адміністративному судочинстві, відмінним від позовного. Головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання. Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами. Тому після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення. Від здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення прямо залежить і ефективність правосуддя. Адже головним ефектом судового рішення має бути його ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.

Нормативно закріплено 3 спеціальні способи здійснення судового контролю, а саме:

зобов`язання суб`єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення;

накладення штрафу за невиконання судового рішення;

визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або на порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

Таким чином, застосування механізмів судового контролю сприяє забезпеченню ефективності судового рішення.

Львівський окружний адміністративний суд не взяв до уваги існування фактору, який позитивно впливає на досягнення ефективності судового рішення, ухваленого проти суб`єкта владних повноважень - Львівської міської ради і особисто ОСОБА_1 .

Суд зупинився на тих обставинах справи, які з тих чи інших причин унеможливили та негативно вплинули на виконання судового рішення і зовсім упустив ту обставину, що Львівська міська рада прийняттям п.2 ухвали № 3335 від 26 05.2023 року, чим фактично сама погодилася виконати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2022 року у спосіб, передбачений ст. 79-1 Земельного кодексу України.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Крім того, суди не вважають втручанням в дискреційні повноваження зобов`язання суб`єкта владних повноважень до вчинення певних дій, продиктоване принципом верховенства права, необхідністю забезпечення ефективності судового рішення у випадку бажання у такого суб`єкта та наявної можливості і способу прийняття рішень щоб реально забезпечити таку ефективність.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив таку залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

У відповідності до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Вирішуючи заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до приписів частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Відповідно до ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно матеріалів справи, 08.03.2023 ГО «За рівні права та можливості» зверталось до Восьмого апеляційного адміністративного суду з клопотанням про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якому просило зобов`язати відповідача – Львівську міську раду подати звіт про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2022 у справі № 380/12437/20.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.05.2023 клопотання позивача про встановлення судового контролю задоволено. Зобов`язано Львівську міську раду протягом тридцятиденного строку з моменту отримання копії ухвали подати до суду звіт про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2022 року у справі № 380/12437/20.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2023 у прийнятті звіту Львівської міської ради про виконання постанови від 07 червня 2022 року у справі № 380/12437/20 відмовлено. Встановлено відповідачу новий строк для подання до суду звіту про виконання постанови суду від 07 червня 2022 року у справі № 380/12437/20 та зобов`язано Львівську міську раду подати до суду до 01 грудня 2023 року звіт про виконання рішення суду.

На адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду 19.12.2023 надійшло клопотання позивача про винесення окремої ухвали, якою накласти штраф на Львівську міську раду (А.І. Садового, який несе персональну відповідальність за виконання наданих йому повноважень).

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2024 Клопотання ГО «За рівні права та можливості» про винесення окремої ухвали у справі № 380/12437/20 задоволено частково. Встановлено Львівській міській раді новий строк для подання до суду звіту про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2022 року у справі № 380/12437/20 та зобов`язано відповідача подати до суду до 01 квітня 2024 року звіт про виконання рішення суду.

На адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду 29.03.2024 надійшла заява Львівської міської ради про виконання судового рішення, в якій відповідач просив прийняти звіт про виконання постанови суду від 07 червня 2022 року у справі №380/12437/20.

Позивачем 05.04.2024 повторно подано клопотання про винесення окремої ухвали відносно посадових осіб Львівської міської ради за невиконання судового рішення.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2024 в задоволенні клопотання позивача про винесення окремої ухвали у справі № 380/12437/20 відмовлено. У прийнятті звіту Львівської міської ради про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2022 року у справі № 380/12437/20 відмовлено. Встановлено відповідачу новий строк для подання до Восьмого апеляційного адміністративного суду звіту про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2022 року у справі № 380/12437/20 та зобов`язано Львівську міську раду подати до Восьмого апеляційного адміністративного суду до 01 серпня 2024 року звіт про виконання рішення суду.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду 12.09.2024 накладено на Львівського міського голову Садового Андрія Івановича штраф у розмірі 60560 гривень за невиконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2022 року у справі № 380/12437/20 та за неподання звіту про її виконання. Половину штрафу у розмірі 30280 гривень стягнуто на користь позивача, а іншу половину у розмірі 30280 гривень - на користь Державного бюджету України.

Попереджено Львівського міського голову ОСОБА_1 про те, що відповідно до частини шостої статі 382 КАС України з наступного дня після набрання даним судовим рішенням законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції. Встановлено Львівській міській раді новий строк для подання до Восьмого апеляційного адміністративного суду звіту про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2022 року у справі № 380/12437/20 протягом тридцяти днів, з моменту отримання копії цієї ухвали.

Попереджено Львівського міського голову Садового Андрія Івановича про те, що відповідно до частини сьомої статті 382 КАС України сплата штрафу не звільняє від обов`язку виконати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2022 року у справі № 380/12437/20 і подати звіт про її виконання. Повторне невиконання цього обов`язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частиною першою та другою статті 382 КАС України, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.

Львівською міською радою 12.12.2024 подано до Восьмого апеляційного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення, в якому відповідачем вказано про неможливість виконати постанову апеляційного суду від 07.06.2022 у справі № 380/12437/20 внаслідок реєстрації на спірну земельну ділянку права комунальної власності за Львівською міською радою та права постійного користування за Сихівською районною адміністрацією.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2024 прийнято звіт Львівської міської ради щодо виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2022 у справі № 380/12437/20 та припинено судовий контроль, встановлений ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.05.2023.

З огляду на це суд першої інстанції підставно зауважив, що судовий контроль за виконання судового рішення у цій справі вже був встановлений судом апеляційної інстанції. Звіт відповідача про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2022 був предметом дослідження в суді і результати його розгляду відображені в ухвалі від 12.12.2024, в якій зокрема зазначено та враховано, що 18.04.2023 було зареєстровано право комунальної власності за Львівською міською радою на земельну ділянку площею 0,3053 га (кадастровий номер 4610136800:01:002:0052) між вул. І Франка, 157-б, 157-а, 157 та вул. П. Карманського, 4-а, 6, 6-а та право постійного користування на дану земельну ділянку за Сихівською районною адміністрацією.

Крім того, при розгляді звіту Львівської міської ради суд апеляційної інстанції прийняв до уваги доводи відповідача з посиланням на правові позиції Верховного Суду, сформовані у справі №380/3992/23.

Так, на розгляді у Львівському окружному адміністративному суді перебувала справа № 380/3992/23 за позовом ГО «За рівні права та можливості» до Львівської міської ради, виконавчого комітету ЛМР, Департаменту «Секретаріат ради» ЛМР, Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування ЛМР, юридичного департаменту ЛМР про визнання протиправними та скасування ухвал. В цій справі позивачем оскаржувалися ухвали Львівської міської ради від 04.11.2021 № 1659 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 08.07.2010 № 3722 та від 21.05.2009 № 2683» та від № 2712 «Про затвердження Сихівській районній адміністрації проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки між вул. І. Франка, 157-6, 157-а, 157 та вул. Карманського, 4-а, 6, 6-а».

Дані ухвали міської ради стали підставою для реєстрації права власності на спірну земельну ділянку за Львівською міською радою та права користування нею за Сихівською районною адміністрацією.

Провадження у справі № 380/3992/23 ухвалою суду першої інстанції від 07.06.2023, залишеною без змін постановами Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.08.2023 та Верховного Суду від 04.10.2024, було закрито.

В постанові від 04.10.2024 по справі №380/3992/23 Верховний Суд зазначив таке:

«У справі яка переглядається, позивач оспорює рішення органу місцевого самоврядування, на підставі яких у Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради виникло речове право на земельну ділянку.

Як встановлено вище, 18 квітня 2023 року зареєстровано право власності на спірну земельну ділянку за Львівською міською радою та право постійного користування цією земельною ділянкою за Сихівською районною адміністрацією.

Таким чином, земельна ділянка, на яку претендує ГО «За рівні права та можливості», вже перебуває у власності Львівської міської ради та була передана у постійне користування Сихівській районній адміністрації Львівської міської ради.

Відповідно, з моменту реєстрації речового права за третіми особами, спірні правовідносини перестали існувати у площині публічно-правових відносин і перейшли у приватно-правовий спір.

Отже, зважаючи на завершення процедури формування земельної ділянки шляхом державної реєстрації на неї майнових прав, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що виникнення спірних правовідносин фактично обумовлено незгодою позивача із правомірністю набуття Сихівською районною адміністрацією права постійного користування земельною ділянкою та бажанням отримати таку ділянку у власність з метою будівництва медичного центру діагностики та реабілітації.

Суди вірно констатували, що спір у цій справі не може вважатися спором між учасниками саме публічно-правових відносин, оскільки Львівська міська рада, приймаючи рішення про надання земельної ділянки між вул. І. Франка, 157-б, 157-а , 157 та вул. П. Карманського, 4-а, 6-а у постійне користування Сихівській районній адміністрації, не мала публічно-правових відносин саме з позивачем.

У цьому випадку метою пред`явлення позовних вимог про визнання рішень незаконними є оспорювання речового права (зокрема, права постійного користування землею), що виникло в результаті та після реалізації рішень суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, з врахуванням суб`єктного складу учасників спору, предмету і підстави позову, а також характеру спірних правовідносин колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про приватноправовий характер цього спору. Такий спір має розглядатись за правилами господарського судочинства».

Враховуючи наведені вище висновки Верховного Суду, Восьмий апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 12.12.2024 визнав, що подальший судовий контроль, встановлений ухвалою від 09.05.2023, вичерпав свої можливості і може бути реалізований лише у випадку скасування ухвал ЛМР від 04.11.2021 № 1659 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 08.07.2010 № 3722 та від 21.05.2009 № 2683» та від № 2712 «Про затвердження Сихівській районній адміністрації проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки між вул. І. Франка, 157-6, 157-а, 157 та вул. Карманського, 4-а, 6, 6-а». При цьому, спір щодо скасування даних ухвал відповідача не може бути вирішений в межах судового контролю за виконанням рішення у справі № 380/12437/20, а виключно в межах іншого спору в порядку господарського судочинства.

Тобто, правовідносини між сторонами вийшли за межі судового контролю та мають бути вирішені в межах господарсько-правового спору.

Суд апеляційної інстанції в ухвалі від 12.12.2024 врахував, що судовий контроль не носить абсолютного та безкінечного характеру, а є лише допоміжним способом для сторони, яка виграла спір із суб`єктом владних повноважень, досягти бажаного результату при виконанні судового рішення.

У даному конкретному випадку функція судового контролю вичерпана внаслідок переходу правовідносин в площину господарсько-правового спору. З цих підстав судом було прийнято звіт Львівської міської ради та припинено судовий контроль.

З урахуванням викладеного вище, суд першої інстанції за результатами розгляду заяви позивача від 16.08.2025 про встановлення судового контролю дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для повторного встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у даній справі, а тому у задоволенні вказаної заяви ГО «За рівні права та можливості» відмовив вірно.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а ухвала відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Громадської організації «За рівні права та можливості» залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року з питань встановлення судового контролю у справі №380/12437/20 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя М.А. Пліш

судді Л. П. Іщук

І. М. Обрізко

Повне судове рішення складено 20.02.26