Постанова від 22 лютого 2026 р. у справі №300/1368/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 300/1368/25 пров. № А/857/17153/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіМатковської З. М.

суддів -Гінди О. М.

Ільчишин Н. В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року у справі №300/1368/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про зобов`язання вчинити певні дії (головуючий суддя першої Главач І.А., час ухвалення - у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, місце ухвалення м. Івано-Франківськ, дата складання повного тексту рішення 09 квітня 2025 року),-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській, в якому просить визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Івано-Франківській області щодо відмови виплати ОСОБА_1 недоодержаної суми пенсії її померлого чоловіка ОСОБА_2 , перерахованої на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.09.2022 у справі №300/3292/22 в сумі 148143,60 грн та на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.02.2024 у справі №300/7778/23 в сумі 34349,89 грн, що разом складає 182493,49 грн; зобов`язати ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснити виплату ОСОБА_1 недоодержаної суми пенсії її померлого чоловіка, ОСОБА_2 , перерахованої на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.09.2022 у справі №300/3292/22 в сумі 148143,60 грн та на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.02.2024 у справі №300/7778/23 в сумі 34349,89 грн, що разом складає 182493,49 грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивачка звернулася до відповідача із заявою щодо здійснення виплати недоодержаної пенсії її померлого чоловіка ОСОБА_2 , перерахованої на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.09.2022 у справі №300/3292/22 в сумі 148143,60 грн та на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.02.2024 у справі №300/7778/23 в сумі 34349,89 грн, що разом складає 182493,49 грн. Однак, листом відповідач повідомив, щодо дотримання Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій та долучення відповідних документів. Позивачка вважає дії відповідача щодо нездійсненні виплати недоотриманої пенсії її померлого чоловіка протиправними, оскільки відповідно до статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" має право на одержання недоотриманої пенсії чоловіка у зв`язку з його смертю. Просила позов задовольнити повністю.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року у справі №300/1368/25 позов задоволено.

Визнано протиправними дії Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови виплати ОСОБА_1 недоодержаної суми пенсії її померлого чоловіка ОСОБА_2 , перерахованої на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.09.2022 у справі №300/3292/22 в сумі 148143,60 грн та на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.02.2024 у справі №300/7778/23 в сумі 34349,89 грн, що разом складає 182493,49 грн.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити виплату ОСОБА_1 недоодержаної суми пенсії її померлого чоловіка, ОСОБА_2 , перерахованої на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.09.2022 у справі №300/3292/22 в сумі 148143,60 грн та на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.02.2024 у справі №300/7778/23 в сумі 34349,89 грн, що разом складає 182493,49 грн.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, та неправильним застосуванням норм матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт покликається на те, що даний спір має приватноправовий характер і підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства. Зазначає, що зважаючи на те, що ОСОБА_1 фактично звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з вимогою про стягнення коштів, вважає, що даний позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Позивач подала відзив на апеляційну скаргу, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів виходить з наступного.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що відповідно до копії паспорта громадянина України НОМЕР_1 та свідоцтва про шлюб від 26.08.1968, позивач ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_2 (а.с.6,9).

ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні ПФУ в Івано-Франківській області та отримував пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.09.2022 у адміністративній справі №300/3292/22 відповідачем було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_2 та нараховано доплату пенсії за період з 01.04.2019 по 31.10.2022 в сумі 148143,60 грн.

Також, на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.02.2024 у адміністративній справі №300/7778/23 відповідачем було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_2 та нараховано доплату пенсії за період з 01.11.2022 по 30.04.2024 в сумі 34349,89 грн.

Доказів виплати пенсіонеру зазначених сум доплати до пенсії відповідачем не надано.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.8).

ОСОБА_1 06.11.2024 звернулась із заявою до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, в якій просила виплатити недоотриману пенсію, у зв`язку зі смертю чоловіка, пенсіонера МО України ОСОБА_2 , яка нарахована йому за життя на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.10.2022 у справі №300/3292/22 (а.с.10).

Відповідачем листом від 28.11.2024 надано відповідь та повідомлено, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.09.2022 у адміністративній справі №300/3292/22 відповідачем було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_2 та нараховано доплату пенсії за період з 01.04.2019 по 31.10.2022 в сумі 148143,60 грн та на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.02.2024 у адміністративній справі №300/7778/23 відповідачем було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_2 та нараховано доплату пенсії за період з 01.11.2022 по 30.04.2022 в сумі 34349,89 грн. Додатково роз`яснено, що при зверненні у встановленому порядку осіб (членів сім`ї), визначених у ст. 61 Закону №2262, недоодержані суми підлягають виплаті без заміни сторони у виконавчому провадженні, за рахунок коштів та у порядку черговості, визначених відповідно до п.7 розділу II Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 № 21-2, затвердженого в Міністерстві юстиції України 23.09.2009 за № 897/16913 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09.12.2021 № 35-1) (а.с.11-12).

13.12.2024 ОСОБА_1 повторно звернулась із заявою про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, долучивши оригінали та копії свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , свідоцтва про шлюб, витяг про місце спільного проживання з померлим пенсіонером з реєстру територіальної громади, довідку про пенсійний рахунок в Ощадбанку, паспорт та картку платника податків про РНОКПП позивача (а.с.13).

ГУ ПФУ в Івано-Франківській області листом від 07.01.2025 надано відповідь позивачці та повідомлено, що заява про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 та завірені копії зазначених документів можуть подаватись особисто до органу, в якому померлий перебував на обліку (до сектору обслуговування військовослужбовців та деяких інших категорій громадян управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області (каб. 2) за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Мельника, II) або разом із сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту, через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України, засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг. На електронні копії накладається кваліфікований електронний підпис. Виплати проводяться отримувачам за окремою програмою, передбачено в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів Державного бюджету України на відповідний рік. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили (а.с.15-16).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки згідно судових рішень нарахування пенсії було проведено, однак не було виплачено, позивач має право на виплату їй недоотриманих її чоловіком у зв`язку з його смертю сум пенсії у порядку ст.61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору, оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Завданням адміністративного судочинства України відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 52 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закону №1058-ІV) сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Частиною 2 статті 52 Закону № 1058-IV визначено, що члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року за № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Нормами статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ передбачено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.

Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 затверджено «Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок №3-1).

Відповідно до пункту 4 Порядку №3-1 заява про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім`ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.

Аналізуючи наведені норми права, колегія суддів зазначає, що недоодержані за життя суми пенсії пенсіонера з числа військовослужбовців не включаються до складу спадщини і виплачуються: членам сім`ї померлого пенсіонера, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника; батькам померлого пенсіонера, дружині (чоловіку) померлого пенсіонера та членам сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, навіть якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Отже, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю.

Буквальне тлумачення норм частини 1 статті 61 Закону № 2262-ХІІ дає для суду підстави зробити висновок про те, що коментована норма Закону гарантує членам сім`ї пенсіонера з числа військовослужбовців, які мають право на пенсію за цим Законом, право на одержання сум пенсії, що підлягали виплаті і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю.

Приписи статті 61 Закону № 2262-ХІІ не містять вимоги про необхідність «нарахування заборгованості» з сум такої пенсії, з оформленням певного розпорядчого акту органами пенсійного фонду, в тому числі протоколів про перерахунок пенсій чи інших рішень.

Стаття 61 Закону № 2262-ХІІ прямо зобов`язує відповідача виплатити недоодержану пенсіонером пенсію у зв`язку з його смертю, особам, які належать до кола осіб, визначених цією ж статтею та які звернулись за такою виплатою не пізніше 6 місяців з дня смерті пенсіонера.

В контексті вказаного правового регулювання, суд вважає за необхідне зробити висновок про те, що такі суми пенсії хоч і «не нараховано» на виконання судового рішення, вказане не змінює її правову природу, оскільки за змістом статті 61 Закону №2262-ХІІ для можливості виплати суми пенсії необхідне дотримання двох умов, а саме:

- пенсія повинна підлягати виплаті;

- пенсія залишилась недоодержаною у зв`язку зі смертю військовослужбовця, якому призначено пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ.

Не містить й коментована норма закону вимоги щоб відповідне нарахування чи право на виплату фактично було реалізовано за життя пенсіонера (до його фізичної смерті).

Враховуючи наведене, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно до Закону № 2262-ХІІ та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, виплачуються виключно за процедурою, визначеною статтею 61 Закону № 2262-ХІІ.

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що відповідачем не заперечується право позивача на отримання суми пенсії, що належала її померлому чоловіку і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю.

Як вже було встановлено, ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_2 , спільно проживала разом з чоловіком; 06.11.2024 вперше (щодо виплати недоодержаної пенсії нарахованої за життя на виконання рішення суду у справі №300/3292/22) та 13.12.2024 повторно (щодо виплати недоодержаної пенсії нарахованої за життя на виконання рішень суду у справі №300/3292/22 та у справі №300/7778/23), тобто до закінчення шестимісячного строку з дня смерті пенсіонера, позивач звернулась до пенсійного органу за виплатою недоодержаної пенсії.

Тобто, позивач звернулася до Головного управління ПФУ із заявою про здійснення останній виплати нарахованої її чоловікові пенсії, що залишилися недоотриманими у зв`язку з його смертю в межах строку визначеного частиною 3 статті 61 Закону №2262-ХІІ.

Відповідачем визнається, що окрім ОСОБА_1 інші члени сім`ї ОСОБА_2 із заявами про виплату пенсії, яка підлягає виплаті, і залишилась недоодержаною у зв`язку з його смертю не звертались.

Колегія суддів вважає, що такі дії відповідача суперечать приписам ст.52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст.61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оскільки позивач реалізувала своє право на отримання суми пенсії, що належала її померлому чоловіку, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, проте не отримала таку виплату.

Неповне і несвоєчасне нарахування та виплата належного розміру пенсії ОСОБА_2

в загальному розмірі 182493,49 гривень є встановленою обставиною у рішеннях суду, які набрали законної сили.

Тривале виконання Управлінням рішенням цих судових рішень стало продовженням порушення його прав, так як останній за життя правомірно очікував на виконання рішень в розумний строк.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про зобов`язання відповідача здійснити виплату ОСОБА_1 недоодержаної суми пенсії її померлого чоловіка, ОСОБА_2 , перерахованої на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.09.2022 у справі №300/3292/22 в сумі 148143,60 грн та на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.02.2024 у справі №300/7778/23 в сумі 34349,89 грн, що разом складає 182493,49 грн, що підлягали виплаті її чоловіку, і які залишилися неодержаними у зв`язку з його смертю.

За встановлених обставин, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява №65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), Проніна проти України (заява №63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява №4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).

Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року у справі №300/1368/25 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя З. М. Матковська

судді О. М. Гінда

Н. В. Ільчишин