Рішення від 01 грудня 2025 р. у справі №757/21954/25-ц — Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/21954/25-ц

пр. 2-о-404/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді Григоренко І.В.,

при секретарі: Зінченко І.І.,

за участю:

представника заявника: не з`явився,

заінтересованої особи: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Смолянінової Олени Ярославівни, про встановлення факту, що має юридичне значення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - заявник, ОСОБА_1 ), за участю заінтересованої особи, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Смолянінової Олени Ярославівни (далі - заінтересована особа, Приватний нотаріус Смолянінова О.Я.), звернулась до Печерського районного суду м. Києва з заявою в якій просить встановити факт постійного проживання спадкоємиці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 2007 року та на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування вимог заяви заявник зазначає, що 29.10.1983 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уклали шлюб та після укладення шлюбу заявнику присвоєно прізвище ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_2 . Померлий ОСОБА_2 та ОСОБА_1 під час перебування у шлюбі в 2007 році придбали квартиру під номером АДРЕСА_2 у власність в рівних частках. Після смерті чоловіка заявника ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, а саме 1/2 зазначеної квартири. Спадкова справа не заводилася. На момент смерті ОСОБА_2 заявник була зареєстрована за іншою адресою і в силу свого віку не була обізнана, що їй потрібно звернутися до нотаріуса протягом шести місяців для подання заяви про прийняття спадщини після смерті чоловіка - ОСОБА_2 . 09.04.2025 року заявник звернулася до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Смолянінової Олени Ярославівни із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , 1941 року народження, однак, Приватний нотаріус Смолянінова О.Я. винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії та відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину, так як заявник пропустила строк для прийняття спадщини. Разом з цим, заявник зазначає, що з моменту купівлі відповідної квартири проживала у шлюбі з померлим чоловіком за вказаною адресою, а тому встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини необхідне заявнику для отримання свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2025 року справу 15.05.2025 року було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.

На виконання ч. 6 ст. 187 ЦПК України, 15.05.2025 року судом було зроблено запит до Єдиного державного демографічного реєстру про визначення місця проживання заявника та 15.05.2025 року отримано відповіді № 1381547 та № 1381533 з Єдиного державного демографічного реєстру щодо відсутності відомостей про місце реєстрації проживання останньої.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16.05.2025 року заяву ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи, Приватного нотаріуса Смолянінової О.Я., про встановлення факту, що має юридичне значення передано на розгляд за підсудністю до Голосіївського районного суду міста Києва.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 08.08.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи, Приватного нотаріуса Смолянінової О.Я., про встановлення факту, що має юридичне значення передано на розгляд за підсудністю до Печерського районного суду міста Києва.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.10.2025 року матеріали справи 07.10.2025 року передано судді Григоренко І.В.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07.10.2025 року в порядку окремого провадження відкрито провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи, Приватного нотаріуса Смолянінової О.Я., про встановлення факту, що має юридичне значення, справу призначено до розгляду в судовому засіданні 02.12.2025 року.

02.12.2025 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника заявника - адвоката Кузьменко Алли Володимирівни надійшла заява про розгляд справи без її участі та останньою зазначено, що заяву про встановлення факту, що має юридичне значення підтримує та просить задовольнити.

В судове засідання 02.12.2025 року учасники справи не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, в тому числі, з використанням засобів мобільного зв`язку, електронною поштою та шляхом публікації оголошення на веб-порталі судової влади України.

Як визначено у ч. 3 ст. 294 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви за відсутності учасників справи.

Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Суд встановив, що відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого 29.10.1983 року у місті Києві відділі ЗАГС Жовтневого району вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 29.10.1983 року уклали шлюб, після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_4 (а.с. 26).

ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 , що підтверджується копією паспорту останньої (а.с. 20-21) та відповіддю Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Центрального міжрегіонального управління ДМС в м. Києві та Київській області (зворот а.с. 54).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 06.05.2024 року Київським міським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва) встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 83 років, про що 06.05.2024 року складено актовий запис № 7556 (а.с. 25).

Згідно з копією договору купівлі-продажу квартири від 07.08.2007 року, посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Богдановою В.М., та зареєстрованого за номером № 2855, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є власниками у рівних частках квартири АДРЕСА_2 (а.с. 15-18).

Постановою Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. від 09.04.2025 року вих. № 88/02-31, ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зокрема у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки заявниця пропустила строк для прийняття спадщини (а. с. 22).

Відповідно до витягу зі Спадкового реєстру № 79451593 від 06.12.2024 року за параметрами запиту: ОСОБА_2 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 - у спадковому реєстрі інформація відсутня (а.с. 11).

Крім того, згідно з копією квитанцій до платіжної інструкції, ОСОБА_1 неодноразово оплачувались житлово-комунальні послуги, що були надані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 6-10).

Також, відповідно до копії заяви ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зазначено, що останні є сусідами заявника, а також її покійного чоловіка за адресою: АДРЕСА_1 , та вони підтверджують, що останні спільно проживали за зазначеною адресою, були однією сім`єю, заявник займалась похованням чоловіка після його смерті (а.с. 19).

Заявник просить встановити факт постійного проживання спадкоємиці ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 з 2007 року та на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 , для прийняття спадщини.

Як визначено у ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України, в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Виникнення особистих, майнових прав громадян, їх зміну і припинення закон пов`язує з настанням чи зміною певних обставин, тобто з юридичними фактами, які підтверджуються різними свідоцтвами, довідками та іншими документами, що видаються громадянам в адміністративному порядку. Не завжди заінтересована особа має можливість довести документально, що той чи інший факт мав місце (неможливість поновлення втраченого документа або виправлення наявних у ньому помилок тощо), тому допускається судовий порядок встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника.

Юридичні факти - це обставини чи життєві факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.

У постанові від 18.01.2024 року в справі № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23) Велика Палата Верховного Суду наголосила, що до юрисдикції цивільних судів справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам право подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України (далі - СК України), сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя. Релігійний обряд шлюбу не є підставою для виникнення у жінки та чоловіка прав та обов`язків подружжя, крім випадків, коли релігійний обряд шлюбу відбувся до створення або відновлення органів державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно з ч. 1 ст. 36 СК України, шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Таким чином, законодавцем встановлено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, а саме сім`єю, що складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Отже, наявність свідоцтва про реєстрацію шлюбу є доказом спільного проживання жінки та чоловіка, які пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, а отже постійного проживання зазначених осіб.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). Якщо протягом однієї доби померли особи, які могли б спадкувати одна після одної, спадщина відкривається одночасно і окремо щодо кожної з них. Якщо кілька осіб, які могли б спадкувати одна після одної, померли під час спільної для них небезпеки (стихійного лиха, аварії, катастрофи тощо), припускається, що вони померли одночасно. У цьому випадку спадщина відкривається одночасно і окремо щодо кожної з цих осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України, щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу.

Так, статтею 1270 ЦК України встановлено, що, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно з ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та долучені докази, суд встановив, що ОСОБА_1 спільно проживала з ОСОБА_2 до смерті останнього за адресою: АДРЕСА_1 .

З урахуванням викладеного, оскільки для прийняття заявником спадщини після смерті її чоловіка необхідно встановити факт їх постійного спільного проживання та наявними в матеріалах справи підтверджується відповідне проживання, то суд вважає вимоги заяви про встановлення факту проживання заявника зі спадкодавцем є обґрунтованими, а тому відповідна заява підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 16, 1220, 1268-1270, 1272 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 21, 36 Сімейного кодексу України, ст. ст. 4, 5, 13, 19, 76, 77-80, 89, 259, 263-265, 268, 293-294, 315-319, 353, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Смолянінової Олени Ярославівни, про встановлення факту, що має юридичне значення, - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання спадкоємиці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 2007 року та на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Заявник: ОСОБА_1 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Заінтересована особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Смолянінова Олена Ярославівна, 03187, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, буд. 31, офіс 4.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та підписано 02.12.2025 року.

Суддя І.В. Григоренко