Постанова від 17 лютого 2026 р. у справі №260/6862/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 260/6862/24 пров. № А/857/43745/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Іщук Л. П.,

суддів – Обрізка І. М., Пліша М.А.,

за участю секретаря судового засідання – Доморадової Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року про відмову у вжитті заходів забезпечення позову (головуючий суддя Плеханова З.Б., м. Ужгород) у справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області про зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

31 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, в якому просив суд визнати дії відповідача – суб`єкта владних повноважень в частині ухвалення рішення від 09 жовтня 2024 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, застосувавши дисциплінарне стягнення у вигляді припинення права на заняття адвокатською діяльністю – протиправним; визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 09 жовтня 2024 року; зупинити провадження у цій справі до вирішення по суті справ № 260/4914/24 та № 260/4597/24.

01 жовтня 2025 року ОСОБА_1 подано клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, в якому просить зупинити дію індивідуального акту, а саме, рішення від 09 жовтня 2024 року; заборонити відповідачу вчиняти дії на обмеження або зупинення прав адвоката Волосенка В.І. по здійсненню ним адвокатських функцій до набрання судовим рішенням законної сили у цій справі шляхом видалення з реєстру НАА України відомостей щодо припинення права на заняття адвокатською діяльністю адвоката Волосенка В.І.

Заява мотивована тим, що протиправні дії відповідача призвели до того, що РНААУ блокує будь-які спроби скористатися роботою кабінету. Зазначає, що позивач протягом тривалого часу не має доступу до справедливого, неупередженого та об`єктивного суду. Звертає увагу, що через незаконне рішення відповідача від 08.10.2024 року позивач понад рік перебуває у скрутному психологічному та фінансовому стані. Задоволення клопотання про забезпечення позову стане ефективним засобом по виконанню судового рішення у справі у майбутньому. Вважає, що його інтереси мають бути не лише врахованими, а і забезпеченими, а також важливо реально гарантувати справедливий розгляд справи у суді та унеможливити будь-які маніпуляції з боку відповідача.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року залишено без задоволення клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Як вбачається із змісту оскаржуваної ухвали, свої висновки суд першої інстанції обґрунтовував тим, що позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підміняє собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом.

На переконання суду першої інстанції, надання правової оцінки оскаржуваному рішенню Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має здійснюватися судом у межах процедури судового розгляду, з дотриманням усіх процесуальних гарантій учасників справи, передбачених процесуальним законом, а тому вжиття заходів забезпечення позову у такий спосіб фактично призводить до вирішення спору по суті.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову, якою клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову задовольнити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не дотримав вимог п. 1 ч. 2 ст 150 КАС України, оскільки продовж тривалого часу не розглядав позов, що унеможливило здійснювати адвокатську діяльність та порушувало його конституційні права. Вважає, що через очевидно протиправну дію рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 09 жовтня 2024 року позбавлений конституційного права на працю та можливості забезпечити його сім`ю.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, належним чином повідомлені про його дату, час та місце. Суд ухвалив провести апеляційний розгляд у їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази, які є в матеріалах справи, та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно ч. 1, 2 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частиною 1 ст.151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 4) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 ст.151 КАС України визначено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Виходячи з аналізу наведених норм, підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) можливість істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду без вжиття заходів забезпечення позову; 2) можливість істотного ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся; 3) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень; 4) очевидність ознак порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, оспорюваним рішенням, дією або бездіяльністю.

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина 6 статті 154 КАС України).

Колегія суддів звертає увагу, що питання застосування статей 150 - 154 КАС України було предметом неодноразового розгляду Верховним Судом (зокрема, постанови від 09 квітня 2025 року у справі № 160/26885/24, від 02 квітня 2025 року у справі № 160/28383/24, від 20 березня 2025 року у справі № 460/179/24, від 21 травня 2025 року у справі № 160/12100/24).

Верховний Суд зазначав, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову та з`ясувати відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Суд також повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.

При цьому, слід також зауважити на тому, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, заявник просить зупинити дію рішення від 09 жовтня 2024 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності та заборонити відповідачу вчиняти певні дії на обмеження або зупинення прав адвоката Волосенка В.І. по здійсненню ним адвокатських функцій до набрання судового рішення законної сили у справі №260/6862/24 шляхом видалення з реєстру НАА України відомостей щодо припинення права на заняття адвокатською діяльністю.

Колегія суддів зазначає, що питання оскарження рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регулюється Законом України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” № 5076-VI від 05.07.2012 та Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, що затверджене Рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014.

Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, встановлено, що винесене дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури рішення у дисциплінарній справі за результатами розгляду заяви (скарги) може бути оскаржене до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття лише адвокатом, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, або особою, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, чи їхніми представниками. Оскарження такого рішення не зупиняє його дії.

Крім цього, відповідно до частини 1 статті 42 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

Колегія суддів вважає, що відсутні підстави зупинити дію рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 09 жовтня 2024 року, яким припинено право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Волосенка В.І., оскільки наведеними нормами прямо передбачено, що оскарження такого рішення не зупиняє його дії.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підміняє собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом. Надання правової оцінки оскаржуваному рішенню Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має здійснюватися судом у межах процедури судового розгляду, з дотриманням усіх процесуальних гарантій учасників справи, передбачених процесуальним законом, а тому вжиття заходів забезпечення позову у такий спосіб фактично призводить до вирішення спору по суті.

Апеляційний суд також не приймає до уваги доводи заявника, що застосованим дисциплінарним заходом здійснено втручання у його право на працю, оскільки забезпечення позову у такий спосіб, про який просить заявник, вимагало б оцінки пропорційності застосованого заходу вчиненого дисциплінарного проступку, та призвело б до продовження діяльності адвоката на противагу рішенню КДКА, який є компетентним органом щодо прийняття рішень про накладення дисциплінарного стягнення.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що у даному випадку відсутня реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, оскільки позов не має зобов`язального характеру. Отже, невжиття заходів забезпечення позову не може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доказів, які б були безпідставно залишені без уваги судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 150, 151, 311, 315, 316, 321, 322, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року у справі № 260/6862/24 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її складення у повному обсязі.

Головуючий суддя Л. П. Іщук

судді І. М. Обрізко

М.А. Пліш

Повне судове рішення складено 20 лютого 2026 року