Рішення від 22 лютого 2026 р. у справі №740/171/26 — Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Суд: Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: визнання права власності

Дата: 22 лютого 2026 р.

Справа: №740/171/26

Суддя: Карпусь І. М.

Справа № 740/171/26

Провадження № 2/740/891/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2026 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Карпуся І.М.,

із секретарем судового засідання Кубрак Н.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Лосинівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В :

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до суду із позовом, у якому просять визнати:

- за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 , з яких: на 1/12 частку – в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , на 1/4 – в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , на 1/6 – як за членом колишнього колгоспного двору;

- за ОСОБА_2 право власності на 1/6 частку вказаного житлового будинку, як за членом колишнього колгоспного двору;

- за ОСОБА_3 право власності на 1/6 частку зазначеного житлового будинку, як за членом колишнього колгоспного двору;

- за ОСОБА_4 право власності на 1/6 частку вказаного житлового будинку, як за членом колишнього колгоспного двору.

Позов аргументують тим, що житловий будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1 , відносився до типу колгоспного двору і станом на 15.04.1991 в ньому мешкали і були прописані: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Таким чином, усі вони були членами колгоспного двору і кожному з них належало по 1/6 частці вказаного житлового будинку.

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Спадщину після померлого прийняли його дружина ОСОБА_6 та дочка ОСОБА_1 , так як були прописані і проживали із спадкодавцем на день смерті.

Таким чином, вони успадкували по 1/12 частці зазначеного будинку, але не оформили своїх спадкових прав.

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Спадщину після неї прийняла позивачка ОСОБА_1 , успадкувавши в тому числі і 1/4 частку вищевказаного будинку.

25.11.2025 ОСОБА_1 звернулась до Другої чернігівської державної нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину на частину житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 . Проте нотаріусом їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на частину житлового будинку, у зв`язку з належністю будинку до типу «колгоспний двір».

Реєстраційною службою Ніжинського міськрайонного управління юстиції позивачам в усній формі було відмовлено у реєстрації права власності на частки житлового будинку, як за членами колгоспного двору.

Враховуючи викладене, позивачі змушені звертатись за захистом своїх прав до суду.

Ухвалою судді 14.01.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі.

Сторони у підготовче судове засідання не з`явилися.

Позивачі надіслали заяву, в якій просили провести розгляд справи без їх участі.

Представник відповідача - Лосинівської селищної ради Ніжинського району надіслала заяву про проведення розгляду справи без їх участі та визнання позовних вимог.

У відповідності до ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши матеріали справи та з`ясувавши фактичні обставини, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 мало статус колгоспного двору і станом на 15.04.1991 в будинку були зареєстровані та проживали: ОСОБА_5 – голова двору, ОСОБА_6 - дружина, ОСОБА_2 – зять, ОСОБА_1 – дочка, ОСОБА_9 – онука, ОСОБА_10 – онука (а.с. 26).

Копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 та копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 підтверджується, що після реєстрації шлюбу ОСОБА_9 змінила прізвище на « ОСОБА_11 », а ОСОБА_10 змінила прізвище на « ОСОБА_12 » (а.с. 18, 21)

Згідно довідки КП «Ніжинське МБТІ» № 01466 від 27.08.2025, станом на 31.12.2012 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 не зареєстроване (а.с.28).

Згідно ст. 120 ЦК УРСР колгоспний двір - це сімейно-трудове об`єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і для сімейних потреб. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Колгоспний двір був припинений 15 квітня 1991 року, коли відповідно до постанови Верховної Ради Української РСР № 885-ХІІ був введений в дію Закон України «Про власність».

Таким чином, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 мали рівне право на майно колгоспного двору, а значить, і на вказаний вище житловий будинок з господарськими спорудами, тобто по 1/6 частці кожен.

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 (а.с. 22).

Згідно довідки виконавчого комітету Лосинівської селищної ради від 19.12.2025 №265/06-10, ОСОБА_5 на день смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним за вказаною адресою на день смерті та протягом 6 місяців після смерті були зареєстровані та проживали його дружина ОСОБА_6 , дочка ОСОБА_1 , зять ОСОБА_2 , онука ОСОБА_10 (а.с.25).

Таким чином, ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , як спадкоємці першої черги за законом фактично прийняли спадщину після померлого ОСОБА_5 .

Спадкова справа до майна ОСОБА_5 не заводилась, що вбачається з відповіді Другої ніжинської державної нотаріальної контори та Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 83956554 від 23.01.2026.

Отже, ОСОБА_6 та ОСОБА_1 набули також право і на належні спадкодавцю 1/6 частки будинку АДРЕСА_1 – по 1/12 частці кожна.

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 (а.с. 24).

Відповідно до копії спадкової справи № 175/2025, наданої Другою ніжинською нотаріальною конторою, спадщину за законом після померлої ОСОБА_6 прийняла її дочка – ОСОБА_1 , а отже остання набула також право і на належну спадкодавцю 1/4 частку спірного будинку (а.с. 41 - 49).

Постановою від 25.11.2025, державним нотаріусом Другої чернігівської державної нотаріальної контори, на яку покладено обов`язки по нотаріальному обслуговуванню населення Ніжинського району, відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_6 на житловий будинок АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що вказаний будинок відноситься до типу «колгоспний двір» і право власності на нього за спадкодавцем не зареєстроване (а.с. 27).

У роз`ясненнях, наданих у п. 23 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Статтею 41 Конституції України гарантовано право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною першою статті 316 ЦК України поняття права власності визначено як право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. При цьому право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України).

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно п.4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом МЮУ № 296/5 від 22.02.2012 видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна.

Отже, виходячи з наведеного, оскільки відсутні правовстановлюючі документи з визначенням часток спадкодавиці ОСОБА_6 та позивачів, у зв`язку з належністю спірного будинку до категорії «колгоспний двір», позивачі позбавлені можливості відновити свої права у позасудовому порядку, тому їх права підлягають судовому захисту, шляхом визнання за ними права власності на відповідні частки житлового будинку АДРЕСА_1 , а саме: за ОСОБА_1 – на 1/2 частку спірного домоволодіння (з яких: 1/6 частка - належна їй, як члену колишнього колгоспного двору, 1/4 частка - успадкована після матері ОСОБА_6 та 1/12 частка – успадкована після батька ОСОБА_5 ), та по 1/6 частці - за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , як за членами колишнього колгоспного двору.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 263 - 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , право власності на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , право власності на 1/6 частку житлового будинку АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_7 , право власності на 1/6 частку житлового будинку АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_8 , право власності на 1/6 частку житлового будинку АДРЕСА_1 .

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.М. Карпусь

Оригінал: reyestr.court.gov.ua