Постанова від 22 лютого 2026 р. у справі №740/588/26 — Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/588/26

Провадження № 3/740/228/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 лютого 2026 року м. Ніжин

Суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області Карпусь І.М., із секретарем судового засідання Кубрак Н.М., за участю особи яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , прокурора Хоменка В.М., у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ніжині, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, що надійшла з Управління стратегічних розслідувань в Чернігівській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ніжина Чернігівської області, громадянина України, працює на посаді головного спеціаліста сектору з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення відділу з питань надзвичайних ситуацій, цивільного захисту населення, оборонної та мобілізаційної роботи виконавчого комітету Ніжинської міської ради, зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , будучи начальником відділу інформаційних технологій апарату виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області, маючи 11 (одинадцятий) ранг посадової особи місцевого самоврядування в межах п`ятої категорії посад, являючись згідно підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, у порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно без поважних причин, подав шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції, а саме подав таку декларацію 03.04.2024, хоча зобов`язаний був подати не пізніше 31.03.2024, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що невчасно подав декларацію, так як у кінці березня 2024 року перебував у відпустці і хоча раніше знав, але у той період у відпустку забув про необхідність подання декларації, також не мав доступу до інформації, необхідної для подання декларації. Як тільки згадав про обов`язок подання декларації вжив вичерпні дії для його виконання. Підтримав подане завчасно письмове клопотання про закриття провадження у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Також зазначав про малозначність правопорушення, звертав увагу, що шкода від його дій не заподіяна, умислу приховувати фінансовий, майновий стан не мав.

Прокурор вважав, що у діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, про що надав письмовий мотивований висновок.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, доводи прокурора, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 172-6 КУпАП відповідальність настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Розпорядженням Ніжинського міського голови від 01.12.2023 №424-К ОСОБА_1 , головного спеціаліста відділу з питань організації діяльності міської ради та апарату виконавчого комітету Ніжинської міської ради, в порядку переведення, призначено 01.12.2023 на посаду начальника відділу інформаційних технологій апарату виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області, та відповідно до ст. 11, 15 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" присвоєно 11 (одинадцятий) ранг посадової особи місцевого самоврядування в межах п`ятої категорії посад (а.с. 26).

Згідно підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 , як посадова особа місцевого самоврядування, був суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, зокрема згідно примітки до ст. 172-6 КУпАП суб`єктом правопорушень у цій статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Однак, згідно з відомостями публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр), на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (https://public.nazk.gov.ua.), роздруківки яких містяться в матеріалах справи (а.с. 36 - 38), ОСОБА_1 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за 2023 рік о 08 год. 20 хв. 03.04.2024, що підтверджується і даними про послідовність дій користувача у цьому Реєстрі (а.с. 14 - 15), з яких також слідує, що до 03.04.2024 ОСОБА_1 у Реєстрі не вчиняв дій, спрямованих на подання декларації за 2023 рік. Вчинені 18.01.2024 у Реєстрі ОСОБА_1 дії були спрямовані на подання декларації за 2022 рік.

Матеріали справи не містять даних про наявність поважних причин несвоєчасного подання ОСОБА_1 декларації за 2023 рік. Не можуть вважатися такими перебування ОСОБА_1 у відпустці на час, що припав на закінчення строку подання декларації.

То ж вина ОСОБА_1 підтверджується відомостями протоколу про адміністративну правопорушення № 48/2026 від 26.01.2026, поясненнями ОСОБА_1 , який не заперечував вчинення правопорушення, даними публічної частини Реєстру і про послідовність дій користувача у Реєстрі, розпорядженням Ніжинського міського голови від 01.12.2023 №424-К, та іншими матеріалами справи у їх сукупності.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП – несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Щодо доводів ОСОБА_1 про сплив строків накладення адміністративного стягнення суд зазначає наступне.

Стверджуючи про сплив строків накладення адміністративного стягнення, ОСОБА_1 посилається на повідомлення головного спеціаліста відділу юридично-кадрового забезпечення апарату виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 09.04.2024 №01.1-15/603 до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) про факт несвоєчасного неподання ОСОБА_1 щорічної декларації особи, яка продовжує виконувати функції держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік, та посилається на те, що дане повідомлення було отримане Національним агентством 15.04.2024, на підтвердження чого надав копії повідомлення від 09.04.2024 до Національного агентства, супровідного листа про його надіслання до Національного агентства, фіскального чеку АТ "Укрпошта" від 10.04.2024 про оплату послуг пошти з пересилання рекомендованого листа до Національного агентства, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення Національному агентству 15.04.2024 (а.с. 52 - 55).

Наполягає, що оскільки повідомлення відповідальної особи, на яку покладено повноваження у сфері запобігання та виявлення корупції у виконавчому комітеті Ніжинської міської ради, про несвоєчасне подання ним декларації отримано Національним агентством 15.04.2024, то саме 15.04.2024 є датою виявлення адміністративного правопорушення. Відтак, з моменту виявлення правопорушення минуло більше шести місяців, а тому провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Суд ураховує, що частиною четвертою статті 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 51, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

З даної норми слідує, що строк накладення стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, має відраховуватися з дня його виявлення.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчились строки, передбачені статтею 38 КУпАП.

Будь-якого продовження перебігу строків накладення адміністративних стягнень КУпАП не передбачено, тому в разі їх закінчення провадження у справі закривається.

Для визначення початку перебігу строку давності притягнення особи до відповідальності за адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, важливу роль відіграють як день вчинення, так і день виявлення правопорушення. Керуючись принципом верховенства права і дотримуючись букви закону варто наголосити, що моментом виявлення порушення, пов`язаного з корупцією, є момент отримання інформації про таке порушення уповноваженими особами (посадовою особою чи органом державної влади). При цьому складання протоколу про вчинення порушення, пов`язаного з корупцією є лише окремою процесуальною дією, вчиненою на підставі виявленого факту порушення, пов`язаного з корупцією (факт виявлення порушення завжди передує складанню протоколу про вчинення порушення).

У протоколі про адміністративне правопорушення лише фіксується виявлення правопорушення, оскільки за змістом ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення складається про вже вчинене правопорушення. Тобто його складанню має передувати збір доказів. Саме момент завершення збору достатніх доказів, які свідчать про вчинення правопорушення, є моментом виявлення правопорушення.

Відповідно висновку, викладеному у постанові КАС ВС від 28.02.2019 у справі 149/2498/17, початок перебігу строку накладення адміністративного стягнення слід пов`язувати з днем виявлення правопорушення саме органом, який уповноважений на складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, як початкового етапу процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності. Днем виявлення правопорушення слід також вважати день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення.

Вирішуючи питання про те, який орган у даному випадку є уповноваженим, тобто наділений правом на складання протоколу про адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 , в інтерпретації законодавства в сфері запобігання корупції та провадження у справах про адміністративні правопорушення, суд виходить з наступного.

Спеціально уповноваженими суб`єктами у сфері протидії корупції є органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції (ст. 1 Закону України "Про запобігання корупції").

Згідно з п. 11-2 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про запобігання корупції" Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право складати протоколи про адміністративні правопорушення, віднесені законом до компетенції Національного агентства.

Так, відповідно до ст. 255 КУпАП протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи Національного агентства з питань запобігання корупції (статті 172-4 - 172-9 (у частині правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище), 188-46, 188-46-1, 188-46-2, 212-15, 212-21). Як установлено в примітці до цього положення, під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються особи, які обіймають посади, визначені у примітці до статті 56 Закону України "Про запобігання корупції" (посади Президента України, Прем`єр-міністра України, члена Кабінету Міністрів України, першого заступника або заступника міністра, члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку, Голови, державного уповноваженого Антимонопольного комітету України та уповноваженого з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Голови Фонду державного майна України, його першого заступника або заступника, члена Центральної виборчої комісії, члена, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя та його заступника, члена, інспектора Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, народного депутата України, Голови та інших членів Рахункової палати, Секретаря Рахункової палати та його заступника, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Військового омбудсмана та його заступників, Уповноваженого із захисту державної мови, члена Національної комісії зі стандартів державної мови, Директора Національного антикорупційного бюро України, його першого заступника та заступника, Директора Бюро економічної безпеки України, його першого заступника та заступника, Голови Національного агентства з питань запобігання корупції та його заступників, Генерального прокурора, його першого заступника та заступника, Голови Національного банку України, його першого заступника та заступника, члена Ради Національного банку України, Голови та члена Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, уповноваженого на розгляд справ про порушення профільного законодавства Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Секретаря Ради національної безпеки і оборони України, його першого заступника та заступника, Керівника Офісу Президента України, його першого заступника та заступника, Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим, його першого заступника та заступника, радника або помічника Президента України, Прем`єр-міністра України, посади, які належать до посад державної служби категорії "А" або "Б", та посади, які частиною першою статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" віднесені до першої - третьої категорій, а також посади суддів, прокурорів, слідчих і дізнавачів, керівників, заступників керівників державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, їх апаратів та самостійних структурних підрозділів, керівників, заступників керівників державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, юрисдикція яких поширюється на територію однієї або кількох областей, Автономної Республіки Крим, міст Києва або Севастополя, керівників державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міста республіканського в Автономній Республіці Крим або обласного значення, району в місті, міста районного значення, а також посади, що підлягають заміщенню вищим офіцерським складом військовослужбовців).

То ж за посадою начальника відділу інформаційних технологій апарату виконавчого комітету Ніжинської міської ради, перебуваючи на якій ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, він не відносився до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

За такого, не відноситься до компетенції Національного агентства складення протоколу про адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 , а тому отримання 15.04.2024 Національним агентством повідомлення про несвоєчасне подання ОСОБА_1 декларації, не свідчить про надходження у вказану дату відомостей про можливе вчинення адміністративного правопорушення саме до уповноваженого органу.

Натомість, складати протоколи про правопорушення, передбачені статтями 172-4 - 172-9 КУпАП, вчинені службовими особами, які не займають відповідальне та особливо відповідальне становище, мають право уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції, що слідує з п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП.

Зокрема, Управління стратегічних розслідувань в Чернігівській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України здійснює складання в межах компетенції протоколів про правопорушення, пов`язані з корупцією, та направлення їх до суду в установленому законодавством порядку (п. 24 розділу ІІІ Положення про Управління стратегічних розслідувань в Чернігівській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, затвердженого наказом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 06.11.2019 №17, а.с. 39-40).

За таких обставин, саме до компетенції органів Національної поліції, зокрема Управління стратегічних розслідувань в Чернігівській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, відноситься складення протоколу про адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 .

У цьому контексті суд звертає увагу і на положення п. 1 ч. 1 ст. 51-1, ч. 1 ст. 51-2 Закону України "Про запобігання корупції", за якими контроль щодо своєчасності подання декларації проводить Національне агентство. Органи місцевого самоврядування зобов`язані перевіряти факт подання декларацій суб`єктами декларування, які в них працюють, та повідомляти Національне агентство про випадки несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному ним порядку. Так, наказом Національного агентства від 20.08.2021 № 539/21 затверджено Порядок перевірки факту подання суб`єктами декларування декларацій відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» та повідомлення Національного агентства про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій (далі - Порядок). Як передбачено п. 5 цього Порядку, відповідальний підрозділ (особа) відповідного органу перевіряє факт подання декларацій шляхом пошуку та перегляду інформації в публічній частині Реєстру, на офіційному вебсайті Національного агентства. Згідно з ч. 2 ст. 51-2 Закону України "Про запобігання корупції" якщо за результатами контролю встановлено, що суб`єкт декларування не подав декларацію, Національне агентство письмово повідомляє такого суб`єкта про факт неподання декларації, і суб`єкт декларування повинен протягом десяти днів з дня отримання такого повідомлення подати декларацію в порядку, визначеному частиною першою статті 45 цього Закону. Одночасно Національне агентство письмово повідомляє про факт неподання декларації спеціально уповноваженим суб`єктам у сфері протидії корупції, а також керівнику органу місцевого самоврядування про факт неподання декларації відповідним суб`єктом декларування.

Наведені норми ст. 51-1, 51-2 Закону України "Про запобігання корупції" і п. 5 Порядку свідчать, що законодавчо закріплений правовий механізм контролю своєчасності подання декларацій передбачає здійснення контролю за цим уповноваженим підрозділом (особою) органу, де працює суб`єкт декларування шляхом пошуку та перегляду інформації в публічній частині Реєстру, та повідомлення про факт неподання (несвоєчасного подання) Національного агентства. Тільки після здійснення контролю своєчасності подання декларації Національним агентством, яким Реєстр формується та ведеться згідно з ч. 1 ст. 47 Закону (відтак Національне агентство має можливість здійснити контроль окрім як за даними публічної частини Реєстру, так і за повними даними послідовності дій користувача у Реєстрі) і тільки якщо за результатами контролю встановлено, що суб`єкт декларування не подав декларацію, Національне агентство письмово повідомляє про факт неподання декларації спеціально уповноваженим суб`єктам у сфері протидії корупції, до яких віднесено і органи Національної поліції.

Як вбачається з матеріалів справи, Національним агентством до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України надіслано лист від 19.11.2025 №47-06/94285-25 про встановлення несвоєчасного подання серед інших осіб і ОСОБА_1 декларації з додатками (повідомленням головного спеціаліста відділу юридично-кадрового забезпечення апарату виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 09.04.2024 №01.1-15/603 та витягом з інформаційно-телекомунікаційної системи "Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування" щодо послідовності дій ОСОБА_1 при подачі декларації) для вжиття заходів з перевірки цих фактів та, у разі встановлення підстав, складеня протоколу про адміністартивне правоопрушення.

Цей лист зареєстрований у Департаменті стратегічних розслідувань Національної поліції України 21.11.2025 за вх.№87376-2025.

Тому відомості про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення саме до того органу, який уповноважений на складення протоколу про адміністративне правопорушення, яке вчинив ОСОБА_1 , надійшли 21.11.2025, що і є у даному випадку днем виявлення правопорушення, і свідчить що передбачений ч. 4 ст. 38 КУпАП строк шість місяців з дня виявлення правопорушення на момент розгляду 23.02.2026 справи в суді не закінчився.

Щодо аргументів ОСОБА_1 про порушення щодо нього принципу юридичної визначеності із посиланням на рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2013 у справі "Олександр Волков проти України" (заява №21722/11), суд зауважує, що дійсно строки давності слугують забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними, про що зазначив Європейський суд з прав людини у п. 137 цього рішення.

З цього приводу суд звертає увагу, що законодавством не визначено тривалість здійснення Національним агентством, передбаченого вищенаведеними нормами ст. 51-1, 51-2 Закону України "Про запобігання корупції" і Порядку, контролю своєчасності подання декларації після отримання повідомлення про несвоєчасність подання від відповідального підрозділу (особи) того чи іншого органу, у якому працює суб`єкт декларування.

Означене не виключає здійснення такого контролю упродовж невизначеного часу.

У даній справі щодо ОСОБА_1 , після отримання Національним агентством 15.04.2024 повідомлення Ніжинської міської ради про несвоєчасне подання ним декларації, Національним агентством про факт неподання декларації спеціально уповноважений суб`єкт у сфері протидії корупції, який має право на складення у даному випадку протоколу про адміністративне правопорушення, - Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України, письмово повідомлено про цей факт з наданням даних проведеного Національним агентством контролю (про послідовність дій ОСОБА_1 у Реєстрі) у листопаді 2025 року, тобто більше ніж через півтора роки.

Однак, попри такі обставини у цій справі суд не вбачає обгрунтованими твердження ОСОБА_1 про порушення щодо нього принципу юридичної визначеності, так як до обставин цієї справи стосовно ОСОБА_1 суд бере до уваги, що законодавством установлений чітко визначений присічний строк притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, - два роки з дня його вчинення (ч. 4 ст. 38 КУпАП). Факти, що розглядаються судом нині в лютому 2026 року щодо ОСОБА_1 , відносяться до квітня 2024 року. То ж немає підстав вважати, що ОСОБА_1 поставлений у скрутне становище і має будувати свій захист щодо подій, які відбулися у віддаленому минулому.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.01.2013 у справі "Олександр Волков проти України" (заява №21722/11), на яке посилається ОСОБА_1 , у пунктах 138 - 140 Європейський суд з прав людини зазначив, що національне законодавство не передбачало будь-яких часових обмежень для проваджень щодо звільнення з посади судді за «порушення присяги». Чинні на той час положення ст. 36 Закону України "Про статус суддів", ст. 43 Закону України "Про вищу раду юстиції" установлювали, що дисциплінарне стягнення до судді застосовується Вищою радою юстиції не пізніше шести місяців після виявлення проступку, не враховуючи часу тимчасової непрацездатності судді або перебування його у відпустці, але не пізніше року з дня вчинення проступку. Проте факти, що розглядалися Вищою радою юстиції у 2010 році щодо заявника, відносилися до 2003 та до 2006 років. То ж заявник, був поставлений у скрутне становище, оскільки він мав будувати свій захист щодо подій, деякі з яких відбулися у віддаленому минулому. Підхід, коли строк притягнення до дисциплінарної відповідальності у дисциплінарних справах, які стосуються суддів, є невизначеним, становить серйозну загрозу принципові юридичної визначеності. За цих обставин Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що у цьому відношенні було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.

Окреслений законодавством строк притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, з часу вчинення правопорушення, на відмінну від ситуації, що мала місце у справі "Олександр Волков проти України" (про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності поза межами строку), у справі щодо ОСОБА_1 не порушено, оскільки такий строк два роки з часу вчинення ОСОБА_1 правопорушення спливає у квітні 2026 року.

Шестимісячний же строк притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, з часу виявлення правопорушення, захищає особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, від надмірно тривалого провадження у справі про адміністративне правопорушення, обмежуючи строк, протягом якого вона перебуває в невизначеному становищі, базується на необхідності гарантувати, що особі не доведеться залишатись занадто довго у стані невизначеності щодо результатів звинувачення проти неї.

Оскільки 21.11.2025 відомості про вчинення ОСОБА_1 правопорушення надійшли до органу, уповноваженого на складення щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністартивне правопорушення, і наділеного правом збирання доказів згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП, вживати заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення у порядку Глави 20 КУпАП, і провадження у справі про адміністративне правопорушення (складавою якого було зокрема зібрання доказів шляхом витребування документів у Ніжинській міській раді, отримання письмових пояснень ОСОБА_1 ), не перевищує шести місців з того часу, немає підстав вважати, що ОСОБА_1 залишається занадто довго у стані невизначеності щодо результатів звинувачення проти нього.

За такого, суд доходить висновку, що матеріали справи не містять доказів того, що строк накладення адміністративного стягнення закінчився, у зв`язку з чим відхиляє наведені доводи ОСОБА_1 з цих підстав.

Водночас, приймаючи рішення у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності суд враховує його особу, відомості про притягнення якого в минулому до адміністративної, кримінальної відповідальності в матеріалах справи відсутні, а також конкретні обставини правопорушення, зокрема, що прострочення подання ним декларації становило 56 годин 20 хвилин, що свідчить про усвідомлення протиправності своєї поведінки і якнайшвидше вжиття ОСОБА_1 дієвих заходів до приведення її у відповідність з визначеним законодавством правовим режимом, і відсутність даних про те, що такий незначний строк прострочення подання декларації якимось чином вплинув на можливість проведення фінансового контролю стосовно нього, шкідливих наслідків від правопорушення не настало, відсутня реально заподіяна істотна шкода суспільним чи державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, які охороняються законом, що на переконання суду, суттєво знижує ступінь суспільної шкідливості вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Судом обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , передбачених ст.35 КУпАП не встановлено.

Згідно ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішуючи справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні "Ісмаїлов проти Росії" від 06.11.2008 зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях ЄКПЛ, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.

Ураховуючи особу ОСОБА_1 та наведені вище обставини правопорушення, суд доходить висновку, що воно не становить великої суспільної шкідливості, оцінивши в сукупності письмові докази та з`ясувавши обставини справи, суд вбачає доцільність застосування ст. 22 КУпАП, тобто звільнити від адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , враховуючи малозначність вчиненого правопорушення та обмежитись щодо нього усним зауваженням, що на думку суду, буде достатнім для виправлення останнього та попередження вчинення нових правопорушень.

Положеннями ст. 284 КУпАП, визначено, що при оголошенні усного зауваження, виноситься постанова про закриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 22, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,та звільнити його від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП у зв`язку із малозначністю правопорушення, оголосивши усне зауваження, а провадження у справі закрити.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області.

Суддя І.М. Карпусь