Вирок від 22 лютого 2026 р. у справі №592/21202/25 — Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/21202/25

Провадження № 1-кп/592/343/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження № 12025205520001323 від 27.11.2025 стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Гринцево Лебединського району Сумської області, який мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України;

у с т а н о в и в:

ОСОБА_4 у період часу з 06.07.2023 по 16.01.2025 працював на посаді водія пожежно-рятувального відділення групи пожежно-рятувальних робіт частини спеціальної пожежної техніки аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області.

Наказом Головного управління від 15.01.2025 №34-ОС «Про кадрові питання» ОСОБА_4 був звільнений за підпунктом 9 пункту 176 (за згодою сторін) з Державної служби України з надзвичайних ситуацій; у зв`язку з чим здав службове посвідчення серійний номер СУ 006151, видане на ім`я ОСОБА_4 (дата видачі 06.06.2024, дійсне до 06.06.2027) до відділу персоналу.

Відповідно до наказу ДСНС від 18.08.2013 №88 посвідчення Державної служби України з надзвичайних ситуацій є офіційним документом, що засвідчує перебування особи на службі, роботі в апараті ДСНС України, головних управлінь (управлінь) ДСНС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Київ та Севастополь, підрозділах центрального підпорядкування, навчальних закладах, підприємствах, установах та організаціях ДСНС України (далі - органи і підрозділи ДСНС України), підтверджує встановлені Законом України «Про правові засади цивільного захисту» та Положенням про Державну служби України з надзвичайних ситуацій, затвердженим Указом Президента України від 16.01.2013 № 20.

У невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 31.01.2025 та у невстановленому місці ОСОБА_4 виготовив кольорову копію службового посвідчення Державної служби України з надзвичайних ситуацій серійний номер СУ 006151, видане на його ім`я (дата видачі 06.06.2024, дійсне до 06.06.2027) знакодрукуючим пристроєм зі струменевим способом друку, чим здійснив підроблення посвідчення співробітника Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Крім того, 27.11.2025 у точно невстановлений в ході досудового розслідування час ОСОБА_4 , рухаючись на транспортному засобі «Lanos» через блок-пост по вул. Баранівська в м. Суми, діючи умисно, достовірно знаючи про те, що службове посвідчення Державної служби України з надзвичайних ситуацій серійний номер СУ 006151, видане на ім`я ОСОБА_4 (дата видачі 06.06.2024, дійсне до 06.06.2027), є підробленим, під час перевірки документів на законну вимогу працівника поліції ОСОБА_5 надав завідомо підроблений документ, а саме: посвідчення Державної служби України з надзвичайних ситуацій, чим використав завідомо підроблений документ.

Відповідно до висновку судової технічної експертизи документів № CE-19/119-25/20311-ДД від 09.12.2025, службове посвідчення Державної служби України з надзвичайних ситуацій серійний номер СУ 006151, видане на ім`я ОСОБА_4 , дата видачі 06.06.2024, дійсне до 06.06.2027, виконане знакодрукуючим пристроєм зі струменевим способом друку. Бланк службового посвідчення Державної служби України надзвичайних ситуацій серійний номер СУ 006151, виданого на ім`я ОСОБА_4 , дата видачі 06.06.2024, дійсне до 06.06.2027, не відповідає вимогам до аналогічних бланків службових посвідчень Державної служби України з надзвичайних ситуацій, що перебувають в офіційному обігу на території країни-виробника України».

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що за викладених в обвинувальному акті обставин певний час працював у ГУ ДСНС України, мав службове посвідчення. Після звільнення посвідчення здав до відділу кадрів. В період перебування на службі виготовив собі кольорову копію посвідчення, яку 27.11.2025 пред`явив на блокпості працівникові поліції.

Час, місце, спосіб вчинених кримінального правопорушення, форму вини обвинувачений не оспорював. Вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся, запевнив, що зробив для себе належні висновки, просив суд не застосовувати до нього суворе покарання.

Показання обвинуваченого щодо обставин вчинених кримінальних правопорушень є послідовними, не містять протиріч, а тому визнаються судом належним доказом на підтвердження пред`явленого обвинувачення.

Враховуючи те, що обвинувачений визнав свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень за обставин, викладених у обвинувальному акті у повному обсязі, інші учасники судового провадження не оспорювали обставин, встановлених органом досудового розслідування, з`ясувавши, що вони правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, суд, роз`яснивши ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.

Таким чином, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, зокрема, висновок судової технічної експертизи документів, а також документи, що характеризують його особу, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень доведена в повному обсязі.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 :

- за ч.1 ст.358 КК України, як підроблення офіційного документа;

- ч.4 ст.358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Вчинені ОСОБА_4 кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.358 та ч.4 ст.358 КК України, є кримінальними проступками.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 згідно ст.66 КК України суд визнає щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого згідно ст.67 КК України - не встановлено.

Також суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 є особою віком 34 роки, раніше не судимий, одружений, має двох неповнолітніх дітей, під динамічним спостереженням у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, 02.12.2025 призваний на військову службу по мобілізації на особливий період, наразі несе військову службу у в/ч НОМЕР_1 НГУ.

Враховуючи сукупність зазначених обставин, позицію сторони обвинувачення щодо необхідної міри покарання, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_4 за ч.1 ст.358 та ч.4 ст.358 КК України покарання у виді штрафу у передбаченому санкціями частин статті розмірі та остаточне покарання визначити згідно з ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід до обвинуваченого під час досудового розслідування не обирався, клопотання про застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого під час судового розгляду не заявлялось.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертіау кримінальному провадженні.

Долю речових доказів суд вирішує згідно з вимогами ст.100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 376 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч.1 ст.358 КК України - у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 грн,

- за ч.4 ст.358 КК України – у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_4 визначити остаточне покарання у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 грн.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід до ОСОБА_4 не застосовувати.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової технічної експертизи документів №СЕ-19/119-25/20311-ДД від 09.12.2025 у сумі 3 565,60 грн.

Речовий доказ: службове посвідчення ДСНС серії «СУ № 006151» від 06.06.2024, видане на ім`я сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_4 , що перебуває на посаді: водій пожежно-рятувального відділення ЧСОТ АРЗ СП, - зберігати при матеріалах кримінального провадження №12025205520001323 в Сумському РУП ГУНП в Сумській області.

Вирок суду може бути оскаржений в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Ковпаківський районний суд міста Суми протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_6