Рішення від 22 лютого 2026 р. у справі №591/14390/25 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/14390/25

Провадження № 2/591/3759/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Косар А. І.

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження

судову справу № 591/14390/25

про визнання протиправними дій,

визнання незаконним та скасування акта,

визнання незаконним та скасування попередження,

зобов`язання вчинити певні дії

сторони та інші учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

в інтересах якої дії представник адвокат Молібог Юлія Миколаївна

відповідачі:

АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "СУМИОБЛЕНЕРГО"

ФІЛІЯ "СУМСЬКИЙ МІСЬКИЙ РАЙОН ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ"

АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "СУМИОБЛЕНЕРГО"

учасники судового процесу:

представник позивача адвокат Фідірко Я. С.

представника відповідача АТ «СУМИОБЛЕНЕРГО» Стовбир С. М.

секретаря судового засідання Сема Д. О.

УСТАНОВИВ:

СУТЬ СПРАВИ

У цій справі оспорюється Акт АТ "СУМИОБЛЕНЕРГО" про недопуск до електроустановки споживача № 1547 від 20.11.2025 за порушення умов Договору та підпунктів 12,13,14 п.5.5.5, п.5.5.7 ПРРЕЕ та недопуск уповноважених представників АТ"СУМИОБЛЕНЕРГО", до обєкту (електричних установок) споживача та Попередження про припинення надання послуг з розподілу електричної енергії № 33 від 25.11.2025, в якому зазначено про намір припинити постачання електричної енергії 10.12.2025 о 09:00 год.

РУХ СПРАВИ

У грудні 2025 року в системі Електронний суд адвокат Молібог Юлія Миколаївна в інтересах ОСОБА_1 сформувала до суду позов,в якому просила:

1. Визнати протиправними дії АТ"СУМИОБЛЕНЕРГО" (далі –Відповідач, ОСР) щодо складання Акта про недопуск до електроустановки споживача № 1547 від 20.11.2025.

2. Визнати незаконним та скасувати Акт про недопуск до електроустановки споживача № 1547 від 20.11.2025.

3. Визнати незаконним та скасувати Попередження про припинення надання послуг з розподілу електричної енергії № 33 від 25.11.2025.

4. Зобов`язати АТ"СУМИОБЛЕНЕРГО" негайно відновити надання послуг з розподілу електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , та утриматися від подальшого припинення постачання.

5. Стягнути з Відповідача на користь Позивача судові витрати.

Позовні вимоги позивачем мотивовано посиланням на протиправність дій АТ"СУМИОБЛЕНЕРГО". 10.12.2025 попри неодноразові звернення позивача та об`єктивні обставини, Відповідач здійснив відключення електропостачання за адресою: АДРЕСА_1 . Про факт відключення ніяких документі надано не було. Акт та попередження уважає незаконними, а відключення – таким, що грубо порушує права Позивача та права особи з інвалідністю, яка проживає в будинку, оскільки Позивач регулярно сплачує за спожиту електричну енергію, боргів перед Відповідачем не має. Лічильник (засіб комерційного обліку електричної енергії) розташований за межами домоволодіння, у вільному доступі для представників ОСР. Жодної активної відмови в доступі не було, і Позивач фізично не могла бути присутньою через перебування за кордоном; представники ОСР не повідомляли Позивача заздалегідь про необхідність її особистої присутності чи вживали заходів для узгодження альтернативного доступу. На підставі оспорюваного акта Відповідач 25.11.2025. направив Позивачу Попередження про припинення надання послуг з розподілу електричної енергії № 33 від 25.11.2025, в якому зазначено про намір припинити постачання електричної енергії 10.12.2025 о 09:00 год. 03.12.2025 р. представником Позивача отримано це попередження. 04.12.2025 та через представника надіслано Відповідачу заяву про скасування попередження та недопущення відключення, обґрунтувавши відсутність порушень з боку Позивачки. Однак, у відповіді Відповідача від 04.12.2025 відмовлено в задоволенні заяви, з посиланням на нібито порушення Позивачем п. 6.5.4 Кодексу комерційного обліку електричної енергії (ККО ЕЕ), підпунктів 12, 13, 14 п. 5.5.5 та п. 5.5.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018. Відповідач 10.12.2025 здійснив відключення електропостачання за вказаною адресою. Дії Відповідача порушують ст. 19 Конституції України (органи влади діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом), ст. 6 Закону України "Про електроенергетику" (захист прав споживачів), а також принципи цивільного судочинства.

22 грудня 2025 року ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Відповідач через канцелярію суду надав відзив, в якому зазначив про порушення ОСОБА_1 вимог законодавства, що регулює функціонування роздрібного ринку електричної енергії у частині обов ’язку споживача електричної енергії забезпечити безперешкодний доступ представникам постачальника послуг комерційного обліку, електропостачальника та/або оператора системи (після пред`явлення ними службових посвідчень) до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що встановлені на об`єктах споживача, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів комерційного обліку. Відповідач провів відключення електроустановки Позивача у законний спосіб на підставі діючих норм ПРРЕЕ та ККО ЕЕ, неодноразово завчасно письмово попереджав Давиденко Н. А. про день та час проведення технічної перевірки та вимагав усунути порушення. Твердження Позивача про незаконність дій ОСР є надуманими, безпідставними і незаконними та не підлягають задоволенню.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала у повному обсязв з наведених у ньому підстав.

Представник відповідача АТ "СУМИОБЛЕНЕРГО" заперечив проти заявлених вимог з прідстав, наведених у відзиві, наполягаючи на обов`язку позивача як споживача бути особисто присутньою під час проведення технічної перевірки засобу комерційного обліку.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

У справі, яка розглядається суд встановив, що Позивач ОСОБА_1 є власницею житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , та споживачем послуг з розподілу електричної енергії, надаваних АТ "СУМИОБЛЕНЕРГО".

01.01.2019 ОСОБА_1 приєдналася до умов публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (далі – Договір), який розміщено на офіційному сайті АТ "СУМИОБЛЕНЕРГО" і є у загальному доступі за посиланням: https://www.soe.com.ua/spozhivacham/yuridichnim-osobam/dog-spogiv-ur.

Отже, з 01.01.2019 ОСОБА_1 є споживачем послуг з розподілу електричної енергії по об`єкту житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_1 ).

Згідно з Актом про недопуск до електроустановки споживача № 1497 від 07.11.2025, персонал АТ "СУМИОБЛЕНЕРГО" 07.11.2025 не було допущено до електроустановки ОСОБА_1 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , для проведення технічної перевірки, яка проводиться за участі споживача (Позивача) або його уповноваженого представника.

11.11.2025 на адресу ОСОБА_1 рекомендованим листом АТ "СУМИОБЛЕНЕРГО" було направлено повідомлення № 59-21/3624 від 11.11.2025 з вимогою 20.11.2025 о 09:00 год. надати доступ представникам ОСР до об`єкта споживача, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , для проведення технічної перевірки засобу комерційного обліку, а також особисто бути присутньою під час її проведення.

Згідно з Актом про недопуск до електроустановки споживача № 1547 від 20.11.2025, персонал АТ "СУМИОБЛЕНЕРГО" 20.11.2025 не було допущено до об`єкту споживача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 для проведення технічної перевірки засобу обліку (підпис споживача про отримання Акту відсутній).

Листом №59-21/3883 від 26.11.2025 оператором системи розподілу Позивачеві було направлене Попередження про припинення надання послуг з розподілу електричної енергії № 33 від 25.11.2025 з 10 грудня 2025 року.

Згідно із Заявкою на відключення електроустановки ОСОБА_1 від 10.12.2025, електроустановка Позивача була відключена від електричної енергії 10.12.2025.

Мотиви, з яких видодить суд першої інстанції та застосовані норми права

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, Законом України «Про ринок електричної енергії»,Правилами роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг за №312 від 14 березня 2018 року, Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг за № 310 від 14.03.2018, Кодексом комерційного обліку (далі -ККО), затвердженим Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 311.

Згідно із частиною першою статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до частин першої, другої, шостої, сьомої статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі Закон) постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним

електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами з дотриманням правил роздрібного ринку.

Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу, Законом, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг за № 312 від 14 березня 2018 року.

Згідно із положеннями пункту 5.1.2. глави 5.1. Розділу V Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ) оператор системи зобов`язаний проводити не рідше одного разу на шість місяців контрольний огляд засобів комерційного обліку споживачів відповідно до затверджених графіків.

Пунктом 5.1.1 глави 5.1. Розділу V вказаних Правил передбачено, що оператор системи має право на безперешкодний доступ (за пред`явленням представником службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів вимірювання, контролю за рівнем споживання електричної енергії та потужності, вимірювання показників якості електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки вимірювання та/або точки обліку відповідно до умов укладених договорів, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого цими Правилами порядку та умов договору, виконання інших робіт відповідно до договору.

У відповідності до положень пункту 5.5.5. глави 5.2. Розділу V вказаних Правил споживач електричної енергії зобов`язаний забезпечувати доступ представникам оператора системи (після пред`явлення ними службових посвідчень) до об`єкта споживача для проведення технічної перевірки засобу комерційного обліку (засобів вимірювальної техніки), електроустановок та електропроводки, вимірювання показників якості електричної енергії, контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання електричної енергії споживачу (субспоживачу) відповідно до встановленого цими Правилами порядку та виконувати їх обґрунтовані письмові вимоги щодо усунення виявлених порушень, якщо це обумовлено умовами договору.

Згідно із пунктом 7.5 ПРРЕЕ припинення постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення. Попередження про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії оформлюється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається споживачу окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено, прізвище, ім`я, по батькові, підпис відповідальної особи, якою оформлено попередження. Датою отримання таких попереджень буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом). Попередження про припинення постачання електричної енергії може надаватись споживачу в інший спосіб, передбачений договором з електропостачальником та договором з оператором системи або додатками до нього.

Порядок припинення (відключення) електропостачання споживачу, у тому числі на підставі акту про недопуск, визначений розділом VІІ Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг за № 312 від 14 березня 2018 року.

Згідно із пунктом 7.5. розділу VІІ вказаних Правил, припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється:

1) оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі:

відсутності персоналу для обслуговування електроустановок споживача або договору на обслуговування електроустановок (на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади);

недопущення уповноважених представників оператора системи до електроустановок споживача, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв`язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача;

заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії відповідно до умов договору з оператором системи;

несплати вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем цих Правил, визначеної відповідно до законодавства (за умови прийняття судом рішення (яке набрало законної сили) щодо споживання споживачем необлікованої електричної енергії на користь оператора системи або невиконання споживачем укладеного договору про реструктуризацію заборгованості з вартості необлікованої електричної енергії);

невиконання припису представника відповідного органу виконавчої влади;

закінчення терміну дії, розірвання або неукладення договору між споживачем та оператором системи;

закінчення терміну дії договору між споживачем та постачальником "останньої надії" (за умови неукладення споживачем договору з іншим електропостачальником);

порушення споживачем під час виконання робіт або провадження іншої діяльності у межах свого об`єкта поблизу електричних мереж Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2022 року № 1455 (далі - Правила охорони електричних мереж);

Попередження про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії оформлюється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається споживачу окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено, прізвище, ім`я, по батькові, підпис відповідальної особи, якою оформлено попередження.

Відповідно до абз. 3 пп. 1 п. 7.5 ПРРЕЕ, припинення постачання електричної енергії можливе у разі недопущення уповноважених представників ОСР до електроустановок споживача. Однак, "відмова в доступі" визначена в ПРРЕЕ як дії/бездіяльність, що створюють перешкоди. У даному випадку жодних перешкод не створено: лічильник у вільному доступі, Позивач не відмовляла в доступі активно, а лише не могла бути присутньою через об`єктивні обставини (перебування за кордоном). Відповідач не вжив заходів для узгодження перевірки з урахуванням обставин ОСОБА_1 , що порушує принципи пропорційності та розумності.

П. 6.5.4 Постанови Про затвердження Кодексу комерційного обліку електричної енергії від 14.03.2018 № 311, передбачає перевірку у присутності споживача або іншої особи, яка допустила представників.

Згідно з п. 6.5.4 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, який затверджений постановою НКРЕКП № 311 від 14.03.2018 (далі - ККО ЕЕ), технічна перевірка вузлів обліку у споживачів здійснюється оператором системи у присутності споживача (представника споживача).

Відповідно до підпункту 12 п. 5.5.5 ПРРЕЕ, споживач електричної енергії зобов`язаний забезпечувати доступ представникам оператора системи (після пред`явлення ними службових посвідчень) до об`єкта споживача для проведення технічної перевірки засобу комерційного обліку (засобів вимірювальної техніки), електроустановок.

Підпунктом 13 п. 5.5.5 ПРРЕЕ передбачено, що споживач електричної енергії зобов`язаний забезпечити безперешкодний доступ представникам постачальника послуг комерційного обліку, електропостачальника та/або оператора системи (після пред`явлення ними службових посвідчень) до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що встановлені на об`єктах споживача, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів комерційного обліку.

Згідно абзацу 3 підпункту 1 п. 7.5 ПРРЕЕ, припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється у разі недопущення уповноважених представників оператора системи до електроустановок споживача, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв`язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача.

З матеріалів справи слідує, що споживач ОСОБА_1 певний час проживає за кордоном, на час перевірки обєкта не була присутньою. За ствердженням Позивача, вона регулярно сплачує за спожиту електричну енергію, боргів перед Відповідачем не має. Лічильник (засіб комерційного обліку електричної енергії) розташований за межами домоволодіння, у вільному доступі для представників ОСР.

Спірний Акт про недопуск до електроустановки споживача у належний спосіб позивачем не отримано.

Вищезазначені обставини визнаються сторонами, тобто не є спірними.

Згідно із стст. 76-77, 79-80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до чч. 1, 5-7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частин першої та другої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначено у частині другій статті 16 ЦК України.

Абзацом дванадцятим частини другої статті 16 ЦК України визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Спосіб захисту є визначеним законом або договором у тому разі, коли закон (нормативно-правовий акт, що має юридичну силу закону України) та/або умови укладеного сторонами договору передбачають можливість захисту прав чи законних інтересів учасника відповідного правовідношення за допомогою певного способу. Такий спосіб захисту може бути універсальним (застосування якого можливе до всіх чи більшості видів цивільних правовідносин і який може мати певний конкретизований зміст в конкретній правовій ситуації), стосуватися певної обмеженої групи цивільних правовідносин чи навіть бути суто індивідуальним (наприклад, передбачений договором для конкретного порушення і одночасно такий, що не є різновидом універсального чи групового способу захисту).

Системний аналіз положень наведених норм свідчить, що позивач як особа, якій належить право на звернення до суду з позовом за захистом свого права та інтересу, самостійно визначає порушене, невизнане чи оспорюване право або охоронюваний законом інтерес, що потребують судового захисту, та спосіб захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб, який не суперечить закону і який він просить суд визначити у рішенні.

Натомість суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, чи інтереси цієї особи, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18, від 19.05.2020 у справі № 922/4206/19, від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17).

Велика Палата Верховного Суду вже зауважувала, що у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи у межах заявлених вимог, але, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом. Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (див. mutatis mutandis постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2022 у справі № 750/3192/14, від 22.09.2022 у справі № 462/5368/16-ц, від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18).

Безпосередню мету, якої прагне досягнути позивач звертаючись з позовом до суду, втілює спосіб захисту порушеного права, застосування якого має за ціль попередити, усунути чи компенсувати наслідки порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного цивільного права та інтересу.

Застосування способу захисту має бути об`єктивно виправданим і обґрунтованим, тобто залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання, оспорювання та спричинених відповідними діяннями наслідків (див. mutatis mutandis постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 18.01.2013 у справі № 488/2807/17, від 04.07.2023 у справі № 373/626/17).

Позивач вправі обирати будь-який із передбачених частиною другою статті 16 ЦК України способів захисту, а також способи захисту, передбачені договором або іншим законом. Проте не кожен спосіб захисту за своїми властивостями може бути застосований в окремо визначених конкретних правовідносинах (конкретній правовій ситуації).

Якщо обраний позивачем спосіб захисту порушеного права враховує зміст порушеного права, характер його порушення, наслідки, які спричинило порушення, правову мету, якої прагне позивач, обставини, наслідки порушення, такий спосіб захисту відповідає властивості (критерію) належності.

Іншою не менш важливою, окрім належності, є така властивість (критерій) способу захисту порушених прав та інтересів як ефективність - можливість за наслідком застосування засобу захисту відновлення, наскільки це можливо, порушених прав та інтересів позивача.

Отже, належність та ефективність за своєю природою є різними за змістом властивостями (критеріями) способу захисту порушених прав та інтересів, які характеризують спосіб захисту з точки зору допустимості застосування в межах судової юрисдикції з огляду на правовий характер вимоги та наявності умов до його застосування у конкретних правовідносинах (належність) та можливості за наслідком його застосування відновлення (отримання найбільшого ефекту у відновленні) порушених прав та інтересів позивача (ефективність).

Звідси, належним способом захисту порушених прав є спосіб захисту, який відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення, наслідкам, які спричинило порушення, правовій меті, якої прагне суб`єкт захисту, тоді як під ефективним способом захисту розуміється такий, що забезпечує відновлення порушеного права позивача (спричиняє потрібні результати) без необхідності вчинення інших дій з метою захисту такого права, повторного звернення до суду задля відновлення порушеного права. Тобто спосіб захисту, який виходячи з характеру спірних правовідносин та обставин справи здатен призвести до відновлення порушених, невизнаних або оспорюваних прав та інтересів (має найбільший ефект у відновленні).

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Проаналізувавши правовідносини у справі, з урахуванням положень стст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, якими регулюються правовідносини за публічним договором приєднання, та дослідивши докази та обставини у справі, суд уважає, обраний позивачем спосіб захисту може бути використано в зобов`язальних відносинах за відсутності іншого, окрім судового, шляху відновлення порушеного права.

Отже , у цій справі відповідачем не спростовані доводи позивача.

Обґрунтовуючи дане судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до вимог чч.1-2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з принципом пропорційності рішення (заходи) суб`єктів владних повноважень повинні бути необхідними і мінімально достатніми для досягнення мети - задоволення загальносуспільного інтересу.

Згідно з принципом прозорості рішення (заходи) суб`єктів владних повноважень мають бути належним чином обґрунтовані та повідомлені суб`єктам, яких вони стосуються, у належний строк до набрання ними чинності або введення в дію.

Судом установлено, що відповідач застосував до позивача санкцію у вигляді припинення надання послуг з розподілу електричної енергії, яке формально допущено позивачем без її вини, тобто відповідне рішення є необґрунтоване та не розсудливе.

На переконання суду, питання, які можуть вплинути на результат розгляду справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі.

Відповідачем не доведено правомірність спірних Акту про недопуск до електроустановки споживача та попередження.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та ефективний спосіб захисту і заперечень, суд визнає позовні вимоги підставними до задоволення.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з задоволенням позову, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 211.20 грн.

Керуючись стст. 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

Ухвалив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "СУМИОБЛЕНЕРГО"щодо складання Акта про недопуск до електроустановки споживача № 1547 від 20.11.2025.

Визнати незаконним та скасувати Акт про недопуск до електроустановки споживача № 1547 від 20.11.2025.

Визнати незаконним та скасувати Попередження про припинення надання послуг з розподілу електричної енергії № 33 від 25.11.2025.

4. Зобов`язати АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "СУМИОБЛЕНЕРГО" негайно відновити надання послуг з розподілу електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СУМИОБЛЕНЕРНО» (код ЄДРПОУ23293513) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 211 /одна тисяча двісті одинадцять/ грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК).

Адреса на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://zr.su.court.gov.ua/sud1805/.

Інформація про сторони та інших учасників справи:

позивач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 ;

відповідач АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СУМИОБЛЕНЕРНО» код ЄДРПОУ:23293513, місцезнаходження: вул. Івана Сірка, 7, м. Суми Сумської області, 40035, Україна; адреса для листування: проспект Свободи, 9, м. Суми, 40016, Україна; представник відповідача Стовбир Сергій Миколайович, Довіреність №08-31/15-Д/50 від 15.04.2025;

відповідач ФІЛІЯ "СУМСЬКИЙ МІСЬКИЙ РАЙОН ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ" АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "СУМИОБЛЕНЕРГО" код ЄДРПОУ:23822696, місцезнаходження: вул. Путивльська, 6/1, м. Суми Сумської області, 40009, Україна.

Суддя А. І. Косар