Рішення від 22 лютого 2026 р. у справі №591/14615/25 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/14615/25

Провадження № 2-о/591/294/25

РІШЕННЯ

Іменем України

23 лютого 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми у складі головуючого судді Зері Ю.О., за участю секретаря судового засідання Ткаченко Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою, заінтересована особа Сумська міська рада, майдан Незалежності, буд. 2 м. Суми, ЄДРПОУ 23823253 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

установила:

19.12.2025 заявниця звернулася до суду із заявою, відповідно до якої просить суд встановити факт належності їй договору купівлі-продажу квартири від 13.04.2002, відповідно до якого ОСОБА_1 є власницею квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та у якому прізвище заявниці зазначено « ОСОБА_2 ».

В обґрунтування заявлених вимог заявниця зазначає, що вона є власницею квартири за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 13.04.2002. У листопаді 2025 року заявниця звернулася до державного реєстратора прав на нерухоме майно із заявою про державну реєстрацію речових прав, для внесення відомостей про право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 до Державного реєстру речових прав, а також внесення відомостей про власника. Однак державним реєстратором було усно відмовлено заявниці, так як виявлено помилку у написанні її прізвища у правовстановлюючому документі, а саме у договорі купівлі-продажу квартири від 13.04.2002 прізвище зазначено « ОСОБА_3 », а у паспорті громадянина України « ОСОБА_2 ».В зв`язку з неможливістю усунути вказану суперечність у позасудовому порядку заявниця змушена звернутись до суду.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 24.12.2025 відкрито провадження у даній справі, постановлено розглядати справу в порядку окремого провадження, судове засідання призначено на 23.02.2026.

12.01.2026 від виконавчого комітету Сумської міської ради надійшов відзив на заяву вх.№1136, в якому даний учасник просить ухвалити законне й обґрунтоване рішення та розглядати справу за відсутності представника заінтересованої особи.

Заявниця у судове засідання не прибула, до суду подала заяву від 23.02.2026, у якій підтримала заявлені вимоги та просила суд проводити розгляд справи за її відсутності.

Враховуючи неприбуття у судове засідання учасників справи суд не здійснював фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів відповідно до положень статті 247 ЦПК України.

Відповідно до положень частини другої статті 247 ЦПК України суд не здійснював фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд доходить висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до статті 293 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності оспорюваних прав.

Положеннями статті 315 ЦПК України визначено перелік юридичних фактів, які можуть бути встановлені судом, зокрема й факт належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті (пункт 6 частини першої вказаної статті).

Судом встановлено, що згідно паспорта громадина України (ID-картки) № НОМЕР_1 , виданого 5926, копії паспорта громадина України зразка 1996 року серії НОМЕР_2 , картки платника податків, Витягу з реєстру територіальної громади, трудової книжки серії НОМЕР_3 , прізвище, ім`я, по батькові заявниці вказане ОСОБА_1 .

Водночас у договорі купівлі-продажу квартири від 13.04.2002 прізвище заявниці зазначено ОСОБА_1 .

Також судом встановлено, що у листопаді 2025 року заявниця зверталася до державного реєстратора прав на нерухоме майно із заявою про державну реєстрацію речових прав для внесення до Державного реєстру речових прав відомостей про право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , а також внесення відомостей про власника - ОСОБА_1 . Державним реєстратором було відмовлено заявниці у внесенні відомостей до реєстру речових прав на нерухоме майно, оскільки виявлено помилку у написанні її прізвища у правовстановлюючому документі, а саме у договорі купівлі-продажу квартири від 13.04.2002 (прізвище зазначено « ОСОБА_3 », а у паспорті громадянина України « ОСОБА_2 »).

Встановлення факту належності правовстановлюючого документу заявниці необхідно для подальшого проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, однак невідповідність прізвища заявниці на правовстановлюючому документі її прізвищу, вказаному у документі, що посвідчує особу, не дає можливості останній встановити відповідність заявлених прав документам, що посвідчують особу заявника.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у постанові № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Крім того з положень пункту 12 згаданої вище постанови Пленуму Верховного Суду України вбачається, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до листа ВСУ 01.01.2012 «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутись до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналізуючи наявні у справі докази, суд доходить висновку, що обставини, викладені у заяві, підтверджуються, а тому вважає за можливе встановити факт належності ОСОБА_1 договору купівлі-продажу квартири від 13.04.2002, відповідно до якого ОСОБА_1 є власницею квартири за адресою: АДРЕСА_1 , у якому прізвище заявниці зазначено « ОСОБА_2 ».

Керуючись статтями 12, 13, 18, 81, 89, 263-265, 315, 319 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Сумська міська рада про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 договору купівлі-продажу квартири від 13.04.2002, відповідно до якого ОСОБА_1 є власницею квартири за адресою: АДРЕСА_1 , у якому прізвище заявниці зазначено « ОСОБА_2 ».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Заінтересована особа: Сумська міська рада, майдан Незалежності, буд. 2 м. Суми, ЄДРПОУ 23823253.

Суддя Ю.О. Зеря