Постанова від 22 лютого 2026 р. у справі №240/10409/24 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/10409/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернова Ганна Валеріївна

Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.

23 лютого 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Боровицького О. А. Курка О. П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до Приватного акціонерного товариства "Ярунська сільгосптехніка" про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся із позовом до Житомирського окружного адміністративного суду в якому просив: винести рішення про стягнення податкового боргу з Приватного акціонерного товариства "Ярунська сільгосптехніка" в сумі 46 826,07 грн за рахунок майна платника податків, яке перебуває в податковій заставі.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13.02.2025 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Ярунська сільгосптехніка" зареєстроване 20.11.1995 як юридична особа та перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Житомирській області, Звягельська державна податкова інспекція.

За ПАТ "Ярунська сільгосптехніка" рахується податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 46826,07 грн., серед яких: 46826,07 трн. - штрафна санкція.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 28.03.2013 у справі №806/1100/13-а задоволено позовну заяву Головного управління ДПС у Житомирській області про стягнення з ПАТ "Ярунська сільгосптехніка" податкового боргу у сумі 46826,07 грн, з яких не сплачено у визначені законом строки 46826,07грн.

Контролюючим органом було сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ю" №1 від 03.01.2012.

ГУ ДПС у Житомирській області 23.01.2012 прийнято рішення №2803/24 про опис майна у податкову заставу майна, що перебуває у власності ПАТ "Ярунська сільгосптехніка".

Податковий керуючий згідно з актом опису майна №1/24 від 24.01.2024 провів опис майна ПАТ "Ярунська сільгосптехніка" усього на суму 178 000,60 грн., а податкову заставу було зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження.

Контролюючий орган подавав платіжні інструкції на примусове списання (стягнення) коштів, а саме: № 626-13-07 від 06.06.2023 на суму 46826,07 грн. та №1114 від 15.08.2023 на суму 46826,07 грн. Обидві платіжні інструкції повернуті без виконання.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з того, що на момент розгляду справи відсутні правові підстави для стягнення податкового боргу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підп. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з підп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п.11 ст. 56 ПК України, не підлягає оскарженню податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до пункту 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п. 88.1, п.88.2 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до пунктів 89.1, 89.2 статі 89 ПК України право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (підпункт 89.1.1); у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу (підпункт 89.1.2).

Згідно пунктів 89.2, 89.3 цієї ж статті, з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Відповідно до п.91.3 ст.93 ПК України, податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу.

Статтею 95 ПК України регламентовано порядок продажу майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктами 95.1, 95.2 цієї статті, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п.95.5 ст.95 ПК України у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави.

Згідно з п.95.3 ст.95 ПК України контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

В постанові від 24.02.2023 по справі №826/17041/14 Верховний Суд, при вирішенні спору щодо надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, дійшов висновку, що ПК України встановлено черговість вжиття податковим органом заходів для погашення податкового боргу: спочатку вчиняються дії для стягнення коштів з платника податків, а у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Тобто, звернення контролюючого органу до суду з позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків має відбуватись після звернення про погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податку, зокрема, шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку. І лише в разі недостатності коштів податковий орган має право звернутись до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

Згідно матеріалів справи, податковим органом порушено встановлену чинним законодавством процедуру вживання заходів, спрямованих на погашення податкового боргу ПАТ "Ярунська сільгосптехніка" в сумі 46826,07 грн. за рахунок коштів, а саме: спочатку позивач вчинив дії щодо опису майна відповідача та зареєстрував податкову заставу в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, і тільки після вчинення даних дій розпочав процедуру примусового стягнення 178000,60 грн (не враховуючи той факт, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 28.03.2013 у справі № 806/1100/13-а, яке набрало законної сили, стягнуто з відповідача податковий борг у сумі 46826,07 грн).

Тобто, податковий орган описав нерухоме майно та зареєстрував податкову заставу в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна на суму вищу, ніж стягнув суд.

При цьому, як зазначає відповідач у відзиві, на рахунку підприємства, відкритому у АБ "Укргазбанк", акумулюються кошти підприємства, які щомісячно надходять від Звягельского КЕЧ району.

Як зазначалося вище, ПК України встановлено черговість вжиття податковим органом заходів для погашення податкового боргу: спочатку вчиняються дії для стягнення коштів з платника податків, а у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Посилання апелянта на подання платіжних інструкцій № 626-13-07 від 06.06.2023 та № 1114 від 15.08.2023 як доказ належного вжиття заходів примусового стягнення не спростовує висновків суду першої інстанції, оскільки сам по собі факт направлення таких документів та їх подальшого повернення без виконання не підтверджує дотримання повної та послідовної процедури, передбаченої Податковий кодекс України. Контролюючий орган зобов`язаний довести не лише формальне вчинення окремих дій, а й наявність правових підстав для їх здійснення, а також вичерпання всіх передбачених законом способів стягнення. Повернення платіжних інструкцій без виконання саме по собі не свідчить про правомірність подальших заходів примусового характеру та не усуває обов`язку відповідача діяти у спосіб і в межах, визначених законом.

Відтак у даному випадку контролюючий орган порушив вищевказану черговість, заявивши вимоги про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок нерухомого майна, не виконавши свій обов`язок спочатку стягнути дану суму боргу за рахунок грошових коштів, оскільки відповідач зазначає про існуючий банківський рахунок в АБ "Укргазбанк".

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову та стягнення податкового боргу.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Боровицький О. А. Курко О. П.