Постанова від 22 лютого 2026 р. у справі №560/5186/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/5186/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Польовий О.Л.

Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.

23 лютого 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Курка О. П. Боровицького О. А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби України у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ішесла" до Головного управління Державної податкової служби України у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся із позовом до Хмельницького окружного адміністративного суду в якому просив: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.08.2025 позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 31.07.2024 №19945/2201-0701 в частині заниження податкових зобов`язань з ПДВ в сумі 120953,00 грн за грудень 2019 року, в сумі 555297,00 грн за грудень 2021 року та штрафних санкцій в сумі 67609,23 грн, та від 31.07.2024 №19940/2201-0701 в частині штрафних санкцій в сумі 134003,50 грн.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

До суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач вказує про обгрунтованість рішення суду першої інстанції та просить залишити його без змін.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що посадові особи Головного управління ДПС у Хмельницькій області провели документальну планову виїзну перевірку ТОВ "ІШЕСЛА" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладений на контролюючі органи, за період з 10.01.2018 по 31.03.2024 та за період з 10.01.2018 по 31.03.2024 з метою правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

За наслідками перевірки складений акт від 05.07.2024 №16969/22-01-07-01/41559500 та прийняті, зокрема, податкові повідомлення-рішення від 31.07.2024 №19945/2201-0701, яким позивачу збільшена сума грошового зобов`язання з ПДВ в сумі 878042,00 грн, в тому числі 798220,00 грн за основним зобов`язанням та 79822,00 грн за штрафними санкціями, та від 31.07.2024 №19940/2201-0701, яким до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 385956,11 грн.

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 31.07.2024 №19945/2201-0701 в частині заниження податкових зобов`язань з ПДВ в сумі 120953,00 грн за грудень 2019 року, в сумі 555297,00 грн за грудень 2021 року та штрафних санкцій в сумі 67609,23 грн слугували висновки контролюючого органу про:

- заниження податкових зобов`язань з ПДВ в сумі 12953,00 грн за грудень 2019 року в результаті непроведення нарахування податкових зобов`язань по ТМЦ (бензин А-95, А-92, паливо дизельне), під час придбання яких суми ПДВ були включені до податкового кредиту, та які невикористані в господарській діяльності Товариства;

- заниження податкових зобов`язань з ПДВ в сумі 555297,00 грн за грудень 2021 року в результаті непроведення нарахування податкових зобов`язань по ТМЦ (цукор білий кристалічний І категорії з цукрових буряків, цукор-пісок, мішок пол. проп. з флексудруком), під час придбання яких суми ПДВ були включені до податкового кредиту, та які в межах балансу ТОВ "ІШЕСЛА" передані для невиробничого використання;

- завищення податкового кредиту в сумі 121970,00 грн за листопад 2021 року в результаті віднесення до його складу сум ПДВ, що не підтверджені належним чином складеними та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними по постачальнику ТОВ "ІТБ Інвест".

Позивач оскаржив вказані податкові повідомлення-рішення до суду.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 16.1.2 пункту 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Відповідно до статті 44 Податкового кодексу України для підтвердження даних податкового обліку та фінансової звітності платник податків повинен мати належним чином оформлені первинні документи, що відповідають вимогам законодавства.

Згідно з частиною другою статті 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996-ХІV) бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 1 Закону №996-ХІV господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Статтею 9 Закону №996-ХІV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, основою фінансової звітності платника податків є бухгалтерський облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, який здійснюється відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України на підставі первинних документів, що фіксують здійснення господарських операцій. Інформація, наведена платником податків у фінансовій звітності, є достовірною лише у разі відповідності її даним бухгалтерського обліку такого платника податків. Відповідальність за недостовірність даних фінансової звітності (невідповідність даним бухгалтерського обліку) несе платник податків, який склав відповідну звітність.

При цьому, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку. Це відповідає і вимогам статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України щодо достовірності доказів.

Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми) як принцип бухгалтерського обліку, закріплений в статті 4 Закону №996-XIV, так само характеризує і податковий облік.

Надання контролюючому органу належним чином оформлених документів, передбачених правовими нормами, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо контролюючий орган не встановив і не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні, суперечливі або ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Положеннями пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Тобто, обов`язковою ознакою для виникнення у платника обов`язку щодо нарахування податкових зобов`язань у відповідності до підпункту "г" пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України є встановлення факту використання товарно-матеріальних цінностей в негосподарській діяльності платника податків.

Як зазначено вище, відповідач дійшов висновків про заниження позивачем податкових зобов`язань з ПДВ в сумі 12953,00 грн за грудень 2019 року в результаті непровадення нарахування податкових зобов`язань по ТМЦ (бензин А-95, А-92, паливо дизельне), під час придбання яких суми ПДВ були включені до податкового кредиту, та які невикористані в господарській діяльності Товариства.

Так, в ході проведення перевірки податковий орган встановив, що ТОВ "ІШЕСЛА" придбало палива дизельного та бензину протягом 2018-2019 років у загальній кількості 67467,72 л на загальну суму 1671232,25 грн згідно із укладеними договорами з ФОП ОСОБА_1 .

Контролюючий орган в акті перевірки також встановив списання протягом 2018 року пального в загальній кількості 34029,798 л на суму 757372,50 грн, що підтверджується актами списання пального, виконаними роботами із будівництва водогону по АДРЕСА_1 на замовлення Тишевицької сільської ради.

Відповідно до оборотно-сальдових відомостей по рахунку 203 "Паливо" залишок пального (бензин, паливо) на початок 2019 року становив 31910 л на суму 604762,71 грн, оприбутковано у 2019 році пальне (бензин, паливо) в кількості 1527,917 л на суму 30558,33 грн.

При цьому, позивач надав акти списання товарів від 09.01.2019 №1 та №2, відповідно до яких Товариство списало бензину марки А-92, А-95 в обсязі 21300 л та дизельного палива в обсязі 10610 л. Вказані обставини підтверджені також бухгалтерськими довідками від 09.01.2019 №1 та №2.

Станом на 31.12.2019 відповідно до оборотно-сальдової відомості списано пальне (бензин, паливо) в кількості 33437, 917 л на суму 635321,04 грн, залишок відсутній, що відображено у кредиті рахунку 203 "Паливо".

Також позивач на підтвердження використання пального у господарській діяльності додав документи, а саме: довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3; акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2; акти про надання послуг перевезення; акти про надання послуг спеціальної техніки; акти про надання послуг з виконання поточного ремонту; видаткові накладні про реалізацію та придбання ТМЦ.

Судом першої інстанції правильно враховано, що надані позивачем, зокрема, акти списання та інші первинні документи відповідають вимогам статті 9 Закону №996-XIV, а отже є належними документами, що підтверджують факт використання паливно-мастильних матеріалів у господарські діяльності Товариства.

Так, у постанові від 24.05.2019 у справі № 826/7423/16 та у постанові від 04.06.2020 у справі №340/422/19 Верховний Суд зазначив, що наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надані позивачем первинні документи у повній мірі розкривають зміст господарських операцій у спірний період та реальність здійснення господарської діяльності, в т.ч. фактичне використання бензину та дизельного палива. Натомість, відповідачем в акті перевірки не зазначено жодних обставин, які б свідчили про невідповідність господарських операцій, в т.ч щодо купівлі палива завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про непов`язаність операцій з господарською діяльністю позивача, про невчинення операцій, про відсутність факту надання послуг.

З огляду на те, що використання ТМЦ в господарській діяльності ТОВ "ІШЕСЛА" підтверджене належними доказами, тому підстави для складання та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведеної податкової накладної на суму 604762,71 грн, в тому числі ПДВ 120952,54 грн відсутні.

Відтак безпідставними є висновки податкового органу про заниження позивачем податкових зобов`язань з ПДВ в сумі 12953,00 грн за грудень 2019 року.

Крім цього, в ході перевірки контролюючий орган дійшов висновків про заниження позивачем податкових зобов`язань з ПДВ в сумі 555297,00 грн за грудень 2021 року в результаті непроведення нарахування податкових зобов`язань по ТМЦ (цукор білий кристалічний І категорії з цукрових буряків, цукор-пісок, мішок пол. проп. з флексудруком), під час придбання яких суми ПДВ були включені до податкового кредиту, та які в межах балансу ТОВ "ІШЕСЛА" передані для невиробничого використання.

Проте, згідно матеріалів справи основним видом діяльності ТОВ "ІШЕСЛА" є Організація будівництва будівель (код КВЕД 41.10). При цьому серед видів економічної діяльності позивача є Неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90).

ТОВ "ІШЕСЛА" та ТОВ "Клевер Маркет" уклали договір поставки від 17.12.2021 №1712-01, відповідно до умов якого ТОВ "ІШЕСЛА" придбало товар (мішок пол. проп. з флексодруком в кількості 1320 шт., цукор білий кристалічний 1 категорії в кількості 90,5 т, цукор-пісок в кількості 66 т) на загальному суму 3331779,00 грн, в тому числі ПДВ 555296,5 грн.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивач надав видаткові накладні від 17.12.2021 №143, від 20.12.2021 №144, від 22.12.2021 №145, від 24.12.2021 №146, від 28.12.2021 №148, від 29.12.2021 №149, від 30.12.2021 №150, платіжні доручення від 27.01.2022 №27273, від 27.01.2022 №27274, від 27.01.2022 №27275, від 27.01.2022 №27276, від 27.01.2022 №27277, від 27.01.2022 №27278, від 21.07.2022 №27279, оборотно-сальдові відомості по рахунку 28 "Товари".

Відповідно до умов договору складського зберігання від 17.12.2021 №17/12/21 ТОВ "ІШЕСЛА" передала придбаний товар ТОВ "Клевер Маркет" на зберігання, що підтверджується актами прийому-передачі товару від 17.12.2021, від 20.12.2021, від 22.12.2021, від 24.12.2021, від 28.12.2021, від 29.12.2021, від 30.12.2021.

При цьому позивач надав інвентаризаційну відомість від 19.06.2024 №3, відповідно до якої зазначено наявність ТМЦ, а саме: цукор-пісок в кількості 66 т, цукор білий кристалічний І категорії з цукрових буряків в кількості 90,5 т, мішки пол. проп. з флексодруком в кількості 1320 шт.

Податковий орган, у свою чергу, не спростував достовірність цих документів, не довів їх фіктивність або недійсність, а також не довів відсутність реального здійснення господарських операцій, на які вони складені.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах, зокрема від 06.02.2018 у справі № 2а-7077/12/2670 та від 04.12.2018 у справі № 813/143/17, сам факт наявності первинних документів, що відповідають вимогам законодавства, є достатньою підставою для підтвердження реальності господарської операції та понесення відповідних витрат платником податків.

Таким чином, висновки контролюючого органу щодо заниження позивачем податкових зобов`язань з ПДВ в сумі 555297,00 грн за грудень 2021 року в результаті непроведення нарахування податкових зобов`язань по ТМЦ (цукор білий кристалічний І категорії з цукрових буряків, цукор-пісок, мішок пол. проп. з флексудруком) не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення від 31.07.2024 №19945/2201-0701 в частині заниження податкових зобов`язань з ПДВ в сумі 120953,00 грн за грудень 2019 року, в сумі 555297,00 грн за грудень 2021 року та штрафних санкцій в сумі 67609,23 грн не відповідає критеріям законності та обґрунтованості. У зв`язку з цим спірне податкове повідомлення-рішення в цій частині підлягає скасуванню.

Досліджуючи правомірність податкового повідомлення-рішення від 31.07.2024 №19940/2201-0701 в частині застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 385956,11 грн, суд враховує таке.

Позивач не погоджується з нарахуванням штрафних санкцій за порушення строків реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунків коригувань:

- від 06.12.2022 №5 на суму ПДВ "-" 32074,00 грн, отримано РК згідно наданих до перевірки та програми M.E.DOC - відомості відсутні, зареєстровано 16.06.2023, кількість днів прострочення - 167;

- від 19.12.2022 №38 на суму ПДВ "-" 149988,00 грн, отримано РК згідно наданих до перевірки та програми M.E.DOC - відомості відсутні, зареєстровано 21.06.2023, кількість днів прострочення - 157;

- від 16.03.2023 №47 на суму ПДВ "-" 241193,00 грн, отримано РК згідно наданих до перевірки та програми M.E.DOC - відомості відсутні, зареєстровано 26.06.2023, кількість днів прострочення - 69;

- від 17.03.2023 №55 на суму ПДВ "-" 11745,00 грн, отримано РК згідно наданих до перевірки та програми M.E.DOC - відомості відсутні, зареєстровано 28.06.2023, кількість днів прострочення - 71;

- від 17.03.2023 №56 на суму ПДВ "-" 154920,00 грн, отримано РК згідно наданих до перевірки та програми M.E.DOC - відомості відсутні, зареєстровано 29.06.2023, кількість днів прострочення - 72.

Відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що відсутність інформації щодо отримання Товариством розрахунку коригування є наслідком помилки у роботі програми M.E.DOC.

Позивач надав лист ФОП ОСОБА_2 від 05.03.2025, яка обслуговує програмний комплекс M.E.DOC, яким остання підтвердила факт збою у роботі програми, внаслідок якого було втрачено частину бази даних щодо документообігу.

До позовної заяви позивач також додав квитанції контрагента ТОВ "Центр будівельних рішень", відповідно до яких: розрахунок коригування від 06.12.2022 №5 був отриманий 16.06.2023, зареєстрований 16.06.2023; розрахунок коригування від 19.12.2022 №38 був отриманий 21.06.2023, зареєстрований 21.06.2023; розрахунок коригування від 16.03.2023 №47 був отриманий 22.06.2023, зареєстрований 22.06.2023; розрахунок коригування від 17.03.2023 №55 був отриманий 28.06.2023, зареєстрований 28.06.2023; розрахунок коригування від 17.03.2023 №56 був отриманий 29.06.2023, зареєстрований 29.06.2023.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Обов`язковою умовою притягнення платника податків до відповідальності має бути протиправний характер дій або бездіяльності.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення, а суд згідно з статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням на підставі їх всебічного, повного та об`єктивного дослідження.

Хоча зазначені вище квитанції були подані вже після проведення перевірки, проте їх зміст свідчить про відсутність прострочення строку реєстрації розрахунків коригування та відсутність вини позивача. У зв`язку з чим, правові підстави для застосування до ТОВ "ІШЕСЛА" штрафних санкцій відсутні.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення від 31.07.2024 №19940/2201-0701 в частині застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 385956,11 грн необхідно визнати протиправним та скасувати.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби України у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Курко О. П. Боровицький О. А.