Рішення від 22 лютого 2026 р. у справі №559/2690/25 — Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/2690/25

Провадження № 2/559/135/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2026 року місто Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі головуючої судді Жуковської О.Ю., з участю секретаря судового засідання Джигирей В.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції сторін.

1.1 Представник ТзОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позов мотивовано тим, що 05.11.2023 між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №76687964 та 20.10.2023 Договір позики №4966579 Дані договори укладені у відповідності до вимог чинного законодавства у електронній формі. 14.06.2021 між ТОВ ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №14/06/21, відповідно до якого ТОВ ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за виплату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні права вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 11.04.2024 до Договору факторингу, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором позики №76687964 у розмірі 28 843,90 грн., з яких 8283,25 грн. - заборгованість за основним боргом, 20560,65 грн. - заборгованість за відсотками. та за Договором позики №4966579 у розмірі 24 922,00 грн., з яких 5800 грн. - заборгованість за основним боргом, 19122 грн. - заборгованість за відсотками. Після відступлення позивачу права грошової вимоги, відповідач не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попередніх кредиторів. На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов`язань і заборгованість не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ «ФК «ЄАПБ», у зв`язку з чим позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму заборгованості в загальному розмірі 53 765,90 грн. та судові витрати у справі.

1.2 Представниця відповідача подала до суду письмові пояснення в справі, згідно яких ОСОБА_1 позовні вимоги не визнає у повному обсязі. Вказує, що позивачем не підтверджено жодними доказами, що кошти за кредитними договорами взагалі перераховувалися відповідачем і умови кредитних договорів виконані, не надано жодного первинного документа, який би засвідчив, що кошти були перераховані та відповідач ними користувався. Надані до позовної заяви розрахунки заборгованості є недостатніми доказами для задоволення позовних вимог, оскільки вони не містять відомостей, що дали б змогу суду перевірити, чи видавалися кредитні кошти та правильність нарахування відсотків позивачем. Крім того, зазначає, що зважаючи на те, що договір факторингу був укладений між первісним кредитором ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" 14.06.2021, тобто до моменту виникнення у первісного кредитора права вимоги до відповідача за договором позики, укладеним між ними 05.11.2023, та за договором позики, укладеним 20.10.2023, при цьому умови договору факторингу не передбачали передачу права вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога), відтак вважає, що відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь ТОВ "ФК "ЄАПБ" заборгованості за договорами позики, оскільки на момент відступлення права вимоги шляхом укладення договору факторингу вимога до боржника не була дійсною і не належала первісному кредитору на момент її відступлення. Витяги з реєстрів боржників, де боржником вказано відповідача, самі по собі не свідчать про набуття позивачем прав кредитора по відношенню до позичальника. Просить у позові відмовити у повному обсязі.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

2.1. 11.07.2025 ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

2.2. Відповідач ухвалу про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками отримав 30.10.2025, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Представником відповідача подано письмові пояснення у справі, додаткових заяв та клопотань по суті позовних вимог до суду не надходило.

2.3. На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

3.1. 05.11.2023 між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 був укладений Договір позики №76687964, у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов вказаного Договору, відповідачу надається кредит у розмірі 8500 грн. Строк кредитування 30 днів (п.2.1-2.2 Договору). Згідно п. 2.3 Договору процентна ставка фіксована та складає 2,5% від суми кредиту за кожен день користування. Згідно п. 4 Договору проценти нараховуються щоденно до повного погашення заборгованості, але не довше 90 днів зі спливу первісного строку користування позикою (а.с.8-10). Згідно Додатку №1 до Договору позики, сторонами визначено розмір та дату внесення позичальником платежів (а.с.10 зворот-11).

3.2. Згідно наданого ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» розрахунку заборгованості за кредитом, станом на 11.04.2024 заборгованість відповідача за Договором позики №76687964 складає 28 843,90 грн., з яких 8 283,75 грн. - тіло кредиту та 20 56065 грн. - заборгованість за відсотками. Разом з тим, згідно даного розрахунку ОСОБА_1 на виконання умов договору, здійснив часткову оплату за Договором №76687964 на суму 216,75 грн., що відображена у розрахунку заборгованості (а.с.21-22).

3.3. Також, 20.10.2023 між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 був укладений Договір позики №4966579, у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов вказаного Договору, відповідачу надається кредит у розмірі 8000 грн. Строк кредитування 15 днів (п.2.1-2.2 Договору). Згідно п. 2.3 Договору процентна ставка за перший день користування кредитом становить 11,11%, процентна ставка з другого дня користування позикою фіксована та складає 3% від суми кредиту за кожен день користування. Згідно п. 4 Договору проценти нараховуються щоденно до повного погашення заборгованості, але не довше 90 днів зі спливу первісного строку користування позикою (а.с.23-25). Згідно Додатку №1 до Договору позики, сторонами визначено розмір та дату внесення позичальником платежів, та встановлено, що орієнтовна загальна вартість кредиту складає 8900 грн., з яких 8000 грн. - сума кредиту за договором та 900 грн. - проценти (а.с.25 зворот).

3.4. Згідно наданого ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» розрахунку заборгованості за кредитом, станом на 11.04.2024 заборгованість відповідача за Договором позики №4966579 складає 24 922 грн., з яких 5800 грн. - тіло кредиту та 19 122 грн. - заборгованість за відсотками. За розрахунком ОСОБА_1 на виконання умов договору здійснив часткову оплату за Договором №4966579 на суму 2200 грн. (а.с.29-30).

3.5. 14.06.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія ««Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №14/06/21, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за виплату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні права вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників. 28.07.2021, 13.06.2022 та 11.04.2024 укладено Додаткові угоди до Договору факторингу №14/06/21 (а.с.12-17).

Підписані сторонами та скріплені їх печатками Акти прийому - передачі Реєстру боржників №22 від 11.04.2024 та №23 від 11.04.2024, підтверджують факт переходу від ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною Договору факторингу (а.с.18,26).

На виконання умов Договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» сплатило ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» грошові кошти у розмірі 7 267 877,97 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №21156 від 15.04.2024 та кошти у розмірі 5 015 266,31 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №21169 від 18.04.2024 (а.с.19,27).

3.6. Відповідно до Витягу з реєстру боржників №22 від 11.04.2024 до Договору факторингу, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором позики №76687964 у розмірі 28 843,90 грн., з яких 8 283,25 грн. - заборгованість за основним боргом, 20 560,65 грн. - заборгованість за відсотками (а.с.20).

3.7. Відповідно до Витягу з реєстру боржників №23 від 11.04.2024 до Договору факторингу, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором позики №4966579 у розмірі 24 922 грн., з яких 5800 грн. - заборгованість за основним боргом, 19 122 грн. - заборгованість за відсотками (а.с.28).

IV. Норми права, які застосував суд.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»(в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Згідно з ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Як регламентовано в ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк та інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно ст. 536 ЦК за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого статтею 12 ЦПК України доведення умов кредитування і наявності заборгованості є обов`язком позивача,.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі № 751/861/17 (провадження № 61-28582ск18).

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України «Про електронну комерцію», розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України «Про платіжні послуги», «;Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.

Частиною 3 статті 13 Закону України «Про електронну комерцію» продавець (виконавець, постачальник), надавач платіжних послуг, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала плату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку.

належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за кредитним договором та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Кредитний договір має консенсуальний характер, оскільки на відміну від договору позики набирає чинності з моменту, коли сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов (ч. 1 ст. 638 ЦК). Це, в свою чергу, надає сторонам кредитного договору право на відмову від надання або одержання кредиту за вже укладеним договором. Таким чином, укладення кредитного договору підтверджує наявність правовідносин, що наділяє сторін певними правами і обов`язками, однак сам факт укладення договору не є беззаперечним доказом наявності заборгованості.

Згідно правової позиції, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 у справі № 161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження № 61-517св18), банк зобов`язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Виходячи зі змісту ст. 22 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів України», документами, які можуть підтвердити факт проведення розрахункових операцій, є такі види розрахункових документів, як платіжні доручення, платіжна вимога-доручення, розрахунковий чек, платіжна вимога та меморіальний ордер.

Згідно п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

У постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року № 905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012 викладено висновки, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Крім цього, у постанові Верховного Суду від 02 листопада 2021 року № 905/306/17 виснувано, що чинне законодавство не містить положень про те, що право вимоги до нового кредитора переходить з моменту сплати оплати новим кредитором на користь первісного кредитора заборгованості та інших платежів відповідно до договору відступлення права вимоги. Така вимога визначена законом лише щодо договору факторингу (ст. 1077 ЦК) чи може встановлюватися сторонами в укладених ними договорах.

У постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 905/306/17 Верховним Судом зазначено, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 року у справі №5026/886/2012 тощо).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21) зазначено, що:

47. Відповідно до глави 73 ЦК України правова природа факторингу полягає у наданні фактором (посередником) платної фінансової послуги клієнту. Зміст цієї послуги полягає у наданні (фінансуванні) фактором грошових коштів клієнту за плату. При цьому клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до боржника. Клієнт може зобов`язатись відступити факторові свою грошову вимогу до боржника в рахунок виконання свого зобов`язання з повернення отриманих коштів та здійснення оплати за надану фінансову послугу. Або клієнт може зобов`язатись відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання свого зобов`язання перед фактором, яке в майбутньому буде виконане клієнтом шляхом сплати факторові коштів, у тому числі за надану фінансову послугу.

48. Отже, договір факторингу має такі ознаки: 1) предметом договору є надання фінансової послуги за плату; 2) зобов`язання, в якому клієнтом відступається право вимоги, може бути тільки грошовим; 3) договір факторингу має передбачати не тільки повернення фінансування фактору, а й оплату клієнтом наданої фактором фінансової послуги; 4) договір факторингу укладається тільки в письмовій формі та має містити визначені Законом № 2664-ІІІ умови; 5) мета договору полягає у наданні фактором та отриманні клієнтом фінансової послуги.

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

5.1 За загальним принципом кожна сторона цивільного спору зобов`язана суду довести свою позицію. Відповідач згідно наданих письмових пояснень повністю заперечує проти позовних вимог посилаючись на те, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів перерахування йому кредитних коштів. Суд погоджується з твердженнями сторони відповідача з огляду на наступне. На підтвердження факту отримання відповідачем кредитних коштів у спосіб та в обсязі, зазначених в позовній заяві представник позивача надав суду копію Договору позики №76687964 від 05.11.2023, копію додатку №1 до Договору №76687964, копію Договору позики №4966579 від 20.10.2023 та Додаток №1 до нього, а також розрахунки заборгованості за кредитними договорами. Однак, розрахунки заборгованості, на які посилається позивач у позові і які досліджувалися судом, не є первинними документами, які підтверджують отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані в позовній заяві. Інших доказів позивачем не надано. Доказів, що на виконанні договір відповідач отримав кредитні кошти - в справі немає і стороною позивачу суду не надані. Вищезазначені розрахунки із зазначенням конкретних розмірів заборгованості - це документи, що створені самим позивачем, а за умови відсутності первинних документів, на підставі яких вони були складені, відсутності доказів надання коштів відповідачу, ці розрахунки і інформація зазначена в них, не є самостійним і достатнім доказом наявності заборгованості, на якій наполягає позивач.

5.2. Зважаючи на вимоги цивільного процесуального законодавства, зокрема засади змагальності та диспозитивності, суд не вправі за власною ініціативою витребувати докази, а позивач з подібними клопотаннями не звертався. Позивач на власний розсуд розпорядився своїми процесуальними правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням ним процесуальних дій. Оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження розміру наданого відповідачу кредиту та первинних документів, суд не в змозі перевірити розмір заборгованості.

5.3. Платіжні доручення, квитанції тощо про перерахунок ОСОБА_1 грошових коштів за вказаними кредитними договорами, докази отримання відповідачем кредитних коштів та інформації про належність відповідачу платіжної картки, а також підтвердження зарахування грошових коштів саме на картку ОСОБА_1 , в матеріалах справи відсутні. Тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» задоволенню не підлягають в зв`язку з недоведеністю.

5.4. Щодо позиція сторони відповідача, що умови договору між первісним кредитором та позивачем був укладений 14.06.2021, тобто до договорів від 05.11.2023 та 20.10.2023, а тому позивач не набув права вимоги, на увагу не заслуговують. Договір факторингу і та додаткові угоди до нього укладені згідно чинного законодавства, суду надано і докази розрахунку за цими договорами, відповідно позивач має право вимоги в цій справі, що узгоджується з судовою практикою Верховного суду, викладеною в розділі IV.

Однак, для правильного вирішення справи це значення не має, оскільки докази, які би підтверджували, що відповідач отримав кредитні кошти, в якому розмірі і яким чином була нарахована заборгованість, тобто відповідні первинні документи, - відсутні.

5.5. В підсумку суд відмовляє у задоволені позовних вимог.

5.6. Оскільки позовні вимоги щодо не підлягають задоволенню, тому підстав для розподілу судових витрат, понесених позивачем у зв`язку з розглядом справи, немає.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 158, 259, 263-265, 354 ЦПК України, 525, 526, 626,629, 63, 633, 1054 ЦК України, ЗУ «Про електронну комерцію суд -

ВИРІШИВ:

У задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Рівненського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, ЄДРПОУ 35625014, IBAN № НОМЕР_1 у АТ «ТАСкомбанк».

Представник позивача: Москаленко Маргарита Станіславівна, адреса вул. Лісова, 2 поверх 4, м. Бровари, Київська область, електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя О.Ю. Жуковська