Постанова від 22 лютого 2026 р. у справі №534/244/26 — Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області

Суд: Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків

Дата: 22 лютого 2026 р.

Справа: №534/244/26

Суддя: Комарова Д. Ю.

Справа №534/244/26

Провадження №3/534/48/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2026 року м. Горішні Плавні

Суддя Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області Комарова Діана Юріївна, розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка працює на посаді головного бухгалтера ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 00191282), зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.163-1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області 06 лютого 2026 року надійшла справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення за ч.1 ст.163-1 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 422/32-00-50-01 від 23 грудня 2025 року, складеним головним державним інспектором Демідовою Ю.О., ОСОБА_1 , будучи головним бухгалтером ПрАТ «Полтавський ГЗК», вчинила правопорушення, а саме: порушення порядку ведення податкового обліку, що полягало в завищенні суми податкового кредиту за вересень 2025 року на 253 771 грн внаслідок порушення абз. «а» п. 198.1, абз. 1–3 п. 198.2, абз. 1–2 п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, що призвело до порушення п. 200.1, абз. «в» п. 200.4 ст. 200 ПКУ та завищення від`ємного значення податку на додану вартість, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за вересень 2025 року на суму 253 771 грн.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Надіслала до суду письмові пояснення від 11 лютого 2026 року, в яких просила проводити розгляд справи за її відсутності та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, а також у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

У поясненнях ОСОБА_1 вказала, що висновки акту перевірки № 930/32-00-50-01/00191282 від 27.11.2025 є незаконними через істотні порушення процедури проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, зокрема невручення копії наказу та повідомлення про проведення перевірки до її початку (наказ № 253-п від 07.11.2025 та повідомлення № 148/32-00-50-01-07 отримані підприємством лише 11.11.2025, тоді як перевірка розпочата 10.11.2025). Крім того, перевірка проводилася з підстав п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ (від`ємне значення ПДВ понад 100 тис. грн), однак фактично стосувалася перевірки заявленої суми бюджетного відшкодування, що регулюється виключно ст. 200 ПКУ, чим контролюючий орган вийшов за межі предмета перевірки.

Також ОСОБА_1 зазначила, що податкові повідомлення-рішення № 000/934/5001 від 26.12.2025 (форма В3) та № 000/935/5001 від 26.12.2025 (форма В4), прийняті на підставі вказаного акту, оскаржені ПрАТ «Полтавський ГЗК» до Полтавського окружного адміністративного суду (справи № 440/287/26 та № 440/288/26, відкриті ухвалами від 19.01.2026 та 26.01.2026).

Суд, дослідивши матеріали справи, письмові пояснення особи, яка притягається до відповідальності, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

За правилами статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Приписами статті 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є вчинення нею протиправної, винної дії чи бездіяльності (адміністративного правопорушення), яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складення протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом частини 1 статті 163-1 КУпАП адміністративна відповідальність настає в разі відсутності податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, в тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення № 422/32-00-50-01 від 23.12.2025 складено відносно ОСОБА_1 на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки № 930/32-00-50-01/00191282 від 27.11.2025.

Будь-які інші докази, окрім зазначеного акта та протоколу про адміністративне правопорушення, в матеріалах справи відсутні.

Водночас ПрАТ «Полтавський ГЗК» оскаржено в судовому порядку податкові повідомлення-рішення № 000/934/5001 від 26.12.2025 та № 000/935/5001 від 26.12.2025, прийняті на підставі вказаного акту перевірки. Ухвалами Полтавського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 та 26.01.2026 позовні заяви прийнято до розгляду (справи № 440/287/26 та № 440/288/26).

Статтями 55-56 Податкового кодексу України передбачене право адміністративного та судового оскарження такого податкового повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків, у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання.

Під час процедури адміністративного оскарження обов`язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган. Обов`язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом (п.56.4 ст.56 ПК України).

Згідно п.56.18. ст.56 Податкового кодексу України, рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до правової позиції, зазначеної в постанові КАС ВС від 08 вересня 2020 року по справі № П/811/2893/14, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків. Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб`єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов`язань, що приймаються на підставі такого акта, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акта перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

З урахуванням вищевказаного та оскільки ПрАТ “Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат” оскаржено в судовому порядку податкові повідомлення-рішення, а відтак визначені грошові зобов`язання в акті перевірки є неузгодженими, тому суд доходить висновку, що працівником податкової служби не доведено наявність об`єктивної сторони складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП в діянні ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви тлумачаться на користь особи.

За таких обставин, за відсутності переконливих доказів наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись ст. ст. 163-1, 247, 279, 280, 283–285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-1 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку оскарження.

Суддя Д.Ю. Комарова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua