Постанова від 22 лютого 2026 р. у справі №640/9370/22 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/9370/22 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Бужак Н.П., Епель О.В., розглянувши в порядку письмового провадження скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом акціонерного товариства "Фармак" до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ :

Акціонерне товариство "Фармак" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків в якому просило визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.12.2021 №90631040105 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ на суму 575 405,00 грн та в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 143 851,25 грн.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-ІХ справу № 640/3562/20 передано Київському окружному адміністративному суду.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року адміністративний позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету за вересень 2021 року (податкова декларація з ПДВ від 19.10.2021 № 9309210763 з урахуванням уточнюючих розрахунків).

За результатами камеральної перевірки відповідач склав акт від 19.11.2021 № 11557/31-00-04-01-05/00481198, за змістом якого Центральне міжрегіональне управління ДПС здійснило аналіз відображення показників даних податкової декларації АТ «ФАРМАК» з ПДВ від 19.10.2021 № 9309210763 з урахуванням уточнюючих розрахунків та встановило відхилення, а саме: у декларації за вересень 2021 року позивач застосував податкову пільгу, передбачену пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України. Разом з тим відповідач в акті перевірки дійшов висновку про невідповідність міжнародного непатентованого найменування лікарського засобу «ФАРМАСУЛІН®Н» («Insulin (human)») у податкових накладних АТ «ФАРМАК» міжнародному непатентованому найменування лікарських засобів («Іnsulin (short acting)»), які відповідно до переліку лікарських засобів, визначених Постановою № 224, звільняються від оподаткування ПДВ на період дії карантину. Відтак, контролюючим органом стверджується, що посадові особи АТ «ФАРМАК» безпідставно застосували податкову пільгу у вигляді звільнення від оподаткування ПДВ на операції з постачання лікарського засобу «ФАРМАСУЛІН®Н», чим допустили порушення пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення», пункту 185.1 статті 185, пункту 193.1 статті 193 ПК, що призвело до заниження податкових зобов`язань з ПДВ на 575 405,00 грн, оскільки операції з постачання цього лікарського засобу мали оподатковуватися за ставкою 7%.

Крім того, перевіркою встановлено, що 27.09.2021 року АТ «ФАРМАК» проведено коригування вантажно-митної декларації від 09.06.2021 року №UA100100/2021/714270 на суму ПДВ зменшення - 26 537,8 грн.; 21.09.2021 року проведено коригування вантажно-митної №UA100200/2018/465447 на суму ПДВ 51,34 грн. декларації від 20.06.2018 року. При цьому, коригування вантажно-митних декларацій не відображено в р. 11.1 та р. 11.2 «Ввезені на митну територію України товари, необоротні активи» податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2021 року на суму імпортних операцій в розмірі 26 486 грн. Таким чином, як стверджує відповідач, АТ «ФАРМАК» в порушення п. 190.1 ст. 190 ПК України, завищено показники рядків 11.1. та 11.2 «Ввезені на митну територію України товари, необоротні активи» податкової декларації з податку на додану вартість на суму 26 486 грн., що призвело до завищення бюджетного відшкодування на суму 26 486 грн.

АТ «ФАРМАК» подало заперечення (від 02.12.2021 № 17-9/108) на акт перевірки, в яких просило переглянути висновки, викладені в акті перевірки, та не приймати рішення про донарахування позивачу грошових зобов`язань з ПДВ на підставі такого акта перевірки.

Листом від 17.12.2021 № 963/31-00-04-01-05 ЦМУ ДПС по роботі з ВПП повідомлено позивача, що висновки акту перевірки відповідають вимогам податкового законодавства та зазначено, що за результатами розгляду його заперечень дійшло висновку про відповідність акта перевірки вимогам податкового законодавства і прийняття податкового повідомлення-рішення протягом 5 робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

23.12.2021 ЦМУ ДПС по роботі з ВПП прийняло податкове повідомлення-рішення форми «В1» № 90631040105, яким АТ «ФАРМАК» зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ, заявлену в декларації за вересень 2021 року, у розмірі 601 891,00 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 150 472,75 грн. (штраф в розмірі 25% від 601 891,00 грн).

Не погоджуючись частково з цим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку (скарга АТ «ФАРМАК» від 12.01.2022 вих. № 17-9/3 та лист-доповнення до неї від 21.02.2022 № 17-9/14).

За результатами розгляду скарги та доповнення до неї Державна податкова служба України листом від 10.06.2022 № 5529/6/99-00-06-01-02-06 повідомила позивача про залишення без змін податкового повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП від 23.12.2021 № 90631040105, а скаргу АТ «ФАРМАК» - без задоволення.

Не погоджуючись з правомірністю спірного податкового повідомлення-рішення в частині зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ на суму 575 405,00 грн та в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 143 851,25 грн., позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Пунктом 185.1 статті 185 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до пункту 193.1 статті 193 ПК України ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: а) 20 відсотків; б) 0 відсотків; в) 7 відсотків по операціях з: постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні.

Отже, постачання на митній території України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, за загальним правилом оподатковується за ставкою ПДВ - 7%.

11.03.2020 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», згідно з якою відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року, Кабінет Міністрів України постановив установити з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин (пункт 1 цієї постанови).

Законом України від 30.03.2020 №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» внесені зміни до ПК України щодо звільнення від оподаткування ПДВ; викладено у новій редакції пункт 71 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України (цей пункт внесений до ПК України Законом України від 17.03.2020 №530-ІХ).

Пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України (згідно із змінами) було встановлено, що тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України. Норми цього пункту застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17 березня 2020 року.

Таким чином, починаючи з 17.03.2020 до останнього календарного дня місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), операції з постачання на митній території України лікарських засобів, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України, звільняються від оподаткування ПДВ.

Дія карантину, установленого з 12.03.2020 на всій території України, неодноразово продовжувалася відповідними постановами Кабінету Міністрів України. Зокрема, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) на території України було установлено карантин з 19 грудня 2020 року до 30 червня 2023 року шляхом продовження дії карантину, встановленого постановою КМУ від 11.03.2020 № 211.

Отже, в період спірних правовідносин операції з постачання в Україні лікарських засобів, перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України, звільнялися від оподаткування ПДВ.

Постанова № 224 містить таблицю лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та харчових продуктів для спеціальних медичних цілей, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, яка складається із чотирьох колонок, в яких вказані: код згідно з УКТЗЕД; міжнародне непатентоване найменування (назва) лікарського засобу, назва групи препаратів та продуктів для спеціальних медичних цілей; форма випуску; дозування.

У Переліку лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та харчових продуктів, затвердженому Постановою № 224, зазначена позиція: «Insulin (short acting)» з дозуванням 100 ОД/мл.

У позовній заяві позивач стверджує, що лікарський засіб «ФАРМАСУЛІН®Н» (торгівельне найменування) відповідає позиції: «Insulin (short acting)», яка передбачена Постановою № 224.

Вирішуючи питання відповідності лікарського засобу «ФАРМАСУЛІН®Н» позиції «Insulin (short acting)», що передбачена Постановою №224, суд вказує наступне.

Згідно з відомостями з Державного реєстру лікарських засобів України, витяг з якого наявний в матеріалах справи, лікарський засіб «ФАРМАСУЛІН®Н» має міжнародне непатентоване найменування «Insulin (human)», відповідно до анатомо-терапевтично-хімічної класифікації Всесвітньої організації охорони здоров`я цей лікарський засіб має код А10AB01 (ATС код) - лікарський засіб є людським інсуліном для ін`єкцій швидкої дії та входить до складу протидіабетичних лікарських засобів.

За змістом Інструкції для медичного застосування лікарського засобу, копія якої наявна в матеріалах справи, «ФАРМАСУЛІН®Н» є лікарським засобом з діючою речовиною інсулін людський біосинтетичний (ДНК-рекомбінантний); відноситься до фармакотерапевтичної групи: «Протидіабетичні засоби. Препарати інсуліну. Інсуліни та аналоги короткої тривалості дії. Код АТХ А10А В01; згідно з фармакологічними властивостями є препаратом інсуліну короткої дії; основна дія інсуліну полягає у регулюванні метаболізму глюкози.

Таким чином, лікарський засіб «ФАРМАСУЛІН®Н» відноситься до групи лікарських засобів інсулінів короткої тривалості дії, що відповідає позиції «Insulin (short acting)», зазначеній в переліку лікарських засобів, який затверджений Постановою № 224.

Суд критично ставиться до твердження контролюючого органу про неможливість застосування до операцій позивача з постачання лікарського засобу «ФАРМАСУЛІН®Н» пільги у вигляді звільнення від оподаткування ПДВ через те, що цей препарат має міжнародне непатентоване найменування «Insulin (human)», а не «Insulin (short acting)» (як передбачено в Постанові № 224), оскільки в затвердженому цією постановою переліку вказані не лише міжнародні непатентовані найменування (назви) лікарських засобів, а й назви групи препаратів.

Крім того, доводи відповідача з приводу того, що лікарський засіб «ФАРМАСУЛІН®Н», який має міжнародне непатентоване найменування «Insulin (human)», не належить до Переліку лікарських засобів, затвердженого Постановою №224, спростовуються інформацією, наведеною Міністерством охорони здоров`я України в листах від 18.02.2022 № 24-04/4808/2-22, від 02.02.2022 № 24-04/17/273/ЗПІ-22//433 та від 06.08.2021 № 24-04/23406/2-21, в яких, зокрема, вказано, що за інформацією ДП «Державний експертний центр МОЗ» лікарський засіб «ФАРМАСУЛІН®Н» відноситься до Переліку зареєстрованих в Україні лікарських засобів, які відповідають фармакотерапевтичній групі «Інсуліни та аналоги для ін`єкцій, швидкої (короткої) дії»; в Україні не зареєстровано жодного лікарського засобу під міжнародним непатентованим найменуванням «Insulin (short acting)».

Суд вказує, що в разі виявлення контролюючим органом можливості неоднозначного трактування Переліку лікарських засобів, що затверджений Постановою № 224, в частині міжнародного непатентованого найменування/групи препаратів «Insulin (short)», відповідач мав керуватися принципом презумпції правомірності поведінки платника податків і приймати рішення на користь останнього згідно з підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4, пунктом 56.21 статті 56 ПК України.

Враховуючи, що лікарський засіб «ФАРМАСУЛІН®Н» належить до групи препаратів інсулінів короткої дії, відтак входить до переліку лікарських засобів, затвердженого Постановою № 224, суд дійшов висновку, що за приписами пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України операції з постачання цього лікарського засобу у спірному періоді звільнялися від оподаткування ПДВ.

Вищевказане є підставою для визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків від 23.12.2021 №90631040105 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ на суму 575 405,00 грн та в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 143 851,25 грн.

Крім того, позивач зазначив, що за результатами камеральної перевірки податкової декларації АТ «Фармак» відповідач фактично здійснив контроль повноти та достовірності нарахування і сплати ПДВ за наслідками операцій з постачання лікарського засобу «ФАРМАСУЛІН®Н», що належить до предмету документальної перевірки, з приводу чого, суд зазначає таке.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України (у редакції станом на дату складання акту перевірки) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до пункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згідно з пунктом 200.10 статті 200 ПК України (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 200.11 статті 200 ПК України передбачено, що контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченому підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

Верховний Суд у постанові від 23.07.2020 (справа № 805/1584/17-а) дійшов висновку, що камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється. Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування). Разом з тим, зважаючи на вимоги наведених норм права, вбачається відсутність у відповідача повноважень під час проведення камеральної перевірки досліджувати своєчасність сплати податкових зобов`язань, оскільки камеральною перевіркою охоплюються лише показники податкової звітності, у зв`язку з чим перевірка будь-яких інших відомостей перебуває поза межами даної перевірки. Аналіз достовірності сформованих платником показників податкової звітності, а також своєчасність та повнота сплати податків під час камеральної перевірки не здійснюється. Водночас своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків може бути перевірена контролюючим органом в разі здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 ПК України

Аналогічний висновок щодо застосування норм підпунктів 75.1.1, 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України викладений і в постановах Верховного Суду від 23.11.2023 (справа № 640/7643/21), від 23.05.2019 (справа № 804/8228/14). Згідно з цим висновком Верховного Суду у контролюючого органу відсутні повноваження під час проведення камеральної перевірки досліджувати повноту нарахування і сплати позивачем податків, оскільки камеральною перевіркою охоплюються лише показники податкової звітності, у зв`язку з чим перевірка будь-яких інших відомостей перебуває поза межами даної перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в межах камеральної перевірки фактично здійснив контроль повноти та достовірності нарахування та сплати позивачем податків за наслідками операцій з постачання лікарського засобу «ФАРМАСУЛІН®Н» і надав оцінку правильності застосування ставки податку на такі операції (7% ПДВ чи звільнення від оподаткування).

Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.12.2021 №90631040105 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ на суму 575 405,00 грн та в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 143 851,25 грн.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

cуддя Н.П.Бужак

суддя О.В.Епель