Постанова від 22 лютого 2026 р. у справі №420/18512/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/18512/25

Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А.В.

Місце та час укладення судового рішення «--:--», м. Одеса

Повний текст судового рішення складений 25.08.2025

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Шевчук О.А., Яковлєва О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

10.06.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо направлення до військової частини НОМЕР_1 доказів щодо його безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 10.03.2022 по 24.05.2022;

зобов`язання військової частини НОМЕР_2 направити до військової частини НОМЕР_1 докази щодо безпосередньої його участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період 10.03.2022 по 24.05.2022;

зобов`язання військової частини НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату йому додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100000грн., пропорційно із розрахунку на місяць, за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 10.03.2022 по 24.05.2022 на підставі наданих військовою частиною НОМЕР_2 доказів безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії з 10.03.2022 по 24.05.2022;

визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати йому збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100000грн., у зв`язку з безпосередньою участю та здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів з 01.06.2022 по 31.07.2022 на підставі довідки від 15.06.2023 №12/309;

зобов`язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому збільшену додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100000грн. у зв`язку з безпосередньою участю та здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів з 01.06.2022 по 31.07.2022, у відповідності до довідки від 15.06.2023 №12/309.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив військову службу в НОМЕР_3 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ), однак у періоди з 10.03.2022 по 24.05.2022, з 01.06.2022 по 31.07.2022 він перебував у відрядженні у складі зведеного загону № НОМЕР_4 в оперативному підпорядкуванні командира НОМЕР_5 ЗБС НОМЕР_6 ОМБР та у складі зведеного загону №4 відповідно, де виконував бойові розпорядження, а тому набув права на отримання додаткової винагороди у збільшеному до 100000грн. розмірі на підставі Постанови КМУ №168 від 28.02.2022.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 позов задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 у повному обсязі додаткової винагороди відповідно п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000грн., за період із 01.06.2022 по 31.07.2022, пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів; зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 у повному обсязі додаткову винагороду, передбачену п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000грн., за період з 07.04.2022 по 25.05.2022, з 01.06.2022 по 31.07.2022, пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, з урахуванням фактично сплачених сум; в решті позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що у період з 01.06.2022 по 31.07.2022 позивач приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оброни України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, перебуваючи в Миколаївській обл. м.Южноукраїнськ, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 від 15.06.2023 №12/309, а тому набув права на отримання додаткової винагороди у відповідності до Постанови 28.02.2022 №168 у збільшеному до 100000грн. розміру пропорційно дням участі у бойових діях/забезпечення здійснення заходів.

Разом з тим, суд вважав необґрунтованими позовні вимоги в частині періоду з 10.03.2022 по 24.05.2022, вказавши, що позивач/його представник не зверталися до військової частини НОМЕР_2 із заявою про направлення документів щодо безпосередньої участі у бойових діях або участі у забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період 10.03.2022 по 24.05.2022 до військової частини НОМЕР_1 , що свідчить про відсутність дій щодо врегулювання спору в позасудовому порядку. Разом з тим, з огляду на відсутність відомостей про направлення доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або участі у забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період 10.03.2022 по 24.05.2022 до військової частини НОМЕР_1 , суд першої інстанції вказав, що у останнього були відсутні законні підстави для виплати збільшеної додаткової винагороди.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що довідка військової частини НОМЕР_1 від 15.06.2023 №12/309, на яку посилався суд першої інстанції як на беззаперечний доказ, що дає позивачу право на отримання додаткової винагороди у збільшеному розмірі до 100000грн., була видана останньому згідно з додатком 6 до Порядку №413 для надання статусу учасника бойових дій, а тому не може бути підставою для виплати збільшеної додаткової винагороди. Крім того, апелянт зазначає, що у січні 2023 року позивач вже звертався до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про зобов`язання нарахувати та виплатити йому збільшену додаткову грошову винагороду на підставі Постанови КМУ від 28.02.2022 №168 за період з 10.03.2022 по 24.05.2022, з 01.06.2022 по 31.07.2022 (справа №420/891/23), у задоволенні якого рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.04.2023 було відмовлено. В подальшому рішення суду першої інстанції залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2023. У зв`язку з цим, скаржник наголошує, що факти та обставини у даній справі №420/18512/25 вже вирішені судами за аналогічним спором у справі №420/891/23.

Розгляд апеляційної скарги у справі здійснюється апеляційним судом у змішаній формі відповідно до п.112 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17.08.2021 №1845/0/15-21.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 01.03.2022 призваний на військову службу за призовом під час мобілізації та зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) від 11.03.2022 №55-ВВ ОСОБА_1 було направлено у службове відрядження в складі зведеного загону № НОМЕР_4 в оперативне підпорядкування командира НОМЕР_5 ЗБС НОМЕР_6 ОМБР з 10.03.2022.

24.05.2022 позивач прибув із службового відрядження відповідно до наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) від 24.05.2022 №126-BB на підставі бойового розпорядження від 23.05.2022 №279-ДСК.

Згідно наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) від 01.06.2022 №134-ВВ позивач направлений у службове відрядження в складі зведеного загону № НОМЕР_7 до АДРЕСА_1 , з 01.06.2022 та прибув з відрядження з 31.07.2022 на підставі наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) від 31.07.2022 №192-ВВ.

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 15.06.2023 №12/309, ОСОБА_1 у період з 01.06.2022 по 31.07.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, перебуваючи в Миколаївській обл., м.Южноукраїнськ. Підстава: витяг з журналу службово-бойових дій НОМЕР_7 зведеного загону НОМЕР_3 прикордонного загону ДПС України №7-ДСК, том1, розпочатий 05.05.2022. У довідці зазначено, що вона є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій.

З архівної відомості про грошове забезпечення позивача за 2022 рік вбачається, що у період з березня по липень 2022 останньому було нараховано додаткову винагороду відповідно до Постанови №168 (з урахуванням виплати у наступному календарному місяці за попередній):

у розмірі 30000грн.: за березень - 5806,45грн., з квітня по липень – 30000грн. за кожний місяць;

у розмірі 70000грн.: за березень – 0грн., за квітень – 51333,33грн., травень – 54193,55грн., червень – 2333,3грн., липень – 2258,06грн.

28.11.2024 представник позивача (адвокат Мандрик В.В.) звернувся до військової частини НОМЕР_1 із заявою, в якій просив, зокрема, донарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 100000грн. в розрахунку на місяць, передбачену Постановою КМУ від 28.02.2022 №168 за період з 01.06.2022 по 31.07.2022; надати інформацію чи залучався ОСОБА_1 до безпосередньої участі у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України у період з 10.03.2022 по 10.04.2022.

Листом від 10.12.2024 військова частина НОМЕР_1 повідомила, що інформація та факти, викладені у заяві від 28.11.2024 не підлягають розгляду, оскільки Законами України №5076-VI, №393/96-ВР не передбачено такого виду звернення адвоката як заява.

14.01.2025 представник позивача направив до військової частини НОМЕР_1 заяву про вжиття заходів, в якій просив надати йому відповідь на заяву від 28.11.2024, однак листом від 18.01.2025 військова частина повторно вказала на неможливість розгляду заяви.

Позивач, вважаючи, що йому протиправно не нараховувалась та не виплачувалась додаткова винагорода, передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 у збільшеному розмірі до 100000грн. за період з 10.03.2022 по 24.05.2022, з 01.06.2022 по 31.07.2022, звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки судове рішення оскаржується в частині задоволення позовних вимог (період з 01.06.2022 по 31.07.2022), то перевірка законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог (період з 10.03.2022 по 24.05.2022) апеляційним судом не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи судова колегія приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України постановлено ввести в Україні воєнний стан.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч.2 ст.102, п.п1, 17, 20 ч.1 ст.106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

На виконання указів Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64 та «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №69 КМУ прийнято постанову «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 (надалі - Постанова №168), п.1 якої було встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Тобто, у зазначеній постанові Кабінет Міністрів України визначив перелік військовослужбовців за видами військових формувань, на яких поширено дію цієї постанови, підстави та розмір вищевказаної додаткової винагороди.

Водночас реалізація цитованих приписів указаної постанови вимагала визначення порядку та умов виплати такої додаткової винагороди, виходячи з того, що формулювання «а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах» є нечітким та породжує істотні труднощі у його правозастосуванні, що, насамперед, пов`язано із застосуванням сполучника «або», який має розділовий характер.

Конкретизація умов, визначених положенням п.1 Постанови №168, залежить від типу військового формування (роду військ), в якому проходить службу військовослужбовець, у зв`язку з чим подальшими змінами, внесеними постановою від 07.07.2022 №793 (застосовується з 24.02.2022), Постанова №168 доповнена п.2-1, яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Так, протягом періоду, за який позивач просить нарахувати додаткову винагороду у збільшеному до 100000грн. розмірі, діяв наказ Адміністрації Держприкордонслужби №164-АГ від 31.03.2022 «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168», який застосовується з 24.02.2022 по 31.07.2022 (надалі діяв наказ від 30.07.2022 №392/0/81-22-АГ).

Згідно з п.2 Наказу №164-АГ під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем: бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій; бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями; бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); здійснення заходів з виводу сил та засобів з-під удару противника (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); виконання польотів, пов`язаних з евакуацією військовослужбовців, цивільного населення, озброєння та інших матеріальних засобів з районів бойових дій; виконання бойових завдань кораблями, катерами, морськими суднами в морській, річковій акваторії (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій).

Пунктом 3 Наказу №164-АГ визначено виключний перелік документів, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходів, а саме: бойового наказу (бойового розпорядження); журналу бойових дій (вахтового журналу) або журналу ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постових відомостей (під час охорони об`єкту, на який було здійснено збройний напад, або артилерійський ракетний обстріл); рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону. КрМО, КаМО, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах, начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, які ведуть (вели) бойові дії та до яких відряджені військовослужбовці, надавати останнім довідку про участь у вказаних заходах із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі.

Відповідно до п.п.4, 5 Наказу №164-АГ визначено, що начальники регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці, щомісячно до 5 числа поточного місяця повідомляють органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах (додаток 2). Виплату додаткової винагороди здійснюють на підставі наказу начальника (командира) Держприкордонслужби з обов`язковим зазначенням підстав для його видання.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, зокрема у період з 01.06.2022 по 31.07.2022 позивач перебував у службовому відрядженні в складі зведеного загону № НОМЕР_7 в АДРЕСА_1 .

Звернення позивача до суду з позовом у даній справі обґрунтовано тим, що, за час перебування у відрядженні, військова частина НОМЕР_1 протиправно не нараховувала та не виплачувала останньому додаткову винагороду на підставі Постанови КМУ №168 від 28.02.2022 у збільшеному до 100000грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях/забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

За наслідками вирішення справи, суд першої інстанції дійшов висновку про допущену протиправність з боку відповідача (військової частини НОМЕР_1 ) щодо невиплати позивачу додаткової винагороди у збільшеному розмірі за період з 01.06.2022 по 31.07.2022. Разом з тим, як на основу доказової бази в підтвердження обґрунтування своїх висновків, суд посилався на довідку військової частини НОМЕР_1 від 15.06.2023 №12/309.

В свою чергу, при поданні апеляційної скарги, військова частина заперечувала про допущення протиправності в своїх діях, зазначаючи про те, що довідка від 15.06.2023 №12/309 була видана позивачу для надання статусу учасника бойових дій, а тому не може бути належним доказом в спірних правовідносинах.

Тобто, спірним питанням в даній справі, є встановлення наявності/відсутності протиправності в діях військової частини НОМЕР_1 щодо виплати позивачу, за період перебування у відрядженні з 01.06.2022 по 31.07.2022, додаткової винагороди у збільшеному розмірі, визначеною п.1 Постанови КМУ №168 від 28.02.2022, на підставі довідки від 15.06.2023 №12/309, складеної у відповідності до додатку 6 Постанови №413, яка видана військовослужбовцю для отримання статусу учасника бойових дій.

Надаючи оцінку обставинам даної справи, судова колегія враховує висновки Верховного Суду у постанові від 23.10.2025 у справі №480/7815/23, від 05.02.2026 у справі №420/10261/22, де суд зробив висновки, що ключовою умовою для здійснення виплати додаткової винагороди є виконання військовослужбовцем спеціальних бойових завдань та заходів, які у розумінні Постанови №168 означають «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів» та документального підтвердження цих обставин. Також, Верховний Суд зазначив, що встановлення права позивача на додаткову виплату до 100000грн. потребує комплексної оцінки виконуваних завдань і наявних доказів у контексті відповідного наказу та порядку.

Отже, реалізація права військовослужбовця ДПС на отримання збільшеної винагороди, установленої Постановою №168 перебуває у прямій залежності від результатів доведення підстав виникнення такого права. Це означає, що визначальним є встановлення факту виконання військовослужбовцем ДПС певного виду бойових (спеціальних) завдань у певний період, оскільки виплата такої винагороди залежить від попереднього установлення/доведення в судовому порядку обставин, за яких таке право виникає.

У постанові від 05.12.2024 у справі №120/12613/23 Верховний Суд, за аналізом положень наказу №164-АГ від 31.03.2022 у взаємозв`язку з Постановою КМУ №168 від 28.02.2022 дійшов висновку, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або заходах не повинно бути надмірно обмеженим. Навіть якщо надані позивачем документи не повністю відповідають вимогам наказу №164-АГ через формальні недоліки у документальному підтвердженні, вони можуть бути достатніми для підтвердження його права на додаткову винагороду.

Так, з метою вжиття заходів щодо повного з`ясування обставин стосовно участі позивача у бойових діях/заходах, з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 11.12.2025 у справі №340/5575/23, від 05.12.2024 у справі № 160/23417/23, ухвалою суду апеляційної інстанції від 02.02.2026 було витребувано від військової частини НОМЕР_1 , зокрема, інформацію з підтверджуючими доказами (бойові накази, журнали бойових дій, рапорти) щодо завдань/заходів, які виконував позивач з 01.06.2022 по 31.07.2022 та де саме виконував/здійснював позивач такі завдання/заходи.

На виконання вимог вказаної ухвали, відповідач надав до суду пояснення, в яких повідомив, що відповідно до журналу службово-бойових дій НОМЕР_7 зведеного загону, який розпочатий 01.05.2022 за зареєстрований від 05.05.2022 за №7-ВСДСК, позивач у складі НОМЕР_7 зведеного прикордонного загону: 02.06.2022 (з 08:00 по 18:00) - проводив фільтраційні заходи, що перебували під тимчасовою окупацією ОРВ в н.п.Ковалівка Миколаївської області; 08.07.2022 (з 08:00 по 20:00) - проводив фільтраційні заходи, що перебували під тимчасовою окупацією ОРВ в н.п.Новокантакузівка, Миколаївської області, виявлення зброї та боєприпасів залишених російськими військами під час їх відступу, виявлення серед населення колаборантів та осіб, які сприяли російським військовослужбовцям в організації наступальних дій, виявлення можливих засобів зв`язку, які використовуються для збору розвідувальної інформації на користь противника.

При цьому, відповідно до витягів з рапортів начальника 4-го зведеного від 01.07.2022, від 01.08.2022, адресованих начальнику НОМЕР_3 прикордонного загону ДПС України, останній клопотав про виплату позивачу додаткової винагороди із розрахунку 70000грн. на місяць: за період з 01.06.2022 по 30.06.2022 за виконання позивачем бойового розпорядження (02.02.2022) у розмірі 2333,33грн.; за період з 01.07.2022 по 31.07.2022 за виконання бойового розпорядження (08.07.2022) у розмірі 2258,06грн.

З наведеного вбачається, що у зв`язку з виконання позивачем бойових розпоряджень під час перебування у службовому відряджені у 4 зведеному загоні в період з 01.06.2022 по 31.07.2022, згідно витягу з журналу бойових дій НОМЕР_7 зведеного загону ДПС України №7-ДСК (розпочатий 05.05.2022), що зазначений у довідці військової частини НОМЕР_1 від 15.06.2023 №12/309, як підстава на підтвердження участі ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, безпосередній начальником, у розпорядженні якого перебував позивач під час відрядження, на адресу начальника, у підпорядкування якого позивач проходить військову службу, було скеровано рапорти про виплату йому збільшеної додаткової винагороди у розмірі 70000грн. пропорційно участі у здійсненні заходів.

Разом з тим, судова колегія враховує, що військовою частиною НОМЕР_1 здійснено нарахування та виплату додаткової винагороди, на підставі рапортів начальника 4-го зведеного від 01.07.2022, від 01.08.2022, за червень 2022 у розмірі 2333,3грн. (виплачено у липні 2022), за липень 2022 – 2258,06грн. (виплачено у серпні 2022), про що свідчить архівна відомість про грошове забезпечення позивача за 2022 рік

При цьому, слід зауважити, що додаткова винагорода у розмірі 70000грн., що виплачується військослужбовцям ДПС за кожні 30 днів (сумарно обчислених) за виконання завдань (бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території противника військовослужбовцям) була запроваджена Урядом на підставі Постанови №419 від 12.04.2024, якою внесена зміни до Постанови №168 в цій частині, та застосовувалась з 01.04.2024, є окремим видом додаткової винагороди. Тобто, у період спірних правовідносин Постанова №168 передбачала виплату військовослужбовцям ДПС додаткову винагороду лише у розмірі 30000грн., яка могла бути збільшена до 100000грн.

Попри зазначене, судом апеляції також встановлено, що позивачу нараховувалась на виплачувалась додаткова винагорода у розмірі 30000грн. за червень та липень 2022. Однак, додаткова винагорода у розмірі 100000грн. виплачується додатково за наявності на те підстав, визначених, в даному випадку Постановою №168 та наказом №164-АГ, розрахунок якої здійснюється саме з суми 100000грн.

На підставі наведеного, у сукупності, з огляду на те, що позивач у період з 01.06.2022 по 31.07.2022, а саме 02.06.2022 та 08.07.2022, брав участь у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, на підставі бойових розпоряджень, що зазначені у журналі службово-бойових дій НОМЕР_7 зведеного загону НОМЕР_3 прикордонного загону ДПС України №7-ДСК, що не спростовано відповідачем у даній справі, тому набув право на отримання додаткової винагороди у збільшеному розмірі 100000грн. з розрахунку пропорційно дням участі у таких заходах.

У зв`язку з цим, з огляду на те, що позивачу виплачувалась додаткова винагорода, виходячи з розміру 70000грн. (яка не передбачалась на той час чинним законодавством), а не 100000грн., судова колегія доходить висновку щодо допущеної бездіяльності з боку відповідача та наявності підстав для зобов`язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу за період перебування у відрядженні за період з 01.06.2022 по 31.07.2022, а саме за 02.06.2022 та 08.07.2022, додаткової винагороди на підставі Постанови №168 у збільшеному до 100000грн. розмірі пропорційно дням участі у здійсненні заходів, з урахуванням виплачених сум.

Доводи апеляційної скарги щодо наявності справи №420/891/23, в межах якої судами розглядалось питання щодо наявності правових підстав для виплатити позивачу збільшеної додаткової винагороди на підставі Постанови №168 за період з 01.06.2022 по 31.07.2022, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки в даній справі позивач обґрунтовує позовні вимоги щодо невиплати винагороди на підставі конкретного документу, а саме довідки від 15.06.2033 №12/309, яка не була підставою дослідження в рамках справи №420/891/23.

З урахуванням зазначеного, оскільки судом першої інстанції вірно встановлено право позивача на отримання додаткової винагороди у збільшеному розмірі до 100000грн. в розрахунку на місяць пропорційно дням участі у забезпеченні здійсненні заходів з національної безпеки України за період з 01.06.2022 по 31.07.2022, при цьому, з огляду на те, що судом апеляційної інстанції будо встановлено які саме дні позивач залучався до виконання заходів, а також з огляду на помилкове зазначення у резолютивній частині періоду виплати додаткової винагороди (з 07.04.2022 по 25.05.2022), на підставі ст.317 КАС України, судове рішення в цій частині підлягає зміні.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задовольнити частково, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року змінити, виклавши другий та третій абзаци резолютивної частини у наступній редакції:

«Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168, за період з 01 червня 2022 року по 31 липня 2022 року, а саме за 02 червня 2022 року та 08 липня 2022 року, у розмірі до 100000грн. в розрахунку пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168, за період з 01 червня 2022 року по 31 липня 2022 року, а саме за 02 червня 2022 року та 08 липня 2022 року, у розмірі до 100000грн. в розрахунку пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, з урахуванням виплачених сум».

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на військову частину НОМЕР_1 .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Суддя-доповідач А.В. Крусян

Судді О.А. Шевчук О.В. Яковлєв