Вирок від 19 лютого 2026 р. у справі №164/499/24 — Маневицький районний суд Волинської області

Справа № 164/499/24

п/с 1-кп/164/48/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2026 року. Селище Маневичі.

Маневицький районний суд Волинської області в складі:

головуючої – судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за №12024035540000001 від 2 січня 2024 року про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця сел.Маневичі Волинської області, мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з базовою вищою освітою, непрацюючого, раніше судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190, ч.1 ст. 382 КК України, -

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

обвинувачений ОСОБА_3 , його захисник ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_3 , будучи раніше судимим вироком Маневицького районного суду Волинської області від 19 грудня 2022 року за ч.4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненим від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки, покарання не відбув, на шлях виправлення не став та під час іспитового строку повторно вчинив нові умисні злочини.

Так, 28 листопада 2023 року, приблизно о 12 годині 30 хвилин, ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_6 , що у АДРЕСА_2 , керуючись корисливим мотивом, із метою повторного заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою ОСОБА_6 , отримав від нього у тимчасове короткострокове користування циркулярний деревообробний верстат вартістю 3 400 гривень, після чого, того ж дня близько 14 години, заздалегідь не маючи наміру повернути даний верстат власнику, продав його третій особі – ОСОБА_7 , та у такий спосіб повторно незаконно заволодів майном ОСОБА_6 , заподіявши йому матеріальну шкоду на вказану вище суму.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 190 КК України.

Крім того, 22 грудня 2023 року, приблизно о 4 годині ранку, ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем свого фактичного проживання, що в АДРЕСА_1 , керуючись корисливим мотивом, з метою повторного заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою ОСОБА_8 , отримав від нього в якості застави для виконання боргових зобов`язань з боку останнього мобільний телефон марки «Redmi Note 10», вартістю 3 677 гривень 67 копійок, однак попри повернення ОСОБА_8 боргу в обумовлений час – до 10 години того ж дня, ОСОБА_3 зазначений мобільний телефон потерпілому не повернув, а продав його третій особі ОСОБА_9 , та у такий спосіб повторно незаконно заволодів майном ОСОБА_8 , заподіявши йому матеріальну шкоду на вказану вище суму.

Таким чином, ОСОБА_3 заволодів чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), повторно, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 190 КК України.

Також ОСОБА_3 , відповідно до постанови Маневицького районного суду Волинської області від 28 серпня 2023 року був визнаний винуватим у правопорушеннях, передбачених ч.1 ст. 130 КУпАП, з накладенням стягнення у вигляді 17 000 гривень штрафу та позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Попри це, будучи ознайомленим із вказаним судовим рішенням та передбаченою ним забороною керування транспортними засобами, достовірно знаючи, що 6 жовтня 2023 року судове рішення набрало законної сили, ОСОБА_3 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно – небезпечні наслідки, діючи всупереч інтересам суспільства і держави, завдаючи шкоди авторитету органів правосуддя, систематично, зухвало та демонстративно ухилявся від його виконання, продовжуючи керувати транспортними засобами. Так, 22 жовтня 2023 року о 22 годині 30 хвилин ОСОБА_3 керував з порушенням Правил дорожнього руху (ПДР) автомобілем «Mersedes- Benz Vito 111CDI», д.н.з. НОМЕР_1 , на 382 км+400 м автодороги М-07 «Київ – Ягодин», за що був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП; 7 грудня 2023 року о 10 годині 44 хвилин повторно керував з порушенням ПДР тим же автомобілем у с. Тростянець Луцького району Волинської області, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП; 30 січня 2024 року о 19 годині 10 хвилин повторно керував тим же транспортним засобом з порушенням ПДР (без посвідчення на право керування транспортним засобом) під час руху по вул. Паркова в сел. Маневичі Камінь – Каширського району Волинської області, чим допустив умисне невиконання постанови Маневицького районного суду Волинської області від 28 серпня 2023 року, яка набрала законної сили, в частині заборони керування транспортними засобами.

Таким чином, ОСОБА_3 , умисно не виконував постанову суду, що набрала законної сили, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 382 КК України.

Позиція обвинуваченого.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав повністю за обставин, зазначених у обвинувальному акті. Суду дав показання про те, що 28 листопада 2023 року він приїхав до ОСОБА_6 у с.Городок позичити циркулярний верстат, хоча не мав наміру його повертати і того ж дня продав ОСОБА_7 , отримавши близько 4 000 гривень. 22 грудня 2023 року під час розмови знайомий ОСОБА_8 зазначив, що йому потрібні кошти і залишив в якості застави мобільний телефон, який у подальшому, не зважаючи на повернення боргу, власнику не повернув, а продав іншій особі. Про постанову суду, якою був позбавлений права керування транспортними засобами йому було відомо, однак, ігноруючи судове рішення, продовжував керувати автомобілем. Попросив пробачення у потерпілих, щиро шкодує про вчинене та розкаюється.

Потерпілий ОСОБА_6 суду пояснив, що 28 листопада 2023 року приїхав його син ОСОБА_10 разом із ОСОБА_3 , який попросив позичити циркулярний верстат. Він відгукнувся на це прохання, однак ОСОБА_3 циркулярний верстат не повернув і не відповідав на дзвінки. Претензій на сьогоднішній день до обвинуваченого не має та покладається на розсуд суду щодо покарання.

Потерпілий ОСОБА_8 подав суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності, претензій до обвинуваченого не має, так як збитки йому відшкодовані і просить його суворо не карати.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини, його вина у вчиненні встановленого кримінального правопорушення також повністю доведена доказами, що містяться в обвинувальному акті та матеріалах кримінального провадження, дослідженими в судовому засіданні, зокрема:

-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від ОСОБА_8 , у якому потерпілий повідомляє про заволодіння Лахаєм 22 грудня 2023 року шляхом зловживання довірою мобільним телефоном «Redmi Note 10” (а.с.201 т.1);

-заявою ОСОБА_11 від 25 січня 2024 року, якою він підтверджує, що добровільно видає працівникам поліції мобільний телефон «Redmi Note 10”, який придбав у незнайомця (а.с.202 т.1);

-висновком експерта від 29 січня 2024 року, відповідно до якого ринкова вартість наданого на дослідження телефону марки «Redmi Note 10”, станом на 22 грудня 2023 року складала 3 677 гривень 67 копійок (а.с.205 – 211 т. 1);

-протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від ОСОБА_6 , подану 8 січня 2024 року, де він повідомив працівників поліції про те, що 28 листопада 2023 року ОСОБА_3 позичив у нього в тимчасове користування господарський інструмент циркулярну пилу і не повернув, чим завдав майнової шкоди 10 000 гривень (а.с.220 т.1);

-висновком експерта №СЕ-19/103-24/1251-ТВ від 29 січня 2024 року, відповідно до якого ринкова вартість наданого на дослідження бувшого у користуванні циркулярного верстата станом на 28 листопада 2023 року могла складати 3 400 гривень (а.с.223 – 228 т.1);

-постановою Маневицького районного суду Волинської області від 28 серпня 2023 року, якою ОСОБА_3 визнано винуватим у правопорушеннях, передбачених ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді 17 000 гривень штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік (а.с.248 – 249).

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшують покарання, є щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання, є рецидив злочинів.

Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд.

Згідно зі ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

У ході судового розгляду кримінального провадження прокурором не заявлялись клопотання про зміну обвинувачення чи висунення додаткового обвинувачення, а тому суд при розгляді цього кримінального провадження виходить із обвинувачення відповідно до обвинувального акта щодо ОСОБА_3 .

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 50 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Вимогами ст. 65 КК України визначено, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують і обтяжують, відповідно до положень статей 66, 67 КК.

При призначенні покарання суд враховує наявність обставин, які пом`якшують покарання та обставину, яка його обтяжує, а також приймає до уваги особу обвинуваченого: ОСОБА_3 у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебував, однак неодноразово притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальностей.

Відповідно до вироку Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 листопада 2025 року ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, призначено покарання у виді 1 року позбавлення волі. На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань за вироком Волинського апеляційного суду від 15 жовтня 2025 року та цим вироком, остаточно визначено до відбуття 6 років 1 місяць позбавлення волі. Строк відбуття покарання рахувати з 27 листопада 2025 року. У строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зарахувати ОСОБА_3 часткове відбуте ним покарання за вироком Волинського апеляційного суду від 15 жовтня 2025 року (а.с.185 – 186 т.2).

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини його вчинення та особу винного, суд вважає, що виправлення ОСОБА_3 , а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як самим засудженим, так і іншими особами, можливе лише при призначенні покарання обвинуваченому у виді позбавлення волі, що також відповідатиме вимогам ст. 2 КПК України.

Долю речових доказів суд вирішує згідно зі ст. 100 КПК України, попередньо скасувавши арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Маневицького районного суду Волинської області від 31 січня 2024 року.

Витрати на залучення експертів слід стягнути із обвинуваченого в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190, ч.1 ст. 382 КК України, призначивши покарання:

- за ч.2 ст. 190 КК України – 2 роки позбавлення волі;

- ч.1 ст. 382 КК України 1 рік позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання у виді 2 років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначеного за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 листопада 2025 року, із врахуванням положень ст. 72 КК України, остаточно визначити до відбування 6 років 1 місяць позбавлення волі.

Строк відбуття покарання рахувати з 27 листопада 2025 року.

Скасувати арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді Маневицького районного суду Волинської області від 31 січня 2024 року.

Речові докази: мобільний телефон марки «Redmi Note 10» – повернути власнику ОСОБА_8 ; циркулярний деревообробний станок – повернути власнику ОСОБА_6 .

Витрати на залучення експертів на загальну суму 3 786 гривень – стягнути із ОСОБА_3 у дохід держави.

На вирок може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду через Маневицький районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя

Маневицького районного суду

Волинської області ОСОБА_1