Постанова від 16 лютого 2026 р. у справі №156/1293/25 — Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/1293/25

Провадження № 3/156/11/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2026 року сел. Іваничі

Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Комзюк Н.Н., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли з сектору поліцейської діяльності №2 (сел.Іваничі) Володимирського РВП ГУ НП у Волинській області про притягнення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), -

ВСТАНОВИВ:

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №483338 від 14.10.2025 вбачається, що ОСОБА_1 14.10.2025 о 17:55 у селищі Іваничі по вул. Заводській, 14 керував транспортним засобом Ауді, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, тремтіння пальців рук, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Під час судового розгляду ОСОБА_1 заперечував свою вину. Пояснив, що працівники поліції зупинили його через тріснуте лобове скло в автомобілі, яким він керував. Запропонували пройти тест на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, на що він погодився. При цьому, жодних підстав для проходження тесту не було. Результат тесту показав 0 проміле алкоголю в крові. У подальшому до місця його зупинки під`їхав автомобіль із працівниками ТЦК та СП, а працівники поліції безпідставно запропонували йому пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння. Від проходження тесту в медичному закладі він не відмовлявся, проте повідомив працівникам поліції, що поїде своїм транспортним засобом. Працівники поліції запропонували йому пересісти до їхнього авто, однак він цього не зробив, оскільки був впевнений що вони його доставлять до ТЦК та СП, а не в лікарню. Він просив працівників поліції зачекати поки прибуде на місце інший водій і відвезе його до лікарні його ж автомобілем, проте вони його не слухали та склали протокол про відмову від проходження огляду. У подальшому приїхав інший водій і відвіз його до лікарні, де він пройшов огляд на стан наркотичного сп`яніння. Працівники поліції, склавши протокол про відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, з ним до лікарні не поїхали.

Під час судового розгляду захисник ОСОБА_1 адвокат Кібальник В.П. підтримав позицію свого підзахисного, просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Додав, що ОСОБА_1 неодноразово повідомляв уповноважених працівників поліції про свою готовність пройти відповідний огляд. Протягом двох годин за власною ініціативою він прибув до лікувального закладу, де йому було проведено огляд на стан наркотичного сп`яніння. В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 саме відмовився від проходження огляду. При цьому, закон не передбачає обов`язку особи, яка проходить огляд, пересуватись до лікувального закладу транспортним засобом поліцейських. Власна ініціатива ОСОБА_1 щодо прибуття до закладу для проходження тесту є законною. У даному випадку працівники поліції не прибули до лікувального закладу для проведення огляду, хоча їх було повідомлено про час і місце проведення процедури. Відмова поліції прибувати до лікувального закладу і забезпечити присутність під час огляду фактично унеможливила законне завершення процедури огляду та створила штучні підстави для притягнення особи до відповідальності.

Тобто дії працівників поліції щодо складання протоколу про нібито відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння є неправомірними і не можуть бути підставою для притягнення до адміністративної відповідальності. Такі дії працівників поліції ставлять під загрозу не лише правові інтереси окремої особи, а й підривають довіру суспільства до правоохоронної системи.

Допитаний за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_2 пояснив, що він перебував в автомобілі під керуванням ОСОБА_1 , коли їх зупинили працівники поліції. Перевірили багажник в автомобілі, документи у водія та запропонували пройти тест на стан алкогольного сп`яніння, а в подальшому запропонували вийти з автомобіля і проїхати з ними до медичного закладу. ОСОБА_3 від проходження огляду у медичному закладі не відмовлявся, навпаки погоджувався, проте з авто не виходив, оскільки біля автомобіля знаходились працівники ТЦК та СП, які прибули на місце зупинки по дзвінку поліцейських. Потім під`їхав до них ОСОБА_4 , сів за кермо автомобіля ОСОБА_1 і відвіз їх до лікарні, де ОСОБА_1 пройшов медичний огляд. Працівники поліції до лікарні не з`явились.

Аналогічні пояснення надав ОСОБА_5 , зазначив, що працівники поліції після зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , зателефонували працівникам ТЦК та СП, щоб ті під`їхали до них. ОСОБА_1 не відмовлявся проходити огляд на стан наркотичного сп`яніння, проте з автомобіля ніхто з них не виходив через прибуття працівників ТЦК та СП.

Суд, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, допитавши свідків, дійшов наступного висновку.

Положеннями ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності законом.

Згідно із ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами тощо.

Згідно зі ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення, наявність яких доводиться шляхом надання належних та допустимих доказів.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

При цьому, в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282.

Відтак, доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з положеннями ст.16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов`язаний:

- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;

- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Згідно з п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, п.2.5 ПДР України встановлено обов`язок, а не право водія на вимогу поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння, та за невиконання вказаного обов`язку настає адміністративна відповідальність, встановлена ч.1 ст.130 КУпАП.

Отже, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, є порушенням вимог п.2.5 Правил дорожнього руху і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Порядок, процедура та особливості проведення огляду особи на стан сп`яніння, а також дії поліцейського в разі відмови особи від проходження такого огляду передбачені ст.266 КУпАП, «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008, та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015.

Відповідно до ч.2-6 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно із п.п. 2, 3, 4 6, 7 розділу І, п.п. 1, 9 12 розділу ІІ Інструкції від 09.11.2015 №1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними у п. 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Згідно з п.п. 6, 7, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Таким чином, поліцейський, виявивши у водія ознаки алкогольного або наркотичного, чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов`язані вчинити дії на предмет перевірки дотримання водієм вимог підпунктів «а» та «б» п.2.9 Правил дорожнього руху України, а водій відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

При цьому, вищенаведені норми, які регулюють порядок проведення огляду на стан сп`яніння, свідчать про те, що процедурі огляду обов`язково передує об`єктивна та обґрунтована підстава вважати, що водій перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у відповідності з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС, а сама вимога поліцейських у будь-якому разі має бути законною і вмотивованою, тобто мати певні підстави неспростовного характеру, які б вказували на перебування особи у певному стані сп`яніння поза розумним сумнівом, а не бути надуманою, вигаданою чи перебільшеною.

З огляду на викладене, процедурі огляду на стан сп`яніння має передувати конкретна підстава, що дає право поліцейському як представнику органу державної влади, вимагати від водія вчинення певних дій, передбачених законодавством України про адміністративні правопорушення.

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП до протоколу долучено:

- рапорт за фактом повідомлення поліцейського на лінію «102» про виявлення правопорушення;

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів;

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів що знижують увагу та швидкість реакції;

- відеозаписи з нагрудних боді - камер поліцейських та відеореєстратора на оптичному диску.

При дослідженні вказаних доказів судом встановлено, що інспектором поліції не було дотримано порядку виявлення у водіїв стану сп`яніння та процедури проходження огляду на стан сп`яніння.

Так, з оглянутих відеозаписів з боді-камери та реєстратора зі службового автомобіля вбачається, що після зупинки автомобіля Ауді, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , інспектор поліції повідомила водію підстави зупинки, причиною якої стала тріщина на лобовому склі автомобіля, перевірила документи, а також оглянула багажник автомобіля. Після цього інспектор поліції поцікавилась у ОСОБА_1 чи вживав він алкогольні напої або наркотичні речовини та запропонувала пройти йому тест на алкоголь. У відповідь ОСОБА_1 повідомив, що перебуває у тверезому стані та погодився пройти огляд на місці. Огляд ОСОБА_1 за допомогою алкотестера підтвердив відсутність у нього стану алкогольного сп`яніння. Після проходження огляду на місце зупинки прибув ще один патруль поліції, а також фургон з людьми у військовій формі. При цьому, людина у військовій формі звернулась до поліцейського з питанням «це наш клієнт» (відеозапис 00000_00000020251014175451_0014A, час відеозапису 17:59:30).

Також з дослідженого відеозапису вбачається, як інспектор поліції повідомляє людині у військовій формі та поліцейським «він потребує доставки», «не в розшуку» «зараз буде». Після цього, інспектор поліції підійшла до автомобіля, в якому перебував ОСОБА_1 та попросила його вийти з автомобіля. ОСОБА_1 поцікавився для чого йому виходити, на що інспектор поліції відповіла «переговорити». Після того, як ОСОБА_1 не вийшов з автомобіля, інспектор поліції запропонувала йому пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння. (відеозапис 00000_00000020251014175430_0016A, час відеозапису з 17:59:40 по 18:01:30).

У подальшому ОСОБА_1 , перебуваючи у автомобілі спілкується по телефону, на повторні пропозиції проти огляд погоджується, однак просить почекати адвоката та водія, який має відвезти його до медичного закладу на його автомобілі. Свої дії ОСОБА_1 пояснювам тим, що боїться людей у військовій формі, які, на його думку, можуть його мобілізувати.

Під час подальшого спілкування інспектор поліції неодноразово роз`яснювала водію про те, що він відсторонений від керування транспортним засобом, а з метою проходження огляду у медичному закладі йому необхідно вийти з автомобіля та проїхати з ними. Також, інспектор поліції неодноразово пояснювала водію, що його дії свідчать про умисне затягування проходження огляду, які можуть бути розцінені як відмова від проходження відповідного огляду.

У відповідь ОСОБА_1 пояснював, що боїться працівників ТЦК та СП та наполягав, що не відмовляється пройти огляд, однак поїде на своєму автомобілі, для чого потрібно зачекати коли приїде водій, який його відвезе.

О 18:35 інспектор поліції підійшла до автомобіля, у якому перебував ОСОБА_1 , та почала зачитувати протокол за ч.1 ст.130 КУпАП. ОСОБА_1 наполягав, що не відмовляється пройти огляд, повідомив, що зараз приїде людина, яка відвезе його до медичного закладу (відеозапис 00000_00000020251014175430_0016A).

Суд враховує, що з моменту пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння (18:01) до оголошення протоколу пройшло 34 хвилини, при цьому, ОСОБА_1 повідомляв інспектору поліції об`єктивні обставини, які зумовили затримку проходження огляду, а саме необхідність прибуття на місце зупинки адвоката та водія, який зможе його відвезти до медичного закладу.

Слід зауважити, що водій, якого чекав ОСОБА_1 , прибув на місце події о 18:53, тобто за 18 хвилин після складення протоколу.

Тобто наведені ОСОБА_1 обставини затримки були дійсними, що свідчить про його намір пройти огляд, який він у подальшому і пройшов самостійно у КНП «Іваничівська БПЛ», результат якого був негативним, що підтверджується відповідним висновком.

За вищенаведених положень Порядку та Інструкції вбачається, що поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав та направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

З моменту пропозиції пройти відповідний огляд до складення протоколу ще не минув передбачений Інструкцією двогодинний строк для його проведення, тобто ОСОБА_1 навіть з урахуванням часу затримки, ще мав можливість пройти огляд, однак поліцейські не забезпечили йому такої можливості.

При цьому, наведені положення Порядку та Інструкції не передбачають обов`язку особи, яка проходить огляд, пересуватись до лікувального закладу транспортним засобом поліцейських. Власна ініціатива ОСОБА_1 щодо прибуття своїм транспортним засобом до закладу для проходження тесту є законною.

За неведеного, незрозумілими є дії інспектора поліції, яка наполягала, що ОСОБА_1 необхідно проїхати саме з ними у службовому автомобілі, а до пропозиції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння просила вийти водія «переговорити».

Окремої оцінки заслуговують наявні у матеріалах справи письмові докази.

Так, з долученого по протоколу акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

З вищенаведених положень Інструкції від 09.11.2015 № 1452/735, слідує що огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічних засобів можливий лише з метою перевірки стану алкогольного сп`яніння, перевірка на стан наркотичного сп`яніння можливе лише закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення.

Тобто, даний акт не передбачає можливості фіксації результатів огляду на стан наркотичного сп`яніння. Більше того, з досліджених відеоматеріалів слідує, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння, результат якого був негативним.

Зі змісту направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів що знижують увагу та швидкість реакції вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у Нововолинській ЦМЛ. При цьому ознаки наркотичного сп`яніння у направленні не вказані.

Суд наголошує, що огляду на стан сп`яніння має передувати конкретна підстава, що дає право поліцейському як представнику органу державної влади, вимагати від водія вчинення певних дій, передбачених законодавством України про адміністративні правопорушення. Тобто вимога поліцейських має бути законною і вмотивованою, тобто мати певні підстави неспростовного характеру, які б вказували на перебування особи у певному стані сп`яніння.

Однак, дослідженні докази, зокрема відеозаписи з місця події, свідчать, що ОСОБА_1 не було повідомлено жодних ознак, які б свідчили про наявність у нього стану алкогольного чи наркотичного сп`яніння. Такі ознаки були вказані у протоколі та акті вже при складенні адміністративного матеріалу.

Також незрозумілими є дії інспектора поліції щодо направлення ОСОБА_1 для проходження огляду саме у Нововолинській ЦМЛ.

Так, відповідно до Інструкції для проходження огляду особа направляється до найближчого закладу охорони здоров`я.

Наказом управління охорони здоров`я Волинської обласної державної адміністрації від 17 квітня 2025 року № 104 затверджено перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проводити медичні огляди водіїв на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду.

До таких закладів віднесено КНП «Іваничівська БПЛ», на території обслуговування якої відбулась зупинка ОСОБА_1 . Однак, з незрозумілих причин, ОСОБА_1 було направлено на огляд не до найближчого медичного закладу, а саме до Нововолинської ЦМЛ.

Слід зауважити, що відповідно до протоколу у ОСОБА_1 виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, тремтіння пальців рук, поведінка, яка не відповідає обстановці.

Однак поліцейські не оглядали руки ОСОБА_1 на предмет їх тремтіння. При цьому, поведінка ОСОБА_1 була адекватною, відповідала обстановці та була послідовною, а шкіра його обличчя не була блідою. ОСОБА_1 виконував усі розпорядження поліцейських, відкривав багажник, продув у алкотестер, і лише тоді, коли на місце події прибули люди у військовій формі, він відмовлявся вийти з автомобіля, пояснюючи це страхом.

Крім того, стороною захисту долучено до матеріалів справи медичну документацію, яка підтверджує позицію ОСОБА_1 зафіксовану на відеозаписах. І хоча проходження ОСОБА_1 самостійно в межах двох годин медичного огляду на стан наркотичного сп’яніння не може вважатися таким, що відповідає вимогам ст.266 КУпАП, проте, за обставин даної справи, це підтверджує його доводи про те, що він не заперечував щодо проходження медичного огляду, проте мав підстави сумніватися, що може бути доставлений в ТЦК та СП.

Наведене свідчить про відсутність підстав вважати, що ОСОБА_1 на момент його зупинки працівникам поліції, перебував у стані будь-якого сп`яніння, а вказані у протоколі ознаки мають формальний характер та не підтверджуються відеозаписами, а відтак законних підстав вимагати від нього пройти огляд на стан сп`яніння об`єктивно не було. При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду.

Дані висновки суду ґрунтуються на недотриманні інспектором поліції вимог чинного законодавства при проведенні процедури огляду водія на стан сп`яніння, що, з огляду на встановлені обставини, вказує на відсутність умислу ОСОБА_1 на відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

У зв`язку із зазначеним, викладені у протоколі обставини залишають місце «розумному сумніву», що випливає із сукупності ознак та не спростованих достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених презумпцій вини ОСОБА_1 .

Положенням ч.1, 2 ст.7 КУпАП, передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

На переконання суду, допустимі та достовірні докази, які б вказували на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП за фактом відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, у справі відсутні.

При цьому, відповідно до ст. 62 Конституції України, яка є нормою прямої дії, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь, на підставі чого суд приходить до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Виходячи з викладеного та керуючись ст. ст.247, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Повний текст постанови виготовлено 23.02.2026.

Суддя Н.Н. Комзюк