Вирок від 22 лютого 2026 р. у справі №154/528/26 — Володимирський міський суд Волинської області

154/528/26

1-кп/154/398/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2026 року м.Володимир

Володимирський міський суд Волинської області в складі:

головуючого: судді ОСОБА_1

при секретарі: ОСОБА_2

з участю прокурора: ОСОБА_3 ( в режимі відеоконференції)

обвинуваченого: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Володимир кримінальне провадження № 12026030510000031 від 17.01.2026 року про обвинувачення: у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, -

ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя

АДРЕСА_1 , громадянина України,

освіта вища, не одруженого, не працюючого, інваліда 2-ї групи,

не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 , достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, яка набрала законної сили та будучи ознайомленим з нею, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, продовжив керувати транспортним засобом, чим ухилявся від виконання вищевказаної постанови при наступних обставинах.

Так, 17 січня 2026 року о 09 годині 51 хвилини, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 молодший сержант ОСОБА_4 , будучи позбавлений права керування транспортними засобами відповідно до постанови Локачинського районного суду Волинської області від 30 січня 2025 року, у справі №931/36/25, яка набрала законної сили, будучи зобов`язаним та маючи реальну можливість виконати даний судовий акт, умисно його не виконував, зокрема, умисно керував автомобілем марки «Volkswagen Тгаnsporter», р.н.з. НОМЕР_2 , на автодорозі поблизу будинку №7, що по вулиці Привокзальній в місті Володимир Волинської області, де був виявлений та зупинений працівниками СРІПІ Володимирського РВП, напідставі п.3 ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію».

Обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе у пред`явленому обвинуваченні винним повністю. Суду показав, що йому було відомо про існування заборони керування транспортними засобами відповідно до постанови Локачинського районного суду Волинської області від 30 січня 2025 року, яка набрала законної сили, однак маючи реальну можливість виконати даний судовий акт, умисно його не виконував, зокрема, умисно керував автомобілем марки «Volkswagen Тгаnsporter», р.н.з. НОМЕР_2 , на автодорозі поблизу будинку №7, що по вулиці Привокзальній в місті Володимир Волинської області, де був виявлений та зупинений працівниками СРІПІ Володимирського РВП. У вчиненому щиро розкаюється та просить його суворо не карати.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає та роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 382 КК України як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Обвинувачений вчинив нетяжкий злочин.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає його щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.

Обвинувачений на профілактичних обліках в органах превенції не перебуває, не судимий, на момент вчинення кримінального правопорушення був військовослужбовцем та характеризується виключно позитивно, на даний час звільнений з військової служби за станом здоров`я, є особою з інвалідністю 2-ї групи, яка пов`язана з проходженням військової служби.

Приймаючи до уваги те, що покарання повинно призначатись згідно принципу індивідуалізації, та має на меті не лише кару, але й виправлення обвинуваченого, суд призначає обвинуваченому мінімальне покарання, передбачене санкцією ч.1 ст.382 КК України, у виді штрафу, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та недопущення вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Процесуальні витрати відсутні. Речові докази вирішити в порядку ст. 100 КПК України. Цивільний позов не заявлено.

Керуючись ст.ст. 349, 370-371, 373-374 КПК України, суд-

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень 00 коп.

Речові докази: автомобіль марки «Volkswagen Тгаnsporter», р.н.з. НОМЕР_2 – вважати повернутим ОСОБА_4 , оптичний диск з записами з нагрудних боді-камер поліцейських – залишити в матеріалах справи.

Процесуальні витрати відсутні. Цивільний позов не заявлено.

Вирок може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, яку може бути подано через Володимирський міський суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: ОСОБА_5