Постанова від 22 лютого 2026 р. у справі №200/7047/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

Суд: Перший апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 22 лютого 2026 р.

Справа: №200/7047/25

Суддя: Компанієць Ірина Дмитрівна

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2026 року справа №200/7047/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року у справі № 200/7047/25 (головуючий суддя І інстанції – Духневич О.С.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправними дії відповідача, що полягають у відмові призначити та виплачувати виплати відповідно до статті 7 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”;

- зобов`язати відповідача призначити та виплачувати виплати відповідно до статті 7 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”.

В обґрунтування позову зазначила, що з 25.11.2024 отримує пенсію по втраті годувальника.

01.05.2025 звернулася до відповідача із заявою про призначення доплати відповідно до статті 7 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”.

Проте, відповідач відмовив у призначенні доплати в зв`язку з ненаданням висновку МСЕК про причинний зв`язок смерті годувальника.

Такі дії відповідача є протиправними.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо неприйняття рішення за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 01.05.2025 про призначення та виплату доплати відповідно до статті 7 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" від 02.09.2008 № 345-VI.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.05.2025 про призначення та виплату доплати відповідно до статті 7 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" від 02.09.2008 № 345-VI та за результатом її розгляду прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 гривень.

Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону № 345 членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, до пенсії у зв`язку із втратою годувальника на кожного непрацездатного члена сім`ї встановлюється доплата в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, за рахунок коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пп. 12 п. 2.6 Порядку № 22-1 для отримання вказаної доплати необхідно надати, зокрема, висновок МСЕК про причинний зв`язок смерті, що настала внаслідок гострого професійного захворювання (отруєння), хронічного професійного захворювання або нещасного випадку на виробництві, крім випадків, коли причина смерті підтверджується актом про нещасний випадок за формою Н-1 (Н-1/П) (для призначення членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, доплати до пенсії у зв`язку з втратою годувальника, в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність).

Таким чином, для отримання доплати до пенсії відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону № 345 необхідні наступні умови: особа, якій призначається доплата, повинна бути членом сім`ї шахтаря, смерть якого настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; вказана особа повинна отримувати пенсію по втраті годувальника та надати висновок МСЕК про причинний зв`язок смерті годувальника внаслідок професійного захворювання.

Позивача з 25.11.2024 переведено на пенсію по втраті годувальника за померлого чоловіка, якому з 30.06.2016 було встановлено інвалідність з причиною «професійне захворювання», при цьому акт розслідування професійного захворювання Н1/П4 не надавався. При зверненні до відповідача з заявою про доплату до пенсії відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону № 345 позивач не надала висновок МСЕК про причинний зв`язок смерті годувальника внаслідок професійного захворювання, що свідчить про відсутність підстав для призначення позивачу доплати за ч. 1 ст. 7 Закону № 345.

Позивачем рішення суду першої інстанції не оскаржується.

Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З огляду на зазначене, суд надає оцінку законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції тільки в межах доводів апеляційної скарги відповідача.

Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Встановлені обставини справи.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області з 25.11.2024, як отримувач пенсії у разі втрати годувальника відповідно до Закону № 1058 з врахуванням ст. 8 Закону № 345.

01.05.2025 позивач звернулася до відповідача із заявою, у якій просила здійснити призначення доплати відповідно до статті 7 Закону № 345.

Листом відповідача від 12.06.2025 позивачу відмовлено у призначенні доплати відповідно до статті 7 Закону № 345, оскільки до заяви позивач не долучила висновок МСЕК про причинний зв`язок смерті годувальника.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, виходив з того, що відповідач не прийняв жодного рішення за результатом розгляду заяви позивача про призначення доплати відповідно до статті 7 Закону № 345, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.

Оцінка суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" від 02.09.2008 № 345-VI (далі - Закон № 345) дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

На підставі частини першої статті ст. 7 Закону № 345 членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, до пенсії у зв`язку із втратою годувальника на кожного непрацездатного члена сім`ї встановлюється доплата в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, за рахунок коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України 24.08.2008 затверджено “Порядок встановлення членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, щомісячної доплати до пенсії у зв`язку з втратою годувальника” № 862 (далі – Порядок № 862).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 862, цей Порядок визначає умови призначення та виплати щомісячної доплати до пенсії у зв`язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 862 право на встановлення доплати до пенсії мають члени сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, яким призначено пенсію у зв`язку із втратою годувальника.

Таким чином, доплати до пенсії передбачена, якщо, зокрема, смерть шахтаря настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або пов`язана з професійним захворюванням.

Пунктом 3 Порядку № 862 передбачено, що у разі смерті шахтаря, що настала внаслідок нещасного випадку на виробництві, складається акт про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, за формою Н-1 згідно з додатком 3 до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 № 1112, у разі смерті шахтаря, що настала внаслідок гострого професійного захворювання (отруєння), пов`язаного з виробництвом, крім акта за формою Н-1 складається карта обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5 згідно з додатком 5 до зазначеного Порядку № 1112, а у разі смерті шахтаря, що настала внаслідок хронічного професійного захворювання, - акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 згідно з додатком 15 до зазначеного Порядку № 1112.

Причинний зв`язок смерті, що настала внаслідок гострого професійного захворювання (отруєння), хронічного професійного захворювання або нещасного випадку на виробництві, підтверджується висновком медико-соціальної експертної комісії за формою, що затверджується МОЗ, або витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, крім випадків, коли причина смерті підтверджується актом за формою Н-1.

Таким чином, для отримання доплати до пенсії відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону № 345 необхідно документально підтвердити факт смерті шахтаря, що настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та надати:

- акт за формою Н-1, акт за формою П-4 чи карту обліку за формою П-5;

- висновок МСЕК про підтвердження причинного зв`язку смерті, що настала внаслідок гострого професійного захворювання (отруєння), хронічного професійного захворювання або нещасного випадку на виробництві, крім випадків, коли причина смерті підтверджується актом за формою Н-1.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4 від 21.08.2015, складеного щодо ОСОБА_2 , довідки МСЕК серії АВ № 0605010 від 30.06.2016 ОСОБА_2 встановлено ІІІ групу безстроково у зв`язку із професійним захворюванням.

Відповідно до довідки про причину смерті ОСОБА_2 № 815пв від 12.11.2024 причина смерті: гостра серцево-судинна недостатність; атеросклеротична серцево-судинна хвороба, свідоцтво про смерть ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 від 12.11.2024.

При цьому акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4 щодо ОСОБА_2 був складений 21.08.2015, задовго до його смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Довідка МСЕК серії АВ № 0605010, також складена 30.06.2016, задовго до смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Довідка про причину смерті ОСОБА_2 № 815пв від 12.11.2024 підтверджує причину смерті: гостра серцево-судинна недостатність; атеросклеротична серцево-судинна хвороба, проте не підтверджує причинний зв`язок між смертю ОСОБА_2 та хронічним професійним захворюванням, виявленим під час його трудової діяльності.

Акт за формою П-4 лише засвідчує факт встановлення у ОСОБА_2 професійного захворювання та обставини його виникнення, а довідка МСЕК — факт встановлення групи інвалідності у зв`язку із цим захворюванням, проте жоден із цих документів не містить висновку про те, що саме зазначене професійне захворювання стало безпосередньою або опосередкованою причиною смерті.

Отже, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що смерть ОСОБА_2 настала саме внаслідок хронічного професійного захворювання, пов`язаного з виробництвом.

Надані документи лише підтверджують наявність у померлого професійного захворювання за життя, але не підтверджують, що це захворювання є причиною його смерті.

Відповідно до частини п`ятої статті 45 Закону № 1058 документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Отже, за результатами розгляду заяви особи територіальний орган Пенсійного фонду України не пізніше 10 днів зобов`язаний прийняти рішення - акт владно-розпорядчого характеру.

Як свідчать матеріали справи, позивач 01.05.2025 звернулася до відповідача із заявою про доплату до пенсії відповідно до статті 7 Закону № 345.

Між тим, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не прийняло відповідного рішення за результатом розгляду заяви позивача про призначення доплати відповідно до статті 7 Закону № 345.

Лист відповідача від 12.06.2025 № 18359-14700/С-02/8-0500/25 не є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке приймається відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону № 1058, що свідчить про правильність висновку суду першої інстанції про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.05.2025 про призначення та виплату доплати відповідно до статті 7 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" від 02.09.2008 № 345-VI та за результатом її розгляду прийняти обґрунтоване рішення.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Як визначено пунктом 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Отже зазначена справа відноситься до справ незначної складності, тому судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року у справі № 200/7047/25 – залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року у справі № 200/7047/25 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 23 лютого 2026 року є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 23 лютого 2026 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді А.В. Гайдар

Е.Г. Казначеєв

Оригінал: reyestr.court.gov.ua