Рішення від 22 лютого 2026 р. у справі №620/1037/26 — Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2026 року Чернігів Справа № 620/1037/26

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Падій В.В.,

за участі секретаря Калюжної В.В.,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови,

У С Т А Н О В И В:

Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області звернулось до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - ОСОБА_1 , в якому просить:

-визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу в розмірі 5100 грн від 21.01.2026 у виконавчому провадженні №79969058.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 16.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з урахуванням правил для розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ; залучено до участі у справі №620/1037/26 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ).

Представником відповідача до суду подано відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, зазначає, що ГУ ПФУ в Чернігівській області поточна пенсія ОСОБА_1 виплачується без урахування рішення суду у справі № 620/4381/25. Оскільки рішення суду в повному обсязі без поважних причин не виконано, 21.01.2026 державним виконавцем винесена оскаржувана постанова. Відтак постанова про накладення штрафу винесена правомірно, а підстави для її скасування відсутні.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору подала до суду письмові пояснення в яких зазначив, що ГУ ПФУ в Чернігівській області рішення суду у справі № 620/4381/25 в частині здійснення нарахування та виплати пенсії, з 01.03.2025 по 31.12.2025, без обмеження максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1.

Учасники справи у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зважає на таке.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 у справі № 620/4381/25 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено повністю; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо обмеження максимальним розміром пенсії та застосування з 01.01.2025 понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 пенсії; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2025 без обмеження максимальним розміром та без застосування коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2025 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану”, з урахуванням проведених раніше виплат.

08.01.2026 Чернігівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 620/4381/25 про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2025 без обмеження максимальним розміром та без застосування коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2025 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану”, з урахуванням проведених раніше виплат.

13.01.2026 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції на підставі заяви ОСОБА_1 від 08.01.2026 та виконавчого листа №620/4381/25 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 79969058, в якій зазначено про необхідність виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

19.01.2026 до відділу від Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області надійшов лист вих. № 2500-0505-5/3861 від 19.01.2026 яким повідомлено, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 у справі № 620/620/4381/25 за позовом ОСОБА_1 , з 01.01.2025 виконано. Розмір нарахованої заборгованості за період, з 01.01.2025 по 31.12.2025, складає 169103,16 грн.

До відділу надійшла заява ОСОБА_1 від 20.01.2026, якою було повідомлено, що його пенсія обмежується максимальним розміром, на підтвердження цього було надано перерахунки пенсії. Станом на 21.01.2026 рішення суду не виконано та не надано доказів наявності поважних причин такого невиконання.

21.01.2026 державним виконавцем проведено перевірку виконання рішення суду відповідно до наявних в матеріалах виконавчого провадження відомостей, внаслідок якої встановлено, що рішення не виконано, про що складено акт державного виконавця.

21.01.2026 за невиконання рішення суду на боржника накладено штраф у розмірі 5100,00 грн та надано 10-дениий строк для виконання судового рішення.

Вважаючи постанову державного виконавця протиправною, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Також обов`язкове виконання рішення суду, в тому числі, суб`єктами наділеними владними повноваженнями, покладається Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції» від 17.07.1997. Отже її положення є обов`язковими для виконання Україною.

Стаття 6 вказаної Конвенції гарантує неухильність виконання рішення суду громадянами, юридичними особами та всіма органами влади України, до яких відноситься і Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.

Тобто виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, складовою права на справедливий суд.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII “Про виконавче провадження” (далі - Закон №1404-VIII).

Статтею 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Положеннями частини 1 статті 5 Закону №1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Примусове виконання рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи, здійснюється органами державної виконавчої служби.

Законом №1404-VIII встановлені права та обов`язки сторін виконавчого провадження.

Сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення ( частина 1,2 статті 15 Закону №1404-VIII)

Відповідно до положень частини четвертої статті 19 Закону №1404-VIII сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Статтею 75 Закону №1404-VIII встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Наведені положення законодавства в контексті цієї справи свідчать про те, що законодавство встановлює відповідальність боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання за невиконання рішення, а саме: накладення штрафу, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

У свою чергу суд зазначає, що позивач зобов`язаний надавати державному виконавцю докази, які достеменно підтверджують виконання рішення суду, або невиконання з поважних причин, для перевірки цих обставин в рамках виконавчого провадження.

Повна відсутність інформації у державного виконавця щодо виконання рішення суду свідчить про непрозорість процесу задоволення позивачем вимог стягувача у виконавчому провадженні та робить неможливим для державного виконавця оцінити докази ( правомірність проведення перерахунку) в конкретному виконавчому провадженні. При цьому обов`язок доведення виконання у повному обсязі судового рішення покладається на боржника, який повинен надати належні докази.

Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до матеріалів адміністративної справи, вбачається що на виконання рішення суду від 16.06.2025 у справі № 620/4381/25, ОСОБА_1 , з 01.01.2025 проведено перерахунок пенсії та відповідно до протоколу перерахунку пенсії розмір пенсії склав – 44471,29 грн. При цьому як вбачається з протоколів перерахунку пенсії від 01.03.2025 розмір пенсії до виплати склав – 30379,36 грн.

Зазначений розмір пенсійних виплат не відповідає розміру пенсії, визначеному рішенням суду від 16.06.2025, що свідчить про відсутність фактичної виплати пенсії у перерахованому розмірі після проведення перерахунку.

Також суд зазначає, що окремою ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 по справі № 620/4381/25 визнано протиправними дії, вчинені Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 у справі № 620/4381/25, які полягають в неналежному виконанні відповідачем судового рішення в частині здійснення ОСОБА_1 нарахування та виплати пенсії з обмеженням максимального розміру, з 01.03.2025 по 31.12.2025 на рівні 44471,29 грн.

Суд зазначає, що виконання судового рішення полягає не лише у здійсненні перерахунку та нарахуванні відповідних сум, а й у забезпеченні подальшої виплати пенсії у розмірі, встановленому судовим рішенням. Формальне проведення перерахунку без фактичної виплати пенсії у визначеному розмірі не може вважатися належним виконанням судового рішення.

За таких обставин суд дійшов висновку, що твердження Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про повне виконання рішення суду від 16.06.2025 у справі № 620/4381/25 спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а рішення суду в частині виплати пенсії у встановленому розмірі залишається невиконаним.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приймаючи до уваги наведені вище висновки, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що відповідачем правомірно винесено оскаржувану постанову, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити у повному обсязі.

Підстави для розподілу судових витрат у розумінні статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 23 лютого 2026 року.

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, буд. 83-А, м. Чернігів, Чернігівська область, код ЄДРПОУ - 21390940).

Відповідач: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (просп. Миру, буд. 43, м. Чернігів, Чернігівський район, Чернігівська область, 14002, код ЄДРПОУ - 43316700).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ).

Суддя В.В. Падій