Рішення від 22 лютого 2026 р. у справі №580/8880/25 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2026 року справа № 580/8880/25

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючої судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

05.08.2025 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач) про:

визнання протиправною бездіяльності щодо не проведення йому, як військовослужбовцю, який постійно ніс службу на територіях радіоактивного забруднення, підвищення грошового забезпечення шляхом нарахування на оклад грошового забезпечення надбавок, передбачених постановою КМУ від 10.09.2008 №831 «Про доплати особам, які працюють у зоні відчуження» та не виплати його у повному обсязі за період з серпня 2024 року до травня 2025 року включно;

зобов`язання відповідача нарахувати йому, як військовослужбовцю, який постійно ніс службу на територіях радіоактивного забруднення, підвищення грошового забезпечення шляхом нарахування на оклад грошового забезпечення надбавок, передбачених постановою КМУ від 10.09.2008 №831 «Про доплати особам, які працюють у зоні відчуження» та виплатити його у повному обсязі з урахуванням раніше виплачених сум за період з серпня 2024 року до травня 2025 року включно.

Обґрунтовуючи зазначив, що відповідач всупереч вимог чинного законодавства не нарахував та не виплатив позивачу підвищення грошового забезпечення шляхом нарахування на оклад грошового забезпечення надбавок, передбачених вказаною постановою КМУ за період з серпня 2024 року до травня 2025 року включно.

Ознайомившись із матеріалами позову, виявлено недоліки позовної заяви, які перешкоджають відкриттю провадження у справі. У зв`язку з цим ухвалою від 11 серпня 2025 року суд залишив її без руху.

14.08.2025 на адресу суду від позивача надійшла заява про поновлення пропущеного строку, в якій зазначає, що про порушення своїх прав дізнався з листа відповідача від 23.07.2025. Тому вважає, що дотримався строку звернення до суду зі вказаним позовом. Посилався на практику Верховного Суду (далі – Заява).

Оцінивши доводи Заяви, суд дійшов висновку, про наявність підстав для відкриття провадження у справі в частині позовних вимог. Тому постановив ухвалу від 19.08.2025 про відкриття провадження в частині позовних вимог про:

визнання протиправною бездіяльності щодо не проведення йому, як військовослужбовцю, який постійно ніс службу на територіях радіоактивного забруднення, підвищення грошового забезпечення шляхом нарахування на оклад грошового забезпечення надбавок, передбачених постановою КМУ від 10.09.2008 №831 «Про доплати особам, які працюють у зоні відчуження» та не виплати його у повному обсязі за період з 05.04.2025 до травня 2025 року включно;

зобов`язання відповідача нарахувати йому, як військовослужбовцю, який постійно ніс службу на територіях радіоактивного забруднення, підвищення грошового забезпечення шляхом нарахування на оклад грошового забезпечення надбавок, передбачених постановою КМУ від 10.09.2008 №831 «Про доплати особам, які працюють у зоні відчуження» та виплатити його у повному обсязі з урахуванням раніше виплачених сум за період з 05.04.2025 до травня 2025 року включно.

В іншій частині позовних вимог за період з серпня 2024 року до 04.04.2025 позовну заяву повернув. Розгляд вирішив здійснювати правилами спрощеного позовного провадження.

04.09.2025 надійшов відзив відповідача з проханням відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, оскільки спірна доплата для діючих військовослужбовців Постановою №831 не передбачена та її визначають окремі доручення Міністра оборони України.

08.09.2025 позивач подав відповідь на відзив з проханням позов задовольнити, адже ніс службу в лавах Збройних Силах України в зоні відчуження та має право на спірну доплату відповідно до чинного законодавства.

29.09.2026 постановив ухвалу про зупинення провадження до часу повернення матеріалів судової справи №580/8880/25 до Черкаського окружного адміністративного суду.

02.02.2026 суд постановив ухвалу поновити провадження у справі, відкрити провадження у частині позовних вимог щодо періоду з серпня 2024 року до 04.04.2025, продовжив судовий розгляд справи правилами спрощеного провадження.

Оцінивши заявлені доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Посвідченням серії НОМЕР_2 від 27.04.2015 підтверджується наявність у позивача пільг, встановлених для ветеранів війни-учасників бойових дій.

17.06.2025 ДСП «ЕКОЦЕНТР» видав довідку позивачу про отриману ним дозу зовнішнього опромінення в період перебування в зоні відчуження у 2024 році та у 2025 році.

Згідно з табелями обліку перебування в зоні відчуження НОМЕР_3 окремої бригади територіальної оборони відповідача позивач виконував бойові розпорядження у вказаній зоні: з 09 до 31серпня 2024 року, весь вересень-жовтень 2024 року та з 01 до 25 і з 29 до 30 листопада 2024 року; з 01 до 12, 15, з 16 до 31 грудня 2024 року; з 05 до 22, з 28 до 31січня 2025 року; з 05 до 13 і 18 та 28 лютого 2025 року; з 01 до 03, з 07 до 19, з 24 до31 березня 2025 року; з 01 до 03, з 08 до 30 квітня 2025 року, з 01 до 08, з 13 до 19 травня 2025 року. Відповідно до довідки відповідача від 17.06.2025 позивачу нарахована додаткова грошова премія за перебування в зоні відчуження у 20204 році - за серпень-грудень щомісячно, у 2025 році – січня до травня.

Відповідач на рапорт позивача від 10.07.2025 №17420 щодо перебування в зоні відчуження за 2024-2025 роки листом вих. від14.07.2025 №1352/8074 повідомив, що перебування та виконання бойових завдань в зоні відчуження здійснювалося згідно з бойовим розпорядженням Угрупування сил та засобів оборони міста Київ від 22.08.2024 №1/377т/ОКП та бойового розпорядження командира відповідача від 21.08.2024 №722дск та від 22.08.2024 №729дск та до часу виведення з зон відчуження згідно з бойовим розпорядженням командира Військової частини НОМЕР_4 від 22.03.2025 №1/53т/ОКП та бойового розпорядження командира відповідача від 19.05.2025 №684дск.

Позивач звернувся до відповідача рапортом від 14.07.2025, який просив виплатити йому доплату у розмірі 150 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, з урахуванням виплаченої премії за виконання службових обов`язків у зоні відчуження, а також зарахувати до вислуги років у полуторному розмірі виконання службових обов`язків у зоні відчуження.

У результаті розгляду листом від 23.07.2025 11 відповідач повідомив про те, що Постанова КМУ №831 доплати за таку службу військовослужбовцям Збройних Сил України не передбачає і відповідні виплати здійснюються на виконання окремих доручень Міністра оборони України, які йому виплачені у вигляді додаткової грошової премії. Вказане зарахування у вислугу років чинним законодавством не передбачене.

Не погодившись із розміром отриманого грошового забезпечення, позивач звернувся в суд з позовом.

Спірні правовідносини щодо виплати грошового забезпечення військовослужбовців регулюються:

Конституцією України;

законами України: від 25.03.1992 №2232-XII “Про військовий обов`язок і військову службу” (далі – ЗУ №2232-XII), від 20.12.1991 №2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (далі – ЗУ №2011-XII), від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі – Закон №2262-ХІІ);

постановою КМУ від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” у редакції від 26.02.2022 (далі – Постанова №704).

Абзац п`ятий ст.17 Конституції України встановлює, що Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Згідно зі ст.40 ЗУ №2232-XII гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України "Про Збройні Сили України", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами.

Частина перша ст.43 вказаного Закону встановлює, що фінансове забезпечення заходів, пов`язаних з організацією військової служби і виконанням військового обов`язку, здійснюється за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України. Додаткове фінансування цих заходів може відбуватися за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.

Отже, нарахування грошового забезпечення військовослужбовців здійснюється за рахунок Державного бюджету.

Вимогами ст.92 Конституції України визначено, що Державний бюджет України і бюджетна система України встановлюються виключно законами України.

Виключно законом про Державний бюджет України відповідно до ст.95 Конституції України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Держава прагне до збалансованості бюджету України.

Згідно зі ст.96 Конституції України Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 1 січня по 31 грудня, а за особливих обставин - на інший період.

Кабінет Міністрів України не пізніше 15 вересня кожного року подає до Верховної Ради України проект закону про Державний бюджет України на наступний рік. Разом із проектом закону подається доповідь про хід виконання Державного бюджету України поточного року.

Відповідно до ст.9 ЗУ №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.

За військовослужбовцями, які тимчасово проходять військову службу за межами України, зберігається виплата грошового забезпечення в національній валюті та виплачується винагорода в іноземній валюті за нормами і в порядку, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

За військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім`ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Дія цього пункту не поширюється на військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували зі Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.

Фінансове забезпечення витрат, пов`язаних з реалізацією цього Закону, відповідно до ст.23 ЗУ №2011-XII здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, інших джерел, передбачених законом.

Пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ.

Відповідно до ст.40 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – ЗУ №796-XII) військовослужбовцям, які несуть службу на територіях радіоактивного забруднення, підвищення оплати праці провадиться шляхом нарахування на оклади грошового утримання надбавок, встановлених статтею 39 цього Закону. Військовозобов`язаним, вільнонайманим, призваним та направленим для ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, а також тим, які несуть службу на територіях радіоактивного забруднення, оплата праці провадиться згідно із статтею 39 цього Закону за всі календарні дні роботи на підставі довідки, яка надається військовою частиною.

Оплата праці у вихідні та святкові дні на територіях радіоактивного забруднення згідно зі ст.44 ЗУ №796-XII провадиться в подвійному розмірі з урахуванням доплат, встановлених статтею 39 цього Закону.

Згадана ст.39 Закону приписує, що громадянам, які працюють у зоні відчуження, встановлюється доплата у порядку і розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.

10 вересня 2008 року Кабінет Міністрів України виніс постанову №831 «Про доплати особам, які працюють у зоні відчуження» (далі – ПКМУ №831), яку просить застосувати позивач.

Нею установлено, що з 1 січня 2017 р.:

особам, які постійно працюють, а також поліцейським, особам рядового та начальницького складу органів і підрозділів служби цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державного агентства з управління зоною відчуження, військовослужбовцям Національної гвардії, Служби безпеки, Державної прикордонної служби та Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, які постійно виконують службові обов`язки у зоні відчуження, встановлюється доплата у розмірі 150 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року. Така доплата визначається пропорційно відпрацьованому часу, але не більше від зазначеного розміру;

особам, відрядженим у зону відчуження (в тому числі поліцейським, особам рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державного агентства з управління зоною відчуження, військовослужбовцям Національної гвардії, Служби безпеки, Державної прикордонної служби та Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації), крім збереження середньої заробітної плати (грошового забезпечення) за основним місцем роботи (служби), за дні перебування у зоні відчуження провадиться доплата відповідно до абзаців другого і третього постановляючої частини цієї постанови;

особам, які постійно працюють або виконують службові обов`язки у зоні відчуження вахтовим методом, надаються безоплатно за встановленими нормами засоби індивідуального захисту, спецодяг і взуття, місця в гуртожитках. Зазначені особи безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням;

особам, які постійно працюють або виконують службові обов`язки у зоні відчуження, час роботи або служби зараховується до стажу роботи і вислуги років у полуторному розмірі (в тому числі за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36 (36-2003-п);

особам, відрядженим у зону відчуження, надаються безоплатно засоби індивідуального захисту, спецодяг і взуття;

у зоні відчуження запроваджується скорочена тривалість робочого часу - не більш як 36 годин на тиждень.

Отже, серед вказаного переліку осіб військовослужбовці Збройних Сил України відсутні. Тому позивач не має права на передбачену вказаною постановою Уряду доплату за службу зоні відчуження і відповідач в цій частині жодних порушень не допустив. Зважаючи на результат вирішення спору, судові витрати згідно зі ст.ст.132-139 КАС України розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ

1. Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про:

визнання протиправною бездіяльності щодо не проведення йому, як військовослужбовцю, який постійно ніс службу на територіях радіоактивного забруднення, підвищення грошового забезпечення шляхом нарахування на оклад грошового забезпечення надбавок, передбачених постановою КМУ від 10.09.2008 №831 «Про доплати особам, які працюють у зоні відчуження» та не виплати його у повному обсязі за період з серпня 2024 року до травня 2025 року включно;

зобов`язання відповідача нарахувати йому, як військовослужбовцю, який постійно ніс службу на територіях радіоактивного забруднення, підвищення грошового забезпечення шляхом нарахування на оклад грошового забезпечення надбавок, передбачених постановою КМУ від 10.09.2008 №831 «Про доплати особам, які працюють у зоні відчуження» та виплатити його у повному обсязі з урахуванням раніше виплачених сум за період з серпня 2024 року до травня 2025 року включно.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Анжеліка БАБИЧ