Рішення від 22 лютого 2026 р. у справі №580/13863/25 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2026 року справа № 580/13863/25

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого – судді: Янківської В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

17 грудня 2025 року ОСОБА_1 подав позов до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:

1) визнати протиправною бездіяльність Комісії з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка полягає у неналежному розгляді заяви про відстрочку та скасувати рішення про відмову в наданні відстрочки, оформлене у вигляді Протоколу №48 від 20.11.2025 та Повідомлення про відмову в оформленні відстрочки №6515 від 20.11.2025;

2) зобов`язати Комісію з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву про відстрочку Позивача з урахуванням висновків суду.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що він має достатні підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, як військовозобов`язаному, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати). Разом з тим, рішенням комісії з питань надання відстрочок від призову по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 протиправно відмовлено у наданні позивачу відстрочки від призову під час мобілізації.

Ухвалою суду від 22.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що за результатами розгляду заяви про надання відстрочки від призову, відповідно до пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», протокольним рішенням комісії з питань надання відстрочок від призову по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_3 , № 48 від 20.11.2025, позивачу відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Причини відмови: з поданих документів не вдалося встановити відсутність інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані утримувати матір ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю II групи. ОСОБА_3 , 30.01.1995 року, не є військовозобов`язаною особою, а тому заява ОСОБА_4 у формі Додатку 15 до Постанови № 560, є складеною з грубими порушеннями чинного законодавства.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій позивач просить позов задовольнити повністю.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що 19.11.2025 позивач звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 та на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» просив звільнити його від призову на військову службу під час мобілізації.

До заяви позивачем додано копії таких документів:

- заяву матері за формою додатка 15;

- відомості про інвалідність матері заявника -свідоцтво про народження заявника;

-належним чином засвідчена копія судового рішення у справі №694/660/25 щодо відсутності обов`язків сестри заявника з утримання її матері;

- паспорт та довідка про РНОКПП заявника;

- паспорт та довідка РНОКПП матері заявника;

- заява про відсутність осіб, які зобов`язані утримувати матір заявника;

- інформація з державного реєстру речових прав на нерухоме майно з відсутністю відомостей про укладання договорів довічного утримання матір`ю дружини заявника

- інформація Звенигородського міськрайонного суду про відсутність судових рішень щодо стягнення аліментів на утримання матері заявника

- пояснення (аргументація) щодо відсутності у особи з інвалідністю інших осіб, які зобов`язані згідно закону її утримувати

- заява (клопотання) щодо перевірки змісту звернення про відстрочку на підставі пункту 60 Порядку 560.

20.11.2025 на адресу позивача надійшло Повідомлення №6515 від 20.11.2025, в якому зазначено, що за результатами розгляду заяви та підтвердних документів протоколом від 20.11.2025 №48 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні Позивачеві відстрочки та повідомляє, що Позивач підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах.

Причиною відмови зазначено: з поданих до заяви документів комісії не вдалося встановити відсутність інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані утримувати матір ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка згідно довідки МСЕК від 25.01.2024 є особою з інвалідністю II групи. А саме, згідно відомостей Державного реєстру актів цивільного стану громадян ОСОБА_2 , являєтьься матір`ю двох дітей, на яких і поширюється зобов`язання щодо її утримання, відповідно до статті 202 Сімейного кодексу України. Комісія встановила наявність інших не військовозобов`язаних членів сім`ї, які зобов`язані здійснювати утримання матері.

Вважаючи протиправною відмову у наданні відстрочки від призову за мобілізацією, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію (надалі також - Закон № 3543-XII, в редакції, станом на час спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 Закону №3543-ХІІ мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Статтею 23 Закону №3543-ХІІ визначені категорії військовозобов`язаних які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

Зокрема, згідно з пунктом 13 частини 1 статті 23 Закону №3543-ХІІ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю.

Відповідно до пункту 56 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (надалі також Порядок №560, в редакції, станом а час спірних правовідносин), відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації) (абзаци 1 - 3 пункту 57 Порядку №560).

Згідно із пунктом 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов`язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Відповідно до змісту підпункту 14 пункту 1 Додатка 5 Порядку №560 документами, що підтверджують право на відстрочку для військовозобов`язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи, є такі документи:

для батьків військовозобов`язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи - один із таких документів, що підтверджує інвалідність: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики; заява за формою згідно з додатком 15 (у разі потреби) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові (за наявності) особи, яку вона обирає для здійснення свого утримання;

для військовозобов`язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про народження);

для військовозобов`язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи, - один із таких документів, що підтверджує неможливість інших осіб, які не є військовозобов`язаними та зобов`язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або документ, що підтверджує перебування під арештом (крім домашнього арешту), або відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.

За змістом абзаців 2, 4 пункту 58-1 вказаного Порядку №560 військовозобов`язані, які відповідно до закону зобов`язані утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зазначають у заяві (додаток 4) про відсутність інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а за умови наявності кількох військовозобов`язаних - додають заяву особи з інвалідністю I або II групи за формою згідно з додатком 15, в якій зазначається прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) особи, яку особа з інвалідністю обирає для здійснення свого утримання.

Районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ за місцем перебування на військовому обліку військовозобов`язаного, який відповідно до закону зобов`язаний утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, або здійснює постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, під час прийняття рішення про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації перевіряє перебування такого військовозобов`язаного на військовому обліку, родинні зв`язки військовозобов`язаного та особи, яку відповідно до законодавства зобов`язаний утримувати військовозобов`язаний або за якою здійснює постійний догляд, наявність інших осіб, місце проживання яких задекларовано/зареєстровано за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання військовозобов`язаного або особи, яка перебуває на утриманні або потребує постійного догляду, з використанням відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну.

За змістом пункту 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання.

Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов`язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв`язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.

Про відмову у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Отже, відповідно до наведених вище норм права в контексті спірних правовідносин, для підтвердження права на відстрочку відповідно до пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію військовозобов`язаний» повинен надати, зокрема, документ, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду (у спірному випадку ОСОБА_2 ), документ, що підтверджує родинні зв`язки з такою особою, та один із документів, що підтверджує неможливість інших осіб, які не є військовозобов`язаними та які зобов`язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи, здійснювати догляд за ними (інвалідність такої особи, її потребу у постійному догляді, перебування під арештом (крім домашнього арешту), відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі).

Позивачем до заяви від 19.11.2025 долучено свідоцтво про своє народження.

Також, позивачем надано копію довідки до акта огляду МСЕК від 21.01.2025, якою підтверджується, що ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІ групи.

Отже, позивачем надано документи, що підтверджують встановлення ОСОБА_2 ІІ групи інвалідності, без переогляду, та родинні зв`язки із нею.

Причиною відмови відповідачем позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації згідно із пунктом 13 частини 1 статі 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізації» стало те, що відповідно до наданих документів догляд за ОСОБА_2 зобов`язана здійснювати невійськовозобов`язана донька ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Суд звертає увагу на те, що Законом № 3543-XII визначено обов`язкову умову для надання військовозобов`язаному, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи, відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII - відсутність інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі).

Для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII необхідно встановити відсутності в особи з інвалідністю I чи II групи інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати.

В спірному випадку матір позивача ОСОБА_2 , окрім сина ОСОБА_1 , має також доньку - ОСОБА_5 , яка не є військовозобов`язаною та має обов`язок утримувати свою матір.

Такий обов`язок визначений в статті 51 Конституції України та в Сімейному кодексі України.

Так, за змістом частини 2 статі 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

Відповідно до статті 202 Сімейного кодексу України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. Якщо мати, батько були позбавлені батьківських прав і ці права не були поновлені, обов`язок утримувати матір, батька у дочки, сина, щодо яких вони були позбавлені батьківських прав, не виникає.

Згідно з частинами 1 та 2статті 204 Сімейного кодексу України дочка, син можуть бути звільнені судом від обов`язку утримувати матір, батька та обов`язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов`язків. Дочка, син звільняються судом від обов`язку утримувати матір, батька та обов`язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати, батько не сплачували аліменти на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, і така заборгованість є непогашеною на момент прийняття судом рішення про визначення розміру аліментів на батьків. У виняткових випадках суд може присудити з дочки, сина аліменти на строк не більш як три роки.

Несплата аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, підтверджується довідкою, виданою органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем у порядку, встановленому законом.

У спірному випадку позивач не надав ні відповідачу разом із заявою від 19.11.2025, ні суду разом із позовною заявою жодних документів, які б містили підстави для звільнення сестри позивача – ОСОБА_6 , від обов`язку утримувати матір. Рішення звенигородського районного суду Черкаської області від 29.04.2025 у справі №694/660/25 не звільняє ОСОБА_6 від обов`язку утримувати матір.

Також позивачем не надано жодних доказів того, що ОСОБА_6 є особою з інвалідністю, потребує постійного догляду, перебуває під арештом або відбуває покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.

Суд зауважує, що в спірному випадку наявна інша невійськовозобов`язана особа - ОСОБА_6 , а тому вибір особою з інвалідністю (матір`ю позивача) для догляду ОСОБА_1 , а не ОСОБА_6 , є неможливим, оскільки такий вибір здійснюється між військовозобов`язаними особами.

Відтак, з урахуванням зазначеного, зважаючи на не доведення позивачем наявності підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період за пунктом 13 частини першої ст. 23 Закону № 3543-ХІІ, суд виснує про правомірність прийнятого відповідачем рішення у формі протоколу від 17.07.2025 за №54 в частині відмови позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі цієї правової норми.

Решта аргументів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.

Підсумовуючи наведене суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, відтак, в задоволенні позову слід відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА