Рішення від 22 лютого 2026 р. у справі №522/10358/24 — Приморський районний суд м. Одеси

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2026

Справа № 522/10358/24

Провадження № 2/522/93/26

Приморський районний суд м. Одеси у складі головуючого – судді Ярема Х.С., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) справу за позовом Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої соціальної допомоги на дитину одинокої матері.

ВСТАНОВИВ:

27.06.2024 Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 .

Позивач просить суд:

- стягнути з відповідача 1 811,26 грн. надміру виплаченої соціальної допомоги на дитину одинокої матері.

01.08.2024 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін.

Відповідач повідомлявся про розгляд справи належним чином шляхом направлення судової кореспонденції на адресу його зареєстрованого місця проживання ( АДРЕСА_1 ). Конверт вручено 26.01.2026. Відповідач у встановлений судом строк не подав до суду відзив на позовну заяву, суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до статей 280, 281 ЦПК України, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Позивач звернення до суду пояснює тим, що ОСОБА_1 за її заявою від 09.01.2020 призначено соціальну допомогу на дитину як одинокій матері на дитину на період з 01.01.2020 по 30.06.2020. Під час перевірки було встановлено, що було надміру виплачено суму субсидії у розмірі 10 791,31 грн., яка виникла за період з 01.05.2018 по 30.04.2020, який у зв`язку з карантином автоматично продовжено з 01.07.2020 до 31.07.2020. 05.08.2020 ОСОБА_1 в черговий раз звернулась до позивача із заявою про призначення соціальної допомоги на дитину як одинокоій матері, в чому їй було відмовлено у зв`язку не підтвердженням права на отримання такої допомоги та будо встановлено безпідставність виплат з 01.07.2020 до 31.07.2020 на сумі 1 811,26 грн., яка нею не відшкодована добровільно.

Судом встановлено такі обставини справи.

ОСОБА_1 з квітня 2015 року перебувала на обліку в Управлінні соціального захисту населення Приморського району Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, як отримувач державної соціальної допомоги на дитину як одинока мати на дитину.

За цей час на підставі її заяви від 09.01.2020 було призначена допомогу на дитину одинокої матері на період з 01.01.2020 по 30.06.2020.

Згідно з постановою КМУ від 11.03.2020 № 211 (із змінами) відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» було встановлено карантин з 12 03.2020 на всій території України.

П. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання надання державної соціальної допомоги» від 08.04.2020 № 264 було визначено, що на період карантину строк виплати державної допомоги на дітей одиноким матерям, яку було призначено раніше, продовжується на період карантину та на один місяць після дати його відміни і державна соціальна допомога виплачується за повний місяць без звернення особи до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення.

У зв`язку з цим, ОСОБА_1 було автоматично призначено допомогу без звернення на період з 01.07.2020 по 31.07.2020.

05.08.2020 ОСОБА_1 в черговий раз звернулась до Управління із заявою про призначення допомоги на дитину одинокої матері.

Рішенням від 11.08.2020 в призначенні допомоги відмовлено, оскільки у складі сім`ї є працездатна особа, в якої відсутній дохід, сумарно більше ніж три місяці протягом періоду за який враховується дохід.

Також було виявлено, що ОСОБА_1 надміру нараховано кошти державної допомоги на дитину одинокої матері за період з 01.07.2020 по 31.07.2020 в розмірі 1811,26 грн.

Інших допомог, з яких би була можливість стягнути надміру отримані кошти, на даний час вона не отримує.

ОСОБА_1 надіслано лист від 07.06.2021 з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, отриманий нею 10.06.2021, з вимогою про повернення допомоги.

Висновки суду.

Предметом спору є стягнення з коштів, а підставою отримання соціальної допомоги з порушенням закону.

ОСОБА_1 призначено допомогу на дитину одинокої матері на період з 01.01.2020 по 30.06.2020.

Постановою КМУ від 11.03.2020 № 211 було встановлено карантин з 12.03.2020 на всій території України.

Постановою КМУ «Деякі питання надання державної соціальної допомоги» від 8 квітня 2020 р. № 264 було визначено, що на період карантину строк виплати державної допомоги на дітей одиноким матерям, яку було призначено раніше, продовжується на період карантину та на один місяць після дати його відміни і державна соціальна допомога виплачується за повний місяць без звернення особи до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення.

У зв`язку з цим, автоматично було продовжено допомогу на період з 01.07.2020 по 31.07.2020.

Відповідно до ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п. 2 Постанови № 264 орган соціального захисту населення проводить перерахунок розміру виплаченої державної соціальної допомоги на підставі поданої особою заяви та необхідність документів.

Якщо за результатами проведеного перерахунку не підтверджується право на отримання допомоги або її розмір буде меншим від виплаченої під час карантину допомоги, органи соціального захисту населення визначають обсяг коштів, які підлягають поверненню, з місяця призначення державної соціальної допомоги, та повідомляють отримувачу допомоги про обсяг коштів, які підлягають поверненню, та строки їх повернення.

ОСОБА_1 надміру нараховано кошти державної допомоги на дитину як одинокій матері за період з 01.07.2020 по 31.07.2020 в розмірі 1 811,26 грн. які, як вважає позивач, вона зобов`язана повернути.

У статті 1215 ЦК України передбачено загальне правило, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.

Так, згідно з статтею 1215 ЦК України встановлено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум соціальної допомоги орган, що уповноважений призначати , мав достеменно встановити факт переплати такої допомоги у зв`язку із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20.05.2019 у справі №489/205/16-а та від 03.10. 2019 у справі №487/3380/16-а.

Отже, повернення надмірно сплачених сум соціальної допомоги передбачає стягнення зазначених сум лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини отримувача, а саме, через зловживання, зокрема у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації.

При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Наведене узгоджується із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 607/4570/17-ц.

Позивач посилається на те, що ОСОБА_1 отримала соціальну допомогу за період, за який їй соціальна допомога взагалі була призначена автоматично, у зв`язку з введенням карантину. Отже, недобросовісності чи зловживання правами з боку ОСОБА_1 в даному випадку не було.

Враховуючи соціальний статус відповідача, необхідність дотримання справедливого балансу між інтересами держави та втручанням у права відповідача, суд вважає, що примусове повернення наданої державою соціальної допомоги може призвести до покладення на відповідача надмірного тягаря.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 280-282 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення складено 23.02.2026.

Суддя Ярема Х.С.