Рішення від 12 лютого 2026 р. у справі №946/9454/25 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/9454/25

Провадження № 2/946/1966/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді – Бурнусуса О.О.,

за участю: секретаря судового засідання – Коробко О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Катлабузької селищної ради Ізмаїльського району Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, яким просить визначити їй додатковий строк тривалістю два місяці з дня набрання чинності рішенням суду для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в установлений законом строк позивач не звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, оскільки була необізнана про наявність заповіту, оскільки про те, що ОСОБА_2 залишила на її ім`я заповіт, їй стало відомо випадково у селищній раді вже після спливу встановленого законом строку, що є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, однакписьмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Веліксар Т.І. за № 894/02-14 від 05.11.2025 року позивачу було повідомлено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, якою позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить позов задовольнити.

Представник відповідача Катлабузької селищної ради Ізмаїльського району Одеської області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 01.04.2025 року Ізмаїльським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України - часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Отже, часом відкриття спадщини є день смерті ОСОБА_2 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 , саме з цього часу починається строк для прийняття спадщини.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Згідно ст. 1233 ЦК – заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Частиною 1 статті 1234 ЦК України визначено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України встановлено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до заповіту посвідченого 13.05.2016 року секретарем Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області Лотоковською Л.М., зареєстрованого в реєстрі за № 152, ОСОБА_2 заповіла державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 672646, площею 2,252 га виданим Ізмаїльським районним відділом земельних ресурсів Ізмаїльської РДА від 06.02.2008 року – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 83137145 від 05.11.2025 року, заповіт ОСОБА_2 від 13.05.2016 року, зареєстрований за № 152 не змінювався та не скасовувався.

Після смерті ОСОБА_2 відповідно до ст. 1241 ЦК України, особи, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, відсутні.

В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 на момент відкриття спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , не проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України та в установлений законом строк, відповідно до ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України, не подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Встановлено, що письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Веліксар Т.І. за № 894/02-14 від 05.11.2025 року, позивачу було повідомлено про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , оскільки пропущений встановлений законодавством шестимісячний строк для прийняття спадщини, оскільки заяву про прийняття спадщини необхідно було подати в строк до 27 вересня 2025 року.

У відповідності до ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Абзацами 1, 2, 3, 4 п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» встановлено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Аналізуючи ч. 1 ст. 1269 ЦК України та ч. 1 ст. 1272 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, в разі якщо спадкоємець не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її, тобто закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем подати заяву про прийняття спадщини.

Постановою Верховного Суду від 26.06.2019 року по справі №565/1145/17 визначено, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Після спливу 6 місяців після смерті ОСОБА_2 позивач звернулася до приватного нотаріуса Ізмаїльської районного нотаріального округу Веліксар Т.І. з заявою про прийняття спадщини, однак їй було відмовлено. Позивач зазначає, що вона була необізнана про наявність заповіту, ця обставина їй стала відома випадково у селищній раді вже після спливу встановленого законом строку, що є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Тому суд вважає, що вказані обставини пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для позивача, як спадкоємця за заповітом, що потягло за собою незначний пропуск строку для прийняття спадщини, тому необхідно надати позивачу додатковий строк для прийняття спадщини.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню та вважає за доцільне встановити позивачу додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини строком два місяці,з дня набрання чинності рішенням суду для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , який буде цілком достатній для вчинення всіх необхідних дій для прийняття спадщини.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 133, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Ізмаїльським РВ УМВС України в Одеській області від 10.06.2002 року, мешкає: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_3 )до Катлабузької селищної ради Ізмаїльського району Одеської області (ідентифікаційний номер юридичної особи - 04379166, місцезнаходження: 68640, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Катлабуг, вул. Незалежності, б. 47) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини – задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Ізмаїльським РВ УМВС України в Одеській області від 10.06.2002 року, мешкає: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_3 ) додатковий строк тривалістю два місяці з дня набрання чинності рішенням суду для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 20.02.2026 року.

Суддя: О.О.Бурнусус