Вирок від 22 лютого 2026 р. у справі №489/663/26 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Справа № 489/663/26

Кримінальне провадження №1-кп/489/590/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2026 р. м. Миколаїв

Інгульський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого - ОСОБА_1 в спрощеному провадженні розглянув обвинувальний акт з доданими до нього матеріалами в кримінальному провадженні № 12025152040001213 від 07.11.2025 стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця м. Миколаєва, Миколаївської області, українець, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, на утриманні малолітніх дітей не має, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 всупереч вимогам Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» з метою реалізації свого умислу, направленого на незаконне виготовлення та зберігання наркотичних засобів, без мети збуту, у невстановлені у ході проведення дізнання дату та час, у приміщенні квартири АДРЕСА_2 , незаконно виготовив наркотичний засіб, обіг якого заборонено канабіс, (точна маса якого не встановлена, але масою не менше 5,679 г.), який почав незаконно зберігати за місцем свого мешкання, а саме: кв. АДРЕСА_2 , без мети збуту.

У подальшому, під час санкціонованого обшуку, за місцем проживання ОСОБА_2 , а саме кв. АДРЕСА_2 08.12.2025 в період часу з 16:40 год. по 19:21 год., вилучено у приміщенні житлової кімнати наркотичний засіб, обіг якого заборонено канабіс, масою не менше 5,679 г., який останній незаконно виготовив, та незаконно зберігав за місцем свого мешкання без мети збуту.

Цими діями ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 309 КК України, як незаконне виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

Ці обставини встановлені органом досудового розслідування і не оспорюються учасниками кримінального провадження.

Суду були надана заява від підозрюваного про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

При призначенні покарання суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке є кримінальним проступком.

Обставин, які обтяжують покарання суд не встановив. Обставиною, яка пом`якшує покарання є щире каяття. До лікарів наркологів та психіатрів не звертався. Характеризується за місцем проживання посередньо.

Враховуючи особу обвинуваченого та превентивну мету покарання, суд вважає достатнім покарання у вигляді штрафу.

Слід вирішити питання про стягнення витрат на проведення судові експертизи.

Питання про долю частини речових доказів (73 упаковок Димедролу по 10 ампул, 80 упаковок Димедролу по 10 ампул по 1 мл., розчин для ін`єкцій дозою 10 мг/мл, виявлених та вилучених під час згаданого обшуку 08.12.2025) не є безспірним, але не підпадає під критерії оспорювання вироків на підставі угод та змісту угод про визнання винуватості (ст. 382 ч. 2, 394 ч. 1, 472, ч. 1 КПК України) стосовно встановлених досудовим розслідуванням обставин, тому підлягає вирішенню в спрощеному провадженні.

Так, захисником 09.02.2026 подане клопотання про повернення вилученого димедролу з посиланням на вживання обвинуваченим цього препарату при проведенні замісної підтримувальної терапії, на незаконність його вилучення при обшуку, оскільки дозвіл на обшук в ухвалі слідчого судді стосувався виключно наркотичних засобів.

Згідно ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. При цьому:

1) гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю);

3) майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується.

При досудовому розслідування ОСОБА_2 на доказ правомірного придбання та зберігання вилученого у нього Димедролу в додаток до своїх письмових пояснень надав тільки копію листа призначень йому лікарського засобу "метадон". Рецептів на відпуск його димедролу не надав, його письмові пояснення щодо такого є голослівними.

Наказ МОЗ України від 17.08.2007 N 490 зі змінами затвердив Перелік сильнодіючих лікарських засобів за міжнародними непатентованими або загальноприйнятими назвами, який містить дифенгідрамін (димедрол) (тверда форма).

Тобто димедрол у формі суспензії або в рідкій формі не є сильнодіючим лікарським засобом, що має місце в даному випадку, оскільки цей засіб перебуває у рідкій формі розчину для ін`єкцій.

Тому він не є предметом стосовно якого діє охоронна кримінальна норма, зазначена у ст. 321 КК України і заборона на його обіг.

Вилучений під час обшуку 08.12.2025 димедрол визнаний постановою слідчого речовим доказом (а.с. 31)

У відповідності до першого речення ч. 2 ст. 100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий.

Добровільно ОСОБА_2 димедрол не видавав, оскільки обшук був реалізований. Дозвіл на обшук надавався для відшукання тільки наркотичних засобів. Заяви на добровільну видачу ОСОБА_2 справа не містить, судового рішення на позбавлення того права володіння димедролом як тимчасово вилученого майна в справі немає.

Згідно ч. 7 ст. 236 КПК України предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Отже підстав для збереження даного лікарського заходу, тимчасово вилученого майна, стороною обвинувачення немає у відповідності до ч. 2 ст. 100, ч. 5 ст. 171 КПК України, внаслідок чого його слід повернути володільцю.

Питання дійсності, наявності рецепта у ОСОБА_2 , правомірності придбання ним цього лікарського засобу тощо, не стосується з`ясування чіткого критерію чи належить цей засіб до вилученого законом з обігу та чи правомірно володілець позбавлений відповідного права, відповідь про що міститься вище.

Керуючись ст. 370-374, 382 КПК України

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання – штраф у розмірі 17000 гривень.

Речові докази: канабіс, який знаходиться в пакеті № PSP 3184731 масою 5,679 (квитанція 718) – знищити.

Витрати на залучення експерта стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в сумі 2228,50 грн.

Лікарський засіб - димедрол (квитанція 1244) повернути ОСОБА_2 .

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Інгульський районний суд міста Миколаєва протягом тридцяти днів з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 цього Кодексу.

Суддя ОСОБА_1