Рішення від 22 лютого 2026 р. у справі №128/4424/25 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 128/4424/25

Провадження № 2-а/127/358/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2026 р.м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Волошин С.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського 1 взводу 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Миколаївській області сержанта поліції Солодкого Сергія Сергійовича, Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

03.11.2025 до Вінницького районного суду Вінницької області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського 1 взводу 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Миколаївській області сержанта Солодкого Сергія Сергійовича, Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про скасування постанови серії ЕНА №5986374 від 21.10.2025 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі у вигляді штрафу в розмірі 340 грн., за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

04.11.2025 Вінницьким районним судом Вінницької області постановлено ухвалу про передачу матеріалів позовної заяви за підсудністю до Вінницького міського суду Вінницької області.

24.11.2025 матеріали позовної заяви надійшли до Вінницького міського суду Вінницької області та протоколом автоматизованого розподілу від 24.11.2025 розподілені на суддю Волошина С.В.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 25.11.2025 прийнято матеріали позовної заяви до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до поліцейського 1 взводу 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Миколаївській області сержанта поліції Солодкого Сергія Сергійовича, Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови серії ЕНА №5986374 від 21.10.2025 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі у вигляді штрафу в розмірі 340 грн., за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Також відповідачу було запропоновано з-поміж іншого, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази.

Вищевказану постанову позивач вважає такою, що підлягає скасуванню, з наступних підстав.

В позовній заяві позивач зазначив, що транспортний засіб, у якому знаходився ОСОБА_1 зупинено особою, уповноваженою на розгляд адміністративного правопорушення без жодної передбаченої законодавством підстави.

Водночас, як стверджує сторона позивача, були порушенні права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адже вимога позивача про виклик для участі у розгляді справи адвоката співробітниками поліції була проігнорована та надалі у задоволенні цієї вимоги було відмовлено без будь-яких пояснень.

Поряд з тим, в постанові не ідентифіковано транспортний засіб, яким керував позивач під час вчинення адміністративного правопорушення.

Також в позові зазначено, що відсутні належні та допустимі докази вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Разом з тим, вимірювання швидкості здійснювалось працівником поліції технічним приладом «TruCam» розташованим в руках, що є незаконним.

Окрім того, будь-які рухи приладу, у тому числі і у зустрічному напрямку до автомобіля, що наближається мають наслідком сумніви щодо виміру швидкості руху транспортного засобу.

На підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити.

На виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі представником відповідача на адресу суду надіслано відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що, на думку відповідача позовні вимоги є безпідставними. У відзиві зазначено, що під час несення служби 21.10.2025 на автодорозі М-24, в населеному пункті м. Вознесенськ, вул. Київська, 283, поліцейськими УПП в Миколаївській області ДПП за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam (серійний номер ТС 0008348) виявлено порушення Правил дорожнього руху України (ПДР) водієм транспортного засобу 14.224 д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався зі швидкістю 79 км/год, при дозволеній швидкості 50 км/год. в населеному пункті, при цьому перевищуючи встановлене обмеження швидкості руху на 29 (двадцять дев`ять), чим порушив п. 12.4 ПДР України, після чого на підставі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» транспортний засіб було зупинено поліцейським.

Вказаний факт підтверджується долученим фото- та відео- заміром (додається до відзиву), на якому зафіксовано транспортний засіб 14.224 з д.н.з. НОМЕР_1 , що перевищив встановлені Правилами дорожнього руху України обмеження швидкісного режиму для населеного пункту.

За результатами розгляду адміністративної справи, керуючись положеннями статей 33, 284 КУпАП, до позивача було застосовано адміністративне стягнення – штраф у розмірі 340 грн., шляхом винесення постанови.

Водію було оголошено постанову, порядок сплати штрафу та строки її оскарження, запропоновано отримати примірник постанови під підпис.

Розглядаючи дану справу, співробітник управління патрульної поліції в Миколаївській області діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами.

З огляду на наведене представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Інших заяв по суті спору матеріали справи не містять.

Частиною четвертою статті 229 КАС України визначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 21.10.2025 поліцейським 1 взводу 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Миколаївській області сержантом поліції Солодким Сергієм Сергійовичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, серії ЕНА №5986374 від 21.10.2025, якою ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 21.10.2025 о 16 год. 04 хв., керуючи транспортним засобом 14.224 з державним номерним знаком НОМЕР_1 , в межах населеного пункту м. Вознесенськ, Вознесенський р-н, Миколаївська обл., вул. Київська, 283, М-24 рухався зі швидкістю 79 км/год., при дозволеній швидкості руху 50 км/год., чим перевищив швидкісне обмеження руху на 29 км/год. Швидкість руху вимірювалась приладом TruCam 008348. Відеофіксація проводилась на нагрудну бодікамеру 473943, чим порушив п. 12.4 ПДР України – Порушення швидкісного режиму в населених пунктах.

Вказаною постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 гривень.

Згідно з частиною другою статті2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП, статтею 7 якого визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності.

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Згідно зі статтею 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: в тому числі передбачені частиною першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 122 КУпАП.

За приписами частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань).

Відповідно до статті 14 вказаного Закону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 затверджено Правила дорожнього руху (далі - ПДР України).

Відповідно до п. 1.1 ПДР України останні відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Пунктом 1.3 ПДР України визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення: перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 21.10.2025 о 16 год. 04 хв., керуючи транспортним засобом 14.224 з державним номерним знаком НОМЕР_1 , в межах населеного пункту м. Вознесенськ, Вознесенський р-н, Миколаївська обл., вул. Київська, 283, М-24 рухався зі швидкістю 79 км/год., при дозволеній швидкості руху 50 км/год., чим перевищив швидкісне обмеження руху на 29 км/год. Швидкість руху вимірювалась приладом TruCam 008348. Відеофіксація проводилась на нагрудну бодікамеру 473943, чим порушив п. 12.4 ПДР України – Порушення швидкісного режиму в населених пунктах.

Згідно зі статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п. 12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до підпункту 9 частини першої статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 40 вказаного закону поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Суд звертає увагу на те, що на наявному у матеріалах справи відеозаписі, який здійснений сертифікованим приладом TruCam №ТС008348, зафіксовано, що автомобіль позивача 14.224 з державним номерним знаком НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 79 км/год.

Також, з наявного відеозапису, що міститься в матеріалах справи встановлено, що саме позивач, керуючи автомобілем 14.224 з державним номерним знаком НОМЕР_1 , рухався в населеному пункті зі швидкістю 79 км/год.

З наданого відповідачем відео вбачається, що правопорушення вчинене саме в населеному пункті, оскільки зазначено широту та довготу, що дає можливість пересвідчитись, що дане місце є населеним пунктом.

На записі з нагрудного відеореєстратора 473943 на 16 год. 02 хв., зафіксовано як поліцейський підходить до позивача повідомляє про причину зупинки, а саме порушення п. 12.4. ПДР України: «Швидкість руху у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год», а також ознайомлює водія з відеозаписом правопорушення з приладу TruCam. Надалі зафіксовано як водій погоджується з вчиненим правопорушенням та добровільно надає поліцейському документи, зазначені в п.п. 2.1 ПДР України на підставі ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» та п.п. 2.4 а) ПДР України.

На вказаному відеозаписі о 16 год. 03 хв., зафіксовано початок розгляду справи поліцейським, та о 16 год. 07 хв. водій ознайомлюється зі змістом постанови та поліцейський вручає водієві копію цієї постанови під підпис. Жодних пояснень, зауважень чи клопотань від водія не надходило, з порушенням був цілком згоден.

Твердження позивача, що «вимога позивача про виклик для участі у розгляді справи захисника - адвоката співробітниками поліції була проігнорована, а в наступному останній отримав відмову поліцейського без будь-яких пояснень» судом до уваги не приймається, адже із відеозапису, отриманого з нагрудного відеореєстратора поліцейського, чітко видно, що жодних усних чи письмових клопотань про необхідність скористатися правовою допомогою адвоката позивач не заявляв. Він не висловлював намір залучити адвоката, не просив зателефонувати захиснику та не наполягав на зупиненні розгляду справи для забезпечення прибуття адвоката.

В позовній заяві позивач звертає увагу суду на те, що в постанові не ідентифіковано транспортний засіб, яким він керував під час вчинення адміністративного правопорушення, однак під час складання постанови поліцейський вніс державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який був зчитаний із номерного знака транспортного засобу позивача. Після введення цього номера у службовий планшет інформаційна система автоматично ідентифікувала марку та модель транспортного засобу згідно з даними Єдиного державного реєстру МВС. Саме ці відомості і були відображені у тексті постанови. Це унеможливлює будь-яку помилку щодо ідентифікації транспортного засобу, оскільки дані надходять не зі слів поліцейського, а автоматично вносяться з ЄДР МВС. Таким чином, транспортний засіб позивача був чітко, однозначно та коректно ідентифікований у постанові, що відповідає вимогам ст. 283 КУпАП та виключає будь-які твердження про недостовірність або неповноту відомостей.

Щодо використання працівниками патрульної поліції лазерного вимірювача TruCam LTІ 20/20 №ТС008348, суд зазначає наступне.

Статтями 283 і 284 КУпАП визначено форму й передбачено основні вимоги щодо змісту як постанови про накладення адміністративного стягнення, так і рішення, що постановляється в конкретній адміністративній справі.

Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За правилами визначеними статтею 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд звертає увагу на те, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 23 грудня 2020 року №22/3/F/21/036-20. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam», який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У 3197-12.

При цьому, чинним законодавством не передбачено повторного проходження даної процедури (сертифікації) для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію. Більше того, така процедура як «сертифікація» взагалі не міститься в нормах чинного законодавства України.

Всі прилади, що використовуються працівниками Департаменту патрульної поліції, пройшли повірку. Міжповірочний інтервал для TruCam визначено Переліком засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 05 квітня 2012 року №437 і становить 1 рік.

Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/33719, виданого ДП «Укрметртестстандарт», від 14 квітня 2025 року та чинного до 14 квітня 2026 року, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTІ 20/20 №ТС008348, є придатним до застосування. Максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимах: + 2 км/год в діапазоні від 2 км/год до 200 км/год; + 1% в діапазоні від 201 км/год до 320 км/год.

Необхідно зазначити, що можливість використання виробу «TruCam LTІ 20/20» виробництва LaserTechnologyInc, США також підтверджується наявністю виданого державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України експертного висновку.

Суд зауважує, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LTІ 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.

Разом з тим, для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому, враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м. Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації. Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії. Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam. Між тим, впровадження додаткових заходів для забезпечення достовірності інформації про порушення правил дорожнього руху та проведення їх експертиз не є обов`язковим.

Крім того, слід вказати, що наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.11.2015 року №1362 зазначений пристрій TruCam був виключений з Державного реєстру засобів вимірювальної техніки. У разі виключення затвердженого типу засобів вимірювальної техніки із Державного реєстру, заборонялося їх серійне виробництво або ввезення на територію України. Таким чином, оскільки прилад TruCam було введено в експлуатацію в період його перебування в Державному реєстрі, відповідно його подальша експлуатація не обмежена нормами чинного законодавства.

Посилання позивача на те, що дії поліцейських були незаконними, оскільки вимірювання швидкості руху було здійснено приладом із функцією фото- та відео фіксації TruCam, який знаходився в руках працівника поліції, а не був встановлений стаціонарно, з посиланням на те, що це суперечить статті 19 Конституції України та ч. 1 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію», спростовуються інформацією ДП «Укрметртестстандарт», відповідно до якої лазерний вимірювач ТruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму, вимірювач ТruCam також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортного засобу в автоматичному режимі.

Аналогічна позиція викладена в постанові Другого адміністративного апеляційного суду від 28 травня 2024 року по справі №641/1709/24.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач діяв у спосіб, передбачений законами України та правомірно притягнув позивача до адміністративної відповідальності. В той же час, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог. Сама незгода позивача щодо його притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності.

Варто зауважити, що згідно з п. 1.5 ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю та здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки судом встановлено порушення позивачем Правил дорожнього руху України, які зафіксовані лазерним вимірювачем Trucam LTI 20/20 TC 008348. Працівником УПП в Миколаївській області, як уповноваженою особою Національної поліції, було правомірно винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 КпАП України. При цьому, сержант поліції Солодкий С.С. з`ясував всі обставини, які підлягають з`ясуванню та діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, КУпАП та іншими нормативно - правовими актами. Відтак, постанова серії ЕНА №5986374 від 21.10.2025 року винесена в межах повноважень та у спосіб встановлений законом.

Частиною третьою статтею 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Аналіз зазначених норм права та встановлені в судовому засіданні обставини, дають суду підстави для висновку про правомірність винесеної відповідачем постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача, а тому її необхідно залишити без змін.

Відповідно до частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

З урахуванням положень статті 139 КАС України, а також беручи до уваги те, що позовну заяву позивача залишено без задоволення, витрати позивача пов`язані зі сплатою судового збору слід залишити без відшкодування.

На підставі викладеного та керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 9, 122, 222, 251, 258, 276, 280 КУпАП, ст.ст. 5, 9, 72-77, 90, 139, 143, 241-243, 246, 250, 271, 286 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до поліцейського 1 взводу 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Миколаївській області сержанта поліції Солодкого Сергія Сергійовича, Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк після отримання рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач 1: поліцейський 1 взводу 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Миколаївській області сержант поліції Солодкий Сергій Сергійович, адреса: 54003, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 1Б/1;

Відповідач 2: Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, (не є окремою юридичною особою) ЄДРПОУ 4010864648, адреса місцезнаходження: 54003, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 1Б;

Відповідач 3: Департамент патрульної поліції Національної поліції України, ЄДРПОУ 4010864648, адреса місцезнаходження: 03048, м. Київ вул. Федора Ернста, 3.

Суддя: