Рішення від 12 лютого 2026 р. у справі №148/66/26 — Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/66/26

Провадження №2-а/148/4/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13 лютого 2026 року м. Тульчин

Тульчинський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Саламахи О.В.,

за участю секретаря Семенової М.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови №Т/25/2436 від 25.12.2025 про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови №Т/25/2436 від 25.12.2025 про накладення адміністративного стягнення, який мотивований тим, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25.12.2025, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та застосовано стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.

Підставою для винесення вказаної постанови стало те, що ОСОБА_1 всупереч вимогам ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оборону України», абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», будучи належним чином повідомлений про необхідність з`явитися 05.12.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 не прибув, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Позивач зазначає, що його неявка була зумовлена відсутністю умислу ухилятися від військового обліку, оскільки на момент виклику всі необхідні дані позивача були актуалізовані через Реєстр «Оберіг» — офіційну інформаційну систему, яка є частиною цифрової інфраструктури військового обліку.

Згідно даних з реєстру Оберіг (номер в реєстрі 190620230693593600042) у ньому наявні всі персональні дані позивача, стосовно ВОС, категорії обліку, адреси проживання, телефону і тд., відповідно до вимог п. 6 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , як військовозобов`язаний, 24.06.2024 через «Резерв+» уточнив свої дані.

Отже, позивач вважає, що 05.12.2025 його актуальні облікові дані вже перебували в Реєстрі «Оберіг» та були доступні для ІНФОРМАЦІЯ_4 . Також, ОСОБА_1 зазначає, що копія протоколу №Т/25/2436 складеного 18.12.2025 йому не вручалась.

У зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом в якому просить скасувати постанову Т/25/2436 від 25.12.2025, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов відзив на позовну заяву, який мотивований тим, що у відповідності до повістки №23600/15673, 04.12.2025 військовозобов`язаному громадянину України ОСОБА_1 повідомлено про необхідність з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 - 05.12.2025, що підтверджується розпискою про отримання повістки та його підписом. Даний виклик ОСОБА_1 проігнорував, у зазначену дату не прибув, тим самим допустив порушення ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оборону України», абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що становить собою склад адміністративного правопорушення.

З метою притягнення до відповідальності, 18.12.2025 оператором мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 , солдатом ОСОБА_2 складено відносно ОСОБА_1 протокол №Т/25/2436 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст.210-1 КУпАП. У подальшому, ОСОБА_1 повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, про його права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, а також вручено копію протоколу, що підтверджується підписами ОСОБА_1 у протоколі №Т/25/2436.

Під час складання протоколу ОСОБА_1 надано медичний висновок №1111-ТТ69-5ВЕ3-С849 від 12.12.2025, в якому йдеться про тимчасовий період непрацездатності з 11.12.2025 по 15.12.2025. Поряд з цим, представник відповідача зазначає, що у медичному висновку йдеться саме про тимчасовий період непрацездатності ОСОБА_1 , та ця обставина не впливає на результат розгляду справи, оскільки ОСОБА_1 повинен був з`явитися за викликом 05.12.2025.

На розгляд справи ОСОБА_1 не прибув, хоча про дату, час та місце був повідомлений належним чином. Клопотань та заяв, зокрема про перенесення розгляду справи від ОСОБА_1 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 не надходило, у зв`язку з чим, 25.12.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши наявні докази, розглянуто справу за відсутності ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 268 КУпАП та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у розмірі 17 000 грн.

У відповідності до абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Оскільки ОСОБА_1 не виключений з військового обліку, не користується правом на відстрочку від військової служби під час мобілізації, не перебуває на спеціальному військовому обліку, на нього розповсюджуються обов`язки військовозобов`язаного, зокрема обов`язок прибувати за викликом начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки у зазначені в повістці місце та строк.

Позивач у позовній заяві стверджує, що «неявка ОСОБА_1 була зумовлена відсутністю умислу ухилятися від військового обліку, оскільки на момент виклику всі необхідні дані позивача були актуалізовані через Реєстр «Оберіг», проте представник відповідача зазначає, що неявка ОСОБА_1 зумовлена легковажним відношенням до своїх обов`язків по відношенню до виконання військового обов`язку у запасі, оскільки позивачем взагалі не зазначено причини з якої він не прибув у зазначену дату, час та місце. Ба більше, його твердження про «відсутність умислу ухилятися від військового обліку» є юридично некоректним та логічно суперечливим, оскільки змішує різні правові конструкції.

Також, позивач стверджує, що копія протоколу №Т/25/2436 йому не вручалась, однак, як зазначає представник відповідача, зазначене не відповідає дійсності, оскільки у протоколі є підпис ОСОБА_1 про отримання копії.

Крім того, представник відповідача вказує на те, що в матеріалах особової справи наявний відеозапис вручення повістки ОСОБА_1 , де зафіксовано як позивач порвав повістку про виклик одразу після її отримання та підпису у розписці.

На підставі вищевикладеного представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, який мотивований тим, що відповідач у відзиві на позовну заяву стверджує, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про необхідність явки за повісткою 05.12.2025, разом з тим, повістка була вручена позивачу 04.12.2025, тобто за один день до визначеної дати явки. Позивач зазначає, що він офіційно працевлаштований та працює з понеділка по п`ятницю та строк менш ніж одна доба об`єктивно не забезпечував можливості погодити відсутність з роботодавцем та законно залишити робоче місце.

Таким чином, позивач зазначає, що вручення повістки 04.12.2025 на 05.12.2025 не може вважатися належним та таким, що забезпечує реальну можливість виконання обов`язку щодо явки, тому відсутні підстави вважати його неявку протиправною.

Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_3 20.08.2025 вручено ОСОБА_1 повістку про необхідність з?явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 01.09.2026 о 12:00 год., за адресою: АДРЕСА_1 , для уточнення даних та позивач зазначає про те, що наявність цієї повістки підтверджує той факт, що він дотримується установленого законом порядку, перебуває на обліку, не переховується та не відмовляюся від виконання обов`язків військовозобов`язаного.

Наразі позивач проходить військово-лікарську комісію відповідно до отриманої повістки та 05.12.2025 він перебував на медичному обстеженні у лікаря-кардіолога, про що виданий консультативний висновок експерта та в поясненнях у протоколі від 18.12.2025 зазначав, що не прибув по повістці, тому що перебував на лікуванні.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі не викликались.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.

Відповідно до копії протоколу № Т/25/2436 від 18.12.2025, оператором мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 , солдатом ОСОБА_2 складено протокол про те, що 18.12.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено, що 04.12.2025 військовозобов`язаному громадянину України ОСОБА_1 повідомлено про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на «05.12.2025». Даний виклик ОСОБА_1 проігнорував та не прибув, тим самим порушив ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оборону України», абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 3 п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», що має ознаки адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

У графі «пояснення та зауваження щодо змісту протоколу» ОСОБА_1 зазначив, що перебував на лікуванні, тому і не з`явився по повістці. Також, у протоколі зазначено, що до нього додається копія паспорту, РНОКПП та лікарняний лист, та наявний підпис про отримання другого примірнику протоколу (а.с. 28).

Відповідно до інформаційної довідки з електронної системи охорони здоров`я №1111-ТТ69-5ВЕ3-С849 від 12.12.2025, ОСОБА_3 лікарем-кардіологом КНП «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної ради» сформовано медичний висновок про тимчасову непрацездатність пацієнта у період з 11.12.2025 по 15.12.2025 (а.с. 30).

Згідно розписки від 04.12.2025, про вручення повістки № 23600/15673 на ім`я ОСОБА_1 , останній викликався для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 на 05.12.2025 о 10:00 год (а.с. зв.б. 31).

Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № Т/25/2436 від 25.12.2025, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки, 04.12.2025 військовозобов`язаному громадянину України ОСОБА_1 повідомлено про необхідність з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 05.12.2025, за адресою: АДРЕСА_1 . Копію протоколу № Т/25/2436 ОСОБА_1 отримав та був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а також про свої права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, що підтверджується його підписом у протоколі. Поважних причин неприбуття ОСОБА_1 , у відповідності до ч. 3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» про розгляді справи встановлено не було. Оскільки, ОСОБА_1 проігнорував виклик та у зазначену дату не прибув, тим самим порушив ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оборону України», абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (а.с. 19, 32).

За даними військово-облікового документа «Резерв+», сформованого 01.01.2026 встановлено, що ОСОБА_1 уточнив дані 24.06.2024, перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також, відображається статус «Порушення правил військового обліку» (а.с. 20).

Відповідно до консультаційного висновку спеціаліста від 05.12.2025, лікарем-кардіологом КНП «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної ради» ОСОБА_4 . 05.12.2025 встановлено ОСОБА_1 ряд діагнозів та призначено лікування (а.с. зв.б. 38).

Крім того, відповідачем як суб`єктом владних повноважень через підсистему «Електронний Суд» надано відеозапис з нагрудної камери працівника ІНФОРМАЦІЯ_2 , про вручення повістки ОСОБА_1 про його явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 05.12.2025.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

За змістом статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положеннями ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчиненого в особливий період.

Адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) згідно статті 235 КУпАП, розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до абзацу 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Згідно статті 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні настав з 17.03.2014, з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

У подальшому, 24.02.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ІХ, яким затверджено Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строком на 30 діб.

Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України, та діє до теперішнього часу.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (ст. 298 КУпАП).

Крім того, ч. 3 ст. 210-1 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до норм інших законів чи підзаконних нормативно-правових актів, якими врегульовано, в даному випадку, правила військового обліку.

Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України «Про оборону України», громадяни проходять військову службу, службу у військовому резерві та виконують військовий обов`язок у запасі відповідно до законодавства.

Згідно ч. 3, абз. 2, 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів),що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2)висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно копії протоколу № Т/25/2436 від 18.12.2025 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, 18.12.2025 встановлено, що 04.12.2025 військовозобов`язаному ОСОБА_1 повідомлено про необхідність з`явитися 05.12.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак проігнорував даний виклик та у зазначену дату не з`явився, цим ОСОБА_1 не виконав свій обов`язок, порушив ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оборону України», абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 3 п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу».

У графі «пояснення та зауваження щодо змісту протоколу» ОСОБА_1 зазначив, що перебував на лікуванні, тому і не з`явився по повістці. Також, у протоколі зазначено, що до нього додається копія паспорту, РНОКПП та лікарняний лист, та наявний підпис про отримання другого примірнику протоколу (а.с. 28).

Дійсно, консультаційним висновком спеціаліста від 05.12.2025 підтверджується, що ОСОБА_1 05.12.2025 звернувся до КНП «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної ради», за наслідком якого було встановлено ОСОБА_1 ряд діагнозів та призначено лікування (а.с. зв.б. 38).

Однак, відповідно до ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці.

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнається: хвороба громадянина та у разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Згідно матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 05.12.2025 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , та у найкоротший строк (не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття) не повідомив територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про причини своєї неявки.

Крім того, позивач вказує, що повістка була вручена позивачу 04.12.2025, тобто за один день до визначеної дати явки, і оскільки він офіційно працевлаштований та працює з понеділка по п`ятницю, об`єктивно не зміг забезпечити свою явку, так як ОСОБА_1 потрібно було погодити його відсутність з роботодавцем.

Суд вважає за необхідне зазначити, що громадянин який викликається до територіального центру комплектування та соціальної підтримки має можливість звернутися особисто, через пошту або законного представника до ТЦК та СП, із клопотанням про перенесення його явки на іншу дату, із зазначенням та наданням доказів причини неможливості з`явитись у визначену у повістці дату і час.

Також, відповідно до копії протоколу № Т/25/2436 від 18.12.2025, ОСОБА_1 був повідомлений про дату, час та місце розгляду його справи, однак 25.12.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з`явився, не висловив свою позицію щодо даного протоколу, у зв`язку з чим, постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №Т/25/2436 від 25.12.2025, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, тим самим порушив ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оборону України», абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (а.с. 19, 32).

Враховуючи вищезазначене, суд прийшов до висновку, що відповідач при прийнятті рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, належним чином оцінив обставини справи, розглянув справу про адміністративне правопорушення у порядку, що визначений КУпАП, прийняв рішення, яке відповідає вимогам Закону, тому суд вважає постанову № Т/25/2436 від 25.12.2025 законною та обґрунтованою, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати, понесені позивачем, стягненню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 9, 210-1, 247, 251, 280 КУпАП, ст. 2, 72-79, 139, 241-246, 250, 255, 263, 286, 295, 297 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови №Т/25/2436 від 25.12.2025 про накладення адміністративного стягнення – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя: