Рішення від 19 лютого 2026 р. у справі №144/1961/25 — Теплицький районний суд Вінницької області

Справа № 144/1961/25

Провадження № 2/144/225/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2026 р. с-ще Теплик

Теплицький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Бондарук О.П.,

з участю секретаря судового засідання Сторожук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Теплик в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Директор ТОВ «Коллект Центр» Марія Ткаченко звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором № 2105031758137 від 19.02.2021 року у розмірі 57567,27 грн та судових витрат.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив про те, що 19.02.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 був укладений договір № 2105031758137, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 5100 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит в строк та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах, визначених Договором.

01.12.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №1-12, у відповідності до умов якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило за плату належне йому право вимоги до Відповідача за договором № 2105031758137 від 19.02.2021 року.

10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено Договір № 10-01/2023 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до відповідача. Таким чином, відбулася заміна кредитора у зобов`язанні.

Відповідач свої зобов`язання за договорам не виконує, не здійснює платежів в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих процентів, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка в загальному складає 76734,60 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту – 5100 грн, заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 71634,60 грн. Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути з відповідача 57567,27 грн, з яких 5100 грн – заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 52467 грн 27 коп – заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Ухвалою судді від 05 січня 2026 року позовну заяву ТОВ «Коллект Центр» прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце його проведення були повідомлені належним чином. У поданій до суду позовній заяві позивач вказав про розгляд справи без його участі, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач викликалася до суду шляхом направлення судової повістки на адресу її зареєстрованого місця проживання, однак така повернулась до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Судом здійснено оголошення про виклик ОСОБА_1 у судове засідання шляхом розміщення його на офіційному веб-сайті судової влади України.

Таким чином, відповідач є належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи.

У відповідності до положень ст.ст. 223 ч. 4, 280-284 ЦПК України суд за згодою позивача вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних в ній доказів в порядку заочного розгляду.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Вирішуючи даний спір, суд, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 19.02.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 2105031758137 про надання фінансових послуг, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в сумі 5100 грн на строк 1 рік зі сплатою процентів за користування кредитом (а.с. 21-22).

Зазначений договір підписано електронним підписом відповідача, який відтворений шляхом використання нею одноразового ідентифікатора D5, що підтверджує факт погодження відповідачем умов кредитування.

01.12.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №1-12, за умовами якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» передає (відступає) ТОВ «Вердикт Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Вердикт Капітал» приймає належні ТОВ «Служба миттєвого кредитування» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, у тому числі і до відповідача (а.с. 9-10).

Відповідно Витягу з реєстру боржників №3 до Договору факторингу №1-12 від 01.12.2021 року, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за Договором № 2105031758137 від 19.02.2021 року в сумі 45441 грн з яких 5100 грн - заборгованість за тілом кредиту, 40341 грн - заборгованість по відсоткам (а.с. 20).

10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено Договір № 10-01/2023, за умовами якого ТОВ «Вердикт Капітал» передає (відступає) ТОВ «Коллект Центр» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Коллект Центр» приймає права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, у тому числі і до відповідача за кредитним договором № 2105031758137 від 19.02.2021 року (а.с. 31-34).

Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 2105031758137 від 19.02.2021 року, укладеним між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та позичальником ОСОБА_1 .

Згідно реєстру боржників до Договору факторингу №10-01/2023 від 10.01.2023 року, ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до відповідача за Договором № 2105031758137 від 19.02.2021 року в сумі 76734,60 грн з яких 5100 грн - заборгованість за сумою кредиту, 71634,60 грн - заборгованість по відсоткам (а.с. 34).

Враховуючи, принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 57567,27 грн.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Частиною четвертою статті 263 ЦПК України, встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 512 ЦК України, передбачено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема внаслідок відступлення права вимоги.

Згідно ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату ( у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої (боржника).

Частиною першою статті 526 ЦК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зокрема, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості.

За частиною першою статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За частиною першою статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною першою статті 1050 ЦК України, передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За частиною ж другою цієї статті якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому на підставі статті 1048 цього Кодексу.

За статтями 512, 514 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Закон України «Про електронні довірчі послуги» (надалі - Закон) визначає правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов`язки суб`єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації.

Електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення, а тому з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за Договором №2105031758137 від 19.02.2021 року у розмірі 57567,27 грн.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Так, у матеріалах справи міститься: копія договору № 01-07/2024 від 01.07.2024 року про надання правової допомоги; копія прайслиста АО «Лігал Ассістанс»; заявка на надання юридичної допомоги № 1661 від 31.11.2025 року на суму 16000,00 грн; витяг з акту №16 про надання юридичної допомоги від 28.11.2025 року на суму 16000,00 грн (а.с. 44-47).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268).

Вищенаведені документи судом можуть бути оцінені як належні та достатні у розумінні положень ст.ст. 77-80 ЦПК України, оскільки підтверджують факт понесених (здійснених) позивачем ТОВ «Коллект Центр» витрат на професійну правничу допомогу.

Одночасно з цим, суд приходить до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі не є співмірним зі складністю справи (справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження), невеликий обсяг досліджуваних доказів, виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, враховуючи клопотання сторони Відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають складати 5000 грн.

Згідно ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати в розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 509, 526, 530, 610, 612, 629, 1050, 1054, 1048 ЦК України, суд

у х в а л и в :

Позовну заяву ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306) заборгованість за договором №2105031758137 від 19.02.2021 року у розмірі 57567,27 грн, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Теплицьким районним судом Вінницької області за письмовою заявою, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення, а за заявою учасника справи, якому заочне рішення не було вручене у день його проголошення за його письмовою заявою.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач - ТОВ «Коллект Центр», місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 20.02.2026 року.

Суддя