Рішення від 12 лютого 2026 р. у справі №130/3216/24 — Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/44/2026

130/3216/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2026 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі судді Костянтина Шепеля,

із секретарем судового засідання Раїсою Буга,

розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Латінвест» про визнання відсутнім права оренди землі,

приходить до такого.

Позиція позивача

Позивач 6 листопада 2024 року звертається до суду з позовом до ТОВ «Поділля Латінвест», у якому просить усунути їй перешкоди в користуванні належною їй земельною ділянкою площею 1,6594 га з кадастровим номером 0521085000:04:004:0088, розташованої на території Рівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області. Позовні вимоги мотивує непідписанням нею укладеного ніби з відповідачем договору оренди землі від 7 червня 2016 року та додаткової угоди до нього від 3 жовтня 2016 року. Водночас просить витребувати у відповідача вказані договір і додаткову угоду для призначення в подальшому судової почеркознавчої експертизи (т.1 а.с.1).

21 січня 2025 року позивач уточнює позовні вимоги і просить витребувати у ТОВ «Поділля Латінвест» з чужого незаконного користування вказану вище земельну ділянку, скасувавши рішення про державну реєстрацію права оренди, мотивуючи тим же непідписанням вказаних документів (т.1 а.с.88).

1 липня 2025 року позивач подає клопотання про об`єднання справи, що розглядається, із справою за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Поділля Латінвест» про витребування земельної ділянки з чужого незаконного користування, у якій йдеться про іншу земельну ділянку з кадастровим номером 0521085000:04:002:0064, однак з тих же підстав (т.1 а.с.247).

30 вересня 2025 року позивач уточнює позовні вимоги і просить визнати відсутнім у ТОВ «Поділля Латінвест» права оренди на вказані вище земельні ділянки, які належать позивачеві (т.2 а.с.8). Також 1 жовтня 2025 року подає клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи з метою встановлення авторства позивача щодо підписання додаткової угоди від 3 жовтня 2016 року до договору оренди землі від 7 червня 2016 року (т.2 а.с.23-24).

Позиція відповідача

Відповідач позов повністю не визнає. Подає відзив на позов, у якому просить відмовити у позові, посилаючись на позицію Верховного Суду щодо фактичного виконання сторонами умов договору оренди землі, на підставі чого договір є чинним. Разом з відзивом подає клопотання про призначення почеркознавчої експертизи (т.1 а.с.49-51, 69).

Процесуальні рішення по справі, заяви та клопотання

Позовна заява із заявою про забезпечення позову поступає до суду 6 листопада 2024 року (т.1 а.с.1).

Ухвалою від 7 листопада 2024 року суддя задовольняє клопотання про забезпечення позову та відкриває провадження у справі (а.с .13-14).

Ухвалою від 11 грудня 2024 року суд відкладає підготовче судове засідання та витребовує у відповідача докази – оспорювані договір оренди землі та додаткову угоду до нього (т.1 а.с.23).

24 грудня 2024 року від представника відповідача надходить заява про відвід судді (т.1 а.с.25), яка ухвалою суду від 26 грудня 2024 року передається на розгляд іншому судді (т.1 а.с.36).

Ухвалою суду від 3 січня 2025 року у задоволенні заяви про відвід відмовлено (т.1 а.с.45-46).

21 січня 20205 року надходить заява про уточнення позовних вимог та заява про відкладення підготовчого судового засідання (т.1 а.с.88, 90). Заява про таке ж відкладення надходить від представника відповідача 3 лютого 2025 року (т.1 а.с.92).

4 лютого 2025 року суд виносить ухвалу про прийняття заяви про уточнення позовних вимог, а також надає відповідачеві додатковий строк для виконання ухвали про витребування доказів (т.1 а.с.105).

Відповідач 28 лютого 2025 року подає клопотання про незастосування до нього заходів процесуального впливу (т.1 а.с.109-110).

Відповідач 17 лютого 2025 року подає клопотання про відкладення судового засідання з-за тривалої хвороби адвоката (т.1 а.с.131-132).

Ухвалою від 17 березня 2025 року підготовче судове засідання відкладене, відповідачеві вкотре наданий строк для виконання ухвали про витребування доказів (т.1 а.с.148).

Відповідач 7 квітня 2025 року подає клопотання про незастосування до нього заходів процесуального впливу (т.1 а.с.152-153).

22 квітня 2025 року представник відповідача подає клопотання про витребування доказів та надання додаткового строку для виконання ухвали про надання доказів (т.1 а.с.167).

Суд 22 квітня 2025 року виносить ухвалу про застосування заходів процесуального примусу, якою накладає на товариство штраф в сумі 3028 грн (т.1 а.с.181-183).

Представник відповідача 16 травня 2025 року подає клопотання про незастосування до товариства заходів процесуального впливу та надання додаткового строку для виконання ухвали про витребування доказів (т.1 а.с.191, 204).

Ухвалою від 22 травня 2025 року підготовче судове засідання відкладається та витребовуються вказані вище оспорювані договори, які за повідомленням адвоката відповідача знаходяться у Вінницькій обласній прокуратурі (т.1 а.с.222-223).

1 липня 2025 року суд постановляє ухвалу про об`єднання справи, що розглядається, із справою за позовом цього ж позивача до цього ж відповідача про витребування іншої земельної ділянки з чужого незаконного володіння (т.1 а.с.249).

Ухвалою від 1 липня 2025 року суд витребовує з Вінницької обласної прокуратури оспорювані договори оренди землі та додаткові угоди до них (т.1 а.с.250).

7 липня 2025 року з Вінницької обласної прокуратури надходить відповідь про те, що слідчими не вилучались витребувані судом договори оренди та додаткові угоди до них (т.2 а.с.5).

Суддя з 28 липня по 17 вересня 2025 року перебуває у щорічній відпустці (т.2 а.с.4).

Представник позивача 30 вересня 2025 року подає заяву про уточнення позовних вимог, якими просить визнати відсутніми у відповідача права оренди за належні позивачці земельні ділянки (т.2 а.с.8).

Представник відповідача 1 жовтня 2025 року подає заяву, у якій вже повідомляє про неможливість виконати ухвалу суду про витребування доказів та надати оригінали оспорюваних договорів та додаткових угод (т.2 а.с.10).

Суд в цей день постановляє ухвалу про прийняття уточненого позову та застосування до відповідача заходів процесуального примусу у виді штрафу в сумі 9 084 грн (т.2 а.с.25-26).

Ухвалою від 23 жовтня 2025 року суд відмовляє відповідачеві у скасуванні ухвали про накладення штрафу в сумі 3028 грн і скасовує ухвалу про штраф у розмірі 9084 грн (т.2 а.с.43).

Ухвалою від 26 листопада 2025 року суд закриває підготовче провадження і призначає справу до судового розгляду (т.2 а.с.70).

Представник відповідача 8 січня 2026 року подає заяву про відкладення судового засідання до виходу з відпустки (т.2 а.с.73), а також клопотання про застосування строків позовної давності, відмовивши у позові на цій підставі (т.2 а.с.74-75).

Суд 12 січня 2026 року постановляє ухвалу про відкладення судового засідання (т.2 а.с.89).

13 лютого 2026 року сторони у судове засідання не з`явились. Представник позивача подає клопотання про розгляд справи у його відсутність, не заперечує щодо винесення заочного рішення, надає письмові пояснення (т.2 а.с.92-95).

Суд 13 лютого 2026 року постановляє ухвалу про заочний розгляд справи (т.2 а.с.96).

Встановлені судом обставини та зміст спірних правовідносин

Перед тим, як перейти до правового оцінювання спірних правовідносин, суд вважає за необхідне спочатку окреслити предмет спору та визначити питання, на які потрібно відповісти в межах розгляду цієї справи.

З матеріалів справи не видно, що між сторонами в свій час були укладені договори оренди земельних ділянок та додаткові угоди до них. Однак вказані факти не оспорюються сторонами, наразі, визнані відповідачем, тому у відповідності до положень статті 82 Цивільного процесуального кодексу України таке визнання приймається судом.

Як видно із наведеної вище частини рішення «Процесуальні рішення по справі, заяви та клопотання», підготовче судове засідання тривало з 6 листопада 2024 року до 26 листопада 2025 року. Підготовчі судові засідання відкладались з об`єктивних причин – ненадання відповідачем документів, які підлягали почеркознавчому дослідженню.

Відповідно до Наказу № 53/5 від 8 жовтня 1998 року Міністерства юстиції України з подальшими змінами та доповненнями «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень» основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

Суд у підготовчих судових засіданнях відібрав експериментальні взірці підписів позивача, витребував вільні взірці її підписів. Однак відповідач неодноразово відтерміновував надання оригіналів оспорюваних договору та додаткової угоди, пояснюючи про їх наявність у попереднього власника товариства, досудового слідства, потім у прокуратури. І нарешті, 1 жовтня 2025 року, майже через рік після відкриття провадження у справі, відповідач повідомляє про відсутність у нього вказаних документів (т.2 а.с.10).

На фоні неотримання позивачем орендної плати за використання відповідачем її земельної ділянки - питання щодо підписання-непідписання вказаних вище документів має визначальне значення для правильного вирішення спору.

Суд упевнений, що призначення судової почеркознавчої експертизи без дотримання вимог закону щодо надання експерту необхідних матеріалів було би формальною процесуальною дією, яка не призвела б (у даному конкретному випадку) ні до яких процесуальних чи матеріальних наслідків, а лише до затягування судового розгляду, що на думку суду, вигідно відповідачеві як користувачу земельною ділянкою для вирощування сільськогосподарської продукції та отримання прибутку. Таким чином, винесення судом ухвали про призначення судової почеркознавчої експертизи з метою ідентифікації підпису позивача і ненадання експерту відповідачем оригіналу документу, у якому цей підпис підлягає дослідженню – є процесуальною імітацією, свідомим затягуванням судового розгляду (а звідси – і порушенням розумних строків), а також введенням суду в оману щодо наміру довести обставини справи.

Тому суд і намагався зібрати необхідні документи для подальшого призначення судової почеркознавчої експертизи для дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань – відповідно до положень статей 102, 103 Цивільного процесуального кодексу України. Суд також дотримався вимог статті 105 цього Кодексу щодо обов`язковості призначення експертизи судом у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами, оскільки і позивач, і відповідач просили призначити таку експертизу з метою встановлення авторства позивача щодо підписання оспорюваних нею документів.

Правова природа відносин, що виникли між учасниками справи

У цій справі суд вважає за необхідне спершу висловити свою позицію стосовно застосування норм матеріального права при вирішенні спору, а потім екстраполювати свої висновки вже в площину встановлених фактичних обставин цієї справи (зокрема, з`ясувати правову природу спірних правовідносин, правовий статус сторін у цих спірних правовідносинах, спосіб захисту порушеного права, який обрав позивач, у площині предмета доказування у цій справі).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, викладені у статті 203 Цивільного кодексу України. Зокрема, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Про волевиявлення учасника правочину свідчить підписання ним правочину.

Форма правочину та способи волевиявлення регламентуються у статті 205 цього Кодексу, зокрема, в письмовій формі.

Суд вважає, що позивач обрав належний спосіб захисту порушеного права, відповідно до положень статті 16 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки належним способом захисту прав орендодавця, який у цих спірних правовідносинах вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім такого права оренди. Судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача.

Згідно зі статтею 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 цього Кодексу).

Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, викладених у статтях 12 і 13 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 76 і 81 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд, відповідно до вимог статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд вважає, що в даному випадку підлягають застосуванню положення статті 109 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 109 Цивільного процесуального кодексу України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Висновки суду

Отже судом установлено, що товариство з обмеженою відповідальністю ухиляється від надання експертам необхідних для дослідження документів, а без цих документів провести експертизу неможливо; висновок почеркознавчої експертизи у разі підтвердження непідписання позивачкою додаткової угоди може мати негативні наслідки для вказаного товариства та позитивні для позивача, тому у суду є можливість визнання факту, для з`ясування якого була призначена почеркознавча експертиза.

На підставі викладеного, позов підлягає повному задоволенню.

Розподіл судових витрат

Що стосується судових витрат, то відповідно до положень статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. А інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, (зокрема, на професійну правничу допомогу, стаття 137 цього Кодексу) покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Витрати позивача, пов`язані з розглядом справи, підтверджуються: квитанціями про сплату судового збору (т.1 а.с.3, 8, т.2 а.с.5, 16), квитанцією адвоката від 17 листопада 2024 року про отримання у позивача 20 000 грн (т.3 а.с.95).

Вказані витрати документально підтверджені, є співмірними із розглядом справи та заявленими позовними вимогами, тому підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 259, 263 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі статей 203, 205 Цивільного кодексу України, статей 4, 5, 12, 13, 89, 109 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Латінвест» про визнання відсутнім права оренди землі – задовольнити.

Визнати відсутнім у товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Латінвест» права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0521085000:04:004:0088 площею 1,6594 га, яка розташована на території Жмеринської міської ради (Рівський старостинський округ) Вінницької області та належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 23 листопада 2016 року, що зареєстроване у реєстрі за № 1-1779.

Визнати відсутнім у товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Латінвест» права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0521085000:04:002:0064 площею 0,7936 га, яка розташована на території Жмеринської міської ради (Рівський старостинський округ) Вінницької області та належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 3 листопада 2016 року, що зареєстроване у реєстрі за № 1-1623.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Латінвест» на користь ОСОБА_1 судові витрати – 3633,6 грн судового збору та 20 000 грн витрат на

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його ухвалення.

Учасники справи

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , т. НОМЕР_2 .

Представник позивача адвокат Смірнов Сергій Михайлович, вул. Київська, 12/2 м. Жмеринка Вінницької області, т.097-914-22-87.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Поділля Латінвест», вул. Чайковського, 107 сел. Браїлів Жмеринського району Вінницької області, код ЄДРПОУ 40496696.

Суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ