Постанова від 16 лютого 2026 р. у справі №686/11336/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/11336/25

Провадження № 22-ц/820/486/26

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Янчук Т.О. (суддя-доповідач),

Грох Л.М., Ярмолюка О.І.,

секретар: Шевчук Ю.Г.,

за участю представника апелянта

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 грудня 2025 року (суддя Козак О.В.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

У квітні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»( далі ТОВ « ФК «Кредит-Капітал») звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що 29.09.2020 року між АТ «Банк Форвард» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (заява) №200297958. ОСОБА_1 надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на рахунок, в межах якого він має право здійснювати операції з використанням картки за рахунок наданого банком кредиту. Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього договору.

25 липня 2024 року АТ «Банк Форвард» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір про відступлення прав вимоги №GL1N426202/1, в тому числі і щодо боржника ОСОБА_1 .

Позивач вказував, що банк виконав свої зобов`язання за кредитним договором, проте відповідач, в порушення умов кредитного договору взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, внаслідок чого станом на дату відступлення права вимоги існує заборгованість у розмірі 138614,25 грн., з них: 88329,74 грн. - заборгованість за кредитом; 50284,51 грн. - заборгованість по відсоткам.

У зв`язку з цим ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором №200297958 від 29.09.2020 року у розмірі 138614,25 грн., судовий збір в розмірі 2422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 грудня 2025 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 200297958 від 29.09.2020 року в розмірі 138614,25 грн., з яких: 88329,74 грн. – заборгованості за тілом кредиту; 50284,51 грн. – заборгованості за відсотками, судовий збір в сумі 2422,40 грн., та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

Задовольняючи позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, суд першої інстанції посилався на те, що відповідач не надав доказів, які свідчать про погашення ним заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитними договорами у добровільному порядку. Обставини, наведені в позовній заяві, та додані до неї докази не спростовані відповідачем. Стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, заявлений позивачем до відповідача.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 грудня 2025 рокускасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування скарги апелянтом зазначено, що матеріали справи не містять підписаних відповідачем Умов і Тарифів, з якими він ознайомлювався при підписанні Заяви (Оферти) № 200297958 на укладення договору. Крім того, не зрозуміло чи колись вносились зміни в ці Умови та Тарифи, чи вони завжди були сталими. Кредитор в подальшому може посилатися на Умови та Тарифи у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення його позовних вимог. Паспорт споживчого кредиту лише підтверджує виконання переддоговірного інформаційного обов`язку та не є доказом укладення договору.

Позивач також не надав належних доказів щодо переходу до нього права вимоги до відповідача. Суд безпідставно поклав у основу рішення копії документів, достовірність яких відповідачем заперечувалась, та відмовив у витребуванні їх оригіналів. Отже, копії документів наданих позивачем по даній справі є недопустимими доказами, що було підставою для відмови в задоволені позову. Вказане свідчить про порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Крім того, у справі відсутні первинні банківські документи, які підтверджують фактичне перерахування кредитних коштів і рух коштів на рахунку відповідача, тоді як розрахунок заборгованості є внутрішнім документом кредитора і сам по собі не доводить існування боргу.

За таких обставин висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на недопустимих доказах, що є підставою для скасування рішення з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

У відзиві на апеляційну скаргу, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» не погоджується із доводами апеляційної скарги, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними та допустимим доказами. В матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження належного виконання умов договору. Просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Шамрай В.В. підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник ТОВ «ФК» Кредит-Капітал» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, судова повістка доставлена до електронного кабінету 08.01.2026 року.

Заслухавши доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Частиною 1 статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

Згідно вимог частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що 29.09.2020 року ОСОБА_2 підписав власноручно Заяву (Оферту) №200297958, у п. 1 якої запропонував АТ "Банк Форвард" на умовах, викладених в Оферті, Умовах надання та обслуговування платіжних карток АТ "Банк Форвард", зазначених в ІБ, та Тарифах за платіжними картками фізичних осіб Банку, укласти з ним Кредитний договір, в рамках якого: випустити на його ім`я платіжну картку та відкрити поточний рахунок у валюті гривні, встановити йому Ліміт, в межах якого він має право здійснювати операції з використанням картки, зі сплатою 48% річних. Розмір ліміту буде встановлений банком самостійно на підставі відомостей, наданих ним банку, строк ліміту буде відповідати строку дії Договору про картку.

Відповідно до п. 7 кредитного договору №200297958 своїм підписом під Заявою Клієнт підтвердив отримання ним на руки одного оригінального примірника цієї Заяви. Йому відомо: порядок повернення Кредиту та сплати процентів за користування Кредитом; наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, при невиконанні зобов`язання за Кредитним договором; порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту; порядок дострокового повернення кредиту; відомості про те, що від нього може вимагатись повне повернення суми кредиту в будь-який час, строк попередження про таку вимогу, що детально регламентовані в невід`ємних частинах даної Оферти; договори страхування, про які йде мова в даній Оферті, не пов`язані з укладенням кредитного договору (а.с. 10-11).

Позивач також підписав паспорт споживчого кредиту, який містить аналогічні умови кредитування та тарифи за продуктом «Коко-Кард» (а.с. 12).

29 вересня 2020 року ОСОБА_2 підписав опитувальник клієнта-фізичної особи (а.с. 13).

Акцептуючи оферту ОСОБА_1 , ПАТ «Банк Форвард» на основі заяви (оферта) №200297958 ОСОБА_1 було відкрито поточний рахунок № № НОМЕР_1 , та видано картку, про що свідчить розписка про отримання картки (а.с. 14).

Згідно з випискою по особовому рахунку за договором № 200297958 від 29.09.2020 року за період з 30.09.2020 року по 10.06.2023 року, 11.06.2023 року по 24.07.2024 року ОСОБА_2 отримував кредитні кошти і здійснював часткове погашення кредитної заборгованості, йому нараховувалися відсотки за користування кредитними коштами і за прострочення оплати заборгованості, та здійснювались інші банківські операції по рахунку (а.с. 19-45, 46-74).

Згідно договору № GLIN426202/1 про відступлення прав вимоги від 25.07.2024 року, укладеному між АТ «Банк Форвард» і ТОВ «Кредит-Капітал», останнє набуло право вимоги до боржників, в тому числі за кредитним договором №200297958, боржником за яким є ОСОБА_2 , на суму 138614,25 грн., відповідно до умов якого АТ "Банк Форвард" відступає ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» належні йому, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуває права вимоги Банку до позичальників та/або заставодавців, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору. Новий кредитор (ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.

Згідно з п. 2 Договору новий кредитор (ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») в день укладення цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до п. 4 цього Договору, набуває всі права кредитора за Основними договорами. Пунктом 4 Договору, сторони погодили, що за відступлення прав вимоги за Основними договорами, відповідно до цього Договору Новий кредитор сплачує Банку грошові кошти у сумі 69349284,90 грн (ціна договору). Загальна ціна активів, що входять до складу лоту, за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став Новий кредитор, та яка підлягає сплаті Новим кредитором за результатами зазначених відкритих торгів, складає 70122419,74 грн. без ПДВ. (а.с. 151-153).

Відповідно до витягу з реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами станом на 25 липня 2024 року, від АТ «Банк Форвард» до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №200297958, на загальну суму 138614,25 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 88329,74 грн.; заборгованість за відсотками - 50284,51 грн (а.с. 81).

Згідно з платіжною інструкцією (безготівкового переказу в національній валюті) №4170 від 23 липня 2024 року, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» сплатило на користь АТ «Банк Форвард» кошти згідно з договором про відступлення прав вимоги №GL1N426202/1 від 25 липня 2024 року (а.с. 82).

Відповідно до розрахунку заборгованості за Кредитним договором №200297958 від 29.09.2020 року станом на 24.07.2024 заборгованість ОСОБА_1 за договором становить 138614,25 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 88329,74 грн.; заборгованість за відсотками - 50284,51 грн.

Позивачем 17.04.2025 було надіслано письмову вимогу відповідачу про погашення кредитної заборгованості, однак відповіді відповідач не надав і заборгованість не погасив (а.с. 83).

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Однією із загальних засад цивільного законодавства України є свобода договору (п.3 ч.1 ст. 3 ЦК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

В силу ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Як передбачено ч.1 ст.633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона – підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Із положень ч.1 ст.634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У справах про стягнення кредитної заборгованості чи звернення стягнення на предмет застави, кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме: надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

У справі, яка переглядається, фактичні обставини справи вказують на те, що позивач довів належними і допустимими доказами факт укладення договору, надання позичальнику кредитних коштів, тобто, виконання кредитором належним чином своїх обов`язків.

Встановлено, що 20.09.2020 року між Акціонерним товариством «Банк Форвард» та ОСОБА_2 було підписано Заяву (Оферту) №200297958 на укладення Договору про надання та використання платіжної картки, відповідно до умов якого відповідачу було випущено на його ім`я платіжну картку, відкрито поточний рахунок та встановлено ліміт, в межах якого позичальник має право здійснювати операції з використанням картки за рахунок наданого банком кредиту, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього договору.

Факт виконання первісним кредитором (Акціонерним товариством «Банк Форвард») своїх зобов`язань за договором №200297958 від 20.09.2020 року підтверджується розписками про відкриття рахунку, видачею картки, та випискою по особовому рахунку.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що сукупність наявних у справі доказів свідчить про те, що банком шляхом вчинення відповідних конклюдентних дій (відкриття рахунку, видача картки, встановлення кредитного ліміту було акцептовано (прийнято) оферту (пропозицію) відповідача ОСОБА_1 про укладення договору на визначених у Заяві умовах.

ОСОБА_2 активно користувавсявся кредитними коштами та частково сплачував заборгованість за кредитним договором, що вбачається з банківських виписок по особовим рахункам, та із розрахунку позивача.

При цьому, як зазначив Верховний Суд у постанові від 23 грудня 2020 року у справі № 127/23910/14-ц, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, позичальник не надав доказів на спростування укладення кредитного договору на вищезазначених умовах, зазначеної позивачем заборгованості.

Не надано відповідачем також доказів щодо нарахування 48% відсотків річних передбачених Заявою (Оферту) №200297958 від 29.09.2020 року, поза межами строку дії картки.

Паспорт споживчого кредиту в якому передбачено строк кредитування 11 місяців це лише інформація, необхідна для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття позичальником обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту, яка надається кредитодавцем споживачу до укладення кредитного договору, а умови договору про споживчий кредит та форма його укладення визначені ст.ст. 12, 13 Закону України «Про споживче кредитування» в розділі ІІІ «Договір про споживчий кредит» цього Закону.

Паспорт споживчого кредиту не є складовою частиною кредитного договору, а є лише письмовою формою ознайомлення споживача до укладення договору з умовами різних видів кредитування для забезпечення йому можливості вибору серед альтернативних умов кредитування.

Відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо доведеності позивачем факту укладеннгя кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів, фактичного використання та не повернення відповідачем вказаних кредитних коштів та погоджених процентів за користування кредитом та правильно виснував про задоволення позову про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитом в сумі 138614,25 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту 88329,74 грн., 50284,51 заборгованність за відсотками.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.02.2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 року №231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

25 липня 2024 року АТ «Банк Форвард» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» уклали договір № GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги.

Відповідно до договору № GLIN426202/1 про відступлення прав вимоги від 25.07.2024, укладеному між АТ «Банк Форвард» і ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», останнє набуло право вимоги до боржників, в тому числі за кредитним договором № 200297958, боржником за яким є ОСОБА_2 , на суму 138614,25 грн., що підтверджується копіями договору № GLIN426202/1 про відступлення прав вимоги від 25.07.2024, витягу із Реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, платіжної інструкції про оплату за договором № GLIN426202 від 23.07.2024 року.

З огляду на викладене, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права вимоги до ОСОБА_1 .

Надані копії договорів та витяги з реєстру боржників містять усі необхідні реквізити, зокрема підписи та печатки сторін і в повному обсязі підтверджують факт переходу до позивача права вимоги до ОСОБА_1 за укладеним ним з АТ «Банк Форвард» кредитним договором. Тому, доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.

17 квітня 2025 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» як новим кредитором було надіслано письмову вимогу відповідачу про погашення кредитної заборгованості. Згідно з договором № GL1N426202/1 від 25 липня 2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками АТ «Банк Форвард», включно і до відповідача ОСОБА_1 , згідно витягу з реєстру договорів, загальний борг якого – 138614,25 грн.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, не спростовують висновків суду першої інстанції, фактично апелянт наводить ті ж аргументи, яким дана оцінка судом в мотивувальній частині рішення, а тому такі доводи апелянта слід відхилити.

Судом було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, дана вірна оцінка наявним у матеріалах справи доказам, доводи апеляційної скарги відповідача висновків суду не спростовують, а тому підстав для скасування оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції не встановлено.

У зв`язку з тим, що суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишає без задоволення, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд –

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 грудня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23 лютого 2026 року.

Судді Т.О. Янчук

Л.М. Грох

О.І. Ярмолюк